Індивідуальні завдання та питання для самостійної роботи студента та методичні рекомендації до їх виконання
Тема 1. Стан ринку дорогоцінних металів та коштовного каміння.
1. Світовий ринок золота: стан та тенденції розвитку. Фактори його розвитку.
2. Світовий ринок срібла, платини та металів платинової групи.
3. Основні операції на ринку дорогоцінних металів та коштовного каміння.
4. Добування золота в країнах близького зарубіжжя. Структура споживання золота.
5. Добування срібла, платини та металів платинової групи. Структура споживання цих металів.
6. Перспективи добування золота в Україні. Попит та пропозиція дорогоцінних металів на світовому ринку та в Україні.
7. Формування вартості на дорогоцінні метали на світовому та українському ринках.
8. Добування дорогоцінного каміння основними країнами світу.
9. Характеристика сировинної бази дорогоцінного каміння України та країн близького зарубіжжя.
10. Стан ринку алмазів.
11. Попит та пропозиції дорогоцінного каміння на світовому ринку та в Україні.
12. Формування вартості на дорогоцінні камені на світовому та українському ринках.
Звіт подати в електронному та паперовому варіанті із обов’язковим посиланням та наведенням списку використаних джерел інформації.
Тема 2. Теоретичні та методологічні основи оцінювання дорогоцінних металів та коштовного каміння.
1. Порівняльна характеристика світових систем оцінки діамантів.
2. Оцінка дорогоцінного каміння органогенного походження.
3. Закордонні органи з сертифікації дорогоцінного каміння.
Звіт подати в електронному та паперовому варіанті із обов’язковим посиланням та наведенням списку використаних джерел інформації.
Тема 3. Класифікації дорогоцінного каміння.
1. Визначення поняття «коштовний камінь», «ювелірний камінь».
2. Споживні властивості дорогоцінного каміння.
Звіт подати в електронному та паперовому варіанті із обов’язковим посиланням та наведенням списку використаних джерел інформації.
Тема 4. Властивості дорогоцінних каменів та загальні методи їх діагностики.
Вивчити наступні питання самостіно:
1. Принцип дії полярископа.
2. Принцип дії дихросопа.
3. Вплив прозорості на вартість дорогоцінних каменів.
4. Насиченість кольору та її вплив на вартість таких дорогоцінних каменів, як рубін, сапфір, смарагд, аметист, топаз, аквамарин.
Звіт подати в електронному та паперовому варіанті із обов’язковим посиланням та наведенням списку використаних джерел інформації.
Тема 6. Природа походження дорогоцінного каміння та методи її визначення.
1. Охарактеризувати кожен спосіб синтезу дорогоцінного каміння.
2. Описати методи ідентифікації синтетичних каменів (бірюза, смарагд, рубін і сапфір) (http://jewels.net.ua/article/read/rubin_saphir.html).
Звіт подати в електронному та паперовому варіанті із обов’язковим посиланням та наведенням списку використаних джерел інформації.
Термінологічний словник
Валютна інтервенція – значний разовий цілеспрямований вплив центрального банку країни на валютний ринок і валютний курс, що здійснюється шляхом продажу або закупівлі банком великих партій іноземної валюти. Валютна інтервенція здійснюється для регулювання курсу іноземних валют в інтересах держави.
Валютна інтервенція також може бути спільним регулюванням валютних взаємовідносин країн-учасниць, і виражатися конкретно в єдиній валютній політиці щодо третіх країн. Валютна інтервенція здійснюється за активної участі та сприяння держав - учасників регіональних зон, в межах яких забезпечується відносно стабільне співвідношення курсів валют. При цьому використовуються центральні банки або казначейства країн-учасниць в операціях на валютному ринку з метою впливу на курси валют своєї власної країни або іноземної шляхом продажу або купівлі іноземної валюти або золота. Валютна інтервенція являє собою за формою і по суті велику за масштабами валютну операцію, проведену в рамках певного, зазвичай короткочасного періоду.
(рос. изотропия, изотропность; англ. isotropy, isotropism; нім. Isotropie) – незалежність фізичної величини від напрямку (частіше кристалографічного), через що вона не описується за допомогою вектора; ізотропними є всі фізичні скалярні величини, особливо в кристалі, що належить до регулярної системи.
Тройська унція – спеціальна одиниця виміру, що застосовується для характеристики дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та пороху. Міжнародним позначенням тройської унції є «ozt». Маса тройської унції дорівнює 31.1034768 грама.
Тезаврація (грец. Thesauros-скарб) – 1. вилучення дорогоцінних металів, монет та банкнот із обігу з метою накопичення, а не отримання доходів, в очікуванні зростання їх вартості чи отримання прибутку у майбутньому; 2. накопичення дорогоцінних металів (у вигляді зливків, монет, ювелірних виробів) приватними власниками у вигляді скарбу чи страхових фондів. В сучасних умовах тезаврація обумовлена бажанням застрахувати капітал і заощадження від інфляційного знецінення; 3. створення золотого запасу держави.
