2. Аналіз виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня виробництва

З цієї теми ви дізнаєтесь про: склад виробничих ресурсів та основні показники, що характеризують їх стан та рух; способи оцінки інтенсивності та ефективності використання виробничих ресурсів; методику факторного аналізу ресурсовикористання; основні елементи організаційно-технічного рівня виробництва та їх аналіз

Основним завданням аналізу забезпеченості виробництва ресурсами є виявлення достатності ресурсів для виконання виробничої програми та пошук резервів підвищення ефективності їх використання. Комплекс задач з ресурсозабезпечення і ресурсовикористання складається з трьох частин:

• аналізу використання трудових ресурсів;

• аналізу використання основних виробничих засобів;

• аналізу використання матеріально-сировинних ресурсів.

На основі показників, що формуються при рішенні задач ресурсозабезпечення і ресурсовикористання, аналізується собівартість продукції, а також обсяг, структура і якість продукції (робіт, послуг).

2.1. Аналіз використання трудових ресурсів підприємства

Метою аналізу кадрового потенціалу є:

• оцінка забезпеченості підприємства кадрами;

• оцінка ефективності використання кадрів;

• виявлення резервів підвищення ділової активності персоналу;

• розробка заходів мобілізації резервів.

Джерела інформації для аналізу:

• бізнес план. Розділ “Трудові ресурси”;

• статистична звітність форм: №1-ПВ “Звіт з праці”, №3-ПВ “Звіт про використання робочого часу”;

• фінансова звітність ф.№2 “ Звіт про фінансові результати”;

• дані аналітичного бухгалтерського обліку розрахунків по заробітній платі.

На рис. 2.1 наведена схема економічного аналізу трудових ресурсів підприємства.

Рис. 2.1. Схема економічного аналізу трудових ресурсів підприємства.

Оцінка забезпеченості підприємства кадрами здійснюється у такій послідовності.

1. досліджується чисельність працівників підприємства, її структура, кваліфікаційний рівень кадрів. Аналізується динаміка показників трудових ресурсів.

2. досліджується рух кадрів на підприємстві.

Рух трудових ресурсів аналізують за наступними коефіцієнтами:

К_{прийому}=число прийнятих працівників/СОЧ;

К_{вибуття}=число вибувших працівників/СОЧ;

К_{обороту}=(число прийнятих+число вибувших працівників)/СОЧ;

К_{плинності кадрів}=(число вибувших працівниківза власним бажанням і за порушення трудової дисципліни)/СОЧ,

де СОЧ – середньооблікова чисельність працюючих.

Коефіцієнти розраховуються за декілька періодів, результати порівнюються і визначаються тенденції їх зміни.

Раціональне використання робочого часу – головний резерв зростання продуктивності праці. Аналіз використання робочого часу проводять в двох напрямах:

1. виявлення втрат робочого часу;

2. аналіз непродуктивного використання робочого часу.

Такий аналіз проводиться за даними балансу робочого часу та оперативного табельного обліку.

Баланс робочого часу передбачає визначення таких показників:

1. календарної кількості днів у періоді;

2. номінального фонду робочого часу (календарна кількість днів – святкові і вихідні);

3. явочного фонду робочого часу в днях (номінальний фонд – неявки при щорічних відпустках – відпустки з дозволу адміністрації – дні хвороби – прогули – простої);

4. бюджетного робочого часу в годинах (п.3 – тривалість робочої зміни, год.);

5. корисного фонду робочого часу (п.4 – неробочі години у святкові дні – втрати від простоїв).

Факторний аналіз фонду робочого часу проводиться за моделями:

ФРЧ=ЧР*Д*Г,

де ФРЧ – фонд робочого часу, ЧР – чисельність робітників, Д – кількість відпрацьованих днів у середньому одним робітником, Г – середня тривалість робочого дня у годинах;

ФРЧ=ЧП*Д*З*Гз,

де ФРЧ – фонд робочого часу, ЧР – чисельність робітників, Д – кількість відпрацьованих днів у середньому одним робітником, З – середня кількість змін на день, Гз – середня тривалість робочої зміни у годинах.

Скорочення втрат робочого часу – резерв росту випуску продукції. Підрахунок втрат продукції розраховується за формулою:

ВП=Гвтрач*В₀,

де Гвтрач – втрата годин робочого часу з вини підприємства, В₀ – плановий годинний виробіток продукції (продуктивність праці).

