
- •Що об’єднує поняття «етика» і «мораль»?
- •3. В чому полягає суть поняття «Етика соціальної роботи»?
- •В чому полягає суть поняття «Етика»?
- •Виберіть правильні відповіді:
- •В чому полягає суть поняття «Моральна свідомість»?
- •7. З’єднайте дати народження з педагогами.
- •8. Педагогічна думка а.Макаренка.
- •9. Педагогічна думка к.Ушинського
- •10. Педагогічна думка в.Сухомлинського.
- •11. Педагогічна думка с.Русової
- •13. До основних структурних компонентів моралі належать:
- •14. Моральна свідомість педагога це:
- •15. Поняття «Моральний ідеал»:
- •16. Думка а.Дістерверга стосовно громадянськості та патріотизму
- •17. Які слова казав в.О.Сухомлинський про оптимізм
- •18. Яку думку відстоював Арістотель стосовно громадянськості і патріотизму
- •19. Яку думку відстоював Арістотель стосовно громадянськості і патріотизму
- •20. Яка провідна ідея в.Скуратівський, стосовно громадянськості та патріотизму
- •26. Які стандарти поведінки соціального працівника стосовно клієнтів в “Міжнародних етичних стандартах соціальних працівників”
- •28. Що таке комунікабельність соціального працівника
- •29. В якому варіанті розкривається сила волі соціального працівника.
- •30. В якому варіанті розкривається Самокритичність соціального працівника.
17. Які слова казав в.О.Сухомлинський про оптимізм
а) Справжній гумор сприяє розвиткові інтелекту, стимулює діяльність мислення.
б) “Завдання педагога, - виховувати почуття благородного гумору: здатність поєднувати радісний подив із співчуттями, співпереживаннями, жалістю... Маленька людина, яка усміхаючись, співчуває й жаліє, ніколи не буде насміхатись над людиною, висміювати її тоді, коли треба допомогти”
в) Сміятися можна лише над тим, що справді заслуговує висміювання, адже гумор – це особлива форма негативної і стверджувальної критики.
г) Гумор соціального працівника є показником його емоційної зрілості, засобом активної психічної саморегуляції, знищує в клієнта рівень тривоги, сприяє підтримувати інтелектуально й емоційно добрі стосунки з оточуючими.
18. Яку думку відстоював Арістотель стосовно громадянськості і патріотизму
а) справжній педагог – це не просто державний службовець, це окраса нації, її надія й опора. Він здатний виявити свою гідність, моральну культуру, внутрішню свободу за умов постійного й неформального піклування з боку батьків, держави, суспільства.
б)“Хто бажає, щоб народ його був щасливий і виховувався з успіхом, той повинен визнати першою і неминучою умовою для досягнення цієї мети виховання й освіту вчителів, а також таке їх становище, яке б відповідало їх важливому обов'язку... Бажаєте ви потурбуватися про своїх дітей, потурбуйтеся про процвітання тих, кому довірено їх виховання”
в) громадянське виховання молоді – це головний засіб збереження державного устрою. Те, що має загальний інтерес, потрібно і вирішувати загальним способом. Не треба, крім цього, думати, ніби кожен громадянин існує сам по собі. Ні. Всі громадяни належать державі, тому що кожен із них є часткою держави. І турбота про кожну частку, звісно, повинна мати на увазі піклування про все ціле
г) любов до свого краю, родини, батьківщини змалечку складається у людини несвідомо. Але справжня любов досягає вершин лише тоді, коли вона духовно усвідомлена, самовизначена. Якщо ж переважає інстинктивність, то любов до батьківщини може обернутися сліпим афектом, здатним заглушити в душі і голос совісті, і голос справедливості, і навіть вимоги елементарного сенсу Тоді людина переживає не творче піднесення, а навпаки, погорду, зневагу до інших народів.
19. Яку думку відстоював Арістотель стосовно громадянськості і патріотизму
а) Національне виховання, є вирішальним і найважливішим грунтом у справі зміцнення моральних, духовних, естетичних і національних сил народу, відродження його духовності, утвердження серед інших народів світу, бо, як показує історичний досвід, “міцнішою нацією в наші часи виявляє себе та, яка краще інших вичерпала в своєму вихованні свої глибокі національні скарби й національній психології дала вільний розвиток – Германія, Англія, Японія
б) громадянське виховання молоді – це головний засіб збереження державного устрою. Те, що має загальний інтерес, потрібно і вирішувати загальним способом. Не треба, крім цього, думати, ніби кожен громадянин існує сам по собі. Ні. Всі громадяни належать державі, тому що кожен із них є часткою держави. І турбота про кожну частку, звісно, повинна мати на увазі піклування про все ціле.
в) “Ужасная єсть древняя руского народа історія, показующая, як народ той непременно делился на партии, боролся сам с собой, истребляя родину, а наконец исчез в темном мраці, оставляя мало недужньїх потомков, не–счастную гибель народа своего вещающих... Якщо нащадки отримають у спадщину несогласньїй спор и междуособную брань, то немила им будет наша память, а великанское народное здание будет в обиталище совам”
г) любов до свого краю, родини, батьківщини змалечку складається у людини несвідомо. Але справжня любов досягає вершин лише тоді, коли вона духовно усвідомлена, самовизначена. Якщо ж переважає інстинктивність, то любов до батьківщини може обернутися сліпим афектом, здатним заглушити в душі і голос совісті, і голос справедливості, і навіть вимоги елементарного сенсу Тоді людина переживає не творче піднесення, а навпаки, погорду, зневагу до інших народів.