
- •Економічний аналіз Частина іі. Аналіз господарсько-фінансової діяльності
- •Аналіз виробництва і реалізації продукції
- •1.1. Завдання, джерела аналізу та основні показники виробництва і реалізації продукції
- •1.2. Аналіз обгрунтованості та виконання програми виробництва
- •Спосіб ланцюгових підстановок
- •1.3. Аналіз реалізації продукції та виконання договорів постачання
- •Аналіз виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня виробництва
- •2.1. Аналіз використання трудових ресурсів підприємства
- •2.2. Аналіз стану та ефективності використання основних засобів
- •2.3. Аналіз забезпечення виробництва матеріальними ресурсами і ефективності їх використання
- •2.4 Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва
- •Аналіз витрат підприємства і собівартості продукції виробничого підприємства
- •3.1. Завдання, основні показники і джерела інформації аналізу собівартості продукції
- •3.2. Аналіз показників собівартості продукції
- •3.3. Аналіз окремих статей витрат
- •Де соч (середньооблікова чисельність визначеної категорії працівників); зп – середня заробітна плата одного працюючого.
- •Аналіз фінансових результатів діяльності промислових підприємств
- •4.1. Характеристика фінансових результатів та завдання їх аналізу
- •4.2. Факторний аналіз прибутку та його розподілу
- •4.3. Визначення порогу рентабельності та прогнозування прибутку
- •4.4. Аналіз показників рентабельності підприємства
- •Рентабельність виробництва продукції
- •Аналіз роздрібного товарообороту
- •5.1. Значення, завдання та джерела інформації аналізу роздрібного товарообороту
- •Зовнішню інформацію (позаоблікові джерела інформації):
- •5.2. Аналіз виконання плану і динаміки роздрібного товарообороту
- •5.3. Аналіз впливу факторів на зміну роздрібного товарообороту
- •Аналіз стану та ефективності використання товарних запасів
- •6.1. Завдання та інформацйне забезпечення аналізу товарних запасів
- •6.2. Аналіз забезпечення товарообороту товарними запасами
- •6.3. Аналіз інтенсивності та ефективності використання товарних запасів
- •Аналіз витрат торгівлі
- •7.1. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу витрат сфери обігу
- •7.2. Аналіз виконання кошторису та динаміки витрат
- •7.3. Аналіз впливу факторів на зміну витрат та резерви їх економії
- •Фактори, не залежні від діяльності торговельного підприємства:
- •Факторний аналіз прибутку і рентабельності торгівлі
- •8.1. Значення, завдання аналізу прибутку і рентабельності та джерела інформації для його проведення
- •8.2. Факторний аналіз прибутку
- •8.3. Визначення оптимального обсягу товарообороту
- •8.4. Аналіз показників рентабельності підприємства
- •Завдання і основні напрямки аналізу фінансового стану підприємства
- •9.1. Значення, актуальність та джерела інформації аналізу фінансового стану
- •9.2. Основні види і напрямки аналізу фінансового стану
- •Аналіз активів підприємства
- •10.1. Структура оборотних активів. Аналіз інтенсивності та ефективності їх використання
- •10.2. Аналіз дебіторської заборгованості
- •10.3. Аналіз грошових коштів та грошових потоків на підприємстві
- •10.4. Аналіз необоротних активів
- •Тема 11. Аналіз джерел формування майна підприємства
- •11.1. Аналіз оптимальності структури джерел формування капіталу
- •11.2. Аналіз кредитоспроможності та використання кредитів банку
- •11.3. Аналіз фінансової стійкості та її прогнозування
- •Навчальне видання
- •Частина іі. Аналіз господарсько-фінансової діяльності
- •12,5 Др. Арк. 11,625 ум. Др. Арк. 9,18 облік. Видавн. Арк.
- •79011, М. Львів, вул. У. Самчука, 6. Тел. 76-07-75. E-mail drook@lac.Lviv.Ua
Зовнішню інформацію (позаоблікові джерела інформації):
нормативно-правові документи, що регулюють хід реалізації товарів,
дані про кон’юнктуру ринку, конкурентну позицію підприємства та товарів на ринку;
аудиторські висновки та акти документальних ревізій, договори та рекламації,
індекси цін на товари та послуги;
соціально-економічні показники про чисельність населення, що обслуговується торговим підприємством чи організацією, його грошові доходи;
дані рекламних агентств, публікації у періодичних виданнях, Інтернет тощо.
5.2. Аналіз виконання плану і динаміки роздрібного товарообороту
За часовими формами аналіз роздрібного товарообороту можна поділити на стратегічний, оперативний та ретроспективний.
