
- •Isbn 966-7302-62-8
- •27 Ран, виявлених на тілі забитого, лише одна смертель-
- •1562 Р. Він проводить у Парижі перший судово-медич-
- •1804 Році. Її очолив проф. І. Ф. Венсович.
- •1911 Р. Видає підручник "Краткий курс судебной меди-
- •5 Тематичних збірників наукових праць.
- •1966—1981 Pp. Його монографія "Кровоизлияние в мозг
- •1956 Р. М. П. Туровцем, використовують двоконтактні
- •5 Разів рідші, ніж тупою.
- •100 000 Населення.
- •2) Морфологічних і фізіологічних ознак дії на організм
- •2) Кульові (нарізні) мисливські рушниці-штуцери чи мис-
- •3000 Атм., внаслідок чого при пострілах впритул та з
- •50°С, що призводить до загибелі клітин, і дістають вияв
- •700°С призводить до усадки кісток, тобто до зменшення
- •1990) Та білого (л. Л. Голубович, 1991) розжарення кіс-
- •20 Км. Це дістає вияв в утворенні кишень у підшкірній
- •III. Якщо смерть настає через шість і більше тижнів
- •15% Поверхні тіла; опіки III ступеня — понад 20% по-
- •2 Предметних стекла. Висушені тампони, мазки і конт-
- •1. М. Серебреникова).
- •1:10000 Осад має утворитися протягом 10 хвилин з по-
- •153 Мкм), грудей чоловіків (122—125 мкм), брів, вій
- •2. Фотографічні методи. Для наочної документації
- •3. Мікроскопічні дослідження також дуже поши-
- •4. Рентгенологічні методи. За допомогою цих мето-
- •6. Емісійно-спектральний аналіз. Якщо потрібно
- •1) Високомолекулярні сполуки, здатні специфічно стимулю-
- •10 Квітня 1962 р. "застосування з метою зберігання трупів
- •2) Необережних дій: а) недбайливості або халатності
- •1(!Ть або відсутність
- •1000 Населення або відповідних груп населення. Види т.:
- •XMilWtwMHy pWOftMn. Причини, шо призводять до розвит-
3. Мікроскопічні дослідження також дуже поши-
рені. Деякі з них застосовуються вже багато десятиліть,
інші — лише одне—два. Крім давно відомих мікроско-
пічних досліджень у прохідному світлі, застосовуються
методики поляризаційної, фазово-контрвстної, Інтерфе-
ренційної, люмінесцентної та ультрафіолетової мікро-
скопій — при експертизі ушкоджень на тілі та одязі
людини, слідів на знаряддях травми. Так, за допомогою
методу безпосередньої мікроскопії вивчаються найрізно-
манітніші ушкодження, спричинені фізичними, найчасті-
ше механічними, травмуючими предметами. Для таких
досліджень застосовуються бінокулярні стереомікроско-
пи, які дозволяють виявити окремі незначні деталі травм
і встановити їх походження, взаєморозташування на
об'єкті, наприклад сторонніх нашарувань (порошинок,
частинок, скла, фарби тощо).
Досить результативним є використання стереомікро-
скопів. Вони дозволяють вивчити об'єкт, не пошкоджу-
ючи його, у повному обсязі, в різних положеннях і у
373
значному збільшенні (до 120 разів). У процесі таких дос-
ліджень можна встановити наявність певних характер-
них ознак, що дає можливість віддиференціювати пошко-
дження одягу, спричинені гострими, тупими предметами
чи вогнепальною зброєю.
Досить наочними та переконливими є результати ви-
вчення взуття, зокрема при транспортних травмах. За
характером подряпин, слідів ковзання та наявності до-
даткових нашарувань (пісок, частки асфальту тощо)
можна встановити положення потерпілого у момент
травми, напрямок руху його після отримання прискорен-
ня тощо. Тобто відновити картину події.
4. Рентгенологічні методи. За допомогою цих мето-
дів дослідження можуть вивчатися майже всі об'єкти су-
дово-медичної експертизи.
Так, при дослідженні всіх видів механічної травми,
можна виявити наявність сторонніх предметів, їх поло-
ження, форму, характер, розміри. Можливості рентгено-
логічного'вивчення об'єктів дозволяють встановити інди-
відуальні особливості колючого знаряддя — його форму,
довжину, ширину — шляхом заповнення ранового кана-
лу контрастною речовиною. При вогнепальних ушкод-
женнях таке дослідження дозволяє відрізнити вхідний та
вихідний отвори, виявити додаткові фактори пострілу, а
отже, визначити його дистанцію, окремі, ознаки зброї та
набоїв.
