Змістовий модуль іі. Теоретичні основи сталого розвитку національної економіки тема 4 інноваційні імперативи національної економіки

1. Наукова і науково-технічна політика держави.

2. Інноваційна модель розвитку національної економіки: сутність і напрями.

3. Регулювання інноваційного розвитку національної економіки України.

Ключові слова: фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, науково-технічні розробки, інновація, інноватор, інноваційний процес, інноваційний потенціал, інноваційна модель, інноваційне підприємство, інтелектуальна власність, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор.

1 Наукова і науково-технічна політика держави

Розвиток науки і техніки є визначальним чинником розвитку національної економіки, підвищення добробуту громадян країни. Розвиток науки і техніки в Україні регулюють Господарський кодекс України, Закон України від 13.12.1991 р. "Про наукову і науково-технічну діяльність", Закон України "Про спеціальний режим інвестиційної і інноваційної діяльності технологічних парків", Закон України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності" від 16.01.2003 р., Закон України "Про інноваційну діяльність" від 04.07.2002 р., Закон України "Про наукову і науково-технічну експертизу" від 10.02.1995 р., постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.2002 р. № 1106 "Про заходи по підтримці інноваційно-інвестиційних проектів", Закон України  вiд 25.06.2009  № 1563-VI "Про наукові парки", Закон України  вiд 08.09.2011 № 3714-VI "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і інші законодавчі акти. Зазначеними документами були визначені:

1. Правові основи формування та реалізації наукової і науково-технічної діяльності в Україні;

2. Завдання та пріоритети державної науково-технічної політики на перспективу;

3. Напрями розвитку наукової і науково-технічної діяльності, насамперед, фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок;

4. Інструменти інтелектуального та фінансового забезпечення реалізації пріоритетів розвитку наукової і науково-технічної діяльності;

Рисунок 2.1 – Складові науково-технічної політики

5. Пріоритети удосконалення матеріально-технічної бази наукової і науково-технічної діяльності;

6. Пріоритети державної інноваційної стратегії.

Фундаментальні наукові дослідження – це теоретична або експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку.

Прикладні наукові дослідження – це наукова діяльність, спрямована на одержання нових знань, що можуть бути використані для практичних цілей.

Науково-технічних потенціал – можливості, які є в розпорядженні країни у галузі науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських розробок; досягнення фундаментальної і прикладної науки, нові технології, дослідно-експериментальна база, а також науково-технологічні працівники високоякісної кваліфікації.

Науково-технічні (експериментальні) розробки – це науково-технічна діяльність, спрямована на створення нових матеріалів, продуктів, процесів, пристроїв, технологій, систем і надання нових послуг або на істотне вдосконалення тих, що вже виробляються (надаються) чи введені в дію.

Серед організаційно-інституційних передумов реалізації наукової і науково-технічної політики держави переважного значення набувають методи державного регулювання науково-технічного розвитку національної економіки. Ці методи поділяються на адміністративні і економічні.

До першої групи методів регулювання належать:

1. Встановлення державних пріоритетів розвитку науки і техніки як початкового етапу формування науково-технічної політики держави. Вони визначаються на основі аналізу перспективних напрямів розвитку економіки, розвитку наукових досліджень і стану національного науково-технічного потенціалу.

2. Розробка державних цільових і науково-технічних програм як один з методів планування науково-технічного розвитку в промисловості. За їх допомогою визначаються певні ресурси, виконавці і терміни здійснення комплексу заходів, спрямованих на вирішення науково-технічних проблем.

Рисунок 2.2 – Науково-технічні програми

3. Державне замовлення в науково-технічній сфері, що забезпечує економічно вигідні умови для участі наукових, дослідницьких і проектних організацій у розвитку фундаментальних досліджень, розробці і освоєнні принципово нових технологій і видів продукції.

Рисунок 2.3 – Державне замовлення у науково-технічній сфері

4. Державна наукова експертиза, яка здійснюється з метою забезпечення наукової обґрунтованості структури і змісту пріоритетних напрямів і програм розвитку науки і техніки, визначення соціально-економічних і екологічних наслідків науково-технічної діяльності, аналізу ефективності використання науково-технічного потенціалу, визначення рівня досліджень і їх результатів.

5. Бюджетне фінансування науково-технічної діяльності. Фінансування за рахунок бюджетних коштів здійснюється як:

- базове фінансування, що спрямовано на забезпечення фундаментальних наукових досліджень; досліджень, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки, розвитку інфраструктури наукової і науково-технічної діяльності, збереженням наукових об'єктів, що складають національне багатство, підготовкою наукових працівників.

- цільове фінансування. Воно здійснюється переважно на конкурсній основі і припускає фінансування науково-технічних програм, спрямованих на реалізацію пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, проведення науково-технічних розробок, виконуваних за держзамовленням; проектів, виконуваних у рамках міжнародного науково-технічного співробітництва.

6. Формування розвитку кадрового потенціалу науки;

7. Державна політика в сфері патентів і ліцензій. Вона спрямована на регулювання відносин, пов'язаних з винаходами, їх використанням і оформленням прав інтелектуальної власності.

8. Державна стандартизація, метрологічне забезпечення і сертифікація в науково-технічній діяльності.

Економічне регулювання наукового та науково-технічного розвитку національної економіки передбачає застосування наступних методів:

1. Державна податкова політика, що покликана створювати сприятливі умови для прискорення інноваційного розвитку. З цією метою в податковому законодавстві передбачається диференціація податкових ставок і митних зборів, що спрямована на збільшення власних інвестиційних ресурсів науково-дослідних організацій, підприємств і об'єднань, які проводять роботи за пріоритетними напрямами інноваційної діяльності в Україні;

Рисунок 2.4 – Види державних витрат у сфері науково-технічної діяльності

2. Стимулююча фінансово-кредитна політика, яка полягає в наданні державою кредитних ресурсів на пільгових умовах тим комерційним банкам, що кредитують виконання робіт за пріоритетними напрямами інноваційної діяльності;

3. Гнучка амортизаційна політика. Науково-дослідним, дослідно-конструкторським, проектно-технологічним організаціям, підприємствам і об'єднанням, які ведуть роботи за пріоритетними інноваційними напрямами і створюють інноваційний продукт, надається право самостійно визначати метод нарахування амортизації: рівномірне або прискорене;

Рисунок 2.5 – Напрями державних витрат у сфері науково-технічної діяльності

4. Важливим методом державної політики в інноваційній сфері є підтримка міжнародного науково-технічного співробітництва, сприяння його розвитку через реалізацію наступних заходів:

- розробка і прийняття державної програми розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва;

- урегулювання питань, пов'язаних зі створенням науково-інтелектуальних комплексів при вузах і наукових установах;

- забезпечення сприятливої системи державного регулювання міжнародних наукових досліджень, особливо технологічного характеру, за замовленням іноземних фірм;

- розробка системи сприяння участі вітчизняних учених в одержанні міжнародних грантів;

- формування передумов для інтеграції у світовий простір вітчизняної науки шляхом активізації наукових досліджень у вузах, організації дослідницьких університетів, наукові школи яких будуть відомі світовій науковій спільноті.