Лондонський фіксинг (торги) – визначення основними учасниками ринку рівноважної ціни дорогоцінного металу в конкретний момент часу на основі співвідношення існуючих попиту та пропозиції.
Авантюрисценція – оптичний ефект у вигляді металевих блискі-ток, обумовлений відбиттям світла від включень пластинок іншого мінералу, що спостерігається на поверхні каменя у відбитому світлі (наприклад, авантюриновий кварц, авантюриновий польовий шпат і скляний «золотий» камінь).
Адулярисценція – оптичне явище, що проявляється у вигляді ефекту плаваючого хвилеподібного світла в деяких напрямах при обертанні каменю. На плоских поверхнях це виглядає як постійна гра світла. Це явище застосовне до польових шпатів, зокрема до ортоклазу. Мінералоги називають це явище грою світла; воно обумовлено дифузійним відбиттям світла від паралельних проростань альбитового польового шпату, що має показник заломлення, злегка відмінний від ортоклазу.
Алохроматичні мінерали – в хімічно чистому вигляді безбарвні, але в природі пофарбовані в різні кольори невеликою домішкою одного або декількох фарбуючих елементів. Головними серед таких елементів є титан, ванадій, хром, марганець, залізо, кобальт, нікель і мідь. Приклади алохроматичних дорогоцінних каменів – корунд, берил, шпінель і кварц.
Аморфний – слово, що означає «без форми». Термін застосовується до речовини, що не має певного впорядкованого розташування атомів (тобто немає кристалічної будови).
Анізотропність – зміна властивостей кристалів з напрямом, зокрема зміна оптичних властивостей з напрямом. Оптично всі кристали, за винятком кристалів кубічної сингонії, анізотропні й володіють двозаломленням.
Аномальне двозаломлення – реакція, видима як нерегулярне вгасання при спостереженні речовини між схрещеними поляроїдами. Ця реакція звичайно обумовлена внутрішнім напруженням в однозаломлюючому матеріалі.
Астеризм – оптичне явище в кристалі у вигляді зірки, обумовлене відбиттям світла від дрібних орієнтованих голкоподібних включень.
Блиск – ефект відбиття світла від поверхні каменя. Блиск залежить головним чином від показника заломлення і якості полірування каменя.
Діамант – найбільш ефектна форма огранювання алмаза. Завдяки її широкому застосуванню термін «діамант» у комерційних колах став еквівалентний поняттю «алмаз брильянтового огранювання». Стандартний діамант має 58 граней: 33 в короні й 25 граней павільйону.
Включення – частки стороннього матеріалу – твердого, рідкого або газоподібного – у дорогоцінному камені. Природа таких включень є переконливим свідченням походження каменя й дозволяє відрізняти природні камені від їхніх синтетичних аналогів.
Двозаломлення – числовий результат виміру подвійного заломлення в самоцвітному матеріалі; максимальне розходження між показником заломлення звичайного й незвичайного променів у одноосьових каменях і між альфапроменями у двоосьових каменях.
Двофазні включення – включення, що складаються з будь-яких двох із трьох фаз: твердої, рідкої або газової (газу у твердій фазі; твердої фази в рідині; газу в рідині).
Дисперсія – розходження в показниках заломлення каменя для різних довжин хвиль світла, що призводить в огранованих каменях до появи відблисків спектральних кольорів, відомих як «гра», або «вогонь».
Дихроїзм – властивість каменя міняти кольори залежно від напряму спостереження. Два поляризованих промені, що проходять уздовж певного напряму в забарвленому двозаломлюючому мінералі, часто поглинаються в різному ступені й у результаті, виходячи з каменя, мають різне забарвлення. За допомогою дихроскопа можна спостерігати обидва кольори в розташованих поруч вікнах. У загальному вигляді називається плеохроїзмом, причому для одноосьових кристалів характерні два кольори, а для двохосьових – три.
Довговічність – поняття, що поєднує в собі твердість, міцність і стабільність.
Дублет – складений камінь із двох частин, з'єднаних одна з одною безбарвним клеєм або спечених шляхом нагрівання.
Димчасті «вуалі» – димчасті включення мають біле фарбування й високий рельєф; найчастіше зустрічаються в синтетичних кристалах, вирощених гідротермальним способом.
Зірчастий камінь – камінь, у якому спостерігається ефект астеризму.
Зональність – нерівномірний розподіл забарвлення в мінералі, що спостерігається у вигляді нерівномірних ділянок різних кольорів або різних відтінків того самого кольору.
Ідіохроматичний – мінерал, забарвлення якого зумовлене його хімічним складом (малахіт, бірюза).
Ізоморфізм – заміщення одного елемента в мінералі іншим, близьким до нього за хімічною природою й радіусом іона, без істотної зміни кристалічної структури мінералу. Ізоморфне заміщення може викликати широкі коливання властивостей мінералу, наприклад, щільності, показника заломлення та ін., що можна бачити, зокрема, у гранатах.
