
- •Раціоналізація організаційних структур управління
- •Програми організаційного розвитку міжнародних корпорацій
- •Методи організаційного розвитку
- •Комбіновані втручання в організаційний розвиток
- •Управління організаційним розвитком міжнародних корпорацій
- •Фактори успіху перебудови
- •Шляхи управління перетвореннями
- •Організація здійснення перетворень
- •Опір змінам при здійсненні організаційних перетворень
- •Форми опору змінам
- •Джерела опору змінам
- •Методи управління змінами
- •Підготовка персоналу до організаційних перетворень
- •Умови ефективної реалізації програм організаційного розвитку
- •Тема 6 управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях система управління персоналом
- •Науково-технічний прогрес і зміни в управлінні персоналом Гуманістичний підхід в управлінні персоналом
- •Особистісний потенціал співробітника
- •Функції управління персоналом
- •Кадрова політика міжнародних корпорацій Стратегія і тактика кадрової політики
- •Ціннісна орієнтація персоналу
- •Управління персоналом у структурних підрозділах (філіях, дочірніх та асоційованих компаніях) міжнародних корпорацій
- •Стратегічне управління персоналом
- •Кадрове планування
- •Пошук, добір і найм персоналу
- •Адаптація персоналу
- •Розвиток персоналу
- •Мотивація персоналу
- •Оцінка й атестація персоналу
- •Режим роботи персоналу
- •Досвід роботи з персоналом у міжнародних корпораціях сша, Японія і Західна Європа
- •Роль кадрових служб
- •Питання міжнародного трудового права
Мотивація персоналу
Мотивація праці – це прагнення працівника задовольнити потреби за допомогою трудової діяльності. Велике значення для формування мотивів праці має оцінка імовірності досягнення цілей. Мотив праці формується тільки в тому випадку, коли трудова діяльність є якщо не єдиною, то основною умовою одержання блага.
Стимулювання праці передбачає створення умов, за яких активна трудова діяльність, що дає певні, заздалегідь зафіксовані результати, стає необхідною і достатньою умовою задоволення значимих і соціально зумовлених потреб працівника, формування в нього мотивів до праці.
Система мотивів і стимулів до праці повинна спиратися на певну базу – нормативний рівень трудової діяльності. Працівник має знати, які вимоги до нього висуваються, яку винагороду він одержить при їх неухильному дотриманні, які санкції настануть у разі їх порушення. Для формування трудової мотивації найбільшу значимість має характер засвоєних індивідуумом трудових норм і цінностей.
Розглянемо один із елементів системи стимулювання праці – систему оплати праці – у компаніях «Siemens» і «Маркон» (табл. 6.1).
Таблиця 6.1
Системи оплати в компаніях «Siemens» і «Маркон»
Елемент стимулювання |
“Simens” |
“Маркон” |
Використання тарифної сітки при формуванні окладів |
Жорстка система тарифних сі-ток, диференційована для різних підрозділів, для кожної посади по категоріях і градаціях
|
Уніфікована тарифна сітка, для кожної категорії фахівців введені розряди і класи |
Принципи збільшення окладу |
Стаж роботи й успіхи. Розбіжно-сті між градаціями всередині та-рифної сітки не так значимі, щоб збільшення окладу було відчут-ним
|
Професійний ріст, стаж роботи, відсутність дис-циплінарних стягнень |
Премії |
Гнучка система премій, що залежать від показників роботи групи, відділу й індивідуальних результатів. Загальний розмір премій має верхню межу.
|
Премія, нижня межа якої фіксована, а верхня визначається ефективністю діяльності підрозділу |
Специфіка оплати праці в підрозділах комерційної групи
|
Тариф+премія, що залежить від обсягу продажів |
Тариф+премія+3,5% від прибутку (для продав-ців) |
Специфіка оплати праці в некомерційних і обслуговуючих підрозділах
|
Тариф+премія |
Тариф+премія |
Дотримання наступних правил мотивації дозволяє підвищити ефективність мотиваційних заходів:
похвала є ефективнішою за осудження і неконструктивну критику;
заохочення має бути відчутним і бажано негайним;
непередбачені і нерегулярні заохочення мотивують більше, ніж очікувані і прогнозовані;
постійна увага до працівника і членів його родини є найважливішим мотиватором та ін.
