3. Мікроскопічні дослідження також дуже поши-

рені. Деякі з них застосовуються вже багато десятиліть,

інші — лише одне—два. Крім давно відомих мікроско-

пічних досліджень у прохідному світлі, застосовуються

методики поляризаційної, фазово-контрвстної, Інтерфе-

ренційної, люмінесцентної та ультрафіолетової мікро-

скопій — при експертизі ушкоджень на тілі та одязі

людини, слідів на знаряддях травми. Так, за допомогою

методу безпосередньої мікроскопії вивчаються найрізно-

манітніші ушкодження, спричинені фізичними, найчасті-

ше механічними, травмуючими предметами. Для таких

досліджень застосовуються бінокулярні стереомікроско-

пи, які дозволяють виявити окремі незначні деталі травм

і встановити їх походження, взаєморозташування на

об'єкті, наприклад сторонніх нашарувань (порошинок,

частинок, скла, фарби тощо).

Досить результативним є використання стереомікро-

скопів. Вони дозволяють вивчити об'єкт, не пошкоджу-

ючи його, у повному обсязі, в різних положеннях і у

373

значному збільшенні (до 120 разів). У процесі таких дос-

ліджень можна встановити наявність певних характер-

них ознак, що дає можливість віддиференціювати пошко-

дження одягу, спричинені гострими, тупими предметами

чи вогнепальною зброєю.

Досить наочними та переконливими є результати ви-

вчення взуття, зокрема при транспортних травмах. За

характером подряпин, слідів ковзання та наявності до-

даткових нашарувань (пісок, частки асфальту тощо)

можна встановити положення потерпілого у момент

травми, напрямок руху його після отримання прискорен-

ня тощо. Тобто відновити картину події.

4. Рентгенологічні методи. За допомогою цих мето-

дів дослідження можуть вивчатися майже всі об'єкти су-

дово-медичної експертизи.

Так, при дослідженні всіх видів механічної травми,

можна виявити наявність сторонніх предметів, їх поло-

ження, форму, характер, розміри. Можливості рентгено-

логічного'вивчення об'єктів дозволяють встановити інди-

відуальні особливості колючого знаряддя — його форму,

довжину, ширину — шляхом заповнення ранового кана-

лу контрастною речовиною. При вогнепальних ушкод-

женнях таке дослідження дозволяє відрізнити вхідний та

вихідний отвори, виявити додаткові фактори пострілу, а

отже, визначити його дистанцію, окремі, ознаки зброї та

набоїв.

При всіх ушкодженнях кісток і хрящів цей метод до-

помагає встановити давність та механізм травми.

Метод дослідження за допомогою рентгенівського

проміння чи ненайголовніший при встановленні віку за

станом кісткової системи, з урахуванням виникнення

ядер закостеніння в різних кістках, термінів синостозів

між діафізами та епіфізами кісток. Виявлення за допомо-

гою вказаного методу наслідків різноманітних захворю-

вань чи ушкоджень (сліди колишніх переломів, операцій,

металічних включень у тілі тощо) — шлях до ототож-

нення зниклої людини.

Вагомі результати можна отримати і при дослідженні

трупів у випадках смерті від окремих видів механічної

асфіксії (переломи кісток і хрящів шиї при странгуляці-

374

ях; різноманітні зміни в легенях при утепленні — пони-

ження прозорості, їх плямистість, стертість загального

малюнка), а також при експертизі трупів новонародже-

них — для встановлення живонародженості за ступенем

пневматизації легенів, шлунка, кишок.

Це один з методів, який дозволяв об'єктивно зафіксу-

вати наявність повітря у порожнині серця при газовій

емболії в грудній клітці при пневмотораксі.

5. Контактно-дифуаійиі ^методи. Крім встановлен-

ня наявності металевих частинок чи нашарувань у тілі

людини, яке здійснюється шляхом рентгенологічних до-

сліджень. можуть бути використані й Інші методи ви-

вчення об'єктів з цією метою, зокрема хімічні реакції,

різноманітні контактно-дифузійні або, як їх ще назива-

ють, методи кольорових відбитків, спектральне та ней-

тронно-активаційне дослідження. Деякі з них можна ви-

користовувати безпосередньо в секційному залі, інші ж

потребують спеціального обладнання.

Наприклад, для попереднього вирішення питання про

наявність металів навколо рани (незалежно від того,

спричинена вона тупим чи гострим предметом, вогне-

пальною зброєю або є результатом дії електричного

струму). Можна використати і так званий магнітний

пензлик. Останній досить широко застосовується у кри-

міналістичній практиці для виявлення відбитків пальців.

Намагніченим пензликом провокять над ушкодженням

(раною, садном, електроміткою) 1 навколо нього. Най-

менші частинки заліза притягуються до тНіянка й фік-

суються на ньому. Потім пензлик розмагнічують над ар-

кушем білого паперу. Відпалі частинки збираються для

подальшого лабораторного дослідження. Вирішити пи-

тання про наявність та природу металів можна за допо-

могою хімічних реакцій. Так, для виявлення заліза вико-

ристовується розчин фероціаніду калію та соляної кисло-

ти (реакція Перльса) або ж насичений розчин сульфіду

амонію з подальшою обробкою сумішшю 20-процентного

розчину фероціаніду калію та 1-процентного розчину со-

ляної кислоти (реакція Тірмана).

Вказані методи не тільки дозволяють виконати дослід-

ження швидкої без спеціальних приладів, а й не вплива-

375

ють негативно на об'єкт, не перешкоджають проведению

подальших аналізів. А це дуже важливо, адже виявлен-

ня у процесі судово-медичної експертизи частинок мета-

лів у місцях ушкодження на тілі та одязі потерпілого

має велике значення. Для цього, залежно від розмірів

частинок металів, глибини їх залягання в тілі та й мети

дослідження, можуть бути використані як окремі лабора-

торні методи, так і сукупність їх, тобто здійснюється

комплексне вивчення об'єкта.

Дуже поширеним в експертизі є методи кольорових

відбитків.

За їх допомогою можна не тільки виявити на об'єкті

найнезначніші частки металів, а й встановити їх топо-

графію та хімічну природу. Суть методу: розчинення ме-

талів на предметі дослідження під дією електроліту-роз-

чиника, перехід металів внаслідок дифузії іонів на спеці-

альну підкладку (найчастіше відфіксований фотопапір) І,

нарешті, вивчення їх слідів на папері за допомогою чут-

ливих якісних реактивів-проявників, які дають різнома-

нітне (відповідно тому чи іншому металу) забарвлення.

Залежно від хімічної структури металів і використаних

реактивів змінюються забарвлення відбитків. Метод до-

сить простий, доступний для використання, дозволяє

отримати надійні результати та зберегти об'єкт. У таб-

лиці № 8 наведено можливості виявлення металів мето-

дом кольорових відбитків залежно від використання ре-

активів.