3 Ринок праці і зайнятість населення

Рисунок 3.12 – Принципи функціонування ринку праці

Для ефективного функціонування ринку праці необхідно вирішення наступних першочергових завдань:

1. Досягнення оптимального співвідношення попиту та пропозиції робочої сили і, внаслідок цього, забезпечення оптимального рівня безробіття, при якому економічні і соціальні втрати від незайнятості будуть мінімальними. Такий рівень одержав назву природної норми безробіття, що відображує об'єктивну необхідність наявності певної кількості незайнятого працездатного населення як умови функціонування ринкової економіки.

2. Скорочення тривалості безробіття. Актуальність скорочення тривалості безробіття визначається тим, що зі збільшенням періоду часу безробітного стану робітників різко підсилюються процеси їх професійно-кваліфікаційної деградації, тобто знижується якість трудових ресурсів, зменшується трудовий потенціал країни.

3. Зниження надмірно високого рівня територіальної диференціації стану регіональних ринків праці. У країні є велика кількість регіонів, де стан на ринку праці оцінюється як кризовий і дуже напружений.

4. Забезпечення максимально повної відповідності розміру оплати праці і вартості робочої сили. Занижений рівень оплати праці має не тільки соціальні, але і економічні наслідки. Соціальні – це низький життєвий рівень населення. Економічні – це одна з основних причин уповільнення темпів науково-технологічного прогресу, тому що дешева робоча сила не стимулює суб'єктів господарювання витрачати кошти на науково-технічні дослідження і впроваджувати їх у виробництво. Низький рівень платоспроможного попиту більшості населення перешкоджає розвитку споживчого сектора.

Ринок праці регулюється з боку держави за допомогою економічних, адміністративних і правових методів. Економічні методи – це пільги підприємствам, які створюють додаткові робочі місця для проведення суспільних робіт, залучають до роботи молодь, яка вчиться, інвалідів і інших неконкурентоспроможних громадян.

Правові методи державного регулювання – це внесення змін у законодавчі акти про працю, закріплення за заробітною платою функції ціни робочої сили, відповідність рівня заробітної плати рівню цін на споживчому ринку, тобто мінімальна заробітна плата повинна відповідати фізіологічному мінімуму споживання.

До адміністративних методів належать: організація суспільних робіт, створення страхових фондів на випадок безробіття, перекваліфікація робітників у зв'язку зі змінами вимог ринку, виплата допомоги безробітним, розвиток структур по підготовці і перепідготовці кадрів при центрах зайнятості населення.

Відповідного значення набувають цільові та регіональні програми сприяння зайнятості працездатного населення. Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" створено Державний фонд сприяння зайнятості населення (ДФСЗН), що формується та використовується на державному і місцевих рівнях. Основними джерелами коштів формування цього фонду є:

- кошти державного і місцевих бюджетів;

- обов’язкові відрахування підприємств, організацій та установ;

- добровільні внески громадянських організацій, громадян, зарубіжних фірм;

- кошти служб зайнятості;

- цільові фінансові відрахування підприємств;

- інші надходження.