Стратегічний (перспективний) аналіз є інструментом (засобом) стратегічного планування. План роздрібного товарообороту є орієнтиром господарсько-фінансової діяльності підприємства, у той же час він є критерієм оцінки її ефективності. У залежності від часового періоду, який охоплює план, виділяють стратегічне (більше 5 років), тактичне (1 – 5 років) та оперативне (до 1 року) планування. Стратегічний аналіз передбачає дослідження причин відхилень фактичних показників господарської діяльності підприємства, зокрема обсягу роздрібного товарообороту від планових і розробку оптимальних перспективних управлінських рішень.
Роль оперативного аналізу значно зросла в умовах конкурентної економіки. Його ефектиність є високою лише в умовах комп’ютерної обробки економічної інформації, коли дані про хід реалізації безпосередньо з касового апарату вводяться у комп’ютер. Автоматизований облік, а відповідно і аналіз дозволяють одержувати у оперативному режимі відомості про хід реалізації товарів у розрізі асортиментних позицій та окремих товарних груп, дані про залишки товарних запасів на складах підприємства, оперативно приймати міри щодо їх поповнення з метою більш повного задоволення потреб населення.
Найбільш методично та інформаційно забезпеченим є ретроспективний аналіз. Він дозволяє провести діагностику господарської діяльності підприємства, виявити резерви росту її ефективності для їх мобілізації.
На підприємствах торгівлі аналіз роздрібного товарообороту починають з загальної оцінки виконання плану роздрібного товарообороту торговим підприємством та його структурними підрозділами (магазинами, секціями, відділами). Аналітичним періодом може бути будь-який проміжок часу, залежно від мети та програми дослідження: день, тиждень, місяць, квартал, рік, чи інший визначений період.
Загальна оцінка включає визначення рівня виконання плану роздрібного товарообороту підприємством у цілому, за структурними підрозділами (магазинами, торговими секціями, відділами), за асортиментом товарообороту та його структурою. Рівень виконання плану роздрібного товарообороту визначається як процентне відношення фактичного його обсягу до планового.
У процесі аналізу вивчається і оцінюється ритмічність та рівномірність реалізації товарів. Ритмічність характеризує відповідність фактичного продажу товарів запланованому – за декілька місяців, кварталів, тижднів, днів. Рівномірність – це виконання плану роздрібного товарообороту окремими структурними підрозділами (магазинами) за один період часу.
Алгоритм розрахунку коефіцієнтів ритмічності (Критм) і рівномірності однаковий. Відмінність полягає у різній вхідній інформації. Ці коефіцієнти доцільно розраховувати з використанням коефіцієнта варіації (V), тобто за формулою:
Критм=1–V; V=/Xсер,
=
,
де Критм – коефіцієнт ритмічності (рівномірності); Xсер=100% виконання плану; Хі – % виконання плану роздрібного товарообороту за і-тий період або і-тим підприємством, n – кількість періодів або кількість підприємств.
Методику розрахунку коефіцієнта ритмічності покажемо за даними табл. 5.1.
Таблиця 5.1
Розрахунок коефіцієнта ритмічності виконання плану товарообороту
тис.грн.
Квартал |
Роздрібний товарооборот |
Відхилення |
% виконання плану (Хі) |
Темп приросту (спаду) (100–Хі), % |
(100–Хі)^2 |
|
план |
фактично |
|||||
1 |
120 |
125 |
5 |
104,17 |
-4,17 |
17,36 |
2 |
140 |
159 |
19 |
113,57 |
-13,57 |
184,18 |
3 |
88 |
95 |
7 |
107,95 |
-7,95 |
63,27 |
4 |
110 |
100 |
-10 |
90,91 |
9,09 |
82,64 |
Разом |
|
|
|
|
|
347,46 |
D=2=347,46/4=86,87;
=86,87=9,32;
V=9,32/100=0,09;
Критм=1–0,09=0,91 або 91%,
де D – дисперсія; V – коефіцієнт варіації; – середньоквадратичне відхилення.
За результатами розрахунку коефіцієнт ритмічності нижчий за оптимальний рівень на 0,09 пунктів або на 9,32 %. У результаті невиконання бізнес-плану роздрібного товарообороту у ІV кварталі підприємство не отримало 10 тис.грн. суми виручки і відповідно недоотримало прибуток від реалізації. Це стало наслідком зниження ефективності та інтенсивності використання основних засобів, трудових та матеріальних ресурсів. Необхідно вивчати попит на товари, організовувати оптимальний режим роботи магазинів, вживати заходи щодо оптимізації використання торгових площ, використовувати прогресивні способи продажу товарів.
