194.У структуру свідомості можна включити:

а) мрії, образи, уявлення, почуття;

б) несвідоме, підсвідоме, свідоме та самосвідомість;

в) мислення, почуття та емоції, волю;

г) знання, ідеї, теорії, уявлення, бажання.

195. Серед перерахованого нижче виділіть те, що стосується функцій свідомості:

а) орієнтування;

б) пізнання;

в) контроль;

г) регулювання;

д) бажання;

е) оцінювання;

є) комфорт;

ж) боротьба за існування;

з) агресія.

196. Свідомість та людська діяльність пов'язані між собою так:

а) свідомість є причиною особливостей людського типу діяльності;

б) діяльність є причиною появи свідомості з усіма її властивостями та особливостями;

в) свідомість та діяльність являють собою певну цілісність, в якій її сторони взаємно стимулюють одне одного;

г) людська діяльність лише певним чином структурує та виявляє людську свідомість;

д) свідомість є певним типом діяльності, яка перетворює взаємодію людини із дійсністю у творчий процес.

197. За своїм найпершим значенням пізнання це:

а) продукування інформації;

6) процес взаємодії свідомості та дійсності, результатом якого постають знання

та уявлення;

в) взаємодія суб'єкта та об'єкта.

198. Гносеологія та епістемологія - це:

а) синоніми, бо позначають те ж саме - теорію пізнання;

6) різні напрями вивчення пізнання, оскільки гносеологія досліджує загальні умови

пізнання, а епістемологія - знання (переважно - наукове):

в) різні напрями пізнання, але їх часто розглядають як синоніми.

199. Пізнання як людська здатність:

а) не мас суттєвого відношення до найперших потреб людини, оскільки виживати можна і без пізнання:

б) виявляє такі фундаментальні особливості людини, як її розумність, творче

ставлення до дійсності:

в) вказує на те, що людина постає агентом світового інформаційного процесу.

200. Філософське розуміння пізнання передбачає:

а) продукування інформації;

6) прагнення за допомогою знань оволодіти певною дійсністю:

в) можливість для людини досягнути найважливішого та найзаповітнішого в своєму житті:

г) все вищеперераховане.

201. Найпершим та найважливішим для людини видом пізнання постає:

а) наукове пізнання;

б) життєво-досвідне пізнання;

в) художньо-мистецьке;

г) релігійно-містичне; . .

д) жодне із видів пізнання, оскільки вони лише разом охоплюють всі пізнавальні здібності та можливості людини.

202. Суб'єкт пізнання - це те, на що спрямовані пізнавальна та практична

активність людини.

Так Ні

203. Об'єкт пізнання:

а) передує суб'єкту та визначає його;

б) є похідним від суб'єкта;

в) е невід'ємним від суб'єкта, оскільки вони постають сторонами єдиного процесу

пізнання;

г) постає частиною суб'єкта пізнання.

204. Чуттєве пізнання як рівень пізнання характеризується:

а) найбільшою достовірністю, оскільки прямо засвідчує реальність;

б) тим, що воно є єдине реальне джерело пізнання;

е) тим. що воно є найпершим джерелом пізнання;

г) чітким відокремленням суттєвого від несуттєвого;

д) найбільшим ступенем повноти.

205. Об'єктом чуттєвого пізнання постають зв'язки, функції та відношення

дійсності, а об'єктом раціонального пізнання - окремі властивості речей.

Так Ні

206. Потреба в синтезі даних чуттів із абстрактними раціональними узагальненнями зумовлена:

а) цілісним характером духовних процесів;

6) існуванням двох основних джерел пізнання - матеріалу чуттів та апріорних

форм розсудку;

в) тим, що кожний із даних рівнів пізнання має свої переваги та недоліки.

207. Експеримент, як форма синтетичного пізнання, передбачає узгодженість раціональних положень із набутими чуттєвими враженнями.

а)Так б)Ні

208. Внаслідок внутрішньо суперечливого характеру пізнавального процесу, пізнання розвивається:

а) по висхідній;

б) лінійно;

в) за синусоїдою;

г) спіралеподібна.

