Діагностичні властивості смарагду та його імітацій

Назва каменів	Твер-дість	Диспер-сія	Плео-хроїзм	Щільність	Колір люмінесценції в УФ променях
Смарагд природний	7,5–8	0,014	виразний	2,68–2,78	іноді червоний (365 нм)
Смарагд синтетичний	7,5–8	0,014	виразний	2,64–1,65	червоний
Олександрит	8–8,5	0,015	виразний	3,64– 3,77	червоний, блідо-зелений, жовто-зелений
Гіденіт	6,5–7,5	0,017	виразний	3,00–3,20	помаранчевий, помаранчево-жовтий
Гросуляр	7–7,5	0,027	виразний	3,60–3,65	не люмінесціює
Демантоїд	6,5–7	0,057	виразний	3,82–3,85	не люмінесціює
Діоптаз	5	0,036	сильний	3,28–3,35	не люмінесціює
Жадеїт	6–7	0,028	слабкий	3,25–3,36	іноді тьмяний, білий, зелений, блакитний
Сапфіри природні та синтетичні	9	0,018	слабкий	3,99–4,10	іноді тьмяний, білий, зелений, блакитний
Турмалін увіт	7–7,5	0,017	сильний	3,05	іноді тьмяний, білий, зелений
Турмалін дравіт	7–7,5	0,017	сильний	3,02–3,15	не люмінесціює
Уваровіт	6,5– 7,5	0,026	сильний	3,40–3,80	не люмінесціює
Флюорит	4	0,007	слабкий	3,10– 3,25	не люмінесціює
Хризопраз	6,5–7	0,020	слабкий	3,32–3,50	не люмінесціює
Хризоліт	6,5-7	0,020	слабкий	2,57–2,64	іноді тьмяний, білий, зелений, голубой
Хромдіопсид	5,5-6,5	0,020	виразний	3,50	фіолетовий
Циркон	6,5– 7,5	0,039	слабкий	3,95–4,80	червоно-жовтий, помаранчево-жовтий
Шпінель синтетична	8	0,020	слабкий	3,59–3,63	червоний
ІАГ	8,5	0,028	слабкий	4,57–6,69	білий, рожевий, бузковий, жовтий

Відомі випадки облагороджування тріщинуватих смарагдів шляхом просочування спеціальним маслом з барвниками. Такі камені можна виявити, зануривши їх у воду із вмістом розчинника жиру (наприклад, СМЗ) або дещо підігрівши камінь, внаслідок чого масло видаляється із тріщин. Таким чином, під мікроскопом тріщини стануть добре помітними. Для діагностики також велике значення мають газово-рідинні включення, що розташовуються у трубчастих, витягнутих уздовж осі каналах або тріщинах різної форми, а також включення мінералів. Для смарагдів ряду родовищ характерні різні мінерали-включення:

– Урал, Росія – лусочки тальку, кристали турмаліну;

– Австралія – голчасті кристали тремоліту, турмаліну, титаніту, апатиту; лусочки біотиту;

– Колумбія – трифазні включення (тверді, рідинні й газові);

– ПАР – молібденіт;

– Зімбабве – гранати, польові шпати;

– Бразилія – тальк, доломіт, біотит;

– США – кварц;

– Замбія – біотит, турмалін.

Крім того, під час розгляданя смарагдів під фільтром Челсі (смарагдовою лупою) спостерігаються зміни в забарвленні:

– уральські смарагди – інертні;

– колумбійські – рожеві або червоні;

–синтетичні гідротермальні – інертні (але під мікроскопом помітні «мошки», звилини);

– синтетичні, вирощені з розчину в розплаві – червоні.

Дуплети (подвійні камені, які виготовляють з більш і менш коштовних мінералів) відрізняють по газових включеннях у площині склеювання. Імітації зі скла відрізняють за щільністю 3,4–4,0 г/см3 (смарагди легші, їх щільність – 2,68–2,78 г/см3), а також за характером газових включень.

Аквамарин – блакитний або зеленувато-блакитний прозорий берил, колір якого можна порівняти з кольором води тропічного моря (назва походить від лат. аquа – вода, і mare – море, тобто буквально назва перекладається як «морсьководний»). Форма кристалів аквамарину – подовжено-призматична різного розміру. Відомі кристали масою 110 кг довжиною 48,5 см (Бразилія), 82 кг (Забайкалля, Росія), 34 кг (Бразилія) і т.д. Родовища аквамарину: Забайкалля (Росія), Україна, Бразилія, Мадагаскар, США, Зімбабве.

Показник заломлення – 1,572-1,590, твердість – 7,5-8,0, в ультрафіолетових променях не люмінесціює. В аквамаринах часто спостерігаються тверді білі включення, які називають «хризантемами» і «сніговими знаками». Це одна з діагностичних ознак природного аквамарину.

У ювелірних виробах аквамарин буває складно відрізнити від блакитних топазів, синтетичної шпінелі, кольорового скла.

Діагностичні ознаки аквамарину та його імітацій подано у таблиці 6.

Таблиця 6