9. Завдання і основні напрямки аналізу фінансового стану підприємства

У цій темі ви дізнаєтесь про: значення та актуальність аналізу фінансового стану підприємства; основні завдання, які вирішує фінансовий аналіз, та про джерела інформації, які при цьому використовуються; методику експрес-аналізу фінансового стану; послідовність проведення поглибленого аналізу фінансового стану.

9.1. Значення, актуальність та джерела інформації аналізу фінансового стану

Фінансовий стан підприємства – це характеристика фінансових ресурсів та фінансових взаємовідносин підприємства з іншими юридичними та фізичними особами на певну дату або за певний період. Умови ринкової економіки вимагають вирішення таких питань, як вибір партнерів у бізнесі, а для цього необхідно знати фінансовий стан свого контрагента, щоб уникнути фінансового ризику у ділових стосунках. Крім того, для виявлення і мобілізації резервів зміцнення фінансового стану підприємства необхідно систематично спостерігати за власним фінансовим “здоров’ям”, орієнтуючись на визначенні оптимальні (нормативні), значення основних показників фінансової стійкості.

При необхідності використання банківських кредитів у своїй господарській діяльності підприємство вивчає надійність комерційного банку, а банки, у свою чергу, вивчають конкурентоспроможність своїх клієнтів, тобто здатність останніх вчасно повернути суму кредиту та сплатити “ціну” кредиту – суму відсотків за користування кредитом.

Аналіз фінансового стану є обов’язковим елементом фінансового контролю. Фіктивні та приховані банкрутства, махінації з фінансовими ресурсами у зв’язку з недосконалістю законодавства, ухилення від сплати податків вимагають від контролюючих органів глибоких знань з фінансового аналізу.

Таким чином, різноманітність форм власності, підвищення самостійності підприємств в управлінні своєю господарською діяльністю призвели до зміни пріоритетності завдань економічного аналізу і висунули на перше місце саме аналіз фінансового стану підприємств.

Значення аналізу показників фінансового стану підприємства полягає в тому, що він дозволяє визначити такі важливі моменти в господарській діяльності:

• на скільки підприємство забезпечене фінансовими ресурсами для здійснення господарської діяльності;

• на скільки ефективно використовуються ресурси підприємства;

• в якому стані знаходяться відносини з бюджетом, банками і іншими суб’єктами господарювання, своїми працівниками;

• на скільки підприємство є платоспроможним, кредитоспроможним та стійким у фінансовому відношенні.

Метою аналізу фінансового стану є досягнення стабільності та ефективності функціонування підприємства і обгрунтування його фінансової стратегії. Для виконання поставленої мети аналіз фінансового стану має вирішити наступні завдання:

• дати оцінку відповідності між господарськими ресурсами та джерелами їх формування, тобто оцінити структуру балансу;

• вивчити стан та ефективність використання необоротних активів;

• визначити раціональність розміщення та ефективність використання оборотних активів;

• оцінити стан розрахунків з діловими партнерами (дебіторами та кредиторами);

• проаналізувати ефективність використання власного капіталу та виявити резерви його збільшення;

• оцінити доцільність отримання та ефективність використання кредитів банку;

• визначити рівень платоспроможності підприємства та шляхи її підвищення;

• оцінити показники фінансової стійкості підприємства, їх динаміку та відповідність їх оптимальним значенням;

• виявити резерви зміцнення фінансового стану, обгрунтувати короткострокове та довгострокове прогнозування фінансової стійкості підприємства.

Аналіз фінансового стану проводиться зовнішніми і внутрішніми користувачами інформації про господарську діяльність підприємства.

Зовнішні користувачі інформації – банки, кредитори, інвестори – оцінюють:

• частку власних коштів у загальній сумі джерел коштів. З позиції фінансового ризику останній зростає, якщо за даними балансу підприємства частка його власного капіталу у валюті балансу зменшується;

• вивчають динаміку структури джерел коштів, що дозволяє мати уяву про розширення або звуження діяльності підприємства.

Внутрішні користувачі інформації – керівник або власник, економічна, бухгалтерська, фінансова служба підприємства вивчають показники фінансової звітності для визначення реального фінансового стану та виявлення резервів його зміцнення.

У кожного аналітика своя мета:

• інвесторів цікавить рівень стабільності доходів за акціями;

• кредиторів – платоспроможність і ліквідність підприємства;

• менеджерів (керівників) – дохідність активів (майна) та ефективність управління ними.

І усі зацікавлені у зміцненні екосесенту підприємства, тобто його економічному стані, стійкому до зовнішніх і внутрішніх змін фінансово-господарського середовища.

Джерелами інформації для проведення аналізу фінансового стану є:

• показники бізнес-плану – фінансові нормативи підприємства;

• звітність – фінансова – Форма №1 “Баланс”, ф.№2 “Звіт про фінансові результати”, ф.№3 “Звіт про рух грошових коштів”, ф.№4 “Звіт про власний капітал”, ф.№5 ”Примітки до річної фінансової звітності”.

• статистична звітність – ф.№1-ПВ “Звіт з праці” та форми звітності з даними про обсяги виробництва, виконаних робіт, наданих послуг, в залежності від галузі діяльності підприємства, на якому проводиться аналіз фінансового стану. Широко використовуються дані бухгалтерського аналітичного обліку, первинні документи (за потребою), акти документальних ревізій або аудиторські висновки тощо.

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану підприємства є його фінансова звітність. І це також підкреслює актуальність теми “Аналіз фінансового стану підприємства” в курсі економічного аналізу, оскільки за законом про комерційну таємницю інформація про господарську діяльність підприємства не розголошується без згоди керівництва (власника), а фінансова звітність – відкрита для публікації.