Ізотропний – термін використовується для позначення матеріалів, оптичний характер яких однаковий у всіх напрямах. Такі матеріали мають тільки один показник заломлення й не володіють дихроїзмом. Кубічні мінерали й аморфні речовини завжди ізотропні.
Імітований камінь – будь-яка речовина, оброблена з метою імітації зовнішнього вигляду самоцвіту.
Іризація – райдужна гра світла усередині або на поверхні матеріалу, обумовлена інтерференцією світлових променів, що йдуть від тонких шарів з різними показниками заломлення. Такими шарами можуть бути тонкі прошарки рідини, газу або твердої речовини.
Кабошон – форма обробки каменя, коли його верхня частина має вигнуту опуклу поверхню.
Карат – метричний карат, рівний 0,2 грама, є міжнародною одиницею ваги дорогоцінних каменів. Звичайна унція містить 141,75 карата, тройська унція – 155,5 карата.
Кристал – речовина, що має упорядковану внутрішню будову. У сприятливих умовах ця закономірність внутрішньої структури призводить до утворення симетричної зовнішньої форми, обмеженої плоскими поверхнями – гранями кристала.
Люмінісценція – ефект, характерний для деяких речовин, що полягає у випроміненні ними видимого світла, коли їх труть, дряпають або опромінюють невидимими електромагнітними променями (флюоресценція, фосфоресценція й термолюмінесценція).
Мінерал– неорганічна речовина, що зустрічається в природі, з характерним хімічним складом і звичайно кристалічною будовою.
Мінеральний вид – гомогенна неорганічна речовина, що має певний хімічний склад, кристалічну структуру й фізичні властивості, які відрізняються відносною сталістю.
Звичайний промінь – промінь, що у кристалах рухається з постійною швидкістю в будь-якому напряму.
Одноосьовий кристал – той, що має одну оптичну вісь.
Опалесценція – молочний або перлинний вид деяких опалів, опалового скла й т.п.
Оптична вісь – напрям у двозаломлюючих мінералах, у якому промінь світла проходить, не заломлюючись.
Оптичні властивості – ефекти, що стосуються поводження світла в речовині. Прикладом оптичних властивостей у гемології є показник заломлення, двозаломлення, дисперсія, плеохроїзм і забарвлення.
Органічна речовина – речовина, що утворилася при участі живого організму. У хімії органічними речовинами називаються сполуки вуглецю.
Паста – імітація дорогоцінного каменя, зроблена зі свинцевого скла певного типу. Іноді термін застосовується до всіх скляних імітацій дорогоцінних каменів.
Щільність – кількість речовини в заданому об'ємі.
Показник заломлення– величина, що характеризує заломлюючу силу середовища. Показник заломлення може бути визначений як відношення швидкості світла в повітрі до швидкості світла в середовищі.
Поляризоване світло – світло, що коливається тільки в одній площині.
Поляроїд – пластмасовий матеріал у вигляді пластин, що містить ультрамікроскопічні кристали іодосульфата хініну або іншої сполуки, що має здатність пропускати тільки один поляризований промінь і повністю поглинати інший.
Прозорість – ступінь пропущення світла речовиною. Камінь вважається прозорим, якщо через нього можна легко бачити предмети. Прикладом можуть служити скло, кварц, алмаз і т.д.
Міцність – опірність зламу, відколу або розтріскуванню.
Радіоактивність – мимовільне випущення часток або променів, що супроводжує поступове руйнування певних нестабільних атомів, головним чином з більшою атомною вагою. Найбільш відомими радіоактивними елементами є радій, торий та уран.
Реконструйовані камені – камені, виготовлені в минулому столітті з уламків природного рубіна шляхом сплавки їх у полум'ї пальника. Так звані реконструйовані рубіни були витиснуті синтетичними каменями, отриманими методом Вернейля, у відношенні яких термін «реконструйовані» застосовувати не слід. Пресований янтар є єдино дійсно «реконструйованим» ювелірним матеріалом, виготовленим у наш час.
Самоцвіт – огранований і полірований матеріал, що характеризується красою, міцністю й рідкісністю, необхідними для його використання в ювелірних прикрасах. Термін використовується також для опису особливо високоякісного зразка, наприклад, самоцвіт – смарагд.
Світлозаломлення – зміна напряму променя світла при проход-женні з одного середовища в інше, які характеризуються різною щільністю.
Селективне поглинання – здатність речовини поглинати або пропускати певні довжини хвиль (або квітів) білого світла, і одночасно пропускати або відбивати інші складові. Відтінок речовини – це комбінація непоглинених складових спектра видимого світла.
Симетрія – в кристалографії розглядають три елементи симетрії –площина, вісь і центр симетрії. Залежно від симетрії кристали діляться на 32 класи. В свою чергу класи групуються в сім систем (сингоній).
Синтетичний – штучний самоцвіт, що має ті ж самі фізичні, оптичні й хімічні властивості, що і його природний двійник.
Спектроскоп – прилад, що розкладає світло на складені кольори шляхом заломлення його в призмах або при дифракції після проходження через дифракційну решітку.
