
- •Раціоналізація організаційних структур управління
- •Програми організаційного розвитку міжнародних корпорацій
- •Методи організаційного розвитку
- •Комбіновані втручання в організаційний розвиток
- •Управління організаційним розвитком міжнародних корпорацій
- •Фактори успіху перебудови
- •Шляхи управління перетвореннями
- •Організація здійснення перетворень
- •Опір змінам при здійсненні організаційних перетворень
- •Форми опору змінам
- •Джерела опору змінам
- •Методи управління змінами
- •Підготовка персоналу до організаційних перетворень
- •Умови ефективної реалізації програм організаційного розвитку
- •Тема 6 управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях система управління персоналом
- •Науково-технічний прогрес і зміни в управлінні персоналом Гуманістичний підхід в управлінні персоналом
- •Особистісний потенціал співробітника
- •Функції управління персоналом
- •Кадрова політика міжнародних корпорацій Стратегія і тактика кадрової політики
- •Ціннісна орієнтація персоналу
- •Управління персоналом у структурних підрозділах (філіях, дочірніх та асоційованих компаніях) міжнародних корпорацій
- •Стратегічне управління персоналом
- •Кадрове планування
- •Пошук, добір і найм персоналу
- •Адаптація персоналу
- •Розвиток персоналу
- •Мотивація персоналу
- •Оцінка й атестація персоналу
- •Режим роботи персоналу
- •Досвід роботи з персоналом у міжнародних корпораціях сша, Японія і Західна Європа
- •Роль кадрових служб
- •Питання міжнародного трудового права
Особистісний потенціал співробітника
Найважливіша мета менеджменту персоналу в умовах інноваційної конкуренції – підвищення ефективності використання особистісного потенціалу кожного співробітника, що являє собою комплексну характеристику здатності працівника виступати в ролі активного суб’єкта виробничої діяльності. Його особистісний потенціал має складну будову і відрізняється структурною єдністю всіх його елементів, зокрема це:
Кваліфікаційного потенціал: професійні знання, вміння, навички, що убомовлюють професійну компетентність.
Психофізіологічний потенціал: працездатність.
Освітній потенціал: інтелектуальні пізнавальні здібності.
Творчий потенціал: креативні здібності.
Комунікативний потенціал: здатність до співробітництва, колективної організації, взаємодії.
Потенціал моралі: цінності, мотивація.
При високому рівні диверсифікованості й інтенсивності взаємозв’язків виробництва і НДДКР однією з головних проблем для будь-якої компанії є збереження цілісності корпоративної структури, взаємозв’язків і взаємодії підрозділів, причому не просто взаємодії, а надефективних відносин. Такий горизонтальний «кровообіг» усередині фірми є основою динамічного розвитку інноваційної компанії. У міжнародних корпораціях цю проблему вирішують не шляхом вертикального адміністрування, періодичного «наведення порядку» в ієрархії формальної влади, а акцентують увагу на активізації інноваційного потенціалу персоналу.
Одним із завдань менеджменту є виявлення факторів, що блокують інноваційний потенціал компанії. У міжнародних корпораціях до них відносять:
недовіру вищестоящих менеджерів до ідей, висунутих знизу;
необхідність безлічі погоджень по нових ідеях;
втручання інших підрозділів і відділів в оцінку новаторських пропозицій та ін.
З погляду менеджменту, необхідна ціла система заходів, які підсилюють інноваційний потенціал співробітників, що дозволяє вивести забезпечення корпорації людськими й інформаційними ресурсами на якісно новий рівень. Головними складовими цієї системи є:
мотивування персоналу до постійного навчання і підвищення кваліфікації;
поєднання в системі навчання спеціальних знань і багатодисциплінарної підготовки;
підтримання атмосфери довіри і сприйнятливості до змін;
інформаційне забезпечення всіх рівнів ієрархії щодо майбутніх процесів і завдань тощо.
Функції управління персоналом
До складу функцій управління трудовими ресурсами входять:
розробка стратегії і тактичних заходів щодо управління персоналом;
фінансовий супровід процесу управління з метою скорочення витрат і збільшення продуктивності праці;
контроль за виконанням запланованих заходів і використанням трудового потенціалу;
облік трудових ресурсів;
забезпечення трудовими ресурсами необхідної кваліфікації;
усунення конфліктів;
коректування кадрової політики відповідно до змін ринку і впровадження інновацій;
забезпечення взаємозв’язку управління персоналом та інших аспектів діяльності корпорації і структурних одиниць;
робота з профспілками і державними органами влади країн базування дочірніх компаній;
контроль використання ресурсів корпорації, задіяних у сфері менеджменту персоналу;
контроль за діяльністю персоналу служб компанії, управлінського складу, співробітників усіх підрозділів компанії;
вплив на персонал при відхиленнях у певній програмі діяльності корпорації і структурних підрозділів (управління, заміна, переміщення, просування);
опрацювання пропозицій з приводу управління трудовими ресурсами (структурних підрозділів і служб на рівні окремих компаній);
взаємоузгодженість кадрових заходів у структурних підрозділах.
Оцінка управління персоналом в структурних підрозділах здійснюється за критеріями ефективності (більш повне використання потенціалу співробітників, а не мінімізація затрат); за ознакою контролю (самоконтроль, а не зовнішній контроль); за кращою формою організації (органічна, гнучка форма організації, а не централізована бюрократична) і т.ін. При цьому відзначається наявність тенденції до підвищення ролі аналітичних функцій кадрових служб.
Кадрові служби здійснюють моніторинг діяльності корпорації в цілому і конкретних структурних підрозділів зокрема.