Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TEM.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.96 Mб
Скачать

Питання для підготовки

  1. До якої групи мінералів належить демантоїд?

  2. У чому особливість благородного чорного опалу?

  3. Що розуміють під поняттям «благородна шпінель»?

  4. До якої групи мінералів належить аквамарин?

  5. У чому особливість вогняного опалу?

  6. Назвіть різновиди турмаліну.

  7. Назвіть кольорові різновиди кристалічного кварцу.

  8. У чому особливість каменя «адуляр».

Завдання 1. Вивчення класифікації дорогоцінних каменів.

Єдиної класифікації дорогоцінних каменів не існує. Залежно від мети класифікації (або сфери її застосування) в якості ознак класифікації виступають прозорість, твердість, вартість, походження, спосіб використання коштовних каменів та інші ознаки.

На Україні діє класифікація ювелірних матеріалів, наведена в Законі України № 637 від 18.11.97 (розд. 1, ст. 1).

Робота 1.1. Уважно ознайомитись з існуючими класифікаціями ювелірних матеріалів (технологічною, професіональною, навчальною, згідно з Законом), виявити відмінності між ними, переваги та недоліки кожної. Дати відповіді на питання:

  • вкажіть головну ознаку класифікації кожного виду;

  • вкажіть найбільш громіздку класифікацію;

  • чи включено до класифікації синтетичні, штучні ювелірні камені;

  • скільки порядків вартості передбачено для дорогоцінних каменів у Законі України;

  • скільки порядків вартості передбачено для напівдорогоцінних каменів;

  • які види ювелірних каменів органогенного утворення відносять до дорогоцінних.

Завдання 2. Інструментальне діагностування дорогоцінних каменів мінерального походження.

Методика діагностування всіх каменів однотипна і проводиться за загальною, опрацьованою на попередніх заняттях схемою. Важливо знати особливості окремих видів дорогоцінних каменів, вміти точно знімати показники рефрактометра і користуватись діагностичними таблицями.

Дорогоцінні камені мінерального походження включають 52 най-менування.

Нижче наведено деякі особливості окремих найбільш поширених коштовних каменів.

2 Порядок

Демантоїд – зелений різновид граната андрадит. Має алмазний блиск і невисоку твердість (6,5–7). Характерним є включення волокнистого азбесту у вигляді «кінського хвоста».

Сапфіри – рожеві та жовті, діагностуються аналогічно до синього сапфіра (лаб. зан. № 13).

Оскільки в наш час дуже поширені синтетичні корунди різних кольорів, слід уважно обстежити камінь під мікроскопом для встановлення його походження (природний чи синтетичний).

Шпінель благородна – бездефектні екземпляри червоного та рожевого кольору. Важливі діагностичні ознаки: ізотропність, високий показник заломлення (1,72), висока твердість (8). Нині дуже поширена синтетична шпінель.

3 Порядок

Аквамарин – блакитний різновид берилу, діагностується аналогічно до смарагду (лаб. зан. № 13).

Топаз рожевий – анізотропний, має помірний плеохроїзм, високу твердість(8), електризується.

Турмалін – мінерал з багатою палітрою кольорів і відтінків. Для нього характерними діагностичними ознаками є: велике двоза-ломлення (»0,02), сильний плеохроїзм, електризування.

Циркон – природний ювелірний камінь, з високим (до алмазного) блиском, тому часто виступає в ролі імітації діаманта. Діагностичні ознаки: анізотропність, високий показник заломлення (1,920–2,010), велике двозаломлення (0,036), висока щільність (3,9–4,8), низька твердість (6,5–7).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]