Засоби та методи державної підтримки апк

Рисунок 3.6 – Засоби та методи державної підтримки АПК

Закупівельні інтервенції відбуваються у формі організації закупівель сільськогосподарської продукції, сировини, продовольства і проведення заставних операцій з ними. Такі інтервенції мають місце у випадках, коли ринкові ціни на сільськогосподарську продукцію, сировину і продовольство опускаються нижче мінімального рівня, або у випадку, коли товаровиробники в сфері агропромислового виробництва не в змозі самостійно реалізовувати свою продукцію через скорочення попиту на неї.

Товарні інтервенції здійснюються у формі організації розпродажу сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства з державного фонду. Такі інтервенції запроваджуються у випадку дефіциту продукції на ринку, а також у випадку зростання ринкових цін понад максимального рівня їх коливань на ринку сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства.

10. Надання за рахунок коштів бюджету дотацій і компенсація частини витрат сільськогосподарських виробників.

4 Сфера товарного обігу

Біржа – організаційна форма оптової, у тому числі міжнародної, торгівлі товарами (товарна біржа) або систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів, золота, валюти (фондова біржа).

Маркетинг – система управління виробничо-збутовою діяльністю підприємств (фірм), заснована на комплексному аналізі ринку з метою вивчення факторів, що впливають на процес виробництва і просування товарів від підприємства до споживача.

Підприємство франчайзне – торгівельне підприємство, що здійснює свою діяльність на договірних відносинах з підприємством-виробником товарів за умов обов’язкової їх реалізації.

Мерчандайзинг – підготовка товарів до роздрібної реалізації на ринку; комплекс заходів, які спрямовані на залучення уваги покупців. Припускає проведення маркетингових заходів, здійснюваних в торгових приміщеннях та спрямованих на те, щоб підвести покупця до товару і створити сприятливу ситуацію, що забезпечує максимальну ймовірність здійснення покупки.

Ціна – грошове вираження вартості товарів, послуг і ресурсів.

За характеристикою галузевої структури товарного обігу виділяють наступні групи підприємств і галузей: роздрібна торгівля і ресторанне господарство; оптова торгівля; підприємства вантажного транспорту; складське господарство; підприємства з надання послуг сфери товарного обігу. Оптова торгівля класифікується на: матеріально-технічне забезпечення; заготівля сільськогосподарських продуктів; забезпечення товарами роздрібної торгівлі.

Сучасний розвиток сфери товарного обігу можливий за умов досягнення нею наступних цілей:

- стабільне забезпечення роздрібної торгівлі різноманітним асортиментом якісної продукції за доступними цінами і від легальних виробників;

- відновлення і модернізація складських комплексів, будівництво і введення в експлуатацію достатніх обсягів спеціалізованих і універсальних складських приміщень для вільного маневрування товарними потоками, раціонального управління ними, розвиток інфраструктури, зберігання товарів в місцях їх виробництва;

- активне залучення національного капіталу до створення і розвитку інноваційних підприємств оптової торгівлі;

- формування "прозорого" економічного середовища в сфері товарного обігу;

- підтримка національного виробника в забезпеченні збуту продукції;

- створення єдиного інформаційного простору, єдиної національної інформаційної системи з вичерпною базою даних, у тому числі про джерела товарних ресурсів, у першу чергу, вітчизняних;

- стимулювання інноваційної активності підприємств торгівлі, досягнення високого рівня автоматизації і механізації складських операцій і процесів, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій і т. ін.

- діючий контроль за якістю товарів, виключення доступу на ринок фальсифікованої і неякісної продукції;

- створення інтегрованих структур (промислово-торговельних об'єднань, фінансово-торгово-промислових груп) для підтримки вітчизняних товаровиробників з метою забезпечення стабільності випуску і збуту продукції;

- введення атестаційних паспортів для об'єктів торговельної діяльності;

- систематичний моніторинг ефективності діяльності і якості послуг, що надаються підприємствами оптової торгівлі;

- максимальна адаптація структурно-територіальної організації роздрібної торговельної мережі до стереотипів і моделей поведінки споживачів, до їх запитів;

- стимулювання розвитку сучасних типів магазинів, ринків із продажу сільгосппродуктів, а також інших позамагазинних каналів роздрібного продажу, що використовують новітню інноваційну і комунікаційну техніку і технології;

- розгортання франчайзингових мереж, до складу яких увійдуть торговельні об'єкти малого бізнесу;

- створення корпоративних торговельних мереж, куди увійшли б магазини-дискаунтери;

- розвиток фірмової мережі товаровиробників, що відповідала б своєму функціональному призначенню;

- підвищення ефективності державного регулювання структурно-територіальних організацій торговельної мережі.

Держава впливає на діяльність підприємств, що зорієнтовані на обслуговування усього ланцюга руху товарів від виробників до споживачів наступними методами:

- розробка і відновлення чинної законодавчої бази. Зокрема, необхідно в законодавчому порядку скасувати право суб'єкта господарювання перепрофілювати торговельний об'єкт за власним бажанням через 5 років після його приватизації;

- контроль за дотриманням законів; державний реєстр створення підприємств торгівлі; контроль за якістю продукції; визначення верхнього рівня цін і розміру торговельних і оптово-збутових надбавок; регулювання умов і строків транспортування, збереження і реалізації, маркування і обмін товарів; регулювання правил продажу окремих видів товарів; контроль за дотриманням санітарних норм торгівлі; регламентація порядку, а також валюти для розрахунків зі споживачами;

- фінансова і кредитно-грошова політика; податкова політика; політика доходів; стимулювання підприємництва; регулювання експортно-імпортних операцій; розміщення державних замовлень; валютне регулювання; амортизаційна політика.