26. Які стандарти поведінки соціального працівника стосовно клієнтів в “Міжнародних етичних стандартах соціальних працівників”

а) З’ясовувати, чи були публічні заяви соціального працівника зроблені від свого імені, від імені професійної асоціації, організації або від іншої групи

б) Нести основну відповідальність за стосунки з конкретним клієнтом, але в межах, визначених етичними вимогами.

в) Прагнути зрозуміти кожного окремого клієнта і систему клієнтства, елементи, що впливають на поведінку і пропоновані послуги.

г) Забезпечувати право клієнта на довір’я, конфіденційність, відповідальне використання інформації. Збір і обмін інформацією є функцією професійних послуг, коли клієнта інформують про необхідність її збору і з якою метою вона буде використана. Інформацією не користуються без попереднього попередження клієнта за винятком випадків, коли клієнт не може відповідати за свої вчинки або коли це може задати значної шкоди іншим. Клієнт має доступ до записів соціального працівника і до інформації, що стoсується його.

д) Визнавати й поважати індивідуальну мету, відповідальність і відмінності клієнтів.

27. Яка з характеристик найточніше розкриває витримку і самовладання соціального працівника до людей.

а) обов’язковий принцип у взаєминах соціального працівника з клієнтом і неодмінна якість його особистості. .Ця моральна якість, що характеризує поважне ставлення до інтересів, переконань, вірувань, звичок інших людей. Вона ґрунтується на стійкій навичці приймати людину такою, якою вона є, на визнанні її права бути самою собою, мати власні звички, погляди, переконання, вести той спосіб життя, що вона вважає за доцільне, якщо це не має характеру кримінально–карної чи іншої соціально небезпечної діяльності.

б) без її соціальний працівник ніколи не стане для клієнта другом, наставником, близькою людиною. Соціальний працівник повинен уміти бачити в людях позитивні якості – саме вони можуть стати основою його любові до них. Працюючи з клієнтом і визначаючи його позитивні риси й якості, соціальний працівник повинен прагнути до того, щоб змінити думку клієнта про самого себе і викликати ту позитивну трансформацію особистості, що спричинить за собою позитивні зміни її життєвих обставин.

в) вона заснована на гуманізмі і любові до людей, має специфічний зміст – вона діяльна і втілюється в турботі про людину, створенні сприятливих умов для її життєдіяльності, позитивного емоційного настрою, в прищепленні клієнтові необхідних для нього навичок і дій, в умінні вчасно й належною мірою надати необхідну допомогу.

г) Контактуючи у своїй діяльності з клієнтами, що перебувають у важкій життєвій ситуації, соціальний працівник завжди повинен враховувати емоційний стан таких індивідів. Навіть, якщо клієнт роздратований і дозволяє собі виплеснути негативні емоції на соціального працівника, то останній не має права відповісти тим же. Більш того, він не повинен втрачати самовладання, бо інакше, піддавшись власним емоціям, він не відчує того, що говорить клієнт, не зможе сприйняти інформацію і адекватно оцінити її.

д) повинна бути постійною у взаєминах соціального працівника з клієнтами, їх близькими і колегами. Соціальний працівник може мати власні симпатії й антипатії, але вони не повинні позначатися на якості його роботи з різними клієнтами. Які б почуття не викликав клієнт у соціального працівника, ставлення до нього завжди повинне бути рівним, доброзичливим і уважним, а його проблеми повинні оцінюватися адекватно.