
- •1. Еволюція миротворчої діяльності оон
- •1.1 Історія виникнення миротворчого інституту оон
- •1.2 Правову базу, завдання й принципи діяльності миротворчої практики оон
- •2. Механізми миротворчої діяльності оон
- •2.1 Механізм використання миротворчих операцій оон
- •2.2 Світові і регіональні домовленості про роззброєнні і нерозповсюдження
- •2.3 Боротьба тероризмом
- •2.4 Масштаби операцій оон із підтримки миру
- •2.5 Політичні аспекти застосування механізму санкцій третьою стороною при врегулювання конфлікту
- •3. Проблеми та шляху реформування оон за умов наростання загроз міжнародного тероризму
- •3.1 Миротворчі операції оон на етапі діяльності
- •3.2 Основні перспективи розвитку оон у врегулюванні міжнародних криз
3. Проблеми та шляху реформування оон за умов наростання загроз міжнародного тероризму
3.1 Миротворчі операції оон на етапі діяльності
У роки початку ХХІ століття миротворча діяльність Організації Об'єднаних Націй розширилася до безпрецедентних масштабів, що поліпшило перспективи завершення конфліктам та породило нові сподівання досягнення світу у країнах, жертв війн.
Наприкінці 2006 року кількість і сфера охоплення операцій досягли рекордно високих рівнів за історію побутування ООН.
У той самий час пов'язані із нею нові потреби зумовили колосальне додаткове напруга ресурсів Організації Об'єднаних Націй, що змусило її критично оцінити свої власні можливості планування миротворчих місій і ними, аби ООН змогла ефективно вирішити складні завдання поточного періоду.
На додачу на 14-ту поточних операціях на місцях, які Департамент ООН із підтримки миру (>ДОПМ), засновано й три нові місії, й у найближчій перспективі буде розгорнуто та інші місії.
У 2005, коли Організація ще розгортала свою найбільшу миротворчу операцію в Ліберії, було засновано Операція ООН вКот-д’Ивуаре, а через два місяці тому почалося розгортання Місії ООН над стабілізацією в Гаїті і Операції ООН в Бурунді. Миротворча місія ООН у Демократичній Республіці Конго зазнала серйозну структурну перебудову і розширення, у результаті вона почала найбільшої операцією підтримці світу (доти нею була операція в Ліберії) і був відкритий новий штаб наснаги в реалізації неспокійному східному регіоні країни.
З іншого боку, триває планування розгортання місії в Судані, яке почнеться відразу після підписання мирної угоди. ОдночасноДОПМ забезпечує адміністративну й матеріально-технічну підтримку місії ООН проти Іраку.
Для організації цих місій доводиться вирішувати найскладніші проблеми матеріально-технічного характеру. Потенціал держав-членів у плані надання фінансових коштів, військ та майна був серйозно випробуваний на міцність. Як керівникДОПМ, цей різкий сплеск активності призвів до перенапруги ресурсів системи ООН. На кожної людини в Департаменті із підтримки миру вЦентральних установах у Нью-Йорку припадатиме понад сто чоловік на місцях, що створює серйозні складнощі у областях планування, формування сил, матеріально-технічного забезпечення, закупівельної роботи і командування та управління», — написав він у газеті «>Интернешналгеральдтрибьюн.
КерівникДОПМ сформулював дотримуватися принципів, якими має керуватися після ухвалення рішень міжнародну спільноту задля забезпечення ефективності своєї миротворчої діяльності: запобігання участі ООН в «гарячих» війнах;уделение більшої уваги партнерським зв'язкам; підкріплення мандатів співмірні ресурсами; та рішенню завдань повному обсязі — тобто. встановленню тривалого миру. Щоб запобігти поновлення конфліктів, необхідно доповнювати заходи для підтримання світу довгостроковими зусиллями у сферімиростроительства та розвитку.
Здебільшого миротворчі заходи ООН як і є ефективними з оперативної погляду, попри серйозних помилок, допущені 90-х років в Руанді і в Боснії й Герцеговині. Заступник Генерального секретаря ООН, очолює Департамент громадської інформації,ШашиТхарур написав у журналі «>Форейнафферс», що з період, що минув після присудження «блакитнимкаскам» ООН Нобелівської премії світу у 1988 року, вони принесли світ образу і демократію вНамибию, Камбоджу, Сальвадор, Мозамбік та Східний Тімор.
З іншого боку, взяли він частина тягаря зусиль з підтримці світу після кровопролитних подій і змін режимів в Гаїті у 90-ті роки і продовжували зайняти позицію ключового стабілізуючого чинника у тих найрізноманітніших конфліктів: на Голанських висотах, у Сьєрра-Леоне, на Кіпрі, у країні, Західній Сахарі та Косово.
Підтримка світу як і є ефективну з погляду витрат діяльність.
Навіть з урахуванням нових потреб, які з'явились у 2008 року, Витрати все миротворчі операції ООН за прогнозами мають становити трішки менше 4 млрд. дол. США. генеральний секретар Пан ГіМун заявив, що 30 млрд. дол. США, витрачені на миротворчі операції за історію Організації Об'єднаних Націй, є одну тридцяту частина світових військових витрат у одному лише 2007 року.