Скло – неорганічна тверда аморфна речовина.
Страз – скло з високим вмістом свинцю. Додавання свинцю підви-щує щільність, показник заломлення й дисперсію, але знижує твердість.
Східчасте огранування – вид огранування, коли ребра граней корони й павільйону паралельні ребрам прямокутної площадки. Застосовується для кольорових каменів.
Твердість – опірність дряпанню.
Тон – характеристика кольору, що визначає його положення на шкалі від світлого до темного.
Триплет – складений камінь з трьох окремих частин (часто різних мінералів) з’єднаних між собою клеєм.
Важка рідина – рідина із заданою щільністю, що використовується для визначення щільності мінералу.
Флюоресценція – процес випущення електромагнітного випро-мінювання речовиною при її опроміненні.
Фосфоресценція – тривала люмінесценція (тобто, флюоресценція), що спостерігається після припинення дії збудливого випромінювання.
Шкала Мооса – відносна шкала твердості мінералів.
Додаток А
Діагностичні ознаки алмазу і його імітацій
Найменування |
Показник заломлення |
Двозалом-лення |
Дисперсія |
Блиск |
Щільність, г/см3 |
Твердість |
Колір люмінесценції в УФ променях |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Алмаз |
2,417 |
часто аномально анізотроп ний |
0,063 (0,044) |
алмазний |
3,51 |
10 |
блакитний, жовтий, зелений, рожевий, помаранчевий |
Рутил синтетичний |
2,61-2,62 |
0,287 |
0,180-0,300 |
алмазний |
4,25-4,32 |
6,5-7 |
інертний |
Титанат стронцію (фабуліт) |
2,41 |
ізотропний |
0,19-0,20 |
алмазний |
5,13-5,15 |
5,5-6,5 |
інертний |
Ніобат літію |
2,21-2,31 |
0,09 |
0,12-0,13 |
алмазний |
4,64 |
5,5 |
інертний |
Сфалерит |
2,36-2,47 |
ізотропний |
0,156 |
алмазний |
3,50-4,20 |
3,5-4 |
помаранчево-червоний, червоний |
Фіаніт |
2,10-2,20 |
ізотропний |
0,059-0,065 |
алмазний |
5,5-6 |
7,5-8 |
жовтий, зелено-жовтий, блакитний |
ГГГ |
2,02-2,03 |
ізотропний |
0,038 |
алмазний |
7,05 |
6-7 |
інертний, рожевий |
Титаніт |
1,943-2,110 |
0,100-0,192 |
0,051 |
алмазний жирний |
3,29-3,56 |
5-6 |
інертний |
Продовж. додатку А
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Циркон безбарвний |
1,920-1,940 |
0,036-0,052 |
0,039 |
алмазний |
4,6-4,8 |
7,5 |
жовтий |
Шеєліт природний і синтетичний |
1,918-1,920 |
0,016 |
0,023-0,026; 0,038 |
алмазний жирний |
5,9-6,16 |
4,5-6 |
яскраво-блакитний, помаранчевий, інертний |
Демантоїд |
1,888-1,889 |
ізотропний |
0,057 |
алмазний |
3,82-3,85 |
6,5-7 |
інертний |
ІАГ |
1,832-1,843 |
ізотропний |
0,028 |
алмазний |
4,57-6,69 |
8-8,5 |
блакитнуватий, блідо-фіолетовий |
Додаток А
Діагностичні властивості головних ювелірних каменів
Назва мінералу |
Показник заломлення |
Двозалом-лення |
Оптичні хар-ки |
Щільність, г/см |
Твердість (за шкалою Mooca) |
Флюорит |
1,434 |
– |
ізотропний |
3,18+0,01 |
4 |
Імітація опала (Жильсон) |
1,44 |
– |
ізотропний |
2,05 |
5–6 |
Скло |
1,44 до 1,90 |
– |
ізотропний |
2,3 – 4,5 |
5–6 |
Опал |
1,450 + 0,020/ –0,080 |
– |
ізотропний |
2,15 + 0,07 – 0,90 |
5–6,5 |
Обсидіан |
1,45 до 1,55 (переважно 1,50) |
– |
ізотропний |
2,45 + 0,05/–0,1 |
5–5,5 |
Содаліт |
1,483 ± 0,003 |
– |
ізотропний |
2,20 – 2,40 |
5–6 |
Корал |
1,486 – 1,658 |
0,172 |
1– |
2,65 + 0,05 |
3,5–4 |
Кальцит |
1,486 – 1,658 |
0,172 |
1– |
2,70 ± 0,01 |
