- •Автор: Бардюк л. В., викладач « Основ філософських знань» Коледжу технологій, бізнесу та права
- •Пояснювальна записка
- •38.Наполягання на тому, що справжнє знання є основою правильних моральних вчинків було характерним для:
- •39. За Платоном слід припустити, що в основі речей лежать вічні та незмінні ідеї, тому що:
- •40. Співвідношення філософії Платона та філософії Арістотеля можна передати так:
- •47. В епоху європейського середньовіччя природне, тілесне, матеріальне розглядалось:
- •60. Тезу про те, що книга природи написана перш за все мовою математики, висував та розвивав:
- •85. Виберіть правильні варіанти відповіді на питання.
- •87. В діяльності і.Канта виділяють такі етапи:
- •88. Згідно із твердженням і.Канта, предмет та річ-у-собі співвідносяться таким чином:
- •194.У структуру свідомості можна включити:
- •195. Серед перерахованого нижче виділіть те, що стосується функцій свідомості:
- •196. Свідомість та людська діяльність пов'язані між собою так:
- •237. Рушійними силами історії постають:
- •238. Оберіть правильний варіант відповіді.
- •239. В питанні про вплив історії на людину оберіть ті варіанти його розкриття, які, на вашу думку, є найбільш виправданими:
- •404. Виділіть форми чуттєвого пізнання:
- •405. Визначте види істини:
38.Наполягання на тому, що справжнє знання є основою правильних моральних вчинків було характерним для:
а) Сократа;
б) Сенеки;
в) Демокріта;
г) Геракліта;
д) Марка Аврелія.
39. За Платоном слід припустити, що в основі речей лежать вічні та незмінні ідеї, тому що:
а) в світі нічого не виникає із нічого і не зникає в нікуди;
б) тільки за такої умови ми можемо перейти від сприйняття речей до їх осмислення;
в) справжнє буття є вічним та незмінним;
г) тільки за такої умови людина зможе мати надійні знання;
д) на поверхні речей все змінюється, але сутність речей залишається незмінною.
40. Співвідношення філософії Платона та філософії Арістотеля можна передати так:
а) між ними немає нічого спільного;
6) філософія Платона базується на деяких ідеях Арістотеля;
в) філософія Арістотеля базується на вихідних ідеях Платона, але міняє спрямування філософського пізнання;
г) Арістотель запровадив екзистенціально-містичний, а Платан - науково-аналітичний тип філософського мислення;
д) Арістотель був послідовником Піфагора, а Платон - Демокріта.
41. Новаторство Арістотеля полягало в тому, що він розробив:
а) ідею гілеморфізму в питанні про будову всіх речей;
б) науку про закони та форми правильного мислення - логіку;
в) вчення про чотири причини всього сущого;
г) вчення про душу;
д) ідею катарсису - очищення шляхом естетичного переживання.
42. Філософські школи пізньої античності:
а) опікувались докладним вдосконаленням античної натурфілософії;
б) розробляли вчення про найкращу державу;
в) намагались надати кожному окремому індивіду засоби життєвого самоутвердження;
г) прагнули створювати принципово нові філософські теорії;
д) прагнули підпорядкувати філософію теології.
43. До найперших відкриттів пізньої античної філософії слід зарахувати:
а) відкриття автономії людського духу щодо обставин життя;
б) відкриття взаємної доповнюваності всіх шкіл античної філософії;
в) створення нової науки - логіки;
г) переведення спрямування філософського пошуку в бік самопізнання;
д) відкриття найперших засад космосу.
44. В античному світосприйнятті провідне місце належало космоцентризму, а в середньовічному - антропоцентризму
а) Так б) Ні
45. При переході від епохи античності до європейського середньовіччя важливу роль відіграло:
а) руйнування класичного античного поліса;
6) змішування різних етносів та культур у межах Римської імперії;
в) загальна соціальна та духовна ситуація в Римській імперії, коли ніщо матеріальне не могло виконати роль надійних життєвих опор для людини;
г) втрата найперших життєвих орієнтирів;
д) загальна криза рабовласницького суспільства та формування засад феодального суспільства.
46. З позиції християнського світобачення спасіння душі поставало найпершим життєвим завданням людини внаслідок того, що:
а) душа розглядалась як найперша складова людини, гідна вічного життя;
6) душа розглядалась як основа людської індивідуальності, тому П збереження
було умовою збереження індивідуальності;
в) душа поставала частинкою чистого буття, тому збереження її чистоти дорівнювало збереженню сили та потенціалу божественного світла;
г) душа була дарунком Бога, а її збереження свідчило про людську вдячність;
д) людина перебувала в особистому діалозі з Богом і повинна була дбати про свою позицію в даному діалозі.
