3. Складання схеми електричної принципової радіопередавача.

При складанні схеми електричної принципової необхідно вказати наступне:

• на якому ЕП виконується кожний каскад (приклад –БПТ типу n-p-n по однотактній схемі);

• З яким загальним електродом включений (включені) ЕП;

• Що являється навантажувальною системою (приклад – П – подібний коливальний контур); (Необхідно врахувати, що при f_p ≤ 300МГц резонансні коливальні системи будуються на елементах з зосередженими параметрами, а при f_p > 300МГц на елементах з розподіленими параметрами).

• Вид зміщення;

• Схеми живлення електродів ГЗЗ;

• Призначення елементів схеми (крім елементів НС).

На наступному аркуші А4 привести схему електричну принципову кінцевого каскаду (КК) та перед кінцевого (ПКК).

Рис. 2. Кінцевий каскад. Схема електрична принципова.

4. Розрахунок електричних режимів кінцевого каскаду.

Довідникові дані ЕП кінцевого каскаду наступні:

(Таблиця 2)

Тип транзистора	Ек В	Р~ Вт	fт МГц	Uке доп В	Еб В	Uбе доп В	Іко доп А	Ікі доп А	Ібо доп А	о	rнас Ом	rб Ом
2T948Б	45	20	1950	45	2	2	1,25	2,5	15мА	50	3	1,7

4.1. Розрахунок кола колектора.

Задаємо кут нижньої відсічки струму колектора _к = 80... 90 та виписуємо з таблиці коефіцієнт розкладення косинусоідального імпульсу в ряді Фур’є. Вибираю _к= 80 

0(_к) = 0,286. 1(_к) = 0,472.

Вибираємо напругу джерела живлення колекторного кола близьке до Е_к, вказане в довіднику:

24 В.

4.1.1. Коефіцієнт використання колекторної напруги:

; (5)

4.1.2. Амплітуда першої гармоніки коливальної напруги на колекторі:

; (6)

4.1.3. Остаточна напруга на колекторі:

; (7)

4.1.4. Максимальна напруга на колекторі:

 ; (8)

 45 В;

4.1.5. Амплітуда першої гармоніки колекторного струму:

; (9)

4.1.6. Постійна складова колекторного струму:

; (10)

4.1.7. Розмах імпульсу струму колектора:

; (11)

4.1.8. Потужність, споживана від джерела живлення колекторної напруги:

; (12)

4.1.9. Потужність, розсіювана на колекторному переході БТ:

; (13)

4.1.10. Еквівалентний опір колекторного навантаження:

; (14)

4.1.11. Коефіцієнт корисної дії колекторного кола:

; (15)

4.2. Розрахунок вхідного кола.

4.2.1. Постійна складова струму бази:

; (16)

4.2.2. Амплітуда напруги збудження:

; (17)

4.2.3. Напруга зміщення на емітерному переході:

; (18)

4.2.4. Результуюча напруга на базі:

; (19)

4.2.5. Максимальна зворотня напруга на емітерному переході:

; (20)

4.2.6. Розмах струму бази:

; (21)

4.2.7. Потужність збудження:

; (22)

4.2.8. Коефіцієнт підсилення потужності транзистора:

; (23)

5. Електричний розрахунок вихідної коливальної системи.

Вихідна коливальна система являє собою П – подібний коливальний контур, в якому, в якості індуктивності застосовується полоскова лінія.

(Позначення С і L здійснюється відповідно повній

принциповій схемі).

Амплітуда першої гармоніки коливальної напруги на колекторі:

Еквівалентний опір колекторного навантаження:

5.1. Амплітуда першої гармоніки колекторного струму в контурі:

; (24)

де - - амплітуда першої гармоніки колекторного струму;

- добротність напруженого колектора;

= 3…5 Візьмемо = 5.

Тоді = 0,63*5 = 3,15А.

5.2. Реактивний опір гілок паралельного (П - подібного) контура:

; (25)

5.3. Визначаємо індуктивність і ємність контура:

; (26)

; (27)

де – - довжина хвилі,

; (28)

- в Ом. L – в мкГн, тоді одержимо - в пФ;

; (29)

(по довіднику вибрати типові конденсатори ).

Визначаємо опір блокуючого дроселя:

L (номер по принциповій схемі)

= 28,5 Ом.

5.4. Визначаємо індуктивність блокуючого дроселя:

, звідки

; (30)

де f – в МГц тоді L в мГн.

5.5. Визначаємо опір блокуючого конденсатора джерела живлення:

; (31)

5.6. Визначаємо ємність блокуючого конденсатора:

, звідки

; (32)

Вибираємо ємність типового конденсатора по довіднику відповідно до ряду номінальних величин С=62 пФ.

6. Конструктивний розрахунок блокуючого дроселя джерела живлення КК.

6.1. Початкові дані:

- індуктивність блокуючого дроселя із електричних розрахунків;

- робоча частота;

- постійна складова колекторного струму. Щоб не нагрівалась котушка при неперервній експлуатації, необхідно взяти: ; (33)

Вибираємо діаметр намотки дроселя: .

Візьмемо

Вибираємо відношення довжини намотки до її діаметру (рис.6.1.)

Для котушок з до 20мм,

; (34)

6.2. Визначаємо діаметр дроту котушки:

; (35)

- діаметр дроту, мм;

- струм, що протікає по дроселю;

Вибираємо стандартне значення по довіднику d = 0,59 мм.

6.3. Крок намотки котушки:

; (36)

6.4. Число витків котушки:

; (37)

де - розраховане значення індуктивності дроселя (мкГн),

- діаметр котушки (см),

- коефіцієнт форми котушки визначається по графіку рис.6.3.

6.5. Визначаємо довжину дроту котушки

; (38)

яка повинна бути менше довжини робочої хвилі , при цьому котушку можна вважати як деталь з зосередженими параметрами.

6.6. Так як , , вибрані раніше довільно, перевіряємо правильність їх вибору – повинна виконуватись рівність:

; (39)

де l довжина дроселя (довжина намотування)

l = (2…3)D; (40)

l = 2*10 = 20 мм.

,

що співпадає з точністю з попередніми розрахунками. Тому розрахунки можна закінчити.