Тема 3. Прислівник як частина мови

Укажіть серед поданих частин мови прислівник.

Перший.

*Босоніж.

Будь-який

Кремезний.

Укажіть рядок, у якому знаходяться прислівники, що вказують на причину.

Опівдні, зісподу, вряд, зарані, зараз, вночі.

*З болю, зо зла, з переляку, з радості.

Без пуття, без упину, без смаку, зненацька.

Навмисне, на зло, на сміх, босоніж, щохвилини.

Вставні слова нарешті, як на гріх, чого доброго виражають:

*Задоволення чи незадоволення мовця.

Порядок думок.

Привертають увагу співрозмовника.

Відволікають увагу співрозмовника

Самостійні і службові частини мови розрізняються:

За будовою.

За лексичним значенням.

*За граматичними ознаками.

За роллю в реченні.

Прислівники віч/на віч, повік/віків, тихо/тихо, вранці/рано пишуться:

Разом.

*Через дефіс.

Окремо.

Залежно від контексту.

Укажіть прислів’я, до складу якого входить прислівник у простій формі вищого ступеня порівняння:

Рана загоїться, але зле слово – ніколи.

Бережи одяг, доки новий, а здоров’я – доки молодий.

Не в тім сила, що кобила сива, а як вона везе.

*Краще погано їхати, ніж добре йти.

З’ясуйте, яку з форм ступенів порівняння прислівників утворено неправильно

Найгостріше.

*Більш легше.

Якнайчастіше

Менш вдало.

Визначте спосіб творення прислівників:

По-сусідському, улітку, опівночі, довіку.

*Префіксальний.

Суфіксальний.

Префіксально-суфіксальний.

Перехід інших частин мови у прислівник.

Укажіть, який із прислівників наголошено неправильно:

*Навзна'к.

Взи'мку.

Вра'нці.

Врі'вень.

Проаналізуйте подані прислівники і визначте серед них „четвертий зайвий”:

*Навзнак.

Позавчора.

Взимку.

Давно.

Визначте речення і підкресліть у ньому прислівник, якого стосуються названі морфологічні ознаки: прислівник указує на місце дії, у реченні виконує функцію обставини.

Василинка виїжджає на середину ставу, а перед нею квіткою розцвітає зірниця і мерехтливо падає в ліс (М. Стельмах).

*Всі навколо нерухомі, зачаровані стояли (Леся Українка).

Іван гнав тепер вниз, без тями, наосліп, рвав зрадливі обійми ожин (М. Коцюбинський).

Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть (Т. Шевченко).

З’ясуйте, який із поданих прислівників не належить до жодної з форм ступенів порівняння?

Краще.

Згуртованіше.

*Швидко-швидко.

Найстаранніше.

Укажіть прислівник, який має подвійний наголос?

Декуди.

Нашвидкуруч.

*Навскіс.

Абикуди.

Визначте, яке слово випадає із ряду прислівників-синонімів?

*Невідомо.

Видимо-невидимо.

Пребагато.

Достобіса.

У якому реченні слово поранений виступає у значенні іменника?

Воїн, поранений у бою, застогнав.

Поранений у бійці товариш потрапив у лікарню.

*Поранений попросив води.

Поранений ворогом боєць продовжував наступати

У якому варіанті міститься правильне визначення прислівника?

Прислівник – це частина мови, що виражає ознаку предмета...

*Прислівник – це незмінна частина мови, що вказує на ознаку дії, предмета чи стану.

Прислівник – це особлива форма дієслова, що вказує на ознаку предмета за дією ...

Прислівник – це частина мови, що виражає почуття, сподівання, але не називає їх...

У якому рядку названі лише прислівники причини?

Спросоння, згарячу, спересердя, зозла, здуру, зопалу

Мало, дуже, зовсім, зранку, здалеку.

Безвісти, внакладку, замолоду, чимдуж

*Навмисне, наперекір, на зло, напоказ.

У якому рядку вищий і найвищий ступінь порівняння прислівників утворені неправильно?

Високо-вище – найвище.

Швидко-швидше – найшвидше.

*Глибоко – значно глибше, найглибше.

Погано – поганіше – найпоганіше.

