- •Isbn 966-7302-62-8
- •27 Ран, виявлених на тілі забитого, лише одна смертель-
- •1562 Р. Він проводить у Парижі перший судово-медич-
- •1804 Році. Її очолив проф. І. Ф. Венсович.
- •1911 Р. Видає підручник "Краткий курс судебной меди-
- •5 Тематичних збірників наукових праць.
- •1966—1981 Pp. Його монографія "Кровоизлияние в мозг
- •1956 Р. М. П. Туровцем, використовують двоконтактні
- •5 Разів рідші, ніж тупою.
- •100 000 Населення.
- •2) Морфологічних і фізіологічних ознак дії на організм
- •2) Кульові (нарізні) мисливські рушниці-штуцери чи мис-
- •3000 Атм., внаслідок чого при пострілах впритул та з
- •50°С, що призводить до загибелі клітин, і дістають вияв
- •700°С призводить до усадки кісток, тобто до зменшення
- •1990) Та білого (л. Л. Голубович, 1991) розжарення кіс-
- •20 Км. Це дістає вияв в утворенні кишень у підшкірній
- •III. Якщо смерть настає через шість і більше тижнів
- •15% Поверхні тіла; опіки III ступеня — понад 20% по-
- •2 Предметних стекла. Висушені тампони, мазки і конт-
- •1. М. Серебреникова).
- •1:10000 Осад має утворитися протягом 10 хвилин з по-
- •153 Мкм), грудей чоловіків (122—125 мкм), брів, вій
- •2. Фотографічні методи. Для наочної документації
- •3. Мікроскопічні дослідження також дуже поши-
- •4. Рентгенологічні методи. За допомогою цих мето-
- •6. Емісійно-спектральний аналіз. Якщо потрібно
- •1) Високомолекулярні сполуки, здатні специфічно стимулю-
- •10 Квітня 1962 р. "застосування з метою зберігання трупів
- •2) Необережних дій: а) недбайливості або халатності
- •1(!Ть або відсутність
- •1000 Населення або відповідних груп населення. Види т.:
- •XMilWtwMHy pWOftMn. Причини, шо призводять до розвит-
2) Необережних дій: а) недбайливості або халатності
(недогляд або бездіяльність, коли винний не передбачав
наслідків своїх вчинків); б) самовпевненості (винний перед-
бачав можливість наслідків своїх вчинків, але легковажно
сподівався на їх відвернення).
Врачебная ошибка — лікарська помилка:
помилка лікаря при виконанні своїх професійних/службо-
вих обов'язків, яка є наслідком добросовісної помилки, що
не могла бути ним передбачена та попереджена, тобто не є
наслідком недбалого ставлення лікаря до своїх обов'язків,
його неосвіченості або зловмисних дій. Л. п. не передбачає
дисциплінарного, адміністративного або кримінального по-
карання.
Врачебная тайна — лікарська таємниця:
сукупність відомостей про хвороби, а також про інтимне та
сімейне життя хворого, що стали відомі медичним і фарма-
цевтичним працівникам під час виконання ними своїх про-
фесійних обов'язків і не підлягають розголошенню. Л. т.
охороняється законом, відомості про хвороби повідомля-
ються лише органам охорони здоров'я та судовим органам
за їх вимогою.
Врачебное свидетельство о смерти — лікарське свідоц-
тво про смерть:
обліковий документ, що реєструє факт і причину смерті;
заповнюється лікарем, який лікував хворого та встановив
причину смерті на підставі лікарняного чи амбулаторного
спостереження за хворим до його смерті або на підставі
результатів розтину. Трупи осіб, які вмерли у лікувальних
установах та померлих наглою смертю (коли причина
смерті не встановлена лікарем лікувальної установи), а та-
кож осіб, які померли пезл лікувальною установою насиль-
ницькою смертю або При підозрі на насильницьку смерть,
підлягають розтину, ,
"Врачебные дела" — '"Лікарські справи":
кримінальні справи, порушені слідчими органами проти ме-
дичних працівників (найчастіше проти лікарів) за професій-
ні правопорушення. У процесі розслідування Л. с. обов'яз-
ково провадиться судово-медична експертиза комісією під
головуванням обласного або республіканського суд.-мед.
експерта. До складу комісії входять один або два суд.-мед.
