Критерії оцінювання відповідей студентів заочного відділення

Оцінка «5» виставляється спеціалісту за:

• знання і розуміння програмного матеріалу в повному обсязі;

• послідовний, логічний, обґрунтований, безпомилковий виклад матеріалу;

• глибоке усвідомлення зв’язків у навчальному матеріалі;

• ґрунтовне пояснення закономірностей та характеристика інших зв'язків в історичному процесі;

• володіння категоріальним апаратом на сучасному рівні;

• вільне володіння нормами сучасної української літературної мови

Допускається 1–3 неточності у викладі матеріалу, які не впливають на правильні висновки чи рішення, отриманий високий результат.

Оцінка «4» виставляється спеціалісту за:

• знання і розуміння програмного матеріалу в цілому;

• послідовний, логічний, безпомилковий виклад матеріалу;

• усвідомлення основних зв’язків у навчальному матеріалі;

• пояснення закономірностей та характеристика інших зв'язків в історичному процесі;

• володіння категоріальним апаратом на сучасному рівні;

• вільне володіння нормами сучасної української мови.

Допускається 1-2 неточності у використанні понятійного матеріалу, незначні погрішності в узагальненнях та висновках, які не впливають на загальний добрий рівень виконаного завдання.

Оцінка «3» виставляється у таких випадках:

• знання і розуміння тільки основного програмного матеріалу;

• спрощений виклад матеріалу;

• усвідомлення окремих зв'язків у навчальному матеріалі;

• пояснення основних закономірностей та характеристика основних зв'язків в історичному процесі;

• виявлено недостатнє володіння нормами сучасної української мови.

Оцінка «2» виставляється, якщо:

• основний зміст питань не розкрито;

• непослідовний виклад матеріалу з допущенням суттєвих помилок;

• висновки не обґрунтовані;

• продемонстроване невміння володіти категоріальним апаратом;

• виявлено слабке володіння нормами сучасної української літературної мови.

Ііі. Структура програми вступ до спеціальності

Предмет, об’єкт і завдання архівознавства. Поняття про ретроспективну документну інформацію. Структура об’єкту архівознавства. Структура предмету архівознавства. Основні завдання архівознавства в галузі теоретико-методичного та практичного функціонування архівної справи в Україні.

Архівознавство як комплексна наукова дисципліна та її складові частини. Становлення архівознавства як комплексної наукової дисципліни. Понятійний апарат архівознавства (архів, фонд, архівний документ, Національний архівний фонд).

Принципи і методи архівознавства. Реалізація в архвознавчій практиці фундаментальних принципів об’єктивності, всебічності, історизму. Принцип зв'язку архівознавства як наукової системи і навчальної дисципліни з практикою архівної справи. Принцип походження. Принцип адекватності описуваному об’єкту. Предметний принцип. Загальнонаукові методи в архівознавстві (аналіз, синтез, індукція, дедукція, історичний, логічний, системно-структурний, класифікація).

Зв’язок архівознавтсва з іншими науками та науковими дисциплінами. Зв’язок архівознавства зі спеціальними історичними дисциплінами. Використання архівознавством здобутків природничих та технічних наук у питаннях розробки технологій зберігання та забезпечення збереженності архівних документів, їх реставрації та оцифровування.

Джерельна база архівознавства. Напрямки формування джерельної бази архівознавства. Структура джерельної бази архівознавства.

Досягнення вітчизняного та світового архівознавства. Міжнародні архівні організації. Напрямки співпраці українських архівів із зарубіжними. Інформатизація архівної справи: перспективи та проблеми.