Сам. Робота №16. Види і типи схем. Загальні правила виконання схем
Поняття й призначення схем
Види й типи схем
Загальні правила виконання схем
1. Поняття й призначення схем
Схема – графічний конструкторський документ, на якому представлені складові частини виробів і зв'язку між ними у вигляді умовних зображень і графічних позначень.
Схема дає можливість швидко зрозуміти саме основне - принцип дії пристрою. При складанні й читанні схем необхідно знати прийняті умовні позначки, установлені державними стандартами ЕСКД.
Схеми є необхідною частиною комплекту конструкторських документів для багатьох виробів і разом з іншими документами забезпечують дані, необхідні при проектуванні, виготовленні, монтажі, регулюванні, експлуатації виробу, роз'ясняють основні принципи дії й послідовність процесів при роботі механізму, приладу, пристрою, установки, спорудження й т.д.
2. Види й типи схем
ДЕРЖСТАНДАРТ 2.701-84 установлює види й типи схем виробів всіх галузей промисловості й загальних вимог до виконання цих схем, а також електричних схем енергетичних споруджень (електричних станцій, устаткування промислових підприємств і т.п.).
Залежно від видів елементів і зв'язків, що входять до складу виробу, схеми підрозділяють на наступні види, позначувані буквами; електричні — Э, гідравлічні — Г, пневматичні — П, кінематичні — ДО, оптичні — Л, вакуумні — В, газові — X, енергетичні — Р, ділення виробу на складові частини — Е, комбіновані — С.
Залежно від основного призначення схеми підрозділяють на наступні типи (позначувані цифрами): структурні — 1, функціональні — 2, принципові (повні — для електричних схем) — 3, з'єднань (монтажні — для електричних схем) — 4, підключення — 5, загальні — 6, розташування — 7, об'єднані — 0.
Найменування схеми визначається її видом і типом (наприклад, схема електрична принципова, схема гідравлічна принципова).
Структурна схема визначає основні функціональні частини виробу, їхнє призначення й взаємозв'язки. Функціональні частини зображують у вигляді прямокутників. Допускаються окремі елементи показувати у вигляді умовних графічних позначень.
Якщо елементи схеми зображують у вигляді прямокутників, то найменування, позначення (номера) або типи (шифри) елементів і пристроїв уписують усередину прямокутників. При позначенні функціональних частин схеми номерами або кодами останні повинні бути розшифровані на поле схеми в таблиці довільної форми.
Структурні схеми розробляють при проектуванні виробів на стадіях, що передують розробці схем інших типів, і використовують їх для загального ознайомлення з виробом.
Функціональна схема роз'ясняє певні процеси, що протікають в окремих функціональних ланцюгах виробу або у виробі в цілому. Вона використовується при вивченні принципів роботи виробів, а також при їхньому налагодженні, контролі й ремонті.
На схемі зображують функціональні частини виробу, що беруть участь у певному процесі, і зв'язку між цими частинами. При цьому рекомендується приводити на схемі технічні характеристики функціональних частин (поруч із графічним позначенням або на вільному полі схеми), що пояснюють написи, діаграми.
Принципова схема (повна) визначає повний склад елементів і зв'язків між ними й дає детальне подання про принципи роботи виробу. Вона служить підставою для розробки інших конструкторських документів, наприклад схем з'єднань (монтажних) і креслень. Використовується схема для вивчення принципів роботи виробів, а також при їхньому налагодженні, контролі й ремонті.
Схема з'єднань (монтажна) показує з'єднання складових частин виробу й визначає проведення, джгути, кабелі або трубопроводи, якими здійснюються ці з'єднання, а також місця їхніх приєднань і уведення. Схема використовується при розробці інших конструкторських документів, у першу чергу креслень, що визначають прокладку й способи кріплення проводів, джгутів, кабелів пли трубопроводів у виробі (установці), а також для здійснення приєднань і при контролі, експлуатації й ремонті виробів (установок).
На схемі зображують всі пристрої й елементи, що входять до складу вироби, їх вхідні й вихідні елементи (рознімання, плати, затиски й т.п.) і з'єднання між ними. Пристрою показують у вигляді прямокутників або зовнішніх обрисів, елементи - у вигляді умовних графічних позначень, прямокутників або зовнішніх обрисів. В останньому випадку усередині пристроїв допускається поміщати умовні графічні позначення елементів.
Схема підключення показує зовнішні підключення виробу. Вона використовується при розробці інших конструкторських документів, а також для здійснення підключень виробів і при їхній експлуатації.
На схемі зображують виріб, його вхідні й вихідні елементи (рознімання, затиски й т.п.) і подводимые до них кінці проводів і кабелів зовнішнього монтажу, біля яких поміщають дані про підключення вироби (характеристики зовнішніх ланцюгів, адреси). Вироби і їхня складова частини показують у вигляді прямокутників, а вхідні або вихідні елементи - у вигляді умовних графічних позначень.
Загальна схема визначає складові частини комплексу й з'єднання їх між собою на місці експлуатації. Вона використовується при ознайомленні з комплексом, а також при його контролі й експлуатації. На схемі показують у вигляді прямокутників пристрою й елементи, що входять у даний комплекс, проведення, джгути й кабелі, що з'єднують їх. Розташування пристроїв і елементів повинне приблизно відповідати їхньому дійсному розташуванню у виробі. Вхідні й вихідні елементи зображують у вигляді умовних графічних позначень із обліком їхнього дійсного розташування усередині пристроїв. Біля елементів і пристроїв поміщають їхнє найменування й тип.
Схема розташування визначає відносне розташування складових частин виробу, а при необхідності, також проводів, джгутів, кабелів, трубопроводів. Використовується при експлуатації й ремонті. На схемі зображують складові частини виробу й, при необхідності, зв'язку між ними, конструкцію, приміщення, місцевість, на яких розташовані ці частини. Останні показують у вигляді зовнішніх обрисів або умовних графічних позначень. Складові частини виробу розташовують так, щоб дати подання про їхнє дійсне розміщення. Найменування й типи пристроїв і елементів поміщають біля їхніх зображень, або при великій кількості складених частин виробу ці відомості записують у перелік елементів і привласнюють цим частинам позиційні позначення. Такі схеми можуть бути виконані на розрізах конструкцій, розрізах і планах будинків або в аксонометрії.
Об'єднана схема може бути виконана по розсуду розроблювача у вигляді сполучення на одному конструкторському документі схем різних типів, наприклад принципової й з'єднань, з'єднань і підключення. При цьому повинні бути дотримані правила, установлені для схем відповідних типів. Найменування такого об'єднаного документа визначається видом і поєднуваними типами схем, наприклад, схема електрична принципова й з'єднань.
Комбінована схема розробляється тоді, коли до складу виробу входять елементи різних видів, через що на виріб потрібно розробити кілька схем одного типу. Ці схеми можна замінити однією комбінованою схемою. Найменування такої схеми визначається відповідними видами скомбінованих схем і типом схеми (наприклад, схема електрогідравлічна принципова).
Схеми інших видів і типів допускається розробляти, якщо у зв'язку з особливостями виробу об'єм відомостей, необхідних для його проектування, регулювання, контролю, ремонту й експлуатації, не може бути переданий у комплекті документації в схемах установлених видів і типів. Номенклатура, найменування й коди схем інших видів і типів установлюються в галузевих стандартах.