1) Високомолекулярні сполуки, здатні специфічно стимулю-

вати імунокомпетентні лімфоїдні клітини та забезпечувати

тим самим розвиток імунної відповіді; 2) інша назва аглю-

тиногенів.

Антитела — антитіла:

глобуліни сироватки крові людини і тварин, що утворюють-

ся у відповідь на введення в організм різних антигенів

(приналежних бактеріям, вірусам, білковим токсинам то-

що) і специфічно взаємодіють з цими антигенами.

Антропометрия (от гр. aniropos человек + metron — мера) —

антропометрія:

один з методів антропологічного дослідження, що полягає

у вимірюванні частин людського тіла.

Артефакт (от лат. artefactum — искусственно сделанное) —

артефакт:

явище, що спостерігається при дослідженні об'єкта, яке не

властиве цьому об'єкту за нормальних умов й спотворює

результати дослідження.

Аспирация (от лат. aspiratio — дыхание) — аспірація:

вдихання, потраплення сторонніх предметів (рідини, сипу-

чих, твердих) у дихальні шляхи через їх засмоктування по-

вітрям при вдиху. А. супроводжується асфіксією, що часто

закінчується смертю.

Асфиксия (гр. asphyxia, букв. — отсутствие пульса, одышка) —

асфіксія:

патологічний стан, зумовлений гострою гіпоксією, що су-

проводжується тяжким розладом діяльності: дихання, кро-

вообігу та нервової системи.

Атропин — атропін:

алкалоїд, який міститься в деяких рослинах (блекоті, бела-

доні, дурмані); отруйна речовина, що застосовується в ме-

-122

дицині як болезаспокійливий засіб або для розширення зі-

ниць при дослідженні очей.

Аутолиз (гр. autolysis) — автоліз:

саморозклад клітин тканини та крові під впливом ензимів

(ферментів), найчастіше кабепсинів.

А. посмертний — автоліз трупний (після смерті) — розпад

тканин після загибелі організму, що відбувається без учас-

ті мікроорганізмів і обумовлений активацією гідролітичних

ферментів в умовах зсуву реакції середовища в кислий бік.

Аэробы (от гр. aer — воздух + bloi — жизнь) — аероби:

організми, що потребують для своєї життєдіяльності віль-

ного кисню в навколишньому середовищі; термін вживаєть-

ся переважно щодо мікроорганізмів.

Б

Баллистика (лат. ballista — ядро, метательный снаряд, от гр.

ballo — бросать) — балістика:

наука, що вивчає закони руху снарядів, куль, авіабомб: у

каналі ствола вогнепальної зброї — внутрішня Б. і після

вильоту назовні — зовнішня Б.

Баллистика судебная — балістика судова:

розділ криміналістики, що вивчає вогнепальну зброю, боє-

припаси і сліди Їх дій для з'ясування тих або інших фактів

застосування такої зброї. Б. с. досліджує технічний стан

вогнепальної зброї, її справність, а також стріляні гільзи та

інші снаряди; визначає, який тип зброї 1 боєприпасів вико-

ристаний при вчиненні ЗЛОЧИНУ; Досліджує сліди, дистан-

цію і напрям пострілу тощо. Застосовує досягнення при-

родничих і технічних наук, у т. ч. бмГстнки. При судово-

балістичних експертизах користуються методами судової

фотографії, мікроскопії, рентгеноскопії, спектрального й хі-

мічного аналізу тощо.

Бальзамирование трупа — бальзамування трупа:

метод запобігання гниттю трупів або окремих органів, що

полягає у просочуванні їх тканин речовинами, які мають

антисептичні властивості та запобігають дії гнильних

мікроорганізмів і блокують тканинні ферменти. Найчастіше

для Б. застосовують спиртово-формаліновий розчин. Згідно

з наказом Міністерства охорони здоров'я № 166, від