1. Започаткування казначейства в Коївській Русі

Історія зародження, становлення і розвитку казначейства багата і тривала. Термін „казначейство” походить від поняття „казна”, яке в перекладі з тюркської означає сукупність фінансових ресурсів держави. Також казна – це місце, куди надходили гроші і звідки здійснювалися платежі для конкретних цілей.

Процес створення казначейства бере початок в ті часи управління казною, коли не існувало чіткого розмежування між особистою власністю князя, царя та власністю держави.

Утворення Київської Русі як держави відбулося 882 року, коли новгородський князь Олег об’єднав Новгородське, Смоленське та Київське князівства. Державна верховна влада в Київській Русі належала князеві, який видавав закони, здійснював виконавчу владу і чинив суд, призначав усіх урядовців, розпоряджався державною скарбницею, керував військом, вів міжнародну політику. Великокняжий двір, за свідченням літописців, являв собою справжню державну казну. Головним розпорядником при княжому дворі був двірський, або дворецький. Він здійснював нагляд за княжим двором, маєтками, чинив суд у відсутність князя, заступав особу князя під час воєнних походів. Основною функцією двірського було завідування княжою скарбницею. Але розпоряджатися скарбницею мав право тільки сам князь.

У Київській Русі в період раннього феодалізму основним джерелом доходів скарбниці була данина від населення, яку платили найчастіше натурою: хутром медом, збіжжям, худобою, а вже пізніше – грошима. Головною особливістю такого виду платежу була його обов’язковість.

Історія залишила немало прикладів непокори платників данини. Один із них наведено в „Повісті минулих літ”. Порушення князем Ігорем традиційної норми данини зумовило 945 р. повстання у Древлянській землі. Князь Ігор, зібравши звичайну данину, вирішив, за домовленістю з дружинниками, повернутися,щоб зібрати додаткову данину.Внаслідок цього спалахнуло повстання і князя Ігоря було вбито. Вдова Ігоря, Ольга, встановила „устави й уроки”, якими необхідно було керуватися під час збору данини та проведення суду.Це була перша податкова реформа,яка встанов.норми данини,час і місце її збору.

Прообразом казначейства можна вважати княжу казну Ярослава Мудрого і його спадкоємців, яка слугувала сховищем матеріальних цінностей. Правління князя Ярослава Мудрого лишило на Русі пам”ятку, гідну великого монарха – збірку норм руського законодавства, відому під назвою „Руська правда”.

Князь, скарбниця якого не була відділена від державної, мав великі видатки. За кошти скарбниці утримувався княжий двір, передусім військо. За кошти казни велося будівництво палаців, культових споруд, міст, укріплень, мостів, гребель, доріг. Значних витрат потребувало й ведення воєн, спорядження флоту.

2. Порядок обслуговування дохідної частини бюджетів

Система обслуговування бюджетів за доходами ґрунтується на комплексі касових операцій, що проводяться органами державної казначейської служби.Залежно відпослідовності здійснення операцій з бюджетними надходженнями діяльність органів казначейства щодо обслуговування бюджетів за доходами охоплює такі основні напрямки роботи:

• відкриття та забезпечення належного функціонування рахунків для зараху­вання надходжень до бюджетів і державних цільових фондів;

• зарахування податків, зборів, інших обов'язкових платежів на рахунки за

• надходженнями, відкриті в головних управліннях казначейства;

• повернення надмірно та помилково сплачених до бюджетів платежів, відшко­дування платникам податку на додану вартість;

• розподіл платежів за нормативами, визначеними Бюджетним кодексом, зако­ном про державний бюджет та рішеннями рад про місцеві бюджети, пере­рахування за належністю розподілених коштів;

• веління бухгалтерського обліку доходів державного та місцевих бюджетів відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів;

• формування звітів та іншої інформації про виконання дохідної частини відпо­відних бюджетів, надання її органам, які здійснюють контроль за нарахуван­ням та сплатою платежів до бюджетів та цільових фондів.

Органи державної казначейської служби у процесі виконання дохідної частини бюджетів виконують контрольні функції, пов'язані зі здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень. Контроль проводиться на стадії повернення помилково та надміру зарахованих платежів, розмежування над­ходжень між рівнями бюджетів і фондами, при наданні дотації вирівнювання місцевим бюджетам та перерахуванні міжбюджетних трансфертів, при перерахуванні коштів отримувачам.

В-12