30.Що вивчає генетика?Спадковість,мінливість.Приклади.

Генетика — наука, що вивчає закономірності спадковості та мінливості. Елементарною одиницею спадковості є ген. Сукупність спадкової інформації, закладеної в генах клітини або організму, називається генотипом

Генетика — наука про закономірності спадковості та мінливості організмів.

Спадковість – здатність організмів передавати наступному поколінню свої ознаки і властивості, тобто здатність відтворювати собі подібних.(успадкування різних генетичних хвороб, синдром Леша-Найяна,)

Мінливість – здатність організмів змінювати свої ознаки і властивості.(засмага, мінливість дзьоба у Дарвінівських в'юрків)

31.Яку стать називають гомогаметною,а яку гетерогаметною.Приклади.Хромосомне визначення статі. Приклади.

Гомогаметна стать — це стать, у якої, на відміну від гетерогаметної, в ході мейозу утворюються однаково диференційовані за статтю гамети. Гомогаметні особини мають дві Х-хромосоми. У людини, у ссавців гомогаметною є жіноча стать, а у птахів та рептилій — чоловіча.

Гетерогаметна стать — це стать, що визначається двома відмінними хромосомами. Її існування обумовлене наявністю в клітинах організму двох різних статевих хромосом або однієї, в диплоїдному наборі, що призводить до формування альтернативної статі. Особини гетерогаметної статі дають дві групи гамет (за змістом різних статевих хромосом).

Гетерогаметна жіноча стать характерна для лускокрилих комах, плазунів і птахів. Гетерогаметна жіноча стать зустрічається серед значно меншого числа організмів, ніж гетерогаметна чоловіча.

Хромосомне визначення статі

У диплоїдних соматичних клітинах самок багатьох видів тварин хромосоми всіх пар подібні за будовою, тоді як у самців хромосоми однієї з пар різні. Такі хромосоми називають статевими хромосомами.Так, у самців дрозофіли одна зі статевих хромосом має паличкоподібну форму (так звана Х-хромосома), інша - гачкоподібну (Y-хромосома).

Оскільки під час мейозу гомологічні хромосоми розходяться до різних гамет, то у особин однієї статі формується лише один тип гамет (гомогаметна стать), тоді як у особин протилежної - два (гетерогаметна стать).

У багатьох групах організмів гомогаметною статтю є жіноча, а гетерогаметною – чоловіча.

У деяких видів особини різних статей відрізняються за кількістю статевих хромосом. Так, у коників у диплоїдному наборі самки є обидві статеві хромосоми, а самця - лише одна.

Отже, у більшості роздільностатевих організмів стать майбутньої особини визначається в момент запліднення і залежить від того, скільки і які зі статевих хромосом поєднуються в зиготі.

32.Основні положення хромосомної теорії т.Моргана.Закон т.Моргана. Явище зачепленого успадкування.

Основні положення хромосомної теорії спадковості такі:

• гени розташовані в хромосомах у лінійному порядку;

• різні хромосоми мають неоднакові набори генів, тобто кожна з негомологічних хромосом має свій унікальний набір генів;

• кожен ген займає в хромосомі певну ділянку; алельні гени займають у гомологічних хромосомах однакові ділянки;

• усі гени однієї хромосоми утворюють групу зчеплення, завдяки чому деякі ознаки успадковуються зчеплено; сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними;

• зчеплення між генами однієї групи порушується внаслідок обміну ділянками гомологічних хромосом у профазі першого мейотичного поділу (процес кросинговеру);

• кожен біологічний вид характеризується певним набором хромосом (каріотипом) — кількістю та особливостями будови окремих хромосом.

Закон Моргана – закон зчепленого успадкування ознак

Томас Морган, що відкрив це явище, сформулював закон зчепленого успадкування наступним чином.

• Якщо гени знаходяться в одній хромосомі, вони успадковуються разом, утворюючи групу зчеплення; Сумісне успадкування генів, розташованих в одній хромосомі, називається зчепленим успадкуванням.

• Кількість груп зчеплення відповідає гаплоїдному набору хромосом.

• Зчеплення генів може порушуватися внаслідок кросинговеру.

• Частота кросинговеру між двома генами прямо пропорційна відстані між ними. Кількісно частота кросинговеру між даними генами дорівнює відсотку кросоверних особин, отриманих при аналізуючому схрещуванні, або відсотку кросоверних гамет, які утворює гетерозиготна батьківська особина.