експерта і спеціалісти відповідного фаху, які мають вели-
кий досвід науково-практичної роботи. У ході експертизи
комісія повинна вивчити оригінали медичних документів і
зазначити у висновку, які офіційні інструкції та загально-
прийняті правила порушені лікарем і в чому це порушення
полягає.
Вскрытие трупа (autops)a; син.; аутопеия. аутомия; уст., об-
дукция, секция) — розтин трупа:
дослідження тіла померлого, яке полягає у послідовному
вилученні та препаруванні органів 1 тканин з виявленням у
них патологічних змін та встановленні Іфичин смерті.
Р. т. патолого-анатомічний —• Р. Т. ЛІіІ—МГПаТОЛогоанато-
мом з метою встановлення патологоі4и^||||М діагнозу
та зіставлення з ним клінічного Д^ГІШІ^ІК^ > судоно-ме-
дичний — Р. т. судово-медичним ексЯв(Иі^
експертом за наявності постанови гіргіїїІП МЫПШЧЧ слідст-
ва або визначення суду, . .«'.ч
Выделительство—виділительстВО!,./
ознака, що враховується при ЯИрІШФННІ ПИТИИНН про мож-
ливість походження сперми, слини, поту та інших виділень
з організму людини від певної осоои, У оільшості людей
(близько 70—80%) антиген Груп Крові міститься у всіх рі-
динах організму (слині, поті. спермі, сечі тощо). Ці люди
належать до категорії "виділитель", яка позначається літе-
рами Se. У "невиделітелів" груповий антиген крові відсут-
ній у виділеннях або присутній в них у незначних кількос-
429
тях. Тому для видачі висновків про можливе походження
виділень від певної особи потрібно встановити і категорію
В. Напр., у підозрюваного Н. група крові А, у спермі, вияв-
леній на речових доказах, знайдено антиген А. Але це ще
не означає, що ця сперма належить Н. Стверджувати, що
сперма походить від Н., можна лише у тому випадку, якщо
він належить до категорії "виділителів". Для встановлення
В. використовують антигени системи АБО у слині.
Высыхание (син. пергаментация) — висихання:
посмертний процес, шо полягає у випарюванні вологи з по-
верхні шкіри та видимих слизових оболонок трупа. Процес
В. починається з рогівки (плями Лярше), потім В. відбува-
ється на місцях з тонким епідермісом (кінчики пальців,
проміжна частина губ, головка статевого члена, калитка та
ін.) Якщо епідерміс був пошкоджений до або після смерті,
то ці ділянки шкіри висихають дуже швидко. Ділянка тем-
ніє, набуває вигляду пергаменту (так звана пергаментація),
утворюються пергаментні плями. Великі пергаментні плями
утворюються також на місці опіків II ступеня. Плями Ляр-
ше — абсолютна ознака смерті, утворюються через 56 го-
дин після смерті у процесі В. рогівки на відкритих очах
трупа, Це трикутні, дещо зморщені ділянки сірувато-жовту-
ватого кольору на фоні прозорої та блискучої рогівки. Ос-
нова трикутника спрямована до райдужки, верхівка до ку-
точків ока. Особливо добре плями Лярше видно при 'розсу-
ванні повік.
Г
Газ угарный (СО) — газ чадний:
продукт, що утворюється при горінні різних органічних ре-
човин (палива). Г. ч. — кров'яна отрута, газ без кольору й
запаху, трохи легший за повітря; входить до складу сві-
тильного, торф'яного, деревного та вихлопного газів; у жи-
вому організмі легко утворює міцну сполуку з гемоглобі-
ном, витискуючи з оксигемоглобіна кисень та утворюючи
карбоксигелюглобін (СОНЬ). Гемоглобін у вигляді СОНЬ
втрачає здатність сприймати кисень, тому настає гіпоксія,
що викликає смерть.
Газы выхлопные — гази вихлопні:
суміш газоподібних продуктів, що утворюються при згоран-
ні палива у двигунах внутрішнього згорання. Г. в. автомо-
біля містять у середньому 78,6% азоту, 6,3% газу чадного
(СО), 8,9% вуглекислого газу (СОа), 3% водню, 2,3% кис-
ню та ін. Отруєння Г. в., як правило, спостерігається у
/І.ЧО
працівників гаражів, авторемонтних майстерень, у водив та
регулювальників руху транспорту.