3 |
Лазурит |
1,5 |
– |
ізотропний |
2,75 ± 0,25 |
5,5 |
Лазурит імітація (Жильсон) |
»l,5 |
– |
ізотропний |
2,38 |
4,5 |
Молдавіт |
1,50 + 0,01 |
– |
ізотропний |
2,40 + 0,04 |
5,5 |
Ортоклаз |
1,518 – 1,526 (+ 0,004) |
0,008 |
2– |
2,56 + 0,01 |
6–6,5 |
Амазоніт |
1,522 – 1,53 |
0,008 |
2– |
2,56 + 0,01 |
6–6,5 |
Перлина, перлина культивована |
1,53 – 1,69 |
0,16 |
|
2,66 + 0,12/– 0,05 |
2,5–4,5 |
Авантюриновий польовий шпат |
1,532 (± 0,007) – 1,542 (±0,006) |
0.01 |
2– |
2,65 ± 0,02 |
6–6,5 |
Халцедон |
1,535–1,539(–0,005) |
0,004–0,006 |
1 + або 2 – |
2,60 ± 0,05 |
6,5 – 7 |
Янтар |
1,54(1,539–1,545) |
– |
ізотропний |
1,08 ± 0,02 |
2 – 2,5 |
Слонова кістка |
1,535–1,57 (переважно1,54) |
– |
ізотропний |
1,85 ± 0,15 |
2,5 – 2,75 |
|
|
|
|
|
|
Назва мінералу |
Показник заломлення |
Двозалом-лення |
Оптичні хар-ки |
Щільність, г/см |
Твердість (за шкалою Mooca) |
Скаполіт |
1,544+0,003/–0,004–1,560+0,002/–0,010 |
0,010–0,016 |
1– |
2,64 – 2,66 |
5,5 – 6,5 |
Кордиеріт |
1,542–1,551(+0,045–0,011) |
0,008–0,009 |
2– |
2,61 ± 0,05 |
7 – 7,5 |
Кварц |
1,544–1,553(±) |
0,009 |
1+ |
2,66 ± 0,01 |
7 |
Чароїт |
1,550(+0,002)–1,559(+0,002–0,005) |
0,009 |
2+ |
2,68 + 0,10 – 0,14 |
5 – 6 |
Лабрадор |
1,559–1,568 (непрозорий), 1,560–1,57(±0,001)(прозорий) |
0,009–0,010+0,001 |
2+ |
2,70 ± 0,05 |
6 – 6,5 |
Смарагд Синтетичний (Четэм) |
1,561–1,564± |
0,003 – 0,005 |
1– |
2,66 ± 0. 01 |
7,5 – 8 |
Смарагд синтетичний (гідротер-мальний) |
1,57(±0,004)–1,575 (±0,005) |
0,004–0,009 |
1– |
2,64 – 2,71 |
7,5 – 8 |
Берил |
1,577(+0,016/–0,015)– 1,583(+0,019/–0,015) |
0,006 (0,004 – 0,01) |
1– |
2,72+0,15/–0,04 |
7,5–8 |
Смарагд |
1,565–1,570або1,593–1,602 |
0,006(0,004–0,01) |
1– |
2,71 +0,05/–0,03 |
7,5–8 |
Геліодор |
1,570–1,575(±0,004) |
0,006(0,004–0,01) |
1– |
2,7±0,02 |
7,5–8 |
Аквамарин |
1,564–1,570або 1,586–1,596 |
0,006(0,004–0,01) |
1– |
2,71+/–0,03 |
7,5–8 |
Морганіт |
1,585–1,594(±0,006) |
0,006(0,004–0,01) |
1– |
2,82+/–0,05 |
7,5–8 |
Назва мінералу |
Показник заломлення |
Двозалом-лення |
Оптичні хар-ки |
Щільність, г/см |
Твердість (за шкалою Mooca) |
Берил червоний |
1,564(+0,006/–0,002)–1,57(+0,007/–0,002) |
0,004–0,008 |
1– |
2,72 (+0,15–0,06) |
7,5–8 |
Евдіаліт |
1,598(+0,012/–0,005)–1,602(+0,009/–0,005) |
0,001–0,004 |
1+ |
2,8–3,1 |
5–6 |
Сугиліт |
1,607–1,610(+0,001–0,002) |
0,003(0,001–0,004) |
1– |
2,74 ± 0,05 |
5,5–6,5 |
Бразиліоніт |
1,602–1,621(±0,003) |
0,019–0,021 |
2+ |
2,94+/–0,03 |
5,5 |
Нефрит |
1,606–1,632(–0,006) |
0,026–0,027 |
2– |
2,95 +0,08 –0,05 |
6–6,5 |
Бірюза |
1,61–1,65 |
0,04 |
2+ |
2,76 +0,08 –0,45 |
5–6 |
Бірюза імітація (Жильсона) |
1,61–1,65 |
0,04 |
2+ |
2,72–2,74 |
5–6 |
Топаз |
1,619 (+0,014–0,01) – 1,627 (+0. 016–0,01) |
0,008–0,01 |
2+ |
3,53 +/–0,04 |
8 |
Турмалін |
1,624 (+0,015–0,01) –1,644 (+0,022–0,01) |
0,02(0,014–0,032) |
1– |
3,06+0,15–0,05 |
7–7,5 |
Клиногуміт |
1,625 (+0,007–0,002)–1,659 (+0,009 –0,008) |
0,034 (0,024–0,037) |
2+ |
3,18+0,17–0,05 |
6–6,5 |
Данбурит |
1,630–1,636 (±0,003) |
0,006 |
2+ |
3,00 +/–0. 01 |
7 |
Андалузит |
1,634 (+0,008–0,007) – 1,643 (+0,006–0,003) |
0,007–0,013 |
2– |
3,17+0,03–0,12 |
7,5 |
Сподумен |
1,66–1,676 (±0,005) |
0,014–0,016 |
2+ |
3,18+/–0,03 |
6–7 |
