7. Синергічність елементів потенціалу підприємства та процес оптимізації його структури.

Один з найвагоміших заг.законів організації — закон синергії, який стверджує, що для будь-якої сис-ми (під-ва, орг-ції, фірми) існує такий набір ел, за якого її пот.завжди буде або значно більшим, ніж проста сума потенціалів ел, що до неї входять, або суттєво меншим.

Синергія може давати двояку користь: пряму та опосередковану.

Пряма користь — зб.чистих гр.потоків від якнайповнішого використ.пот.під-ва. Це має місце за операційної, управлінської та фінансової синергії.

Операц.синергія — економія на операц.витратах за рахунок взаємодії маркетингового, фін.та логіст.пот.

Управлін.синергія — економія за рахунок оптим.форм.потенціалу організац. системи управ.

Фін.синергія — економія за рахунок зміни підходів до формування фін.потенціалу під-ва.

Опосередков.користь — зб.вартості пот.під-ва, або зміна мультиплікатора ціна під-ва/приб.

Зважаючи на ефект синергії, процес оптимізації структури пот.під-ва слід проводити за такими етапами.

Етап 1 — формування системи цілей під-ва (стратег, тактичні, поточні; для всього під-ва, його підрозділів, а також окремих видів дія-сті).

Етап 2 — визначення необх.для кожної цілі набору стратег.рес: цей етап обов’язково треба узгоджувати з першим.

Етап 3 — оскільки для задоволення тієї самої потреби може існувати кілька варіантів наборів ресурсів, то доцільно провести оцінку альтернативних їх комбінацій і після цього зробити остаточний висновок.

Етап 4 — виходячи з того, що під-во не однаковою мірою володіє всіма видами ресурсів, треба провести раціональний розподіл обмежених ресурсів, визначити, куди найвигідніше їх спрямувати, щоб забезпечити високий рівень конкурентоспроможності потенціалу під-ва.

Етап 5 — після провед.попередніх 4-х етапів необхідно оцінити отрим.рез-т.

8.Конкурентноспроможність потенціалу підприємства та її рівні.

Кс потенціалу під-ва — комплексна порівняльна хар-ка, яка відображ.рівень переважання сукупності показників оцінки можливостей під-ва, що визначають його успіх на певному ринку за певний проміжок часу стосовно сукупності аналог.показників під-в-конкурентів.

Кс потенціалу підприємства має кілька особливостей, а саме:

1. Кс не є іманентною якістю під-ва (тобто його внутр, прир.якістю). Вона може бути виявлена й оцінена тільки за наявності конкур.(реальних або потенц.).

2. Це поняття є відносним, тобто воно має різний рівень стосовно різних конкур.

3. Кс пот.під-ва визнач.продукт.викор-ння залучених до процесу вир-ва рес.

4. Рівень Кс пот.під-ва залежить від рівня Кс його складових (передовсім продукції), а також від загальної конкурентоспроможності галузі та країни.

На сучасному етапі розвитку наук.досліджень Кс потенціалу під-ва намітився дуалістичний підхід до визначення її рівнів.

Залежно від глобаліз.цілей дослідж.виділяють такі рівні Кс пот.під-ва:

1) світове лідерство;2) світовий стандарт;3) національне лідерство;

4) національний стандарт;5) галузеве лідерство;6) галузевий стандарт;

7) пороговий рівень.

Якщо підприємство перебуває нижче за пороговий рівень, то його потенціал вважається зовсім не конкурентоспроможним.

Згідно з другим поглядом виокремлюють чотири рівні конкурентоспроможності потенціалу підприємства. Під-ва пер­шого рівня розглядають організацію апарату управління як внутрішньо нейтр.елемент пот, а роль кер-ка обмежують налагодженням випуску прод-ції, без огляду на проблеми Кс та задоволення потреб споживачів. Зайвими вважають зміну конструкції чи підвищ.техн.рівня прод, удосконалення структури й функцій відділу збуту та служби маркетингу, оскільки не беруться до уваги зміни ринк.сит.та потреб споживачів. Під-ва другого рівня Кс намаг.зробити вир.елемент потенціалу «зовнішньо нейтр». Це озн, що пот.під-ва повинен повністю відповідати стандартам, встановленим його осн.конкур. А якщо кер.під-ва розуміють конкур.переваги на ринку дещо інакше, ніж їхні осн.суперники, та намаг.не обмежуватися тими заг.стандартами вир-ва, що чинні в галузі, то потенціал під-ва еволюціонує до третього рівня Кс. На таких під-вах вир.складова потенціалу зазнає сильного впливу з боку складової управл, що сприяє її розвитку та удоскон. Коли успіх у конкур.боротьбі стає вже не стільки функцією вир-ва, скільки функцією управл.та починає залежати від якості, еф-сті управл, орг-ції вир-ва, тоді під-ва досяг.4 рівня Кс свого потенціалу й опин.попереду конкурентів протягом тривалого часу.