6, Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження речі.

Ризик – це економіко-правові наслідки втрати матеріального блага, належного власнику, за відсутності вини власника та інших осіб. Відповідно, якщо знищення чи пошкодження речі відбулося за наявності вини третіх осіб, то це не ризик, а відповідальність.

Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ЦК, ут можуть бути 2 випадки:

Коли майно є безпосередньо в володінні та користуванні власника і не є об’єктом договірного відношення, ризик несе лише власник

Коли майно є предметом договору про передачу цього майна, то тут ризик може розподілятися по різному. До моменту переходу майна набувачеві ризик несе відчужувач, а з моменту передачі майна – новий власник (набувач ) (це загальне правило).Спеціальне правило: за домовленістю сторін загальне правило може бути

змінене. Наприклад, ризики переходять з моменту нотаріального посвідчення незалежно від передачі самого майна, чи з моменту підписання договору. Також спеціальні правила можуть бути в законах (наприклад, в законі про фінансовий лізинг – до лізингоодержувача з моменту передачі речі переходить ризик, хоча він не стає власником цього майна.

Стаття 668. Перехід ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження товару 1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено

договором або законом. 2. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту. 3. Умова договору купівлі-продажу про те, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту здачі товару першому перевізникові, на вимогу

покупця може бути визнана судом недійсною, якщо в момент укладення договору продавець знав або міг знати, що товар втрачено або пошкоджено, але не повідомив про це покупця.

Стаття 772.. Наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе

ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Стаття 842 Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

7. Підстави набуття права власності : поняття та види

Підстави набуття права власності — це передбачені законом юридичні факти, за наявності яких особа набуває майно, стає його власником. Первинними визнаються такі способи набуття права власності, де права власника не ґрунтуються на правах інших осіб. Похідні способи, навпаки, припускають, що право набувача ґрунтується на праві відчужувача речі.

Первинними способами виникнення права власності є:

- виробництво — такий спосіб виникнення права власності, коли воно виникає у зв’язку з виготовленням або створенням якоїсь речі, що не існувала раніше. Власником у цьому разі стає той, хто виготовив (створив) річ для себе, якщо інше не встановлено договором або законом;- специфікація, або переробка, — це створення нової речі за допомогою переробки матеріалу, що належить іншій особі, а не тій, яка створила річ; - привласнення плодів і доходів. Плоди, приплід тварин, доходи від речі належать власникові речі, коли інше не встановлено законом або договором. Право власності на плоди і доходи виникає у власника речі з моменту їх появи як таких. Плоди і доходи, що отримує добросовісний незаконний володілець до того, як він дізнався про неправомірність свого володіння, належать йому, а після того, як дізнався, — власникові речі;- привласнення загальнодоступних дарів природи (ягоди, дичина, риба тощо). Особа, яка зібрала ягоди, зловила рибу або здобула іншу річ у лісі, водоймі тощо, є їх власником, якщо діяла відповідно до закону, місцевого звичаю або загального дозволу власника відповідної земельної ділянки - набуття права власності на безхазяйну річ (майно), тобто майно, що не має власника або власник якого невідомий (ст. 335 ЦК);- набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився, здійснюється за спеціальними правилами, встановленими ст. 336 ЦК: особа, яка заволоділа рухомою річчю, від якої власник відмовився, набуває право власності на цю річ з моменту заволодіння нею;- знахідка — це виявлення речі, що вибула з володіння власника або іншої уповноваженої на володіння особи попри їхню волю; - затримання бездоглядної домашньої тварини, яка вибула з володіння власника або особи, якій вона була передана у володіння, поза їхньою волею; - скарб (тобто, закопані у землі чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності), як правило, переходить у власність особи, яка виявила його;

- набуття права власності за набувальною давністю - набуття права власності в разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності, відбувається за допомогою відчуження майна, що перебуває в державній чи комунальній власності, а також майна, що належить АРК, на користь фізичних та юридичних осіб (ст. 345 ЦК). Порядок проведення приватизації регулюється спеціальним законодавством;

Похідні підстави набуття права власності - це такі, за яких набуття права власності даною особою ґрунтується на праві попереднього власника. Як правило, похідними способами набувається власність у процесі обігу, а у процесі виробництва право власності виникає первісним способом.

При переході права власності має місце правонаступництво, бо права на придбану похідним способом річ по суті такі, якими вони були у попереднього власника, та ніяк не більше того. Похідне набуття права власності випливає з:

а) договорів (купівлі-продажу, міни, дарування тощо);

б) односторонніх правочинів (заповіт),

в) закону;

г) актів органів державної влади, органів влади АРК та органів місцевого самоврядування (передача державних підприємств з державної до комунальної власності) тощо.

Правонаступництво при цьому обумовлюється положеннями, що випливають з:

а) правочинів, у т. ч. договорів;

б) злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення юридичних осіб, процедури яких мають окремі особливості порівняно із загальним розумінням правочинів;

в) спадкоємства.

Перехід права власності в порядку спадкування можливий за заповітом або внаслідок прямої вказівки закону. У цих випадках підставою виникнення права власності в спадкоємця є юридична сукупність:

а) смерть спадкодавця + заповіт + прийняття спадщини спадкоємцем; або

б) смерть спадкодавця + прийняття спадщини спадкоємцями за законом.