2.2. Аналіз стану та ефективності використання основних засобів

Основні засоби підприємства є його матеріально-технічною базою, яка використовується для виробництва товарів і надання послуг. Їх експлуатація може здійснюватись екстенсивно та інтенсивно. Вибір напрямку розвитку залежить від стадії життєвого циклу підприємства. Так нарощування виробничого потенціалу (екстенсивний розвиток) характерне для стадії створення підприємства та його розширення (“дитинство”, “юність”). Крім того, модернізація засобів виробництва проводиться на стадії “старіння” підприємства. Цей шлях потребує додаткових капіталовкладень (інвестицій), залучення яких у сучасних умовах є досить складним процесом.

Інтенсивний розвиток підприємства є економічно більш вигідним та виправданим. Він пов’язаний з використання внутрішніх резервів росту ефективності використання основних засобів, оптимізацією режиму роботи обладнання і не потребує додаткових капіталовкладень. Інтенсифікація використання основних засобів відбувається в основному на стадії “зрілості” підприємства. Розвитку інтенсивного напрямку діяльності підприємства повинен сприяти систематичний економічний аналіз.

Завдання економічного аналізу матеріально-технічної бази підприємства – це:

• оцінка забезпеченості підприємства у достатній мірі основними засобами за складом, структурою та відповідністю оптимальним параметрам виробництва і вимогам технічного прогресу;

• вивчення стану та руху основних засобів;

• дослідження ефективності використання основних засобів та її впливу на зміну обсягу випуску продукції та на фінансові результати діяльності підприємства;

• виявлення внутрішніх резервів підвищення ефективності використання основних засобів та розробка напрямів мобілізації виявлення резервів.

Джерелами даних для аналізу є бізнес-план підприємства, план технічного розвитку, фінансова звітність, баланс виробництва, дані аналітичного бухгалтерського обліку, інвентарні картки обліку основних засобів, інша інформація.

На першому етапі аналізу вивчаються зміни в обсязі, структурі і складі основних засобів, визначається частка активних основних засобів в їх загальному обсязі.

Для характеристики вікового складу і морального зношення основні засоби групують за тривалістю експлуатації (до 5 років, 5-10 років, 10-20 років і більше 20 років) і визначають середній вік устаткування.

На другому етапі аналізу оцінюється стан і рух основних засобів за допомогою коефіцієнтів:

коефіцієнта зносу основних засобів (Кзн):

Кзн=Сума зносу/ОЗп,

де ОЗп – первісна вартість основних засобів,

коефіцієнта придатності основних засобів (Кприд):

Кприд=ОЗз/ОЗп або Кприд=1–Кзн,

де ОЗз – обсяг основних засобів за залишковою вартістю.

Коефіцієнти порівнюються за декілька періодів часу, а їх тенденція дозволяє зробити висновки про необхідність оновлення чи ремонту основних засобів при перевищенні значення коефіцієнта зносу – 0,5.

В процесі аналізу руху основних засобів слід порівняти між собою та визначити динамічні напрямки зміни коефіцієнтів оновлення (Коновл) і вибуття (Квиб) основних засобів:

Коновл=ОЗ нов/ОЗк,

ОЗнов – вартість основних засобів, введених в експлуатацію; ОЗк – вартість основних засобів на кінець року,

Квиб=ОЗвиб/ОЗп,

ОЗвиб – вартість вибувших основних засобів; ОЗп – вартість основних засобів на початок року.

Визначають також термін оновлення основних фондів (Тонов) та коефіцієнт приросту основних засобів (Кпр):

Тоновл=ОЗп/ОЗнов,

де ОЗп – вартість основних засобів на початок року; ОЗнов – вартість основних засобів, введених в експлуатацію,

Кпр=ОЗ/ОЗп,

де ОЗ – приріст основних засобів за аналітичний період; ОЗп – вартість основних засобів на початок року.

Порівняння зазначених коефіцієнтів між собою дозволяє оцінити організаційно-технічний рівень підприємства, стратегію його розвитку, на скільки підприємство модернізує свою матеріально-технічну базу, як використовує наявні основні засоби.

Забезпеченість підприємства основними засобами оцінюється за відповідністю їх фактичної наявності (ОЗ₁) плановій потребі (ОЗ₀) для виконання виробничої програми:

Кзабезп=ОЗ₁/ОЗ₀.

Узагальнюючим показником забезпеченості праці основними засобами є фондоозброєність (ФО):

ФО=ОЗпв/СОЧ,

де ОЗпв – середньорічна вартість промислово-виробничих основних засобів; СОЧ – середньооблікова чисельність працівників

та технічна озброєність (ТО):

ТО=ОЗв/СОЧ,

де ОЗв – середньорічна вартість виробничого обладнання.

У процесі аналізу визначають відповідність зміни досліджуваних показників підприємства загальноприйнятій позитивній тенденції, коли темп зростання продуктивності праці (Тпп) випереджає темпи фондоозброєності (Тфо) та технічної озброєності (Тто):

Т_ППТ_ФО(Т_ТО).

Для загальної характеристики інтенсивності та ефективності використання обладнання використовуються показники:

1. Відносна економія основних фондів:

ВВ=ОФ₁–ОФ₀*Івп,

де ОФ₀, ОФ₁ – середньорічна вартість основних виробничих фондів базисного та звітного періодів (визначається за середньою арифметичною або за середньою хронологічною).

Івп=ВП₁/ВП₀

де Івп – індекс випуска продукції, ВП₀ та ВП₁ – випуск продукції базисного та звітного періодів.

Якщо ВВ0, то відбувся перерозхід ресурсу, якщо ВВ0 – його відносна економія.

2. Фондовіддача (ФВ) та фондомісткість (ФМ):

ФВ=ВП/ОФ;

ФМ=ОФ/ВП, тобто ФМ=1/ФВ,

де ВП – випуск продукції, ОФ – середньорічна вартість основних виробничих фондів.

Фондовіддача показує, який обсяг продукції, що випускає підприємство, припадає на 1 грн. основних засобів. Фондовіддача може визначатися не тільки у вартісних, але і у натуральних вимірниках, тоді в чисельнику наведеної формули показується випуск продукції в натуральному (умовно-натуральному) обсязі – у тоннах, центнерах, тисячах умовних банок (туб) і т. ін.

Розраховують також показник фондовіддачі активної частини основних засобів (ФВа):

ФВа=ВП/ОЗа,

де ОЗа – середня величина активної частини основних засобів; ВП – загальний випуск продукції.

До активних основних засобів відносять вартість усіх промислово-виробничих основних засобів (власних та орендованих) за вирахуванням вартості основних засобів, що знаходяться на консервації, у резерві та здані в оренду.

Ступінь освоєння виробничого потенціалу підприємства узагальнюється коефіцієнтом використання його потужностей (Кп):

Кп=ВП₁/N,

де ВП₁ – фактичний випуск продукції; N – експлуатаційна потужність (максимально можливий обсяг випуску продукції).

Коефіцієнт використання потужностей дозволяє визначити, чи має підприємство можливість збільшити обсяг випуску продукції, прийняти додаткове замовлення від покупців на продукцію, що користується попитом.

Вплив факторів використання основних засобів на зміну обсягу випуску продукції визначається на основі детермінованої залежності:

ВП=ОЗ*ФВ,

де ВП – обсяг випуску продукції, ОЗ – середній розмір основних засобів за первісною вартістю за період дослідження, ФВ – фондовіддача.

На основі результатів проведеного аналізу, а також з урахуванням стратегії розвитку підприємства прогнозуються резерви збільшення випуску продукції. Якщо підприємство планує подальший екстенсивний розвиток, тобто через збільшення величини основних засобів, терміну їх служби, часу роботи основних засобів, то резерв росту обсягу продукції (РВП) визначається:

РВП=ОЗ*ФВ₀,

де ОЗ – зміна вартості основних засобів за аналітичний період, ФВ₀ – фондовіддача у базисному періоді.

Якщо підприємство обрало інтенсивний шлях розвитку, то визначається резерв обсягу продукції за рахунок росту фондовіддачі:

РВП=ОЗ₁*ФВ.

Фондовіддача може бути представлена залежністю від інших факторів, які входять в наступну розрахункову формулу:

ФВ=ВП/ОЗ=(ВП/СОЧ)/(ОЗ/СОЧ)=ПП/ФО,

де СОЧ – середньооблікова чисельність персоналу, ПП – продуктивність праці; ФО – фондоозброєність працівника.

Показником ефективності використання основних засобів є їх рентабельність (ФР – фондорентабельність), яка характеризує прибутковість задіяних основних засобів і визначається за формулою:

ФР=П/ОЗ,

де П –прибуток (валовий, від операційної діяльності чи чистий); ОЗ – середня величина основних засобів за період дослідження.

Фондорентабельність можна визначити як залежність від фондовіддачі (ФВ) і рентабельності виробництва (Рвп):

ФР=П/ОЗ=(ВП/ОЗ)*(П/ВП)=ФВ*Рвп,

де П – прибуток валовий, від операційної діяльності чи чистий; ОЗ – середня величина основних засобів за період дослідження; ВП – обсяг випуску продукції.

Вплив зміни величини основних засобів та їх фондорентабельності на зміну прибутку визначається будь-яким з відомих способів факторного аналізу за залежністю:

П=ОЗ*ФР,

де П –прибуток (валовий, від операційної діяльності чи чистий); ФР –фондорентабельність підприємства; ОЗ – середня величина основних засобів за період дослідження.

Інтегральний показник ефективності використання основних засобів (Іоз):

І_ОЗ= .

Аналітичні розрахунки показників ефективності використання основних засобів доцільно представити за допомогою аналітичної табл. 2.4:

Таблиця 2.4

Розрахунок показників ефективності використання основних засобів промислового підприємства *

Сума – тис.грн.

Показники	Базисний рік	Звітний рік	Відхилення	Темп зміни, %
Середньорічна вартість основних засобів	1996	2050	+54	102,7
Випуск продукції	843	868	+25	103,0
Чистий прибуток	64	67	+3	104,7
Фондовіддача (с.2/с.1)	0,422	0,423	+0,001	100,2
Фондорентабельність (с.3/с.1)	0,032	0,033	+0,001	103,1
Інтегральний показник ефективності використання основних засобів ((с.4*с.5)	0,111	0,118	+0,007	106,3

* дані наведені у співставлених цінах

Дані табл. 2.4 свідчать про збільшення обсягу продукції та прибутку при зростанні величини основних засобів та показників ефективності їх використання – фондовіддачі та фондорентабельності. Тенденції зміни усіх показників є позитивними. Спостерігаються більш високі темпи росту за результативними показниками – обсягом випуску продукції і чистим прибутком. Підвищення ефективності використання основних засобів підтверджується зростанням інтегрального показника ефективності на 6,3%.

Слід відмітити, що на підприємстві темп росту середньорічної вартості основних засобів перевищує темп росту їх фондовіддачі. Причинами недостатнього використання уведених в дію основних засобів можуть бути простої обладнання, зниження коефіцієнта змінності виробництва, затягнення термінів будівництва, надходження основних засобів наприкінці аналітичного періоду тощо. Ступінь освоєння основних засобів не відповідає їх потужностям. Розрахунки показують, що на досліджуваному підприємстві збільшення продукції внаслідок зростання величини основних засобів склало 22,8 тис.грн. (54*0,422), а за рахунок незначного підвищення фондовіддачі (на 0,2%) – лише на 2,1 тис.грн. (2050*0,001). Результати аналітичних розрахунків дозволяють зробити висновок про необхідність пошуку резервів підвищення фондовіддачі основних засобів на підприємстві.

Контрольні питання

1. У чому полягає актуальність аналізу основних засобів у ринкових умовах господарювання?

2. Яка послідовність аналізу основних засобів?

3. Назвіть показники, що використовуються для аналізу руху основних засобів. Яка методика їх аналізу?

4. Назвіть показники ділової активності використання основних засобів.

5. Які показники характеризують ефективність використання основних засобів. Як визначається їх вплив на зміну обсягу випуску продукції та величину прибутку.

1. Проаналізувати вплив факторів на зміну обсягу випуску продукції, використовуючи наведені у табл. 1 дані. Розрахунок провести способами ланцюгових підстановок, різниць і індексним. За підсумками зробити висновки.

2. За наведеними у табл. 2 даними промислового підприємства розрахувати й оцінити вплив зміни вартості основних засобів та фондовіддачі на зміну обсягу продукції; вплив зміни фондоозброєності та фондовіддачі на зміну продуктивності праці у звітному році порівняно з базисним. Зробити висновки.

Таблиця 1

Виконання плану випуску продукції підприємством у звітному році

тис.грн.

№ з/п	Показники	План	Фактично	Відхилення	% виконання плану	Вплив факторів
1	Валова продукція	20100	21050
2	Вартість основних виробничих фондів на початок року	18900	18770
3	Вартість основних виробничих фондів на кінець року	20000	19890
4	Фондовіддача

Таблиця 2

Показники промислового підприємства за звітний і базисний роки

Показники	Базисний рік	Звітний рік	Відхилення	Динаміка, %
Обсяг продукції, тис.грн.	1800	1700
Середньорічна вартість основних засобів, тис.грн.	1200	1400
Середньооблікова чисельність працівників, осіб.	81	75
Фондоозброєність, тис.грн./чол.
Фондовіддача