Незмінна повнозначна частина мови, яка називає ознаку дії, процесу, стану та якості або вказує на обставини, при яких відбувалася дія, називається

прикметником

*прислівником

дієсловом

станівником

Прислівник як самостійна частина мови виокремлена ще в античній граматиці (2-1 ст. до н.е)

Діонисієм Фракійським

Плутоном

Аристотелем

Сократом

Визначальну морфологічну ознаку прислівника становить

*відсутність словозміни

словозміна

наявність специфіного словотвору

наявність морфологічних категорій

З погляду історичної морфології прислівники поділяють на

*займенникові і незайменникові

прислівникові і неприслівникові

дієслівні і недієслівні

прикметникові і неприкметникові

Втрата морфологічного членування характерна для

*займенникових прислівників

незайменникових прислівників

дієслівних прислівників

прислівникових прислівників

Гуртом, смерком, знизу, додолу – це прислівники

займенникові прислівники

*незайменникові прислівники

дієслівні прислівники

прислівникові прислівники

Де, куди, там, тут – це прислівники

*займенникові прислівники

незайменникові прислівники

дієслівні прислівники

прислівникові прислівники

За словотвірною структурою прислівники виявляють виразну похідність

*від інших частин мови

від дієслова

від займенника

від іменника

Означальні прислівники поєднують у своєму складі

*якісні і кількісні

означальні і кількісні

обставинні

способу дії

Ніжно, привітно, тихо, сумно – це прислівники

*якісно-означальні

кількісні

обставинні

способу дії

Дуже, надто, занадто, ледве, трохи – це прислівники

якісно-означальні

*кількісні

обставинні

способу дії

Підтюпцем, жартома, верхи, босоніж – це прислівники

якісно-означальні

кількісні

обставинні

*способу дії

Форми ступенів порівняння можуть мати тільки прислівники

*означальні

кількісні

обставинні

способу дії

Близько, далеко, поряд, угорі – це обставинні прислівники

*місця

часу

причини

мети

Удень, увечері, вранці, одвіку, донині – це прислівники

місця

*часу

причини

мети

Згарячу, знічев”я, зопалу, спересердя, спросоння – це прислівники

місця

часу

*причини

мети

Навмисно, напоказ, навіщо – це прислівники

місця

часу

причини

*мети

Поділяються на питально-відносні, вказівні, заперечні, неозначені прислівники

*займенникові

незайменникові

дієслівні

іменні

Модальні прислівники мабуть, можливо, напевно, безперечно, по-перше у сучасному мовознавстві називають ще

станівником

словами категорії стану

*модальником

вставними словами

Синтаксична особливість прислівника полягає у

*вираженні функції обставини

вираженні функції додатка

вираженні функції означення

вираженні функції присудка

Найчастіше обставинні прислівники функціонують як

*реченнєві модифікатори

прикладки при присудкові

означення при присудкові

обставини при присудкові

Найчастіше прислівник залежить

від окремого слова

*предикативного центру

обставинних значень

детермінантів

Прислівник в українській мові постійно поповнюється унаслідок

*адвербіалізації

прономіналізації

вербалізації

ад”єктивації

Найчастіше до класу прислівників переходять

*прийменниково-відмінкові форми

іменникові форми

прикметникові форми

дієслівні форми

Прислівники, що виражають відношення, які встановилися внаслідок вживання лексичних значень прикметника у придієслівній позиції, називаються

*означальні

кількісні

обставинні

способу дії

Прислівник, що функціонально аналогічний до присубстантивного прикметника, називається

*означальним

кількісним

обставинним

способу дії

Власне-обставинні значення функціонування прислівників відображають прислівники

означальні

кількісні

*обставинні

способу дії

Прислівники місця поділені на

*дві групи

чотири групи

п”ять груп

три групи

Прислівники місця-адвербіативи першої групи вказують на

*місце, де відбувається дія і відповідають на питання де?

напрям дії і відповідають на питання куди? Звідки? У якому напрямку?

семантико-синтаксичні відношення

підрядну темпоральну частину

Прислівники місця-адвербіативи другої групи вказують на

місце, де відбувається дія і відповідають на питання де?

*напрям дії і відповідають на питання куди? Звідки? У якому напрямку?

семантико-синтаксичні відношення

підрядну темпоральну частину

За значенням прислівники часу поділяються на

дві групи

чотири групи

п”ять груп

*три групи

Прислівники часу першої групи вказують на

*час, коли відбувається дія, процес або стан

вихідну межу часу

кінцеву межу часу

абсолютну межу часу

Прислівники часу другої групи вказують на

час, коли відбувається дія, процес або стан

*вихідну межу часу

кінцеву межу часу

абсолютну межу часу

Прислівники часу третьої групи вказують на

час, коли відбувається дія, процес або стан

вихідну межу часу

*кінцеву межу часу

абсолютну межу часу

Обставинні прислівники причини виражають

*причинові семантико-синтаксичні відношення

цільові семантико-синтаксичні відношення

допустові значення, усупереч чому відбувається дія або стан

темпоральні характеристики дії

Обставинні прислівники мети виражають

причинові семантико-синтаксичні відношення

*цільові семантико-синтаксичні відношення

допустові значення, усупереч чому відбувається дія або стан

темпоральні характеристики дії

Обставинні прислівники допустовості виражають

причинові семантико-синтаксичні відношення

цільові семантико-синтаксичні відношення

*допустові значення, усупереч чому відбувається дія або стан

темпоральні характеристики дії