При всіх ушкодженнях кісток і хрящів цей метод до-
помагає встановити давність та механізм травми.
Метод дослідження за допомогою рентгенівського
проміння чи ненайголовніший при встановленні віку за
станом кісткової системи, з урахуванням виникнення
ядер закостеніння в різних кістках, термінів синостозів
між діафізами та епіфізами кісток. Виявлення за допомо-
гою вказаного методу наслідків різноманітних захворю-
вань чи ушкоджень (сліди колишніх переломів, операцій,
металічних включень у тілі тощо) — шлях до ототож-
нення зниклої людини.
Вагомі результати можна отримати і при дослідженні
трупів у випадках смерті від окремих видів механічної
асфіксії (переломи кісток і хрящів шиї при странгуляці-
374
ях; різноманітні зміни в легенях при утепленні — пони-
ження прозорості, їх плямистість, стертість загального
малюнка), а також при експертизі трупів новонародже-
них — для встановлення живонародженості за ступенем
пневматизації легенів, шлунка, кишок.
Це один з методів, який дозволяв об'єктивно зафіксу-
вати наявність повітря у порожнині серця при газовій
емболії в грудній клітці при пневмотораксі.
5. Контактно-дифуаійиі ^методи. Крім встановлен-
ня наявності металевих частинок чи нашарувань у тілі
людини, яке здійснюється шляхом рентгенологічних до-
сліджень. можуть бути використані й Інші методи ви-
вчення об'єктів з цією метою, зокрема хімічні реакції,
різноманітні контактно-дифузійні або, як їх ще назива-
ють, методи кольорових відбитків, спектральне та ней-
тронно-активаційне дослідження. Деякі з них можна ви-
користовувати безпосередньо в секційному залі, інші ж
потребують спеціального обладнання.
Наприклад, для попереднього вирішення питання про
наявність металів навколо рани (незалежно від того,
спричинена вона тупим чи гострим предметом, вогне-
пальною зброєю або є результатом дії електричного
струму). Можна використати і так званий магнітний
пензлик. Останній досить широко застосовується у кри-
міналістичній практиці для виявлення відбитків пальців.
Намагніченим пензликом провокять над ушкодженням
(раною, садном, електроміткою) 1 навколо нього. Най-
менші частинки заліза притягуються до тНіянка й фік-
суються на ньому. Потім пензлик розмагнічують над ар-
кушем білого паперу. Відпалі частинки збираються для
подальшого лабораторного дослідження. Вирішити пи-
тання про наявність та природу металів можна за допо-
могою хімічних реакцій. Так, для виявлення заліза вико-
ристовується розчин фероціаніду калію та соляної кисло-
ти (реакція Перльса) або ж насичений розчин сульфіду
амонію з подальшою обробкою сумішшю 20-процентного
розчину фероціаніду калію та 1-процентного розчину со-
ляної кислоти (реакція Тірмана).
Вказані методи не тільки дозволяють виконати дослід-
ження швидкої без спеціальних приладів, а й не вплива-
375
ють негативно на об'єкт, не перешкоджають проведению
подальших аналізів. А це дуже важливо, адже виявлен-
ня у процесі судово-медичної експертизи частинок мета-
лів у місцях ушкодження на тілі та одязі потерпілого
має велике значення. Для цього, залежно від розмірів
частинок металів, глибини їх залягання в тілі та й мети
дослідження, можуть бути використані як окремі лабора-
торні методи, так і сукупність їх, тобто здійснюється
комплексне вивчення об'єкта.
Дуже поширеним в експертизі є методи кольорових
відбитків.
За їх допомогою можна не тільки виявити на об'єкті
найнезначніші частки металів, а й встановити їх топо-
графію та хімічну природу. Суть методу: розчинення ме-
талів на предметі дослідження під дією електроліту-роз-
чиника, перехід металів внаслідок дифузії іонів на спеці-
альну підкладку (найчастіше відфіксований фотопапір) І,
нарешті, вивчення їх слідів на папері за допомогою чут-
ливих якісних реактивів-проявників, які дають різнома-
нітне (відповідно тому чи іншому металу) забарвлення.
Залежно від хімічної структури металів і використаних
реактивів змінюються забарвлення відбитків. Метод до-
сить простий, доступний для використання, дозволяє
отримати надійні результати та зберегти об'єкт. У таб-
лиці № 8 наведено можливості виявлення металів мето-
дом кольорових відбитків залежно від використання ре-
активів.