18

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Затверджено Радою Затверджено

історичного факультету Вченою Радою ЗНУ

Протокол № 4 від 29.11.2012 р. Протокол №

Голова Ради ___________ В.Г.Ткаченко Ректор __________ М.О.Фролов

ПРОГРАМА

комплексного державного екзамену

Спеціальність 7.02030203 – Архівознавство

Кваліфікація: Історик. Архівознавець. Викладач історії

Запоріжжя

2012 р.

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. Зміст програми. Одним з видів державної атестації спеціалістів є комплексний державний екзамен. Він здійснюється з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої та кваліфікаційної підготовки вимогам освітньої та кваліфікаційної підготовки спеціалістів. В ході державного екзамену перевіряється науково-теоретична підготовка випускників.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань з таких дисциплін: вступ до спеціальності, архівознавство, документознавство, археографія, палеографія та неографія, музеєзнавство, історія державних установ України, історія конституціоналізму України, методологія історії, теорія та методика архівознавства, архівне право і організація архівної справи, історія архівної справи.

2. Структура екзамену. Державний екзамен проводиться в усній формі. Екзаменаційний білет вміщує три питання. Перше та друге питання охоплюють професійно-орієнтовані дисципліни, які забезпечувала базова вища освіта, тобто ці дисципліни вивчалися студентами під час отримання ними освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» (вступ до спеціальності, архівознавство, документознавство, археографія, палеографія та неографія, музеєзнавство, історія державних установ України). Третє питання – дисципліни соціально-економічного та гуманітарного, фундаментального та професійно-орієнтованого циклу, які вивчалися студентами при отриманні ними освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» (історія конституціоналізму України, методологія історії, теорія та методика архівознавства, архівне право і організація архівної справи, історія архівної справи).

3. Вимоги до відповіді студента.

Студент має виявити знання з соціально-економічних та гуманітарних, фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін.

З курсу «Вступ до спеціальності» студент повинен знати предмет і об'єкт архівознавства, принципи і методи архівознавства, джерельну базу спеціальності. Крім того, студент повинен пояснити які складові частини має архівознавство, його зв'язки з іншими науками та науковими дисциплінами, вказати на досягнення вітчизняного та світового архівознавства.

По закінченню вивчення дисципліни «Архівознавство» студент повинен знати структуру архівної системи та архівних установ, основні зарубіжні архіви, склад, структуру та правові засади Національного архівного фонду України, організацію роботи державних архівів, організацію архівних документів.

З дисципліни «Документознавство» студент повинен мати уявлення про документознавство як науку та етапи розвитку документознавства.

Вивчення дисципліни «Археографія» передбачає опанування студентами знань про предмет і завдання едиційної археографії, історію археографії в Україні та перспективи її розвитку в Україні.

Відповідаючи на питання з палеографії та неографії студент повинен знати специфіку палеографії як спеціальної історичної дисципліни, етапи її розвитку.

Дисципліна «Музеєзнавство» передбачає отримання студентами знань про предмет музеєзнавства, його історію та теорію, ключові поняття. Крім того, студент повинен знати класифікацію музеїв.

З дисципліни «Історія державних установ України» студент повинен знати предмет і завдання курсу, державний устрій, державні установи та органи самоврядування на українських землях на різних етапах історичного розвитку.

Вивчення історії конституціоналізму України дає знання про сутність конституціоналізму, його виникнення та еволюцію, втілення ідей конституціоналізму у різні періоди історії України.

Питання з фундаментальної дисципліни «Методологія історії» націлені на виявлення знань студентів про предмет цієї галузі історичних знань та етапи формування теоретичної історії.

Теорія та методика архівознавства передбачає поглиблення знань студентів про тенденції і закономірності становлення й розвитку архівної справи, сукупний архівний фонд держави та його структуру і склад.

Дисципліна «Архівне право і організація архівної справи» покликана дати знання про архівне законодавство, його історію, архівну систему й її основні види. Студенти повинні знати основні законодавчі акти, стандарти та нормативно-методичні документи в архівній сфері України, міжнародний етичний кодекс архівістів.

З курсу «Історія архівної справи» студент повинен знати етапи розвитку архівної справи в Україні, а також історіографію даної галузі архівознавства.

Студент має вміти:

– визначати найважливіші зміни, що відбулися й відбуваються в житті людства;

– порівнювати різноманітні події і процеси в історії України та у всесвітній історії;

– застосовувати норми чинного законодавства для захисту своїх прав та прав архівної установи;

– одержувати нову наукову інформацію та впроваджувати її в навчальний процес;

– виявляти нову інформацію за фахом, здійснювати її джерелознавчий та історіографічний аналіз;

– володіти методикою архівної евристики.

Програма комплексного державного екзамену зі спеціальності «Архівознавство» для освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» охоплює увесь спектр навчальних дисциплін, що передбачений державною атестацією за освітньо-професійною програмою підготовки спеціалістів.