3 Класифікація економічних систем

Економічна система – це певний спосіб організації національної економіки як цілісної сукупності міцно пов’язаних між собою господарських відносин, що установлюються в економічних процесах різного рівня.

Національна економіка в одній країні істотно відрізняється від національної економіки в іншій країні, перш за все, залежно від форм власності і обумовлених ними виробничих відносин, сформованих між різними економічними суб'єктами. Поряд з цим, основу розходжень економічних систем утворюють механізми:

- узгодження діяльності суб'єктів національної економіки;

- реалізації власності на фактори виробництва і створені блага;

- розподілу і перерозподілу створеного національного продукту.

Усі ці розходження обумовлюють функціонування різних економічних систем, класифікація яких здійснюється за певними критеріями.

1. Залежно від форми власності і способу координації економічної діяльності розрізняють економічну систему традиційного типу, капіталістичну, командно-адміністративну і змішану.

Капіталістична економічна система характеризується домінуванням приватної власності, відсутністю втручання з боку держави в діяльність суб'єктів господарювання.

Командно-адміністративна система – всі рішення, що стосуються виробництва і розподілу продукту, приймаються центром, переважає державна форма власності і централізоване планування, відсутня конкуренція.

Змішана економічна система ґрунтується на сполученні різних форм власності, видів господарювання, конкурентному механізмі, значній економічній ролі держави, прогнозуванні соціально-економічних процесів.

Традиційна економічна система ґрунтується на відсталій технології, широкому розповсюдженні ручної праці, багатоукладності економіки.

Найбільш ефективною є змішана економічна система. Однак і серед змішаної економіки у світі не існує єдиної моделі. З урахуванням ролі держави і вибору пріоритетів суспільного розвитку, виділяють наступні моделі змішаної економіки:

Консервативна модель – припускає всебічну підтримку і стимулювання підприємництва, досягнення індивідуального успіху, збагачення найбільш активної частини населення. Групам населення з низькими доходами держава забезпечує прийнятний рівень життя за рахунок пільг і допомоги.

Ліберальна модель – характеризується незначним втручанням держави в господарське життя, розвиток економіки підпорядковується загальним національним інтересам, досягається раціональна взаємодія приватного і державного секторів економіки.

Соціальна модель – є своєрідне об'єднання ринкової економіки і сильної соціальної політики, сполучення планування і ринку, індивідуальних і колективних форм власності.

2. Залежно від соціально-економічного і техніко-технологічного рівня розвитку виділяють систему розвиненої національної економіки, систему національної економіки, що розвивається, перехідну економіку.

3. Залежно від домінування певних технологічних укладів розрізняють системи доіндустріальної, індустріальної і постіндустріальної національної економіки.

Рисунок 1.8 – Структура інформаційного суспільства

4. За структурою економіки розрізняють аграрно-індустріальні, індустріально-аграрні, а також постіндустріальноаграрні системи.

5. Залежно від переваги використання в економіці факторів виробництва: трудомісткі, капіталоємні і наукоємні національні економіки.

6. За ступенем інтеграції у світову господарську систему розрізняють національні економіки відкритого і закритого типу.

Рисунок 1.9 – Класифікація економічних систем