9.Ідеологія управління

Ідеологія управління – це система понять, ідей, теорій, засобів, принципів, що відображають управлінське буття крізь призму інтересів, ідеалів, мети управлінців, менеджерів. Ідеологія слугує своєрідним механізмом приведення ідей у дію.

Ідеологія управління характеризується як певна сукупність поглядів, концепцій, відірваних від реальної дійсності.

Ідеологія — це об'єднуючий систематизований спосіб соціально-групового мислення. 

Ідеологія є відображенням суспільного буття у свідомості людей та, яка, виникнувши, у свою чергу активно впливає на розвиток суспільства, сприяючи йому (прогресивна ідеологія) чи перешкоджаючи йому (реакційна ідеологія).

10.Компоненти філософії управління

Філософія управління є методологічною основою і невід'ємним елементом професійної підготовки і виховання майбутнього керівника-лідера.

Основними компонентами філософії управління є:

1- онтологія управління – як філософія буття, виступає системою загальних понять буття, і відповідає на запитання, що взагалі являє собою явище управління, в чому полягає його необхідність та роль у забезпеченні буття і життєдіяльності конкретної людини як суспільної істоти, у забезпеченні функціонування різних спільнот та суспільства в цілому як основної форми існування й діяльності людей, та якою є природа соціального управління.

2-гносеологія управління - відповідає на питання у чому полягає сутність і природа феномену управління, яким чином найбільш доцільно його досліджувати, як можна зрозуміти і усвідомити його сутність. Без урахування її положень щодо взаємовідносин суб'єкта об'єкта у пізнавально-перетворювальній діяльності та управлінні нею неможливе ефективне управління.

3-логіка управління – є наукою не тільки про форми і прийоми раціонального мислення, умови пра­вильності суджень, а й про форми і способи раціональної діяльності людини. Відповідає на запитання, яким повинен бути управлінський вплив і як найбільш доцільно його здійснювати у конкретній ситуації. Тому во­на має забезпечити виявлення і належне пояснення джерел поход­ження і сутності загальних закономірностей, функцій і правил практи­ки соціального управління і внутрішнього взаємозв'язку між ними.

4-аксіологія управління – складова загального вчення про при­роду цінностей, вона досліджує властивості предметів і явищ, які стають метою діяльності та управління нею і здатні задовольняти потреби й інтереси людини і суспільства в цілому. Відповідає на запитання, чи не суперечить те чи інше управ­лінське рішення, той чи інший управлінський вплив ціннісним нормам і уявленням суспільства.

5- етика управління. Вона відбиває моральні аспекти сукуп­ності суспільних відносин та особливості їх прояву у процесі соціаль­ного управління. Відповідає на запитання, яким чином управлінські рішення і впливи та їхні можливі наслідки спів­відносяться з нормами і принципами моральної парадигми, прийнятої у даному суспільстві.

6- методологія управління - певна сукупність най­більш загальних принципів організації управлінського процесу, мето­дів, форм і засобів, за допомогою яких забезпечується і повинне забез­печуватися досягнення його бажаної ефективності. Відповідає на запитання, які принципи мають бути покладені в основу організації управління, ефективного форму­вання і здійснення системи управлінських рішень і впливів.