2 Промисловість і промислова політика в Україні

Державна промислова політика – це цілісна система заходів, інвестиційно-структурних перетворень, спрямованих на вирішення стратегічних і тактичних завдань розвитку і підвищення ефективності промислового сектора національної економіки у довгостроковому періоді з метою забезпечення національних інтересів країни.

Промислова політика включає:

1. Реалізація системних дій щодо державної підтримки сфер науки і освіти, насамперед, прикладних і фундаментальних наукових досліджень, НДДКР, інженерної і робочої професійно-технічної підготовки.

Оптимізація територіального розвитку та розміщення виробництва

Рисунок 3.4 – Цілі промислової політики України

Рисунок 3.5 – Складові механізму державних закупівель товарів, робіт і послуг

2. Поліпшення інституційної структури економіки та її інфраструктурного забезпечення (у тому числі, на основі реального захисту прав власності; удосконалення регулювання діяльності природних монополій і загального конкурентного середовища; формування сучасної національної інноваційної системи з повноцінними складовими галузевого, регіонального і корпоративного рівнів; розвитку інформаційно-комунікаційних систем і транспортних мереж тощо).

3. Системне удосконалення законодавчо-нормативної бази регулювання комерційної діяльності.

4. Державне замовлення – це договір, що складається державним замовником від імені держави з суб’єктом господарювання – виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні і правові зобов’язання сторін і регулюються їх господарські відносини.

Види державних замовлень:

- оборонне замовлення – його формування обумовлено необхідністю підтримки на належному рівні обороноздатності і безпеки країни;

- держзамовлення на наукові дослідження – ціль формування цього замовлення полягає в необхідності забезпечити прискорене освоєння вітчизняних і зарубіжних науково-технічних і технологічних досягнень;

- держзамовлення на поставку продукції в державний матеріальний резерв, який є особливим державним запасом матеріальних цінностей;

- держзамовлення на будівельні і ремонтні роботи. До їх складу входять: зведення об'єктів, будинків і споруд для державних структур; здійснення будівельно-монтажних і будівельно-ремонтних робіт для держустанов і бюджетних організацій; будівництво житла, шкіл, лікарень і т. ін.

3 Агропромисловий комплекс

Агропромисловий комплекс (АПК) – це сукупність взаємопов’язаних галузей, що включають як сільське господарство, так і галузі промисловості, безпосередньо пов’язані з сільськогосподарським виробництвом, які здійснюють транспортування, збереження, переробку сільськогосподарської продукції, доведення її до споживача, забезпечення сільськогосподарською технікою та обслуговування її у ході виробничого циклу.

У структурі АПК виділяють три сфери: перша – підприємства, що створюють засоби виробництва для сільського господарства; друга – сільське господарство (землеробство і тваринництво) і лісове господарство; третя – підприємства, що переробляють сільськогосподарську сировину, а також підприємства, що забезпечують заготівлю, збереження, транспортування і реалізацію продукції агропромислового комплексу.

Напрями впливу на розвиток АПК включають:

1. Вирішення комплексу економічних і соціальних питань розвитку АПК у процесі його трансформування;

2. Забезпечення населення продуктами харчування;

3. Забезпечення промисловості сировиною;

4. Вирішення проблеми продовольчої безпеки країни.

Способи і методи державної підтримки АПК:

1. Фінансово-інвестиційне забезпечення, кредитування, страхування, зниження податкового тягаря на сільськогосподарського виробника. Кредитне забезпечення включає:

- банківське кредитування, тобто введення механізмів стимулювання надання середньо- і довгострокових кредитів комерційними банками і іншими фінансовими структурами сільськогосподарським підприємствам з використанням коштів державного бюджету;

- позабанківське кредитування, а саме розширення комерційного кредитування, стимулювання розвитку сільськогосподарської продукції по форвардним контрактам, використання тендерної форми обслуговування бюджетних кредитів, розробка механізмів мікрокредитування;

- введення іпотечного кредитування під заставу землі з реально діючим механізмом її вилучення у випадку неповернення кредитів;

- кредитна інфраструктура з формування Аграрного банку і фінансово-промислових груп за участю комерційних банків, створення умов для формування і функціонування гарантійних фінансово-кредитних установ;

- створення кредитних кооперативів і кооперативних банків, а також розвиток кредитних союзів на селі;

- реалізація механізму гарантування повернення кредитів шляхом організації державної реєстрації нерухомості, розвитку оцінної і страхової діяльності, застави майна, земельних ділянок, страхування фінансових ризиків комерційних банків.

2. Списання, пролонгація боргів, залучення іноземних інвестицій.

3. Політика державного протекціонізму при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Для цього застосовуються різні підходи і механізми, але переважним для більшості країн є бюджетне фінансування, що дозволяє на більш якісному рівні здійснювати планування фінансових ресурсів, зосередити їх на пріоритетних напрямах розвитку агропромислового виробництва для досягнення максимальної ефективності фінансових інвестицій.

4. Сприяння в створенні інститутів ринкової інфраструктури для АПК, формування і функціонування внутрішнього аграрного ринку, створення ефективної маркетингової мережі руху сільськогосподарської продукції від виробника до споживача.

5. Підтримка технологічного переозброєння переробної промисловості, впровадження спрощених процесів у результаті застосування імпортного устаткування.

6. Розробка і реалізація на державному і регіональному рівнях цільових продуктових програм.

7. Розвиток соціальної сфери села.

8. Підготовка і перепідготовка кадрів для аграрного сектора, розвиток науки і здійснення наукової діяльності в сфері агропромислового виробництва.

9. Проведення державою закупівельних і товарних інтервенцій для забезпечення збалансованості ринку сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства.