22. Етапи входження України в срср

І етап (червень 1919 – грудень 1920 р.) – утворення „воєнно-політичного союзу” радянських республік, збереження за Україною формального статусу незалежної держави. Цьому особливо противився Х. Раковський, який з січня 1919 р. очолював уряд Радянської України.

II етап (грудень 1920 – грудень 1922 р.) – формування договірної федерації, посилення підпорядкування України, обмеження її суверенітету. 28 грудня 1920 р. представники Росії – Ленін і Чичерін та представник України Раковський підписали угоду про воєнний і господарський союз між двома державами. І хоча формально проголошувалися незалежність і суверенітет обох держав, взятий на централізацію курс, особливо в 1921–1922 рр., посилювався. У цей час об’єднаними і керованими центром були вже не 5, як у попередній період, а 7 наркоматів: військових і морських сил, зовнішньої торгівлі, фінансів, праці, шляхів, пошти і телеграфу та вищих рад народного господарства.

III етап (грудень 1922 – травень 1925 р.) – утворення СРСР, втрата Україною незалежності. ЗО грудня 1922 р. І з’їзд Рад СРСР затвердив декларацію про утворення Союзу РСР і союзний договір. Союз складався з чотирьох республік (Азербайджан, Вірменія, Грузія).

У цей період процес ліквідації суверенітету України. У травні 1925 р. завершується процес входження України до складу СРСР. IX Всеукраїнський з’їзд Рад затвердив новий текст Конституції УСРР, у якому було законодавче закріплено вступ Радянської України до Радянського Союзу.

Запровадження нової економічної політики в Україні та її особливості

березень 1921 р. 

«воєнний комунізм» заміна на НЕП

Основні заходи НЕПу:

1. скасування продрозкладки

2. дозвіл на оренду землі;

3. дозвіл використовувати найману працю;

4. розвиток кооперації;

Промисловість:

1. продаж у приватну власність дрібних та частини середніх підприємств;

2. дозвіл на оренду та використання найманої праці;

3. об’єднання великих підприємств у трести та переведення їх на госпрозрахунок;

4. скасування загальної трудової повинності;

5. перехід від зрівняльної до відрядної зарплатні;

6. дозвіл на створення концесій

Фінанси і торгівля

1. поновлення вільної торгівлі;

2. введення державних податків, платні за транспорт, комунальні послуги;

3. випуск конвертованого червонця; поступове вилучення старих грошових знаків

Особливості НЕПу в Україні:

1. НЕП в Україні був запроваджений пізніше, ніж у Росії (у 1922 р.);

2. висока ставка продподатку;

3. застосування репресивних заходів при вилученні продподатку;

4. введення НЕПу в умовах голоду 1921-1923 рр., що відсунуло нормалізацію становища в сільській місцевості на рік-півтора;

5. широка підтримка українським населенням заходів НЕПу.

23

1. Індустріалізація.

 У 1920-ті рр. промисловий потенціал України, яка належала до одного  з найрозвинутіших економічно регіонів Російської імперії, було майже повністю відновлено. Але відбудова здійснювалась переважно на існуючій основі з відчутними диспропорціями розміщення промислових об'єктів. В промисловості переважали переважно добувні галузі. Тому об'єктивною необхідністю стало здійснення індустріалізації країни, що дозволило б подолати відсталість від країн Заходу та показати переваги соціалістичного будівництва над капіталізмом.

Україна визначалась як основний плацдарм здійснення індустріалізації в СРСР та отримала 20 % усіх капіталовкладень СРСР, 400 із 1500 промислових підприємств планувалось спорудити у нас в першій п'ятирічці. Ставилося за мету забезпечити переважаючий і першочерговий розвиток галузей групи А (паливної, енергетичної, хімічної, машинобудівної та ін.). Це дало б змогу перетворити СРСР на могутню індустріальну державу з великим військово-промисловим потенціалом. Матеріальні стимули, які наочно продемонстрували свої переваги в період НЕП, часто замінювались моральними, політико-ідеологічними. Вгрудні 1929 р. Цк ВКП(б) прийняв постанову "Про реорганізацію управління промисловістю", згідно якої основною ланкою управління ставало підприємство, а не трест, який перетворювався в органи технічного управління. Розпочався перехід радянської економіки до адміністративно-командних принципів функціонування. Створювалась економіка з найвищим рівнем централізації управління, ніхто не брав до уваги того, що крайній ступінь централізації призведе до втрати реального контролю над економічними процесами, паралічу ініціативи та величезних непродуктивних витрат ресурсів

Наслідки індустріалізації:

• у 1940 р. рівень промислового виробництва у порівняні з 1913 р. збільшився у 7 разів;

• за обсягом виробництва важкої промисловості Україна випередила ряд розвинутих європейських країн:друге місцев Європі по випуску машин (після Великобританії ) і виплавці чавуну (після Німеччини);четверте місце в світі за видобутком вугілля;

• Україна із аграрної країни перетворилася в індустріально-аграрну. Було ліквідовано безробіття, з'явилися тисячі нових робочих місць.