Продуктивність праці – це якісна характеристика праці. Вона формується під впливом багатьох трудових факторів. Показники, що використовуються при аналізі продуктивності праці поділяються на узагальнюючі, часткові і допоміжні.

Узагальнюючими показниками є середньорічний, середньоденний, середньо­годинний виробіток продукції одним працюючим. Часткові показники – це випуск продукції певного виду у натуральному виразі (в кг., т) за один людинодень або за одну людиногодину. Прикладом допоміжного показника є обсяг виконаних робіт за одиницю часу.

Показниками, оберненими до продуктивності праці, є показники трудомісткості. Вони теж, відповідно, бувають узагальнюючими, частковими і допоміжними.

Найбільш узагальнюючим показником продуктивності праці є середній виробіток всіх працівників у рік (ПП), який визначається і аналізується за формулою:

ПП=Д*Г*В.

Середньорічний виробіток продукції одним робітником (ПП_Р) визначається:

ПП_Р=ПВР*Д*Г*В,

де ПВР – питома вага робітників; Д – середня кількість днів роботи робітника; Г – середня кількість годин роботи одним робітником на день; В – виробіток на годину одним робітником.

Ця формула використовується для розрахунку річної продуктиності праці одного робітника і є моделлю для проведення факторного аналізу. Розрахунок (ПП_Р) під впливом зміни середньогодинного виробітку (В) можна провести способом різниць з використанням формули:

DПП_Р=DВ*ПВР₁*Д₁*Г₁.

В – найважливіший показник ефективності використання праці. Він залежить від трудомісткості продукції і її вартісної оцінки. В свою чергу трудомісткість продукції у значній мірі визначається організаційно-технічним рівнем виробництва.

Усі показники, що впливають на виробіток працівника (В) – це організаційно-технічні фактори. Вплив яких доцільно аналізувати прийомами кореляційно-регресійного аналізу. В кореляційну модель

B=a₀+a₁*x₁+a₂*x₂+a₃*x₃+a₄*x₄

включають фактори:

• фондоозброєність чи енергоозброєність праці (x₁);

• відсоток робітників, що мають вищу кваліфікацію чи вищий середній тарифний розряд (x₂);

• середній термін служби устаткування (x₃);

• частку прогресивного устаткування у загальній його вартості (x₄).

Коефіцієнти рівняння множинної регресії показують на скільки гривень змінюється виробіток працівника за годину при зміні кожного факторного показника на одиницю у абсолютному виразі.

Розрахунок впливу зміни середньорічного виробітку робітників (DПП_Р) на зміну обсягу випуску продукції (DВП_пп) проводять за моделлю:

DВП_ПП=DПП_Р*СОЧ₁,

де СОЧ – середньооблікова чисельність працівників.

Фактори зміни обсягу випуску продукції, що пов’язані зі зміною середньооблікової чисельності, кількістю відпрацьованих робочих днів, годин, змін (людино–днів, людино–годин), називають екстенсивними факторами.

Показники інтенсивності праці та її ефективності, що характеризують ділову активність персоналу підприємства, наведені у табл. 2.1.

Ці показники аналізуються у динаміці та у порівнянні з аналогічними показниками інших підприємств галузі, підприємств-конкурентів, враховуючи позитивні тенденції, відмічені у таблиці.

Таблиця 2.1

Показники ділової активності персоналу підприємства

Показники	Алгоритм розрахунку.	Економічна характеристика
Продуктивність праці (ПП)	Випуск продукції / СОЧ*	Узагальнюючий (результативний) показник ефективності використання кадрового потенціалу
Трудомісткість виробництва	СОЧ/ випуск продукції	Зростання показника свідчить про неефективне використання трудових ресурсів
Фондоозброєність персоналу: а) оборотний капітал на 1-го працівника. б) основні засоби на 1-го працівника. в) загальна фондоозброєність	Середня сума оборотних активів/СОЧ Середня сума основних засобів/СОЧ Середня сума валюти балансу/СОЧ	Позитивною є наростаюча тенденція, яка свідчить про удосконалення технології виробництва, зростання ефективності використання трудових ресурсів. Разом з тим темпи росту продуктивності праці мають бути вищими ніж темпи росту фондоозброєння
Середня заробітна плата одного працівника	Фонд оплати праці/СОЧ	Зростання показника є позитивним явищем, але темпи його росту не повинні випереджати темпи росту продуктивності праці
Рентабельність праці (прибуток на 1-го працівника)	Чистий прибуток/СОЧ	Показує ефективність використання трудових ресурсів
Капіталоозброєність	Власний капітал/СОЧ	Зростання показника оцінюється позитивно
Інтегральний показ­ник ефективності вико­ристання трудових ресу­рсів		Більш повно характеризує використання кадрового потенціалу підприємства