Миротворча діяльність ООН полягає в принципах спільного несення тягаря і розподілу ризиків, й у кінцевому підсумку він коштує набагато дешевше односторонніх заходів. Універсальний характер Організації Об'єднаних Націй обумовлює унікальну легітимність діяльності миротворців ООН і є незаперечним політичним підтвердженням те, що міжнародну спільноту реальнопривержено врегулюванню будь-якого кризи.
З майже 75 000 військових, поліцейських і громадянських співробітників, службовців у складі 17 поточних операцій, понад дві третини перебувають у Африці. Чимало з подібних миротворчих операцій є багатоаспектні операції, мандат яких передбачає прийняття рішучих заходів у цілях роззброєння, демобілізації і реінтеграції колишніх комбатантів в мирне життя; захисту уразливих груп населення; проведення реформ судового апарату і служб безпеки; відстежування порушень правами людини і розселення біженців і внутрішньо переміщених осіб. Ці місії сприяють у забезпечення безпеки, а й шляхом здійснення гуманітарних програм, надання економічної допомоги й підтримки складних політичних процесів, зокрема нерідко — виборів.
Сам факт цього різкого розширення масштабів миротворчої діяльність у Африці викликає надію щодо можливості завершення деяких із конфліктів у цьому континенті, які раніше здавалося розв'язати неможливо. Самі африканці також відіграють активнішу роль пошуку рішень. Миротворці Африканського союзу служать в Бурунді, яке військові спостерігачі направлені на район Дарфура в Судані. Економічне співтовариство західноафриканських держав (ЕКОВАС) бере участь у зусиллях, зроблених з метою забезпечення світу у Ліберії і Сьєрра-Леоне, і з донедавна й натяку вКот-д’Ивуаре.
Міжнародна спільнота, натхнена готовністю Африки грати активну роль врегулюванні конфліктів, надає підтримку з формі фінансових засобів і матеріально-технічного забезпечення.
У червні 2004 року «Група восьми» (промислово розвинутих країн) прийняла План дій «вісімки» для Африки, який передбачає навчання й оснащення тисяч африканських миротворців та нарощення потенціалу африканських організацій, необхідної їм керувати операціями на користь миру. З іншого
боку, Європейський Союз заснував Фонд сприяння світу інтересах Африканського союзу з метою сприяння формуванні внутрішнього африканського потенціалу миротворства.
Визнаючи важливого значення надання фінансової допомоги і матеріально-технічного забезпечення операцій із підтримці світу, Перший заступник генерального секретаря ООН закликав розвинених країн надавати також свої війська. Він відзначила «помітний зрушення у складі миротворчих сил ООН» у попередні роки: за станом кінець 2007 року першу десятку країн, які надають найбільше військових і поліцейських для операцій із підтримці світу, повністю складалася з країн, куди випадає, майже дві третини миротворців ООН».
Перші два рядки у списку займають Бангладеш і Пакистан, куди разом доводиться чверть усіх військових у складі миротворчих сил.
У той самий час, хоча держави – «члени Європейського Союзу доводиться 40 відсотків бюджету миротворчих операцій ООН, вони надають менш 10 відсотків особового складу. Сполучені Штати оплачують 26 відсотків бюджету миротворчих операцій, проте за стану наприкінці року лише 318 військових і поліцейських було надано ця країна».
ООН особливо потрібні добре навчені підрозділи до виконання деяких специфічних функцій, властивих сучасним миротворчим місіям, які легше формувати з військовослужбовців промислово розвинених держав.
Тим часомДОПМ вЦентральних установах ООН у Нью-Йорку зміцнив свій потенціал планування, розгортання й підтримки складних миротворчих місій. Департамент наближається до рішенні поставленої проти нього завдання: бути здатним розгорнути місію за тридцяти – 90 днів із моменту одержання санкції Ради Безпеки.ДОПМ користується новими базами даних на формування військових контингентів і удосконалив свої методи фінансового планування та освоєння фінансових засобів у попередньо задля забезпечення запропонованої місії ще до його затвердження Радою Безпеки її створення.
>Активизировалась діяльність із навчання співробітників ООН методиці швидкого розгортання з метою забезпечення їхніх готовності вирішення завдань з укомплектування нових миротворчих місій без попереднього повідомлення. Десятки співробітників, працівників місцях й уЦентральних установах, придбали конкретні навички, необхідних формування функціонуючих місій з їхні заклади.
Більше оперативні методи розміщення на місцях майна з допомогою залучення стратегічних запасів, що зберігаються на Базі матеріально-технічного постачання ООН вБриндизи, Італія, виявилися ефективними за розгортання місії в Ліберії, однак у процесі організації інших місій за її застосуванні зустрілися серйозні труднощі.ДОПМ активно розширює коло країн, які надають війська та поліцейських, прагнучи залучити країни, які раніше участі в укомплектуванні миротворчих контингентів, наприклад Китай. Нові й новаторські методи планування і розгортання використовувалися недавно з організацією операцій на Ліберії, Гаїті і Бурунді і застосовуються нині під час до проведенню очікуваної місії в Судані.