Тенденцію розвитку товарообороту характеризує його динаміка. Для її правильного визначення необхідно:
обсяг товарообороту звітного періоду привести у співставлений вигляд з урахуванням індексу цін:
РТОпорівн=РТО1/Іцін,
де РТОпорівн – роздрібний товарооборот звітного періоду в цінах базового року; РТО1 – фактичний роздрібний товарооборот звітного періоду в діючих цінах; Іцін – індекс цін;
врахувати організаційно-структурні зміни на підприємстві та зміни адміністративного характеру в районі його діяльності (об’єднання підприємств, розділення організації і т.п.).
В процесі аналізу товарообороту визначають та оцінюють наступні показники його динаміки (табл. 5.2.)
Таблиця 5.2
Показники динаміки роздрібного товарообороту
Показники |
Алгоритм розрахунку |
|
РТО1–РТО0 |
|
РТО1/РТО0*100 |
|
Т–100 або (РТО1–РТО0)/РТО0*100 |
|
n-1РТОn/РТО0 |
|
100–Тсер |
|
РТОn-1/100 |
де n – кількість років у періоді дослідження; РТО0 та РТО1 – роздрібний товарооборот базового чи звітного періоду дослідження.
Аналіз динаміки роздрібного товарообороту за показниками, наведеними у табл. 5.2 проводять у цілому по підприємству, за структурними підрозділами, за видами товарообороту (продаж населенню, дрібний гурт), за товарними групами.
У процесі аналізу виявляють внутрішньорічну динаміку товарообороту шляхом визначення місячних або квартальних ланцюгових та базисних індексів.
Внутрішньорічна динаміка визначається з метою дослідження сезонного характеру продажу товарів, який характеризується коефіцієнтом сезонності (Ксез)
Ксез=РТОі/РТОn,
де РТОі – середній товарооборот і-го місяця; РТОn – середньомісячний товарооборот за весь період дослідження; n – кількість років у періоді дослідження.
РТОn=ртоj/m/12,
де m – кількість років у періоді (наприклад 5), 12 – кількість місяців у році.
Коефіцієнт сезонності показує стійку закономірність коливань товарообороту протягом року. Дослідження проводять за окремими товарними групами, а його результати дозволяють більш обгрунтовано прогнозувати обсяг товарообороту на певний період, покращити організацію товаропостачання підприємств торгівлі з урахуванням попиту споживачів у окремі періоди року (табл. 5.3).
Схема розрахунку:
Знаходиться середній рівень місячного значення показника. Наприклад, середньомісячна реалізація товарів у січні у аналітичному періоді (5 років) становить 18,72 тис.грн.:
(18,8+19,2+...+18,4)/5=93,6/5=18,72.
Визначається середньорічний рівень попиту як середнє арифметичне всіх середньомісячних рівнів
(18,72+20,1+26,96+31,4+...+25,38+26,4)/12=25,33.
Визначається сезонна хвиля попиту діленням щомісячного середнього рівня на загальний середньомісячний рівень реалізації (п.1 / п.2).
18,72/25,33=73,89;
20,1/25,33=79,3421;
26,96/25,33=106,421 і т.д.
Таблиця 5.3
Розрахунок сезонної хвилі
Рік |
Показники |
Всього за рік |
|||||||
Місяці |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
... 9 |
10 |
11 |
12 |
||
1998 |
18,8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1999 |
19,2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2001 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2002 |
18,4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом |
93,6 |
100,5 |
134,8 |
157 |
|
|
126,9 |
132 |
1520 |
Середній рівень |
18,72 |
20,1 |
26,96 |
31,4 |
|
|
25,38 |
26,4 |
25,33332 |
Сезонна хвиля, % |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
73,8947 |
79,3421 |
106,421 |
123,947 |
103 |
120 |
100,184 |
104,211 |
100 |
Рис. 5.1. сезонна хвиля роздрібного товарообороту.
Визначення сезонної хвилі сприяє нейтралізації випадкових коливаннь, властивих кожному року, і виділенню найбільш характерних сезонних відхилень. Виявлені закономірності сприяють більш обгрунтованому плануванню товарообороту у розрізі місяців і кварталів. Крім того, фактичний товарооборот можна порівнювати з сезонною хвилею, об’єктивно виявляти негативні відхилення, їх причини та винуватців.