Газы пороховые — гази порохові:
продукт згорання пороху під час пострілу, приводять у дію
снаряд. Г. п. справляють (на відстані до 510 см) механічну
дію, викликаючи розрив країн, відшарування шкіри, розрив
внутрішніх органів, одягу, а також хімічну дію, забарвлю-
ючи рану (м'язи, кров) у яскраво-червоний колір (утворен-
ня карбоксигемоглобіну ПІД Дією чадного газу). Термічна
дія газів бездимного пороху можлива, але не обов'язкова.
Газы ядовитые — гази отруйні;
ті, що за певних умов викликають отруєння: аміак, сірко-
водень, фтор, хлор, чадний газ, хлороводень, фтороводень
тощо.
Гаптоглобин (от rp. hapto — касаться + лат. globus —
шар) — гаптоглобін:
глікопротеїд сироватки крові, що взаємодіє з гемоглобіном
(напр. при гемолізі) з утворенням комплексного сполучен-
ня, якому притаманна пероксидазна активність та яке руй-
нується клітинами ретикулоендотеліальної системи з ви-
вільненням молекулярного заліза. Існує 3 основні типи Г.:
Нр 1-1; Нр 2-1 та Нр 2-2. Г. стійкий до зовнішніх впливів,
не зв'язаний з ізосерологічними системами. Кожній людині
притаманна певна група Г., яка передається спадково. Ця
властивість широко використовується в експертизах з при-
воду спірного батьківства та материнства, підміни дітей,
при дослідженні речових доказів з плямами крові. Г. визна-
чають методом йодометрії, частіше за допомогою електро-
форезу в крохмальному гелі.
Гемаглютинация — см. Аглютинация.
Гематин — гематин:
продукт розщеплення гемоглобіну
Гематома (haematoma; от гр. haima — кровь; син. опухоль
кровяная, отек кровяной) — гематома:
обмежене скупчення крові у тканинах з утворенням по-
рожнин, що містять рідку кров або кров, яка згорнулася.
Може спостерігатися практично на всіх ділянках тіла.
Гематопорфірин (от гр. haima — кровь + porphyra — пур-
пур) — гематопорфірин:
продукт глибокого розпаду гемоглобіну при обробці плям
крові концентрованою сірчаною кислотою. У судовій меди-
цині цю реакцію використовують для встановлення наяв-
ності крові.
/131
Гемоглобин (haemoglobinum; Hb; от rp. гемо... + лат. globus
— шар) гемоглобін:
складова частина фракції А2-глобулінів сироватки крові;
барвна речовина крові, складається з білка глобіна та за-
барвленої частини небілкового характеру — гема; дихаль-
ний пігмент, який міститься в еритроцитах крові людини,
хребетних тварин та деяких безхребетних, здійснює пере-
несення кисню з легенів у тканини та бере участь у пере-
несенні вуглекислого газу з тканин у легені. Виявлення Г.
або його похідних має велике значення у судовій медицині,
за наявністю їх визначають кров'яне походження плям.
Гемолиз (haemolysis; гемо... + гр. lysis — распад) —
гемоліз:
процес руйнування нормальних еритроцитів з виходом ге-
моглобіну в плазму внаслідок механічних, хімічних або се-
рологічних впливів або патологічних процесів у самих
еритроцитах. Після Г. кров являє собою прозору рідину
червоного кольору (лакова кров). В організмі відбувається
фізіологічний Г. внаслідок старіння еритроцитів. Як патоло-
гічне явище Г. може виникати при переливанні несумісної
крові, введенні гіпотонічних розчинів, від дії кров'яних
отрут, ПІД впливом деяких лікарських препаратів тощо. Г.
викликають нітрати, нітробензол, нітрогліцерин, сполучен-
ня аніліну, миш'яку, гідроксиду амонію та ін. Гемолітична
дія притаманна отрутам комах (бджіл, скорпіонів) та змій.
Геморрагия (haemorrhagia; гр. haimorrhagia — кровотечение,
от гемо... + rhagor — разорванный, прорванный) — гемо-
рагія:
1) крововилив — скупчення крові, що вилилася із судин, у
тканини та порожнини організму;
2) кровотеча — вилив крові з кровоносної судини.
Гемостаз (от гемо... + гр. stasis — неподвижность) —
гемостаз:
осад і скупчення крові після смерті людини.
Гемохромоген (от rp. hroma — краска + ген) — гемохро-
моген:
загальна назва сполук гема з речовинами, що містять азо-
тисті основи (з амінокислотами, піридином, никотином, гід-
разином та ін.); реакція утворення Г. використовується у
судово-медичній експертизі для виявлення мінімальних
кількостей крові.
