28. Що таке комунікабельність соціального працівника

а) без її соціальний працівник ніколи не стане для клієнта другом, наставником, близькою людиною. Соціальний працівник повинен уміти бачити в людях позитивні якості – саме вони можуть стати основою його любові до них. Працюючи з клієнтом і визначаючи його позитивні риси й якості, соціальний працівник повинен прагнути до того, щоб змінити думку клієнта про самого себе і викликати ту позитивну трансформацію особистості, що спричинить за собою позитивні зміни її життєвих обставин.

б) Поважати особистість клієнта і гарантувати захист його гідності та прав незалежно від походження, статі, віку та внеску в суспільний і соціальний розвиток.

в) Зі спілкування починається його знайомство з клієнтом, спілкуванням робота з ним закінчується. Від комунікативної здатності соціального працівника багато в чому залежить в цілому успіх його діяльності, тому що саме в спілкуванні він довідається про проблеми клієнта, його надії й сподівання, у спілкуванні виробляється план спільних дій, спрямованих на вирішенням проблеми й обговорює хід його виконання та результати.

г) повинна бути постійною у взаєминах соціального працівника з клієнтами, їх близькими і колегами. Соціальний працівник може мати власні симпатії й антипатії, але вони не повинні позначатися на якості його роботи з різними клієнтами. Які б почуття не викликав клієнт у соціального працівника, ставлення до нього завжди повинне бути рівним, доброзичливим і уважним, а його проблеми повинні оцінюватися адекватно.

29. В якому варіанті розкривається сила волі соціального працівника.

а) без її соціальний працівник ніколи не стане для клієнта другом, наставником, близькою людиною. Соціальний працівник повинен уміти бачити в людях позитивні якості – саме вони можуть стати основою його любові до них. Працюючи з клієнтом і визначаючи його позитивні риси й якості, соціальний працівник повинен прагнути до того, щоб змінити думку клієнта про самого себе і викликати ту позитивну трансформацію особистості, що спричинить за собою позитивні зміни її життєвих обставин.

б) Свідома вольова спрямованість на виконання об’єктивно необхідних дій, здатність не відступати перед перешкодами, що виникають у процесі діяльності, і доводити розпочату справу до кінця – є якостями, що розвиваються в результаті накопичення досвіду роботи й усвідомлення свого професійного обов’язку, подолання самого себе, своєї слабості.

в) Контактуючи у своїй діяльності з клієнтами, що перебувають у важкій життєвій ситуації, соціальний працівник завжди повинен враховувати емоційний стан таких індивідів. Навіть, якщо клієнт роздратований і дозволяє собі виплеснути негативні емоції на соціального працівника, то останній не має права відповісти тим же. Більш того, він не повинен втрачати самовладання, бо інакше, піддавшись власним емоціям, він не відчує того, що говорить клієнт, не зможе сприйняти інформацію і адекватно оцінити її.

г) повинна бути постійною у взаєминах соціального працівника з клієнтами, їх близькими і колегами. Соціальний працівник може мати власні симпатії й антипатії, але вони не повинні позначатися на якості його роботи з різними клієнтами. Які б почуття не викликав клієнт у соціального працівника, ставлення до нього завжди повинне бути рівним, доброзичливим і уважним, а його проблеми повинні оцінюватися адекватно.