209. Серед сучасних підходів до визначення та розуміння істини можна виділити такі:

а) істина - це відповідність знань та уявлень дійсному стану речей;

б) істина - це внутрішня узгодженість знань та їх складових;

в) істина - це характеристика лише наукових знань;

г) істина - це поняття, що у власному розумінні притаманне лише божественному

віданню та об'явленню;

д) істина постає в якості еталонного поняття, що дозволяє оцінювати міру

точності та виправданості знань.

210. Істина і правда співвідносяться таким чином:

а) істина - це характеристика раціональних утворень, а правда - це єдність істини та життєвої позиції;

б) правда - це характеристика раціональних утворень, а істина - це єдність

правди та життєвої позиції.

211. Істина- це не миттєва, одноактна оцінка стану знань, а процес, в якому

кожна складова знання виконує свою доцільну та необхідну функцію.

а)Так б)Ні

212. До найперших ознак науки слід зарахувати:

а) її мову (спеціальну термінологію) та логіку (внутрішню впорядкованість);

б) єдність функцій описування, пояснення та прогнозування;

в) дослідження внутрішньої необхідності явищ та процесів дійсності;

г) наявність емпіричного та теоретичного рівнів пізнання;

д) усе вищеперераховане.

213. Виберіть варіанти правильного окреслення питання. У своєму реальному функціонуванні наука постає в якості:

а) незаперечних положень та принципів;

б) як єдність знань та діяльності, що їх продукує;

в) єдності інтуїції та доведень;

г) як сукупність соціальних інститутів, що здійснюють наукову діяльність.

214. Із наведеного нижче переліку понять оберіть ті, що можна зарахувати до методів емпіричного пізнання,

а) спостереження, вимірювання, експеримент;

б) аксіоматика, гіпотетико-дедуктивпі побудови, системно-структурний аналіз:

в) екзегетика, мангпика, семантика;

г) індукція та дедукція, аналіз та синтез.

215. Все життя людини можна звести до історії існування та змін її організму.

а) Так б) Ні

216. Поняття "життя людини" може бути застосованим для позначення:

а) ЇЇ здатності бути живим організмом із усіма притаманними йому властивостями;

б) того змісту яким може бути наповнений час, відведений людині як проміжок між її народженням та смертю;

в) способу людського життя, а також всіх найважливіших особливостей або подій, що супроводжують життєвий шлях людини;

г) все вищеперераховане.

217. Найперше, що потрібно людині для входження в людський спосіб буття, це:

а) їсти, пити та одягатись;

6) виробляти засоби соціально-культурної діяльності;

в) включитись у соціальні зв'язки та відносини й оволодіти елементарними

навичками соціально-культурної поведінки.

218. Поняття "людина" фіксує:

а) унікальну здатність людини бути розумною;

6) особливий вид живих істот;

в) те, чим людина відрізняється від усього іншого.

219. Особою можна назвати:

а) будь-яку соціалізовану людину;

6) особливу, переважно - видатну людину;

в) людину, що виконує певні соціальні ролі.

220. Із наведених нижче варіантів оберіть ті, що подають суттєві риси людської особи:

а) здатність творити;

б) суб'єкт та об'єкт соціальних стосунків;

в) особливе місце в суспільних відносинах;

г) особливий духовний світ;

д) високий рівень інтелекту.

221. Людська особистість - це:

а) індивід, що виконує певні важливі соціальні функції;

б) людина, що наділена в суспільстві особливими повноваженнями;

в) особа, що відрізняє себе від усіх інших людей та усвідомлює свою особливість.

222. Вирізняльною ознакою особистості є:

а) характер, темперамент, психічна рухливість;

б) виконання людиною певних соціальних ролей;

в) наявність внутрішнього духовного стрижня;

г) здатність людини поставати суб'єктом.

223. А.Шопенгауер вважається засновником некласичної філософії тому, що він:

а) подавав світ як найперший предмет філософського осмислення;

6) намагався відродити класичну метафізику;

в) доводив, що те, що ми називаємо світом, є лише наше уявлення;

г) вважав, що в основі всіх світових процесів лежить дія сліпої волі;

д) вважав, що людина не маже зрозумнити ті сили, що лежать в основі буття.

224.Через співвідношення природного та соціального в людині:

а) виникає одвічний конфлікт між природними потягами людини ти нормами соціальної поведінки, оскільки природне є первинним та більш потужним, ніж соціальне;

б) вперше висвітлюється сутність та особливості як природного, так і соціального;

в) природне починає виявляти свої властивості та грані завдяки тому, що соціальне включає у свій зміст усвідомлення, розумність.