"Гигантский труп" — "гігантський труп":
труп, роздутий гнильними газами, які значно збільшують
його розміри.
W2
Гипоксия (hypoxia; от rp. hypo... + лат. oxygenium — кисло-
род; син. аноксия, кислородное голодание, кислородная не-
достаточность) — гіпоксія:
стан, що виникає при недостатньому постачанні тканин ор-
ганізму киснем або порушенні утилізації кисню в процесі
біологічного окислення (пониження вмісту кисню в орга-
нізмі).
Гипостаз (hypostasi»; от гр. гипо... + stasis; син. кончестия
гипостатическая) — гіпостаз:
перша стадія утворення трупних плям внаслідок опускання
крові під дією ваги в судини, які лежать нижче,
Гниение — гниття:,
процес розпаду органічних речовин, що містять азот, го-
ловним чином білків^ спричинений життєдіяльністю мікро-
організмів (анаеробів та аеробів). У судовій медицині Г.
трупа відноситься до пізніх трупних явищ, що руйнують
мертве тіло.
Гомосексуализм — гомосексуалізм:
статеве збочення, статевий потяг до осіб своєї статі: чоло-
вікові дають насолоду статеві зносини з чоловіком, а жінці
— з жінкою.
Группы крови — групи крові:
типи крові, що розрізняються за імунологічними ознаками.
На сьогодні виокремлюють еритроцитарні, сировоточні та
ферментні системи Г. к., кожна з яких поділяється на під-
системи.
д
Давность захоронения трупа — давність поховання
трупа:
проміжок часу, що минув з моменту поховання трупа до
моменту його дослідження.
Давность повреждений — давність ушкоджень:
проміжок часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень
до обстеження або смерті потерпілого, встановлюється за
змінами забарвлення крововиливів, температури шкіри в
ділянці ушкоджень, динаміці гоєння ран, саден, формуван-
ня рубців, термінами зрощення переломів кісток та ін.
Давность смерти — давність смерті:
проміжок часу, що минув від моменту смерті людини до
початку огляду або дослідження трупа.
т
Дактилоскопия (от rp. daktylos — палець + skopeo —
смотрю) — дактилоскопія:
розділ криміналістики, що вивчає морфологію капілярних
візерунків на поверхні долоні й нігтьових фаланг пальців
рук. Зняття відбитків пальців рук широко використовуєть-
ся в криміналістиці для ідентифікації особи. Малюнок папі-
лярних візерунків суто індивідуальний для кожної людини і
не змінюється протягом усього її життя.
Девственная плева (лат- hymen femininus; син. гимен) —
дівоча пліва:
складка слизової оболонки, розташована між переддвір'ям і
порожниною піхви, має сполучнотканинну основу, що
складається з м'язових волокон, нервових і кровоносних
судин.
Девственность (лат. virginitas) — цнотливість, незайма-
ність, невинність.
Основним показником Н. у жінок є цілісність дівочої пліви.
Дезаггравация (франц. des — предлог, означающий устране-
ние, уничтожение. + лат. aggrabatio — ухудшение, отяго-
щение) — дезагравація:
одна з форм агравації — зменшення хворим тяжкості свого
хворобливого стану або приховування окремих ознак за-
хворювання.
Детоубийство — дітовбивство:
умисне вбивство матір'ю своєї дитини під час пологів або
відразу після пологів. Може бути активним або пасивним.
Злочин, карається законом (ст. 96 КК України).
Дефект ткани — дефект тканини:
ділянка тканини, вибита кулею або газами при вогнепаль-
них ушкодженнях, достеменна ознака вогнепального вхід-
ного отвору.
Диагноз судебно-медицинский — діагноз судово-ме-
дичний:
той, що встановлюється в результаті судово-медичної екс-
пертизи для вирішення спеціальних питань.
Диатомовые водоросли, диатомия (гр. diatome — разрез,
раскол) — діатомові водорості, діатомія:
одноклітинний мікроскопічний рослинний організм, покри-
тий кремнеземною оболонкою — панциром.
Диатомовый анализ (син. метод планктона) — діатомовий
аналіз:
судово-медичний метод встановлення факту утеплення за
виявленням діатомового планктону у внутрішніх органах
(серце, нирки, печінка, кістковий мозок) і крові трупа.
