37.Класифікація операцій у процесі управління

Операції та процедури в залежності від їх змісту можуть бути:

• інформаційними (пошук, збір, передача, обробка, зберігання різноманітної науково-технічної, економічної, оперативно-виробничої інформації);

• логіко-розумовими (вироблення та прийняття управлінських рішень щодо різних питань);

• організаційними (підбір і розстановка кадрів, постановка завдань виконавцям, інструктаж, оперативне планування, організація трудових процесів, адміністративне розпорядництво, диспетчеризація, координація, контроль виконання).

У залежності від кількості елементів в операціях та операцій в процедурах вони можуть бути простими і складними. Прості операції містять до 20 елементів, складні операції - 20-30 елементів, а процедури - 100-1000 операцій.

За ступенем повторюваності розрізняються повторні (рутинні) і неповторні операції і процедури. Перші постійно виконуються працівниками управлінського апарату. Вони важко піддаються виміру, аналізу, нормування і проектування. Для діяльності фахівців і керівників усіх рівнів більш характерні неповторювані (творчі) операції (процедури).

За рівнем автоматизованості розрізняють процедури ручні (виконуються без застосування оргтехніки), механізовані і автоматизовані (що виконуються за допомогою різних засобів обчислювальної та організаційної техніки).

За характером поєднання в часі управлінські операції поділяються на три основні типи: послідовні; паралельний; паралельно-послідовні. Сутність послідовного типу полягає в тому, що кожна наступна операція починається тільки після завершення попередньої. Паралельний тип характеризується одночасним виконанням різних операцій і процедур. Паралельно-послідовний тип передбачає часткове суміщення суміжних операцій у часі і просторі.

38.Елементи процесу управління

Виділяють наступні елементи управління: ціль, ситуація, проблема, рішення.

Ціль визначає сенс виконання пронесу управління. Процеси реалізуються для досягнення мети. Тому процес управління передбачає постановку мети, заради якої він буде виконуватися.

Ситуація - це стан підсистеми, якою управляють. Ситуація в процесі управління виникає тоді, коли з´являються відхилення в діяльності об´єкта управління або коли на об´єкт мають вплив фактори зовнішнього середовища. Ситуації в процесі управління створюють проблеми, які повинні вирішувати менеджери.

Проблема - це необхідність обґрунтування і вибору певної позиції у вирішенні ситуації, яка виникла.

Конкретний вплив на ситуацію здійснюється через рішення, яке є заключним і найбільш відповідальним елементом у процесі управління. Рішення передбачає вибір найефективнішого варіанту впливу на ситуацію, яка виникла.

Управління підприємством можна представити як одночасне або послідовне здійснення великої кількості процесів управління, які реалізуються різними рівнями ієрархії, підрозділами або окремими менеджерами, у зв´язку з чим кожне підприємство має відповідний організаційний механізм.

Організаційний механізм охоплює організацію структури управляючої системи (статики) і організацію процесу функціонування системи, якою управляють (динаміки).

Центральним елементом організаційного механізму є структура управління, за допомогою якої поєднуються різні сторони діяльності підприємства, регламентуються внутрішні виробничі зв´язки і досягається стійка система службових взаємовідносин між структурними підприємствами і працівниками апарату управління. Отже, від структури управління значною мірою залежить дієвість усього господарського механізму.