9.Оцінювання потенціалу підприємства: поняття, головні цілі та сфери застосування.

Процес оцінки склад.з таких осн.елем: а) об’єкт оцінки; б) суб’єкт оцінки; в) критерій; г) показник (система); д) одиниці (шкала) вимірювання; е) оцінка.

Оцінка вартості потенціалу підприємства — це упорядкований, цілеспрямований процес визначення в гр.виразі вартості об’єкта з урахуванням потенц.і реального доходу, який має місце в певний проміжок часу за умов конкретного ринку.

В оцінці потенціалу підприємства заінтересовані: кредитори; інвестори; держава; акціонери; управлінці; постачальники; страхові фірми. Вони бажають реалізувати свої екон.інтереси і визначають головні цілі оцінки:

- підвищення ефективності поточного управління під-вом або фірмою;

- визначення вартості ц.п.у разі купівлі-продажу акцій під-ва на фондовому ринку;

- визначення вартості під-ва у разі його купівлі-продажу цілком або частинами;

- реструктуризація під-ва;

- розроблення плану розвитку;

- визначення кредитоспроможності під-ва і вартості застави за кредитування;

- укладення страх.угоди, в процесі якого виникає необхідність визначення вартості активів;

- установлення бази оподаткування;

- прийняття обґр.упр.рішень (зокрема усунення впливу інфл.процесів);

- здійснення інв.проекту розвитку бізнесу.

1. Оцінка вартості майна проводиться за:

а) продажу певної частки нерухомості;

б) отримання кредиту під заставу частини нерухомості;

в) страхування нерухомого майна і визначення у зв’язку з цим його вартості;

г) передавання нерухомості в оренду;

д) оформл.частини нерухомості як внеску до статут.фонду новоствор.під-ва;

е) оцінки нерухомого майна як окремого етапу в загальній оцінці вартості під-ва.

2. Оцінка вартості машин і обладнання проводиться в таких випадках:

а) продаж окремих одиниць обладнання;

б) оформлення застави;

в) страхування рухомого майна;

г) передавання машин, обладнання в оренду;

д) організація лізингу машин, обладнання;

е) визначення амортизаційних відрахувань;

є) оформлення машин і обладн.як внеску до статутного фонду іншого під-ва;

ж) за реалізації інвестиційного проекту.

3. Оцінка вартості гудвілу проводиться за:

а) передання або продажу іншому під-ву;

б) надання франшизи іншим компаньйонам;

в) визначення збитку, який було завдано діловій репутації під-ва незаконними діями інших під-в;

г) використання гудвілу як внеску до статутного капіталу;

д) за визначення вартості всіх немат.активів для оцінки вартості під-ва.

10. Принципи оцінювання ринкової вартості потенціалу підприємства.

Теоретико-методологічною базою оцінки ринкової вартості потенціалу підприємства є сукупність взаємозв’язаних принципів, в основу формування яких покладено багаторічний досвід зарубіжних експертів-оцінювачів і вітчизняну практику оцінювання майнових комплексів промислових підприємств.

Загальновживана класифікація принципів оцінки виокремлює такі їх групи:

1) принципи, які базуються на уявленнях користувача;

2) принципи, які пов’язані із землею, будинками і спорудами;

3) принципи, які пов’язані з ринковим середовищем;

4) принцип найліпшого і найефективнішого використання.

До складу принципів, які базуються на уявленні користувача, включають: корисність, заміщення та очікування.

Принцип корисності баз.на постулаті, що будь-яке під-во має вартість, якщо воно корисне потенц.вл-ку для реаліз.певної екон.функції протягом певного періоду.

Принцип заміщення передбач, що максим.ринк.вартість під-ва визнач.найм.вартістю ін.під-ва з еквів.корисністю.

Принцип очікування ґрунт.на тому, що вартість під-ва, яке оцін, визнач.розміром чистого доходу, який очікує покупець від володіння ним з урахуванням можливого чистого доходу від його перепродажу.