Назва мінералу |
Показник заломлення |
Двозаломлення |
Оптичні характеристики |
Щільність, г/см |
Твердість (по шкалі Mooca) |
Апатит |
1,642 (+0,005–0,014) 1,646 (+0,003–0,014) |
0,002–0,006 |
1– |
3,17 +0,06 –0,01 |
5 |
Фенакіт |
1,654–1,670 (+0,026 –0,004) |
0,016 |
1+ |
2,95 +/–0,01 |
7,5–8 |
Евклаз |
1,654 (–0,004)– 1,673 (+0,004 –0,002) |
0,019–0,025 |
2+ |
3,10 +/–0,01 |
7,5 |
Перидот |
1,654 – 1,690 (+0,013 –0,004) |
0,036–0,038 |
2+ або 2– |
3,34+0,14–0,06 |
6,5–7 |
Жадеїт |
1,66–1,68 (±0,008) |
0,02 |
2+ |
3,34 +/–0,04 |
6,5–7 |
Малахіт |
1,66–1,910 |
0,25 |
2– |
3,95+0,15–0,70 |
3,5–4 |
Корнерупин |
1,665 (+0,017–0,005)–1,677 (+0,022–0,003) |
0,012–0,017 |
2– |
3,32+0,12–0,05 |
6,5 |
Діопсид |
1,675–1,701 (+0,029–0,011) |
0,024 – 0,03 |
2+ |
3,29 +/–0,03 |
5–6 |
Аксиніт |
1,678– 1,688 (±0,005) |
0,01–0,012 |
2– |
3,29 +/–0,02 |
6,5–7 |
Цоизит, танзаніт |
1,690 (+0,01)–1,700 (+0,006) |
0,01 (0,006–0,01) |
2+ |
3,3 +0,25 –0,05 |
6–7 |
Кіаніт |
1,716– 1. 731 (±0,004) |
0,015–0,017 |
2– |
3,62 +/–0,06 |
4–7 |
Шпінель |
1,718 (+0,044 –0,006), синя і зелена до 1,732, червона до 1,762 |
– |
ізотропний |
3,60 + 0,3/0,06 |
8 |
Шпінель синтетична |
1,730 (±0,01) |
– |
ізотропний |
3,65+0,13–0,04 |
8 |
Назва мінералу |
Показник заломлення |
Двозаломлення |
Оптичні характеристики |
Щільність, г/см |
Твердість (по шкалі Mooca) |
Епідот |
1,729 –1,768 (+0,012–0,035) |
0,019–0,045 |
2– |
3,3–3,5 |
6–7 |
Азурит |
1,73– 1,838 (±0,01) |
0,108–0,11 |
2+ |
3,7 – 3,9 |
3,5–4 |
Гранат, гроссуляр |
1,734 (+0,025–0,002) (прозорий) збагачені ванадієм різновиди до 1,759 |
|
ізотропний |
3,61+0,12–0,04 |
7–7. 5 |
Гранат, гессоніт |
1,740 (+0,017–0,01) |
– |
ізотропний |
3,61 +0,12–0,04 |
7–7,5 |
Гранат, піроп |
1,746 (+0,01 –0,026) |
– |
ізотропний |
3,78 10,09–0,16 |
7–7,5 |
Хризоберил, олександрит, олександрит синтетичний |
1,746– 1,755 (±0,005) |
0,007–0,011 |
2+ або 2– |
3,73 +/– 0,02 |
8,5 |
Гранат, родолит |
1,760 (+0,01–0,02) |
– |
ізотропний |
3,84+/–0,1 |
7–7,5 |
Корунд, сапфір, рубін, сапфір синтетичний, рубін синтетичний |
1,762–1,770 (+0,008 –0,003) |
0,008 |
1– |
3,99 +/–0,04 |
9 |
Гранат, альмандин |
1,790 (+0,03 –0,02) |
– |
ізотропний |
4,05 +/–0,12 |
7,5 |
ІАГ |
1,833 |
– |
ізотропні |
4,55 |
8–8,5 |
Гранат, андрадит |
1,875 (±0,02) |
– |
ізотропний |
3,84+/–0,03 |
6,5–7 |
Сфен |
1,900–2,034 (±0,02) |
0,100–0,135 |
2+ |
3,52+/–0,02 |
5–5,5 |
Циркон |
1,925–1,984 (±0,04) |
0,059 |
1+ |
4,70 +/–0,03 |
7–7,5 |
Назва мінералу |
Показник заломлення |
Двозалом-лення |
Оптичні характеристики |
Щільність, г/см |
Твердість (за шкалою Mooca) |
Ортоалюмінат іттрія |
1,938–1,955 |
0,017 |
2– |
5,33 – 5,36 |
8,5 |
ГГГ |
2,03 |
– |
ізотропний |
7,05 |
6,5 |
Фіаніт |
2,176–2,088 |
– |
ізотропний |
5,5–5,9 |
8,5 |
Лінобат |
2,202–2,273 |
0,071 |
1– |
4,64–4,66 |
5,5 |
Фабуліт |
2,409 |
– |
ізотропний |
5,13+/–0,02 |
6 |
Алмаз |
2,417 |
– |
ізотропний |
3,52±0,01 |
10 |
Муассаніт |
2,648–2,691 |
0,043 |
1+ |
3,21–3,23 |
9–9,5 |
Додаток Б
Продовж. додатку Б
Продовж. додатку Б
ДОДАТОК В
Пробірний контроль
Форма 16
ЗАТВЕРДЖУЮ
Керівник _________ казенного
підприємства пробірного
контролю
____________________________
(прізвище, ініціали)
"___" _____________ 20___ р.