* СОЧ – Середньо­обліко­ва чисельність працівників

Частка впливу екстенсивних (d%екст) та інтенсивних (d%інт) факторів у загальній величині зміни обсягу продукції визначається відношенням величини впливу відповідної групи факторів до величини зміни обсягу випуску продукції (ВП):

d%екст=сумарний вплив екстенсивних факторів/загальна зміна результативного показника*100%;

d%інт=сумарний вплив інтенсивних факторів/загальна зміна результативного показника*100%.

Аналіз ефективності використання трудових ресурсів проводиться за показником рентабельності персоналу (РП):

РП=П/СОЧ,

де П – чистий прибуток, СОЧ – середньооблікова чисельність працівників.

Поглиблений факторний аналіз доцільно проводити за формулою:

РП=П/СОЧ=П/Р*Р/К*К/СОЧ=РР*К_обор*КО,

де Р – виторг від реалізації продукції; К – середньорічна вартість вкладеного капіталу (сукупного чи власного); П/Р – рентабельність реалізації (РР); Р/К – оборотність капіталу в разах (К_обор); К/СОЧ – капіталоозброєність праці (КО).

Наприклад, діяльність ТзОВ “Галімпекс” забезпечується персоналом, чисельність якого та ефективність діяльності протягом 2002-2003 рр. наведені у табл. 2.2:

Таблиця 2.2

Аналіз ефективності використання персоналу ТзОВ “Галімпекс” у 2002-2003 рр.

Показники	2002	2003	Відхилення	Темп зміни, %	Вплив факторів
Прибуток чистий, тис.грн. (П)	125	83	-42	66,40
Капітал власний, тис.грн. (К)	2256	2555	299	113,25
Виторг від реалізації продукції, тис.грн. (Р)	250613	364222	113609	145,33
Середньооблікова чисельність працівників, осіб (СОЧ)	58	48	-10	82,76
Рентабельність персоналу, тис.грн. (РП)	2,16	1,73	-0,43	80,23
Рентабельність реалізації (РР)	0,00050	0,00023	-0,00027	45,69	-1,17
Коефіцієнт оборотності (Кобор)	111,09	142,55	31,47	128,32	0,28
Капіталоозброєність праці, тис.грн. (КО)	38,90	53,23	14,33	136,85	0,47
				Перевірка:	-0,43

Розрахунок впливу факторів проводився способом різниць за наведеною вище трьохфакторною залежністю:

РР  РП=РР*Кобор0*КО0=(-0,00027)*11,09*38,9=-1,17;

Кобор  РП=КоборРР1*КО0=31,47*0,00023*38,9=0,28;

КО  РП=КО*РР1*Кобор1=14,33*0,00023*142,55=0,47.

Перевірка правильності розрахунків:

-1,17+0,28+0,47=-0,43.

У 2003 р. порівняно з 2002 р. чисельність персоналу ТзОВ “Галімпекс” скоротилась на 10 чол. або на 17,24%, прибуток зменшився на 42 тис.грн. або на 33,6%, хоча зріс обсяг вкладеного власного капіталу на 13,25% та зросла реалізація продукції на 45%.

Якісні показники діяльності, такі як коефіцієнт оборотності власного капіталу в разах та капіталоозброєність зросли, що свідчить про посилення інтенсивності використання власного капіталу та про покращення організаційно-технічного рівня виробництва. В цих умовах знизилась рентабельність персоналу на 0,43 тис.грн.або майже на 20%. Факторний аналіз цього показника показав, що негативнодіючим фактором, а відповідно і резервом росту рентабельності є рентабельність реалізації продукції, яка за період дослідження знизилась більше ніж вдвічі.

