Тема 5 національна економіка у світовому економічному просторі

1. Види зовнішньоекономічної політики держави.

2. Напрями інтеграції національної економіки у світове господарство.

3. Платіжний баланс.

Ключові слова: глобалізація, інтеграція, інтернаціоналізація, протекціонізм, фритредерство, консалтинг, інжиніринг, рух капіталів, зовнішня торгівля, мито, ліцензія, квота, демпінг, торговий баланс, платіжний баланс.

1 Види зовнішньоекономічної політики держави

Виділяють наступні тенденції глобалізації світової економіки:

1. Зростання матеріальної зацікавленості в розширенні сталого економічного співробітництва між країнами;

2. Формування єдиного світового економічного простору у зв'язку з переходом більшості країн до ринкової економіки;

3. Розвиток міжнародного поділу праці, з урахуванням природних, економічних і соціальних факторів країни;

4. Створення інфраструктури світового масштабу – транспортна система, мережа інформаційних комунікацій.

Зовнішньоекономічна політика держави в будь-якій національній економіці може здійснюватися у формі протекціонізму або фритредерства.

Рисунок 2.10 – Принципи зовнішньоекономічної політики держави

Протекціонізм – це політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції. Політика протекціонізму дозволяє вирішувати низку завдань.

А) Інтереси національної безпеки вимагають певної самозабезпеченості господарського комплексу в стратегічних царинах, що не припускає надмірної ресурсної і продовольчої залежності від інших країн і досягається за допомогою захисту національних виробництв.

Б) Потреба збереження і збільшення робочих місць, особливо у фазі кризи виробництва, коли існує значне безробіття.

В) Забезпечення підтримки внутрішнім попитом, насамперед, національних виробників, а не їх іноземних конкурентів.

Г) Можливість адекватно відповідати на протекціонізм інших держав, особливо розвинених, які проводять політику, спрямовану на завоювання чужих ринків.

Д) Необхідність забезпечення більшої стабільності економіки за рахунок її диверсифікованості, тобто більш комплексного розвитку.

Е) Вимушений захист нових галузей національної економіки, які без підтримки не можуть змагатися з аналогічними виробниками в тих державах, де вони почали розвиватися раніше.

Ж) Необхідність протидії демпінгу.

Демпінг – масовий викид на ринок товарів за викидними цінами, тобто за цінами нижче витрат виробництва (викидний експорт, демпінг цін) для розорення конкурентів на внутрішньому і зовнішньому ринках і захоплення зовнішніх ринків.

Фритредерство – це політика вільної торгівлі, спрямована на лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності, вільного доступу на національний ринок товарів, капіталів, робочої сили. На користь вільної торгівлі можна сказати наступне.

А) Посилює конкуренцію на внутрішньому ринку кожної країни за рахунок зовнішніх постачальників і відповідно зменшує монополізм національних виробників.

Б) Стимулює економічну активність і науково-технічну діяльність вітчизняних виробників, змушених боротися за споживачів з іноземними конкурентами.

В) Розширює вибір покупців, які одержують можливість порівнювати якість і ціни вітчизняних і іноземних продуктів.

Місце національної економіки на світовому ринку визначається наступними показниками:

1. Загальний обсяг експортно-імпортних операцій, у тому числі у відсотках до ВВП і розрахунку на душу населення, його динаміка;

2. Розмір зовнішнього боргу, у тому числі у відсотках до ВВП і розрахунку на душу населення, його динаміка;

3. Співвідношення експорту і імпорту, тобто сальдо торговельного балансу;

4. Співвідношення грошових платежів і надходжень, тобто сальдо платіжного балансу;

5. Товарна структура експорту, а саме частина товарів з високою вартістю обробки, послуг, науково-технічної продукції;

6. Товарна структура імпорту, а саме частина науково-технічної продукції, устаткування, прогресивних технологій;

7. Виробнича структура зовнішньоекономічних зв'язків – співвідношення торгівлі готовими товарами і міжнародної кооперації з розробки, виробництва, збуту товарів і послуг;

8. Географічна диверсифікованість, тобто розосередження зовнішньоекономічних зв'язків.

Національна конкурентоспроможність – це здатність країни в умовах вільних і прозорих ринкових відносин створювати товари й послуги, що відповідають вимогам міжнародних ринків, і одночасно підтримувати і підвищувати протягом тривалого часу реальні доходи свого населення.