Тема 2. Дієприслівник як форма дієслова

У реченні Пересунувшись ліворуч, хлопець знайшов виступ на стіні (О.Донченко) дієприслівник означає:

спосіб дії

причину

час

*умову

Власне дієприслівниковими ознаками вважаються:

*значення додаткової дії, специфічні суфікси, значення другорядного присудка

обставинні значення, специфічні суфікси

значення виду, часу, стану

обставинні значення

Суфікси дієприслівників -ши, -вши є формантами:

*доконаного виду

недоконаного виду

дійсного способу

умовного способу

Дієслівні форми на -но, -то утворилися від:

основи інфінітива перехідних дієслів

*основи теперішнього часу перехідних дієслів

основи інфінітива неперехідних дієслів

основи теперішнього часу неперехідних дієслів

Дієслівні форми на -но, -то вказують на наявність:

теперішнього часу

*минулого часу

майбутнього часу

бсолютного часу

Дієслова проговорити, прошепотіти, доспівати, забаритися належать до:

кількісного способу дії

часового способу дії

*результативного (наслідкового) способу дії

наслідкового способу дії

Із поданих уривків визначень частин мови доберіть той, який є продовженням визначення: „ Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що...”

...виражає ознаку за дією або станом і має граматичні особливості дієслова і прикметника.

... дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що роблять? що зробили?

... вказує на предмет, ознаки предмета та кількість, але не називає їх і подібно до іменників, прикметників та числівників відповідає на питання хто? що?який7 чий? скільки?

*...означає додаткову дію або стан і має граматичні ознаки дієслова і прислівника.

Дієприслівниковий зворот підпорядковується

*підметово-присудковій основі або присудкові

обставинним значенням

значенням додатка

означальним лексемам

Від дієслівних форм майбутнього часу дієприслівники

*не утворюються

утворюються постійно

утворюються частково

утворюються на рівні минулого і теперішнього

Дієслівна категорія часу в дієприслівниках є

*двограмемною

триграмемною

чотириграмемною

безграмемною

Значення часу в дієприслівниках виражається

*темпоральною семантикою

ознаковою семантикою

обставинною семантикою

умовною семантикою

Дієприслівник має лише дієслівну категорію

*виду

способу

стану

особи

Уживання дієприслівника у позиції другорядного члена речення засвідчує його

дієслівність

*прислівниковість

обставинність

предикативність

За синтаксичною і морфологічною ознакою, підкреслює І.Р. Вихованець, дієприслівник - це

*віддієслівний прислівник

віддієслівний іменник

віддієслівний прикметник

віддієслівний займенник

Дієприслівник відбиває морфологічний ступінь

*адвербіалізації дієслова

адвербіалізації

прислівника

адвербіалізації іменника

адвербіалізації прикметника

При адвербіалізації дієприслівника нейтралізується вся сукупність властивих йому граматичних категорій

*часу, способу, особи

роду, числа, відмінка

перехідності-неперехідності, виду, часу

умови, допусту, мети

При адвербіалізації прислівник втрачає значення

*виду і валентності

часу і способу

способу і особи

роду, числа

Основним для дієприслівника є значення

означення

*обставини

предиката

суб”єкта

Дієприслівники мають проміжні значення

дієслова і прикметника

дієслова і прислівника

дієслова і модальника

дієслова і станівника

Дієприслівники утворилися на основі даніх форм

*активних коротких дієприкметників жіночого роду

коротих нечленних прикметників середнього роду

віддієслівних основ

пасивних дієприкметників чоловічого і середнього роду

Дієприслівники належать до незмінних похідних від

*дієслівних часових форм

прикметникових родових утворень

прислівникових категорійних значень

видових значень інфінітива

Термін „дієприслівник” у ведено в „Рускій граматиці” 1893 року

О.Потебнею

В. Русанівським

Б.Куликом

*С. Смаль-Стоцьким і Г. Гартнером

Найвиразнішою морфологічною дієслівною ознакою дієприслівника є категорія

*виду

стану

часу

способу

У дієприслівників значення часу морфологічно

*нейтралізоване

логічне

визначене

абсолютне

Прислівникова сутність дієприслівника виявляється у

незмінності

синтаксичній функції обставини

*незмінності та синтаксичній функції обставини

статичності

Залежно віл виду вихідного дієслова розрізняють дієприслівники

недоконаного виду

доконаного виду

*доконаного і недоконаного виду

дійсного та умовного способів

Дієприслівники недоконаного виду утворюються

*від основи теперішнього часу (форми 3-ї особи множини) вихідного дієслова

від основи дієслова минулого часу

від основи теперішнього часу (форми 3-ї особи однини) вихідного дієслова

від основи інфінітива

Постфікс –сь, рідше –ся зберігається у дієприслівниках, що утворилися від

*зворотних дієслів

перехідних дієслів

основи інфінітива

неперехідних дієслів

Дієприслівники кажучи, плачучи, читаючи є

*недоконаного виду

доконаного виду

одновидовими

обох видів

Дієприслівники мучачи, просячи, читавши є

*недоконаного виду

доконаного виду

одновидовими

обох видів

Дієприслівники грюкнувши, перенісши, прочитавши є

недоконаного виду

*доконаного виду

одновидовими

обох видів

Співвідношення видових форм дієслова і дієприслівника впливає на вираження різновидів значення

*одночасності або різночасності

одночасності

різночасності

часової послідовності

Дієприслівники, утворені від дієслівних форм недоконаного виду, звичайно мають значення

одночасності або різночасності

*одночасності

різночасності

часової послідовності

Дієприслівники доконаного виду виражають релятивні значення

попередності

*попередності, наступності, одночасності

наступності

різночасності

Обставинні характеристики дієприслівника зосереджуються

у внутрішній морфологічній структурі слова

*у зовнішньому синтаксичному оточенні

у морфологічних значеннях дієслова

у морфологічних значеннях прислівника

Граматична особливість дієприслівника полягає у

*збереженні синтаксичних зв”язків вихідного дієслова

не збереженні синтаксичних зв”язків вихідного дієслова

продукуванні обставинних значень

продукуванні значень предиката

Конструкції із дієприслівниками у сучасній українській мові є антонімічними

*до підрядних речень

до сурядних речень

до односкладного інфінітивного речення

до односкладного називного речення

Дієприслівникові властиві ступені адвербіалізації

*два

три

чотири

сім

В українській мові дієприслівники походять від

*коротких активних дієприкметників теперішнього і минулого часу

повних активних дієприкметників теперішнього і минулого часу

членних активних дієприкметників теперішнього і минулого часу

нечленних активних дієприкметників теперішнього і минулого часу

Давні форми дієприслівників теперішнього часу на –а, -я (ходя, стоя, сидя) збереглися

*в окремих закарпатських говорах

в окремих північних говорах

в окремих південних говорах

у наддніпрянських говорах

Як гібридну дієслівно-прислівникову категорію у сучасній мові розглядають

дієприкметник

дієприслівник

станівник

модальник

Напівпредикативна відокремлена конструкція, що складається з опорного дієприслівника і залежних від нього компонентів, називається

дієприкметниковим зворотом

*дієприслівниковим зворотом

прикметниковим зворотом

дієсловом-прикладкою