7. Робоча конструкторська документація

До робочої конструкторської документації ставляться креслення, схеми, текстові описи до них, специфікації, технічні умови до виробу, інструкція з експлуатації і ремонту виробу й ін. Ці документи повинні містити дані про устрій і складові частини виробу, зведенні для його розробки, виготовлення, контролю, приймання, експлуатації і ремонту. Конструкторську документацію для всіх галузей промисловості регламентує ГОСТ 2.102-68. Вона розробляється для виготовлення і попередніх випробувань практикованого зразка (досвідченої партії) виробу. На наступних етапах іспитів проводяться коригування робочої конструкторської документації аж до постановки виробу на виробництво.

Перелік робочої конструкторської документації при постановці виробу на виробництво: робоче креслення деталей, складальні креслення й ін.; схеми функціональні, гідравлічні, кінематичні й ін.; специфікація складальних одиниць і комплектів; дані специфікацій куплених виробів, документів і ін.; протоколи узгодження технічної застосовності покупних виробів підшипників, редукторів, карданних передач і т.д., патентний формуляр; експертний висновок про патентну чистоту вироби; розрахунки: міцністні, кінематичні, техніко-економічні; норми витрат запчастин, протоколи узгодження агрегатування, карта уніфікації; карта первинного мікрометражу основних деталей, усіх посадок; протокол іспитів; карта технічного рівня і якості; технічне описів і інструкція з експлуатації; технічні умови; паспорт і формуляр; протокол узгодження креслень на технологічність; експертний висновок по оцінці техніко-економічних показників якості; протокол об'єднаного засідання науково-технічної ради. або іншої наради по прийняттю рішення про долю вироби; рішення про постановку на виробництво.

Технічні умови (ТУ) ‑ це документ, що входить у комплект технічної документації на промисловий виріб, в якому вказується комплекс технічних вимог до виробу відповідно до АТВ, правила приймання і постачання, методи контролю, умови експлуатації, умови транспортування і збереження. ТУ підтверджуються на певний строк, потім їх або перезатверджують або припиняється випуск даного виробу.

По засобу виконання і характеру використання робоча конструкторська

документація підрозділяється на:

1. ‑ на оригінали ‑ документи, виконані на будь-якому матеріалі: папір, тканина й ін. і, для виготовлення по ним документів-першотворів;

2. ‑ першотвори-документи, виконані на будь-якому матеріалі, що дозволяє багатократне одержання з них копій, і підписані особами, що беруть участь в розробці цих документів;

3. – дублікати ‑ копії першотворів. Вони дозволяють одержати ідентичне відтворення першотвору, що забезпечує зняття з них копій;

4. ‑ копії ‑ документи, виконані засобом, який забезпечує їхню ідентичність із першотвором або дублікатом, і призначені для безпосереднього використання при розробці конструкторської документації, виробництві виробів, їхньої експлуатації і ремонті.

8. Систематизація вимог технічного завдання відповідно до методів рішення задач проектування

При проектуванні нової машини вимоги технічного завдання забезпечуються в два етапи.

На першому етапі проектування реальний об'єкт відсутній. Він існує тільки в уяві конструктора і може з'явитися спочатку у виді схемного відображення, а потім, на більш пізньому етапі, наприклад, на стадії технічного проекту, як досвідчений зразок, і тільки після випробування цього досвідченого зразка можна одержати фактичну інформацію про функціонування виконаного виробу.

На другому етапі, коли вже є реальний об'єкт проектування, проводиться оцінка результатів, отриманих при проектуванні, і коректовані до вимог технічного завдання Це досягається вибором необхідних геометричних розмірів і кінематичних режимів роботи робочих органів і механізмів. Таким чином, забезпеченням вимог технічного завдання є рішення задач, у результаті чого утворюються деякі кількісні значення параметрів проектованого об'єкту: ширину захвату машини, розміри робочих органів і їхніх елементів, розміри ланок механізмів і т п., що вносяться в креслення і стосовно вимог є шуканими значеннями чинників. Слід зазначити, що при проектуванні машин конструктор може управляти якістю їх функціонування при обраних конструкціях робочих органів тільки через геометричні параметри і режими роботи. Так, забезпечивши можливість у конструкції змінювати частоту обертання елемента, що висіває, можна змінювати до визначених меж норму висіву посівного матеріалу й, передбачивши установку в апараті змінних дисків, що висівають, із різною кількістю отворів різних розмірів, можна змінювати норму висіву і висівати різноманітні по фракції насіння і т.п.

Варто мати на увазі, що ті самі параметри можуть забезпечувати різноманітні вимоги технічного завдання. Наприклад, ширина захвату машини забезпечує умови агрегатування, рівномірність глибини опрацювання, безпека прямування і т.д. Виходячи зі сказаного є доцільним систематизувати вимоги технічного завдання, об’єднавши в групи, що забезпечуються єдиними засобами (параметрами і режимами), (табл. 1).

Таблиця 1. Варіанти систематизації вимог технічного завдання

Група вимог	Ціль рішення задачі
1	2
Загальне призначення машини, вимоги до загального устрою, умови агрегатування, експлуатаційні вимоги	Розміри агрегату або пропускної здатності, характеристика організаційних заходів, що забезпечують необхідну продуктивність (вид прямування в загоні, обсяг бункера і час завантажень, час переходу агрегату з робочого в транспортне і з транспортного в робоче стани)
Агровимоги. Вимоги до складу виробу і конструктивного устрою	Типи робочі органів, кінематичні і геометричні їхні параметри, координати взаємного розміщення робочих органів Типи механізмів приводу і керування, їхні геометричні розміри координати центру ваги
Економічні вимоги	Техніко-економічні показники, що підтверджують ефективність технічних рішень