Якщо замінити у попередній формулі показник „реалізація продукції” (Р) на обсяг товарної продукції у діючих цінах (ТП), то формула матиме вигляд:

РП=П/СОЧ=П/Р*Р/ТП*ТП/СОЧ=РР*ЧР_ТП*ПП,

де ТП – товарна продукція в діючих цінах; П/Р – рентабельність реалізації продукції (РР); Р/ТП – частка реалізованої продукції у вартості товарної продукції (ЧР_ТП); ТП/СОЧ – середньорічний виробіток продукції одним працівником в діючих цінах (ПП).

Перша модель дозволяє визначити зміну прибутку, що припадає на одного працівника, в результаті зміни рентабельності реалізації, коефіцієнта оборотності капіталу та капіталоозброєності праці.

Друга модель дозволяє встановити зміну прибутку на одного працівника під впливом зміни рівня рентабельності реалізації, питомої ваги реалізації в обсязі товарної продукції та продуктивності праці працівника.

За мультиплікативними 3-факторними моделями проводиться факторний аналіз способом ланцюгових підстановок або способом різниць.

Аналіз трудомісткості продукції є важливим розділом аналізу ефективності використання трудових ресурсів. Зниження трудомісткості є важливим фактором росту продуктивності праці, якого можна досягти за рахунок впровадження досягнень науки і техніки, механізації і автоматизації виробничих процесів, вдосконалення організації виробництва і праці, збільшуючи питому вагу купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів. У процесі аналізу вивчають динаміку трудомісткості, виконання плану, виявляють причини зміни і її вплив на продуктивність праці. Доцільно проводити порівняльний міжгосподарський аналіз. За зміною трудомісткості (ТМ) можна визначити зміну продуктивності праці, а також темп приросту середньогодинного виробітку (В%):

В%=ТМ%/(100–ТМ%)*100.

Наприклад, фактична трудомісткість (ТМ) нижче планового рівня на 12%, тоді темп росту продуктивності праці:

В%=12%/(100%–12%)*100=12/88*100=13,63%

тобто зниження трудомісткості на 12% привело до росту продуктивності праці на 13,63%.

І навпаки, за темпом росту продуктивності праці можна розрахувати темп зниження трудомісткості:

ТМ%=В%/(100+В%)*100;

ТМ%=13,63%/(100%+13,63%)*100=13,63%/113,63%*100%=12%.

Зміна рівня трудомісткості не завжди оцінюється однозначно. Часто трудомісткість зростає при значній питомій вазі нової продукції чи покращенні її якості. Збільшення обсягу продажу і більш високі ціни перекривають, як правило, втрати при зростанні трудомісткості.

Аналіз фонду робочого часу передбачає крім факторного аналізу фонду, також оцінку співвідношення між темпом зміни продуктивності праці (Тпп)та темпами зміни середньої заробітної плати (Тзп): Тпп≥ Тзп оцінюється позитивно.

Контрольні питання

1. Визначіть послідовність і основні напрямки аналізу трудових ресурсів.

2. Назвіть основні показники руху трудових ресурсів, вкажіть алгоритм їх визначення та методику аналізу.

3. Визначте екстенсивні та інтенсивні фактори праці, особливості їх впливу на результати виробництва.

4. Як визначаються показники ділової активності персоналу, яка методика їх аналізу.

5. Який алгоритм розрахунку показників “трудомісткість” і “продуктивність” праці, та який взаємозв’язок існує між ними.

6. Яка методика аналізу показників ефективності використання праці.

1. Провести розрахунок впливу трудових факторів на результати виробничої діяльності підприємства: на обсяг випуску продукції та на величину прибутку (табл. 1). За результатами зробити висновки та надати пропозиції щодо поліпшення господарської діяльності.

Таблиця 1

Розрахунок впливу трудових факторів на зміну випуску продукції та прибутку підприємства

Показники	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення	Темп зміни, %	Величина впливу факторів на зміну
					випуску продукції	прибу­тку
Випуск продукції, тис.грн.	17296	17770
Середньооблікова чисельність, осіб	74	78
Прибуток, тис.грн.	647	764
Продуктивність праці
Прибуток на 1-го працівника, тис.грн.
Інтегральний показник ефективності використання трудових ресурсів