До складу принц.ІІ групи віднос: залишкову прод-сть; внесок; віддачу; збал-сть; оптим.розмір; поділ і поєдн.пакета прав вл-сті.

Залишкова прод-сть. Згідно з екон.теорією земля має вартість або взагалі яку-небудь цінність тільки тоді, коли є залишок чистого доходу після компенсації всіх ін.факторів вир-ва. Цей механізм розподілу доходу пов’яз.з тим, що земля фізично нерухома, і щоб розпочати будь-яку екон.дія-сть, до неї слід приєднати працю, капітал і підприємн.менеджмент. Саме ці доходоутворювальні фактори компенс.першочергово, а залишок доходу виплачується вл-кові землі як рента (податок, оренда).

Внесок. Сутність цього принц.поляг.в тому, що дод.вкладення к-лу в будь-яку складову потенціалу під-ва еф.лише тоді, коли вони підвищ. його ринк.вартість. Величина внеску визнач.як різниця між зміненою вартістю й витратами, які зумовили цю зміну.

Віддача. Даний принцип озн, що в міру додавання ресурсів до осн.складових потенціалу під-ва чистий прибуток має тенденцію до зрост, але тільки до певного моменту (певної межі). Після цього темпи зростання дохідності починають уповільнюватися аж доти, доки приріст результативності не стане меншим за приріст витрат на дод.ресурси.

Збалансованість (пропорційність). Згідно з цим принц.усі елементи рес-виробн.й управлін.потенціалу під-ва повинні мати збаланс.внутр.й заг.структуру. Пост.підтримування необх.пропорційності між розвитком складових потенціалу забезпечує максим.прибутковість функц-ння під-ва та найвищу його вартість.

Оптим.розмір (величина). Вимоги цього принципу стос.кожного фактора вир-ва — землі, будівель і споруд, техн.оснащення, перс, які разом дають можл-сть створити оптим.розмір пот.під-ва та отримати від нього максим.прибуток відповідно до ринк.кон’юнктури в даному районі.

Поділ і поєднання прав власності.

До групи принц, які пов’яз.з ринк.сер, входять: залежність, відповідність, попит і пропонування, конкуренція, змінювання.

Залежність. Вартість потенціалу під-ва форм.під впливом множини різном.факторів, серед яких особливу роль відіграє його місцезнаходж.

Відповідність. За інших однакових умов потенціал під-ва, яке найвищою мірою відповідає містобудівним, еколог, ринк.та ін. стандартним нормам і загальнопоширеним тенденціям землекористування, має найвищу вартість.

Попит і пропонування. На вартість потенціалу під-ва великий вплив справляє співвіднош.між попитом і пропонуванням. Коли останні збалансовані, а потенціал під-ва використов.якнайліпше і найеф, ринкова ціна під-ва, як правило, відображує вартість (витрати) його ство­рення.

Конкуренція. Сутність даного принципу поляг.в тому, що ціни на об’єкти оцінювання склад.під впливом пост.суперництва між суб’єктами ринку, які прагнуть отримувати максим.приб. Це вирівнює дохідність інвестицій у різних сегментах конкур.ринку і дає можл.об’єктивно визначити ринкову вартість під-в.

Змінювання. Цей принцип передбач.під час оц.вартості пот.під-ва та його складових урахування можливих змін їх функц-ння внаслідок трансформації екон, соц.і юрид.умов, а також впливу регіо­н.і локальних факторів.

Принцип найліпшого і найеф.використання є синтезуючим принципом оцінки вартості пот.під-ва. Як системоутворювальний елемент він інтегрує заг.вплив усіх раніше названих принципів і озн, що з можливих варіантів використання пот.під-ва буде вибрано той, за якого найповніше реаліз.функціон.можл-сті всіх складових пот.і забезпеч.їх максим.результативність.