4. Механізм структурної побудови нормативних актів з податків

Акти законодавства про податки й збори повинні бути сформульовані таким чином, щоб кожний точно знав, які податки (збори), коли й у якому порядку він повинен платити. Закріплення правової конструкції податку, втілення її у відповідну правову форму пов'язане з дослідженням і певними сутнісними підсумками при характеристиці поняття податкового механізму.

У теорії податкового права до групи основних елементів правового механізму податку необхідно віднести: а) платника податку; б) об'єкт оподаткування; в) ставка податку. Додаткові елементи правового механізму податку деталізують специфіку конкретного платежу, створюють завершену й повну систему податкового механізму, забезпечують логічний і раціональний режим його закріплення.

Таким чином, як додаткові елементи правового механізму податку можна виділити такі: а) предмет, база, одиниця оподаткування; б) джерело сплати податку; в) методи, строки й способи сплати податку; г) особливості податкового режиму; д) бюджет або фонд надходження податку (збору); є) особливості податкової звітності.

Згідно зі ст. 7 ПК визначаються наступні елементи структурної побудови актів податкового законодавства: а)

Також у ст. 7 ПК відзначається, що «

5. Основні вимоги і умови ефективної ролі податків. Функції податків

Функції податків, що визначають їхню сутність, є похідними від функцій фінансів і виконують ті ж самі завдання, але в порівняно більш вузьких рамках. Виходячи із цього функції податків можна згрупувати у два блоки: основні й додаткові.

Основні функції податку:

1. Найважливішою функцією податків є фіскальна. Відповідно до цієї функції податки виконують своє основне призначення - насичення дохідної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. У період становлення буржуазної держави ця спрямованість податків уважалася єдиною.

2. Регулююча функція слугує своєрідним доповненням попередньої й зачіпає як регулювання виробництва, так і регулювання споживання (наприклад, непрямі податки). При цьому регулюючий механізм існує об'єктивно й вплив на платників здійснюється незалежно від волі держави.

3. Контрольна функція реалізується в ході оподаткування при регламентації державою фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій, одержанні доходів громадянами, використанні ними майна. За допомогою цієї функції оцінюється раціональність, збалансованість податкової системи, кожного важеля окремо, перевіряється, наскільки податки відповідають реалізації мети в сформованих умовах.

Додаткові функції податку утворюють підсистему, що охоплює такі види функцій:

1. Розподільча функція являє собою своєрідне відбиття фіскальної: наповнити скарбницю, щоб потім розподілити отримані кошти. Але на стадії розподілу ця функція дуже тісно переплітається з регулюючою, і в одній дії можуть проявлятися обидві функції.

2. Стимулююча (дестимулююча) функція створює орієнтири для розвитку або згортання виробництва, діяльності. Як і регулююча, вона може бути пов'язана із застосуванням механізму пільг, зміною об'єкта оподаткування, зменшенням оподатковуваної бази. Іноді цю функцію розглядають як підвид регулюючої.

3. Накопичувальна функція являє собою своєрідне узагальнення всіх попередніх функцій і головну - з позицій реалізації цілей держави в податковій системі.

6. Поняття податків, ознаки податків і їх місце в прибутках державного бюджету

Згідно зі ст. 6 ПК