225. Виберіть варіанти правильного окреслення сутності питання. Поняття цінностей передбачає:

а) введення предметів у відносини "людина - людина ";

6) визначення економічних витрат на виготовлення певної продукції;

в) фіксацію значущості будь-чого для людини;

г) ігнорування реального стану речей внаслідок суб'єктивних зацікавлень людини;

д) розгляд певних предметів та явищ під кутом зору стратегічних життєвих завдань та мотивів діяльності людини.

226. Коли вживають вислів "За це заплачено найвищу ціну", то мають на увазі:

а) гроші;

б) суспільні витрати;

в) державні витрати;

г) людське життя.

227. Поняття свободи в загальному плані передбачає:

а) усвідомлену необхідність;

б) відсутність необхідності;

в) відсутність будь-яких перешкод для дії;

г) відсутність суперечностей між намірами та їх виконанням.

228.Філософія історії як особливий напрям знання являє собою:

а) загальну, тобто всесвітню історію;

б) застосування філософських понять (категорій) до розгляду процесів історії;

в) осмислення вихідних засад, сенсу та спрямування історії;

г) дослідження метафізичних засад історії;

д) окреслення можливостей пізнання історії.

229. Викресліть неправильне (зайве) положення:

До проблем філософії історії перш за все слід зарахувати:

а) виділення основних епох історії;

б) оцінка ролі економічних чинників історії;

в) окреслення ролі особи в історії;

г) аналіз впливу психології на хід історії;

д) дослідження механізмів державного управління.

230. Проблеми філософії історії починають виділятись та досліджуватись:

а) у XIX ст.;

6) у XVIII ст.;

в) у XX ст.;

г) за часів середньовіччя;

д) протягом всієї історії філософії.

231. Оберіть найбільш виправданий варіант відповіді. Співвідношення природи та історії можна позначити таким чином:

а) історія є частиною загальних природно-космічних процесів;

б) природа є необхідною умовою та складовою історичного процесу;

в) природа та історія пов'язані генетично, проте являють собою якісно відмінні процеси;

г) природа та історія с єдиними за суттю та якістю.

232. Взаємовпливи природи та історії можна окреслити таким чином:

а) природа самовладна та самодостатня, а історія - лише незначний епізод в її бутті;

б) природа породжує та стимулює розвиток історії;

в) історія постає якісно особливою складовою природного процесу;

г) спрямування природних та історичних процесів є прямо протилежним;

д) історія блокує природні закони, протистоїть природі та знищує її.

233. Виділіть правильний відповіді:

а) природні явища і процеси розвиваються швидше за історичні;

б) історичні процеси розвиваються швидше та інтенсивніше за природні.

234. Виділіть правильний відповіді:

а) природно-космічні процеси відрізняються доцільністю, цільовим спрямуванням, а історичні - довільністю та хаотичністю;

б) природно-космічні процеси розвиваються довільно, а історичні - з участю свідомості та із цільовим призначенням.

235. Історичний процес має чітке цільове спрямування; - це є типова позиція:

а) античної філософії;

б) середньовічної філософії;

в) німецької класичної філософії;

г) марксистської філософії;

д) ніцшеанства.

236. Оберіть найбільш виправдані визначення:

а) суб'єктом історії постають герої, або вожді, або видатні особи, оскільки їхній вплив на історію не підлягає сумніву; долі цілих країн та народів залежали і залежать від намірів видатних осіб;

б) суб 'єктом історії постають народні маси, оскільки лише вони здатні утворити суспільство, його основні сфери, засади історії та змінювати їх своєю діяльністю;

в) поза підтримкою мас будь-які видатні особи чи-то вожді є безсилими;

г) суб 'єктом історії постають природно-космічні чинники, оскільки саме вони породжують людей, визначають умови їх життя та діяльності, ступінь їх активності та результативність їх дій;

д) суб'єктом історії постає Бог як єдиний творець та промислитель всього, що відбувається у світі;

е) суб'єктом історії постає особистість, яка вбирає в себе природні та соціальні потенції, переводить їх форми соціальної та інтелектуальної активності і саме таким чином творить та змінює надбання історії.