Контрольні питання

1. Поняття та необхідність управління.

2. Функції управління.

3. Методи управління виробництвом.

4. Лінійні, функціональні та міжфункціональні зв’язки елементів управління.

5. Характеристика організаційних структур управління, їх переваги та недоліки.

6. Чинна в Україні система загальнодержавного управління суб’єктами господарювання.

Література: [2,6; 8 с. 58-73; 9, с. 17-32; 11, с. 39-48; 12, т. 1, с. 43-70; 13, с. 22-32; 14, с. 304-330; 16, с. 27-36].

Тема 5 виробнича програма і виробнича потужність підприємства

Розробляючи виробничу стратегію промислового підприємства, складають виробничі програми випуску продукції і обґрунтовують об'єми продукції, що випускається, виробничими потужностями, що є на підприємстві. Звичайно виробнича програма складається в натуральних і вартісних показниках.

Розроблена програма в натуральних показниках встановлює:

• номенклатуру

• асортимент продукції, що випускається.

Номенклатура – це склад продукції по її видах і найменуваннях.

Асортимент – характеризує склад даного вигляду по типах, марках і сортах продукції, що випускається.

У розрізі виробничої програми визначають наступні вартісні показники:

1. Об'єм товарної продукції.

2. Об'єм реалізованої продукції.

3. Валової продукції.

4. Чистої продукції.

Базовим показником є об'єм товарної продукції – відображає об'єм товарів і послуг у вартісному виразі, призначених для реалізації в даному періоді часу.

Всі перераховані показники звичайно визначаються за рік, квартал і місяць.

Найбільшу питому вагу має вартість готової продукції.

1. Готовою продукцією вважають продукцію що пройшла всі стадії переробки на даному підприємстві відповідно до встановленої технології, прийняту ОТК даного підприємства і оформлена приймально-здавальними документами, і, відповідно, відправлена на склад готової продукції.

2. До складу товарної продукції входить вартість напівфабрикатів, призначених для реалізації на сторону.

3. Вартість продукції допоміжних цехів, призначені для реалізації на сторону.

4. Роботи промислового характеру, що виконуються підприємством по замовленнях із сторони.

5. Товари, куплені підприємством з метою подальшої реалізації.

Продукція реалізована, визначувана на базі товарної продукції відрізняється від неї на величину зміни залишків продукції на складі підприємства і продукції відвантаженої, але не сплаченої.

Зміну залишків звичайно розраховують, віднімаючи із залишків на початок періоду величину залишків на кінець періоду і по продукції, яка осідає на складі підприємства, і по продукції, яка не сплачена.

Валова продукція – характеризує весь об'єм продукції проведеної на даному підприємстві, незалежно від ступеня її готовності. Якщо він визначається на базі готової продукції, то він доповнюється незавершеним виробництвом.

Незавершене виробництво – це продукція, яка знаходиться на різних стадіях виробничого циклу і підлягає подальшій обробці на даному підприємстві.

Визначаючи вартісну оцінку об'єму незавершеного виробництва, використовується виробнича собівартість даного виду продукції і кількісна оцінка об'ємів продукції, обробка якої не закінчена (тонни, штуки і ін.).

Коефіцієнт готовності (наростання витрат) – враховує питома вага витрат тих, що вже перейшли в сферу виробництва.

Коефіцієнт готовності складається з 2-х частин:

• питома вага витрат початкових, які з'являються у момент початку процесу виробництва (вартість сировини, матеріалів і купувальних напівфабрикатів); питома вага витрат в металургії 80-87%.

• питома вага, які несе підприємство вже в процесі виробництва.

У складі коефіцієнта вони приймаються не в повному об'ємі, а – в половинному.

Всі перераховані показники включають об'єм і матеріалізацію праці і праці знов створеного.

Чиста продукція – відображає величину внеску даного підприємства в створення даної продукції – складається з витрати по заробітній платні і прибутку.

Функції кожного показника.

Товарна продукція – відображає об'єми продукції, призначеної для реалізації. Використовується для розрахунків об'ємів реалізованої, валової і чистої продукції, а також для розрахунку матеріалоємність, структури витрат на виробництво, показники використання устаткування і виробничих потужностей.

Реалізована продукція – відображає об'єм робіт/послуг відвантажених і сплачених. Використовується для розрахунку зобов'язань підприємства по постачаннях, для визначення виручки від реалізації для розрахунку прибутку.

Валова продукція – відображає об'єм продукції, яка знаходиться на стадії виробництва. Використовується для розрахунку потреби в трудових ресурсах, матеріальних ресурсах, при розрахунку завантаження устаткування.

Чиста продукція – використовується для визначення рівня продуктивності праці.

При визначенні зміни залишків незавершеного виробництва з об'ємів незавершеного виробництва на кінець періоду обчислюють об'єми незавершеного виробництва, які зафіксовані на початку періоду, для того, щоб встановити, що в даний момент часу знаходиться в процесі виробництва, а що пішло в об'єм товарної продукції.

Для аргументування об'ємів готової продукції необхідно вести розрахунок виробничих потужностей основного технологічного устаткування провідних цехів підприємства.

Під виробничою потужністю розуміють можливий річний випуск продукції по номенклатурі і асортименту плану при повному завантаженні устаткування і виробничих площ з урахуванням організації технічних умов і використовуваної технології.

Вимірюється виробнича потужність в тих же показниках, що і випуск продукції. Якщо передбачається випуск декількох видів продукції, то виробнича потужність визначається по кожному виду.

Виробнича потужність основних цехів, учасників, звичайно встановлюється на початок розрахункового періоду (вхідна потужність), на кінець періоду (вихідна), середньорічна (середня за рік).

Коефіцієнт завантаження виробничий потужності – визначається як відношення продукції, що випускається, до середньорічної виробничої потужності. Чим ближче цей показник до 1, тим вище рівень потужності.

Література: [2,6; 8 9, 11, 12, 13, 14, 16].