2.2 Визначення границь пластів та зняття характерних значень питомого електричного опору за методом бк.

Визначення границь пластів за даними методу БК. Виділення об’єктів інтерпретації для різних зондів БК практично проводиться однаково. Криві уявного опору, які отримані екранованими зондами симетричні відносно середини пласта. При різному опору вміщуючи порід симетрія порушується: максимум кривої зміщується в сторону порід із великим опором, якщо товщина пласта становить не менше 4 м. Навпроти пачки пластів спостерігається чергування симетричних максимумів і мінімумів.

Покази навпроти окремих пластів спотворені – занижені для пластів високого і завищені для пластів низького опору. Границі пласта проводять за точкам, уявний опір ρ_у.гр. яких визначається за виразом:

, (2.2)

де ρ_у – уявний опір інтерпретуючого пласта, Ом·м;

ρ_у.вм – уявний опір вміщуючи порід, Ом·м.

Зняття характерних значень питомого електричного опору виміряного методом БК. Зняття характерних значень ρ_у навпроти пласта проводять способами, які залежать від його будови. Якщо пласт однорідний то показник однорідності , а уявний коефіцієнт анізотропії λ_у менший від 1.1. В таких випадках навпроти пласта знімають середньозважене по товщині значення ρ_у.ср. При , (λ_у=1,1-1,23) то:

, (2.3)

де ρ_у.min.ср – усереднений по площі уявний опір навпроти пластів низького опору.

При показнику неоднорідності уявний опір визначається за формулою:

, (2.4)

де Σh – товщина неоднорідного пласта, м;

h_i і ρ_у.і – товщина та опір неоднорідного і-го прошарка.

2.3 Визначення границь пластів та зняття характерних значень питомого електричного опору за методом ік.

Визначення границь пластів за даними методу ІК. Для пластів обмеженої товщини, породи яких мають однаковий опір знизу та зверху, криві _у мають симетричну форму відносно середини пласта. Максимальні (при високій електропровідності) та мінімальні (при низькій електропровідності) значення приурочені до середини пласта. При товщині пласта більше 2 м його границі проводять по точках, які відповідають середині аномалії _у. При зменшені товщини пласта, його границі зміщуються до вершини аномалії і при h=1-1,5 м відповідають точкам, які розміщенні приблизно на висоті 2/3 аномалії кривої _у.

При великій різниці провідності зовнішніх вміщуючих пластів, крива _у має асиметричну форму: максимум (мінімум) кривої зміщується в сторону вміщуючих порід із більш високою (низькою) провідністю. Особливо це стосується пластів малої товщини (h<1,5 м).

Якщо пласт має провідність, яка знаходиться в межах провідності покриваючих і підстиляючих порід, то крива _у плавно переходить від одного до другого значення провідності вміщаючи порід. При товщині пласта більше 2 м навпроти його середини міститься горизонтальна площадка або перегин на кривій _у. при меншій товщині крива ІК має таку ж саму форму, що і крива при одній границі розділу.

Для пласта із ступінчастим зменшенням провідності до підошви (або покрівлі) характерна крива _у асиметричної форми: більш крутий підйом відмічається навпроти покрівлі (підошви) пласта, а ступінчастій зміні провідності відповідає пологий спад _у. Аналогічна ситуація спостерігається для пласта із ступінчастим збільшенням провідності до підошви (або покрівлі) пласта.

Неоднорідний пласт, який складається з чергування тонких прошарків та високою і низькою провідністю, характеризується загальною аномалією _у; (окремим прошаркам відповідають незначні відхилення ІК). У випадку, якщо товщина окремих прошарків менша 0,4 м, то пласт характеризується як однорідний, уявна провідність якого близька до електропровідності пачки в цілому.

Зняття характерних значень питомого електричного опору виміряного методом ІК. В залежності від товщини пласта і його будови, отримують відповідні значення уявної електропровідності на кривих ІК:

1) для потужного пласта (h >2-3 м) – середньозважене по товщині;

2) для тонкого пласта (h< 1-2 м) – екстремальне;

3) для пласта, який має проміжну провідність між провідністю вміщуючих порід, – значення на перегині кривої (потужний пласт) або навпроти середини пласта (тонкий пласт).

4) навпроти пачки тонких пластів – середнє значення, яке дозволяє перейти до поздовжнього питомого опору пачки в цілому.