Аналізуючи роздрібний товарооборот розглядають не лише виконання плану і динаміку товарообороту у цілому і за видами обороту (продаж товарів населенню, дрібний гурт), але і за товарними групами. В результаті аналітичного дослідження роблять висновки про ступінь задоволення попиту покупців окремими видами товарів, виявляються прорахунки торгових підприємств в організації торгівлі. Аналізуючи стан задоволення попиту споживачів на товари певної групи, його динаміку, порівнюють середні показники душового споживання з рекомендованими нормами і роблять відповідні висновки. При цьому доцільно оформляти розрахунки аналітичною таблицею за формою табл. 5.4.
Таблиця 5.4
Реалізація товарів на душу населення торговою мережею
сума – тис.грн.
Товари і товарні групи |
Базисний рік |
Звітний рік |
Відхилення |
|||||
сума |
на душу населення |
у діючих цінах |
у порівняльних цінах |
сума |
на душу населення |
|||
сума |
на душу населення |
сума |
на душу населення |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Знаючи продаж товарів за окремими товарними групами можна оцінити структуру товарообороту і дослідити її відповідність плановій структурі. Знаючи структуру товарообороту у базовому періоді можна визначити структурні зрушення у динаміці (табл. 5.5), їх вплив на зміну роздрібного товарообороту.
Таблиця 5.5
Асортимент та структура роздрібного товарообороту торгового підприємства у _________ рр.
сума – тис.грн., структура _%
Товари і товарні групи |
Минулий рік |
Звітний рік |
Відхилення |
|||||
сума |
структура |
у діючих цінах |
у порівняльних цінах |
за сумою |
за структурою |
|||
сума |
структура |
сума |
структура |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Джерелом даних про реалізацію товарів населенню в асортименті для аналізу служить форма №3-торг “Звіт про продаж та запаси товарів у торговій мережі і мережі ресторанного господарства” за відповідний період. Для оперативного аналізу можуть використовуватись шоденні звіти продавців про хід реалізації, одержані з касового апарату в умовах комп’ютерної обробки даних. Такий аналіз доцільно проводити за товарними групами та за найбільш цінними видами товарів.
Вплив зміни структурних зрушень на зміну роздрібного товарообороту (РТО) визначається за формулою:
РТО=(dіS*РТО),
де dіS – питома вага і-тої товарної групи у загальному обсязі у сумовому вираженні.
Вплив структурних зрушень на зміну роздрібного товарообороту визначають:
dS РТО=CК1 – РТО0;
CК1=(dі1S*РТОi0)/100,
де РТО0 – роздрібний товарооборот торгового підприємства за планом або базового періоду; dі1S – питома вага у % роздрібного товарообороту і-тої товарної групи звітного періоду у сумовому виразі; РТОi0 – сума реалізації товарів за і-тою товарною групою у базовому періоді.
Методика розрахунку показана за даними табл. 5.6.
Таблиця 5.6
Вплив зміни структури реалізації товарів на зміну обсягу товарообороту
сума – тис.грн., питома вага – %
Вид товару |
Минулий рік |
Звітний рік |
Відхилення за сумою |
СК1 |
||
сума (РТОi0) |
питома вага |
сума |
питома вага (dі1S) |
|||
А |
400 |
36,4 |
200 |
20 |
-200 |
80 |
В |
200 |
18,2 |
300 |
30 |
100 |
60 |
С |
500 |
45,5 |
500 |
50 |
0 |
250 |
Разом |
1100 |
100,0 |
1000 |
100 |
-100 |
390 |
Сукупний вплив зміни структури реалізації на загальний обсяг товарообороту визначається:
dS РТО=СК1–РТО0=390–1100=-710.
Тобто, на досліджуваному підприємстві зміна асортименту обсягу продажу у звітному році спричинила зменшення загальної суми товарообороту на 710 грн.
Одним із основних факторів, які впливають на зміну структури товарообороту, є зміна купівельних фондів населення. Їх вплив на попит за окремими товарними групами вивчають за допомогою коефіцієнта еластичності, який визначається за формулою:
e=(y/y0)/(x/x0),
або e=Тy/Тx.
Коефіцієнт показує, на скільки відсотків зміниться показник Y при зміні показника Х на 1 %.
Наприклад, реалізація одягу одній особі торговим підприємством у минулому році склала 41 у.о. (РТО0=41 у.о.), а у звітному році – 70 у.о. (РТО1=70 у.о.); РТО=29 у.о. Грошовий дохід одного жителя склав у середньому 450 у.о. та 950 у.о. у минулому і у звітному роках відповідно (Д0=450 у.о., Д1=950 у.о., Д=500). Коефіцієнт еластичності становитиме:
е=29/41*450/500=0,64.
Таким чином, збільшення доходів на одну особу на 1% призвело до росту товарообороту на 0,64 %.