Мотиви до праці з певним ступенем умовності поділяються на духовні і біологічні.
Сучасні працівники приділяють велику увагу цінностям, не пов’язаним безпосередньо з роботою. Вони прагнуть різноманітного, цікавого життя. Іншими словами, механізм трудової мотивації стає і складніше, і різноманітні.
Найчастіше застосовується мотивація персоналу за рахунок впровадження гнучких режимів роботи.
Приміром, мотивація персоналу, що обслуговує споживачів у найбільш успішних корпораціях, будується на таких принципах. В якості найважливішого мотиватора (крім матеріального стимулювання) виступає керівництво вищої ланки. Якщо підлеглий в обслуговуючому підрозділі сприймає керівника як особу, від якої реально залежать умови його праці, заробітна плата і т.ін., то керівник є для нього мотиватором, навіть якщо вони рідко контактують. Працівник буде прагнути до того, щоб керівник був ним задоволений, і робитиме те, що керівник очікує від нього. Тому ставлення керівника до якого-небудь явища або особи відбивається на ставленні до цього ж явища або особи з боку підлеглих. Очевидно, що жодний керівник не бажає нічого, що заважало б нормальній роботі підрозділу і досягненню поставлених цілей. У цьому зв’язку найважливішими якостями керівника обслуговуючого підрозділу є здатність і уміння контактувати з підлеглими і мотивувати їх. Широко практикується особиста участь керівників у нарадах підлеглих. Навіть якщо керівник не братиме безпосередню участь в обговоренні питання, вже своєю присутністю він виявляє увагу до персоналу.
Ефективним засобом мотивації працівників, які обслуговують споживачів, є надання можливості вибору техніки або устаткування, з яким вони працюватимуть. Це і вигідно і з погляду бюджетних обмежень. В умовах запеклої конкуренції, коли хороших працівників для обслуговуючого підрозділу нелегко знайти, а конкурентів, що бажають їх найняти, багато, дуже важливо, щоб вони відчули до себе увагу і турботу і прагнули залишитися в фірмі.
Участь фірм у фінансуванні витрат на медичне обслуговування, страхування життя і пенсійне забезпечення, як і в цілому соціальні програми, відіграють значну роль у стимулюванні й розвитку персоналу. Сучасні роботодавці розглядають витрати на соціальні програми як одну із форм довгострокової інвестиції. Тому їхні витрати не обмежуються зарплатою і внесками в державну систему соціального страхування. Фірми добровільно витрачають значні кошти, щоб утримати цінних коштовних працівників, поліпшити фізичний стан персоналу і створити оптимальні умови для роботи.
Прогресивною рисою в соціальній сфері багатьох міжнародних корпорацій є фінансування оздоровчих програм. При цьому організація одержує численні переваги від того, що її співробітники ведуть здоровий спосіб життя (знижується кількість невиходів на роботу по хворобі, підвищується якість і продуктивність праці, знижується плинність кадрів та витрати на медичну допомогу і т.п.). Яскравим прикладом такого напряму стали соціальні програми з обмеження паління, широко впроваджувані в американських і японських корпораціях.
Досить часто практикується також спільна участь роботодавців і підлеглих працівників у фінансуванні пенсійних фондів. Причому умови такої взаємодії залежать від результатів праці співробітників фірми. Наприклад, у США поряд з пенсійними фондами компаній, які повністю фінансуються роботодавцями, широко поширені пенсійні фонди, які створюються за рахунок спільних внесків трудящих і роботодавців.