АКТ ЕКСПЕРТИЗИ
Експертна комісія_________________ казенного підприємства пробірного контролю у складі:
голова комісії _________________________________________________
(посада, прізвище, ім'я та по батькові)
члени комісії: _________________________________________________
(посада, прізвище, ім'я та по батькові)
______________________________________________________________
(посада, прізвище, ім'я та по батькові)
на підставі постанови ____________________________________________
(назва відповідного рішення юридичної особи,
_______________________________________________________________
що призначила експертизу)
N ______ від "___" ___________ 20__ р. провела експертизу поданих матеріалів згідно із заявою-квитанцією ____ від "__" _____ 20__ р.
На вирішення експертної комісії винесені питання:
_______________________________________________________________
(питання, передбачені відповідним рішенням)
Експертизою встановлено
№ |
Найменування виробів, матеріалів |
Кількість |
Маса виробу, матеріалу |
Найменування дорогоцінного металу |
Проба, %-ний уміст дорого- цінного металу |
Розрахункова маса |
Маса (г) дорогоцінного металу в чистоті (проба 999,9) |
Вставки |
Вартість (грн.) |
Примітка |
|||||||
вставки |
емалі |
дерево, шкіра тощо |
Лігатурна маса вироу, матеріалу (г) |
кількість |
найменування |
характеристики |
дорогоцінного металу |
вставки, дорогоцінного каміння |
загальна |
||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Докладний опис виробів, матеріалів, відбитків пробірних
клейм, іменників виробів, музейних експонатів та архівних
цінностей ________________________________________________________
Підприємство-виготовлювач ___________________________________
Рік виготовлення ____________________________________________
Експерти ознайомлені з правами і обов'язками, передбаченими
чинним законодавством України.
Зважування здійснювалось на терезах _________________________
(тип терезів)
Експертна комісія ________________________ _______________
(прізвище, ініціали) (підпис)
________________________ _______________
(прізвище, ініціали) (підпис)
додатки
Додаток 1
Перелік основних ювелірних підприємств СНД та їх именники
№ п/п |
Назва підприємства |
Іменник |
|
Київське ВО «Ювелірпром» |
КЮ |
|
Львівський ювелірний завод |
ЛЮ |
|
Одеський ювелірний завод |
ОЮ |
|
Харківський ювелірний завод |
ХЮ |
|
Бакинський ювелірний завод |
БЮ |
|
Великоустюзький завод «Північна чернь» |
Сr |
|
Єреванський ювелірний завод |
Е |
|
Калінінградський бурштиновий комбінат |
ЯК |
|
Костромський ювелірний завод |
КЗ |
|
Кубачинский художній комбінат Дагестану |
КхК |
|
Бронницький ювелірний завод |
Б |
|
Московський експериментальний ювелірний завод |
Ю |
|
Московський ювелірний завод |
М.Ю |
|
Ризький ювелірний завод |
РЮ |
|
Свердловський ювелірний завод |
ЦЮ |
|
Талліннський експериментальний завод |
Т |
|
Ташкентський ювелірний завод |
Т.Ю |
|
Тбіліський ювелірний завод |
Т.Ю. |
Додаток 2
Державні казенні підприємства пробірного контролю
№ п/п |
Назви й адреси підприємств |
Райони діяльності |
|
Центральне державне казенне підприємство пробірного контролю в м. Києві. 252054, м.Київ, вул. Воровського, 51 |
м. Київ, Київська, Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Житомирська, Чернігівська області |
|
Західне державне казенне підприємство пробірного контролю в м. Львові. 290004, м. Львів, вул. Васнецова, 4 |
Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Волинська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області |
|
Південне державне казенне підприємство пробірного контролю в Одесі. 270026, м.Одеса, вул. Дерибасівська, 8 |
Одеська, Миколаївська, Херсонська області, АР Крим |
|
Східне державне казенне підприємство пробірного контролю в м. Харкові. 310057, м.Харків, вул. Сумська, 11 |
Харківська, Дніпропетровська, Сумська, Луганська, Донецька, Кіровоградська, Полтавська, Запорізька області |
Додаток 3
Глосарій основних термінів ювелірного виробництва
Блізура – рухомий елемент кріплення сережки у вигляді загнутої планки з гачком на кінці.
