- •Тема 1. Предмет і метод дисципліни “історія економіки та економічної думки” План
- •1. Предмет і методологія історії економіки та економічної думки
- •2. Періодизація історії економіки та економічної думки
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •1. Господарство та господарська діяльність у первіснообщинному суспільстві. Первісні основи цивілізації
- •2. Господарський розвиток та економічна думка ранньоцивілізаційна системи в Месопотамії
- •3. Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці
- •4. Господарський розвиток Крито-Мікенської цивілізації
- •5. Розвиток господарства на території України в кам'яному віці й добу бронзи та раннього заліза
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н. Е. - V ст. Н.Е.)
- •1. Економіка та економічна думка Давньої Індії та Давнього Китаю
- •2. Економіка й економічна думка Стародавньої Греції
- •3. Економіка й економічна думка Стародавньго Риму
- •Лекція 4
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V - хv ст.)
- •1. Форми землеволодіння та соціально-економічні відносини в епоху середньовіччя
- •2. Середньовічні міста. Ремесла. Цехи
- •3. Внутрішня і зовнішня торгівля. Фінанси
- •4. Економічні погляди каноністів
- •Тема 5: Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі - перша половина хvіі ст.)
- •1. Загальна характеристика процесу розкладу феодального господарства й переходу до становлення індустріального суспільства
- •2. Соціально-економічні передумови й наслідки Нідерландської революції (1566-1609 рр.)
- •3. Англійська революція 1640-1660 рр.: економічні причини і наслідки
- •4. Соціально-економічні передумови й наслідки війни північно-американських колоній за незалежність
- •5. Особливості генези індустріального суспільства у Франції
- •6. Економічні ідеї меркантилістів
- •7. Економічні ідеї в. Петті й п. Буагільбера
- •8. Школа фізіократів
- •9. Економічні реформи Тюрго і його внесок у розвиток економічної теорії
9. Економічні реформи Тюрго і його внесок у розвиток економічної теорії
Вступаючи на посаду керівника державних фінансів, Тюрго був намірений втілити в життя свою довгострокову економічну програму, яка передбачала такі радикальні реформи, як ліквідація податкових відкупів і оподаткування доходів від земельної власності. Проте, зважаючи на опір двору та інших впливових сил, він почав з настійливого здійснення численних часткових заходів, спрямованих на усунення найбільш кричущих вад існуючої системи управління економікою. Йому вдалося провести указ про запровадження свободи торгівлі зерном і борошном. Трохи пізніше він домігся того, що набув чинності підготовлений ним едикт, який скасовував цехи й гільдії. Цьому едикту Тюрго надавав особливо великого значення, уважаючи його одним з найважливіших кроків на шляху відродження Франції, бо він створював сприятливі умови для швидкого промислового розвитку та вільної конкуренції. Прогресивна діяльність Тюрго настроїла проти нього двір, дворянство й ту частину буржуазії, яка була зацікавлена в збереженні цехів, гільдій і монополій, і призвела до його звільнення.
Оскільки Тюрго був напівфізіократом, немає нічого дивного в тому, що його економічні погляди значною мірою були аналогічними або близькими до економічних поглядів Кене та його безпосередніх учнів. Так, подібно до фізіократів він розглядав економічне життя як результат дії об’єктивних економічних законів і вважав, що вони діють у будь-який час, за будь-якого типу господарства і в усіх країнах. Значною мірою поділяв він і концепцію чистого продукту та сформульований Кене закон заробітної плати. Та незважаючи на ці та деякі інші спільні моменти у фізіократичній доктрині та економічному вченні Тюрго, останнє мало й самостійне значення для розвитку політичної економії. Це передусім зумовлено таким.
По-перше, Тюрго зробив істотне доповнення до запропонованого Кене поділу суспільства на три класи, виділивши всередині продуктивного й безплідного класів, з одного боку, підприємців або капіталістів, а з другого- робітників. При цьому важливо звернути увагу на те, що Тюрго визнавав можливість існування ситуацій, коли підприємець і капіталіст не поєднуються в одній особі.
По-друге, теоретичний аналіз категорії “капітал”, яку Тюрго, на відміну від фізіократів, використовував систематично, зроблений ним значно грунтовніше, ніж у останніх.
По-третє, Тюрго належить перша в історії політичної економії спроба пояснити рух прибутку, процента й ренти в їх взаємному зв’язку.
По-четверте, на відміну від фізіократів Тюрго зробив доволі вагомий внесок у розвиток теорії грошей.
По-п’яте, якщо фізіократи не цікавилися категорією “вартість”, то Тюрго, навпаки, приділив їй чималу увагу, висуваючи при цьому ідеї, які дають підстави вважати його попередником маржиналістського трактування цієї категорії.
По-шосте, Тюрго сформулював закон спадної родючості грунту, якому судилося відіграти дуже значну роль у розвитку політичної економії, особливо у формуванні неокласичного напрямку з його законом спадної віддачі ресурсів.