Брильянтове огранювання – вид огранювання, при якому коронка має не менше трьох, а павільйон – не менше двох ярусів граней з подвоєними нижніми гранями коронки і загальною кількістю понад 56.
Ваговий виріб – виріб, на який встановлена відпускна ціна залежно від його маси.
Вид огранювання – певне поєднання форм граней, їх кількості та взаємного розташування.
Висота рундиста – відстань між коронкою і павільйоном огранованої вставки.
Вставка ювелірна – декоративний елемент, виконаний з різних матеріалів і закріплений у виробі.
Гвинтовий замок – елемент закріплення прикрас за типом «гвинт-гайка».
Гема – рельєфні прикраси з каміння.
Гліптика – мистецтво різьблення на дорогоцінному й іншому каменях.
Гліптотека – зібрання різних каменів.
Глухий каст – вид закріплення вставки суцільним стрічковим обідком без зазору.
Грань – плоска поверхня вставки, огранована ребрами із суміжними гранями.
Гризант – оздоблення насічкою обідкового або глухого каста.
Діамант – огранований алмаз.
Замок – елемент ювелірного виробу для його закріплення.
Інкрустація – прикраси, врізані у виріб, з іншого металу.
Інталія – рельєфні заглиблені зображення, вирізані усередині каменя.
Іризація – райдужна оболонка, що випромінюється ізсередини мінералів, особливо яскраво помітна при сонячному світлі (місячний камінь, опал).
Кабошон – 1) форма обробки каменя з наданням йому сферичної (круглої, гладкої) поверхні з такою ж або плоскою основою; 2) назва оброблених у такий спосіб каменів.
Колетта – вершина піраміди павільйону.
Камея – випуклі рельєфні зображення, вирізані на камені.
Карат – одиниця виміру маси дорогоцінних каменів, що дорівнює 0,2 г.
Кармезинова оправа (кармезин) – оправа для центральної, великої вставки, оточена дрібними вставками, які щільно прилягають одна до одної.
Каст (оправа) – елемент ювелірного виробу для закріплення вставки.
Каст «Шатон» – кругла оправа з великою кількістю крапанів, що нагадують корону.
Корнер – надрізана і оформлена у вигляді півсфери частина металевого виробу, притиснута до вставки.
Корнерна оправа – оправа для дрібних дорогоцінних каменів, що вставляються у спеціальні гнізда і закріплюються корнерами.
Коронка каменя (вставки) – частина каменя (вставки), що має площадку і несе декоративне навантаження.
Крапан – елемент каста у вигляді декоративної стійки для закріплення вставки.
Крапановий каст – оправа, у якій вставка кріпиться крапанами.
Найф – частина природної грані алмаза, яку видно на поверхні рундиста у вигляді площини
Неваговий виріб – виріб, на який встановлена відпускна ціна незалежно від його маси.
Огранювання трояндою – різновид огранювання алмазу, у якого немає павільйону, а грані є трикутниками, вершини яких зведені в одну точку (нагадує бутон троянди).
Одиничне виробництво – виробництво виробів, які випускаються одноразово або періодично окремими одиницями, якщо загальний випуск виробів не перевищує 200 штук.
Павільйон – нижня частина вставки у вигляді піраміди, спрямованої вершиною донизу.
Панделок – грушоподібна форма огранювання каменів-самоцвітів.
Партія (виробів) – група однакових виробів, які оформлені одним документом і призначені для одноразового здавання–приймання.
Площадка (табличка, тафель) – одиночна, найбільша грань вставки, розміщена паралельно рундисту.
Прихований дефект виробу – дефект, який не піддається виявленню на стадії приймального контролю, а виявляється в період зберігання та експлуатації виробу.
Розмір обручки, персня, браслета, ланцюжка – умовне позначення, яке характеризує встановлений інтервал величин (для персня – внутрішніх діаметрів, для годинникового браслета – довжин розгортки між осями приєднувальних ланок із закритим замком, для ланцюжків – довжин розгортки, включаючи елементи замка).
Рундист – середня, найбільша за діаметром частина вставки, розміщена між коронкою (верхом) і павільйоном (низом) вставки.
Серійне виробництво – виробництво виробів, які виготовляються періодично повторюваними партіями або неперервно, якщо загальний випуск однакових виробів перевищує 200 штук.
Східчасте огранювання – грані різних ярусів розташовані на поверхні вставки послідовно одна під іншою.
Шинка, шинк – основний елемент обручки, що надягається на палець.
Шпрингельний замок – елемент кріплення ланцюжка, кольє, намиста і т.д. у вигляді порожнистого кільця з внутрішньою пружиною.
Додаток 6
Діамант М. Толковського