Диссимуляция (лат. dissimuiatio — сокрытие, умолчание,
дис... + simulo — уподобление) — диссимуляція:
приховування захворювання або його окремих симптомів з
метою ввести в оману щодо свого дійсного фізичного або
психічного стану. Д. — явище, протилежне симуляції.
Дистанция выстрела — дистанція пострілу:
відстань від дульного КІНЦЯ вогнепальної зброї до вражено-
го об'єкта. Правильне визначення Д. п. має велике значен-
ня для розслідування злочинів,
Диффузия (от лат, diHusio — распространение) — дифузія:
процес взаємного проникнення речовин при безпосередньо-
му стиканні (газу, рідини, твердого тіла) або крізь пористу
оболонку, є одним з основних процесів, що забезпечує пе-
реміщення речовин у клітинах 1 тканинах. Д. трупа — про-
никнення плазми крові у міжклітинні щілини через 6—12
годин після смерті.
Доношенность плода — доношеність плода:
ступінь розвитку плода, що настає на 39—40-му тижні
внутрішньоутробного життя, перед пологами; як правило,
характеризується появою ознак зрілості.
Дубление торфяное — дубління торф'яне:
вид природної консервації трупа. Має місце у тих поодино-
ких випадках, коли мертве тіло потрапляє у торф'яні баг-
нисті грунти, що містять гумусові кислоти. При цьому від-
бувається ущільнення та побуріння шкіри (дубління), змен-
шення в об'ємі внутрішніх органів та м'язів, розчинення
мінеральних солей кісток, внаслідок чого останні стають
м'якими, нагадують хрящі, легко ріжуться ножем,
і'
Е , , ,
Естественная смерть — природна смерть:
смерть від старості, фізіологічної недорозвиненості (немов-
ляти).
Ж
Живорожденность — живонародженість:
народження плода з ознаками життя, найважливішою з
яких є легеневе дихання.
Жизнеспособность — життєздатність:
здатність новонародженого продовжувати жити поза орга-
нізмом матері у звичайних умовах.
W
Жировоск (лат. adipocera; син. омыление, сапонификация,
трупный воск) — жировіск:
омилення жирів у трупі; речовина, на яку перетворюються
тканини трупа в умовах підвищеної вологості при відсут-
ності або недостатку повітря, являє собою солі пальмітино-
вої та стеаринової кислот (мила); вид природної консерва-
ції трупа.
З
Задушение — задушення:
загальна назва різних видів механічної асфіксії (повішення,
удушення, закриття дихальних отворів і шляхів, утоплен-
ня, здавлювання грудей та живота).
Зрачок (лат. pupilla) — зіниця:
круглий отвір у райдужній оболонці ока, крізь який в око
проникає світлове проміння. 3. реакція — загальна назва
деяких видів рефлексів 3., в основному на світло, наприк-
лад акомодація і конвергенція. Може бути використана для
встановлення давності смерті.
Зрелость плода — зрілість плода:
стан плода, що характеризується здатністю (готовністю)
органів і систем до забезпечення його позачеревного існу-
вання; встановлюється за комплексом зовнішніх ознак.
Зрелость половая женщины (лат. maturitas sexualis) —
зрілість статева жінки:
такий ступінь розвитку жіночого організму, за якого жінка
здатна виконувати всі статеві функції без шкоди для здо-
ров'я. 3. с. ж. характеризується такими ознаками: загаль-
ним розвитком організму, здатністю до статевого акту, ви-
ношування плода, нормальних пологів і вигодовування не-
мовляти. Це поняття включає також підготовленість до
виконання функції материнства. 3. с. ж. не пов'язана з до-
сягненням певного віку.
Зрелость половая мужчины — зрілість статева чоловіка:
передбачає здатність до злягання та запліднення.
И
Идентификация (лат. identificare — отождествлять) —
ідентитфікація (син. ототожнення):
процес встановлення тотожності конкретних людей та
предметів (речей) за їхніми зовнішніми характерними інди-
відуальними ознаками з метою одержання доказів.
Идентификация орудия травмы — ідентифікація зна-
ряддя травми:
ототожнення тупих, колючих ріжучих, рублячих предметів,
вогнепальної зброї тощо за їх відображеннями (слідами).
Идентификация личности — ідентифікація особи:
визначення тотожності суб'єкта, що упізнається, конкрет-
ній особі за характерними ознаками (сукупністю притаман-
них їй індивідуальних ознак) при судово-медичній експер-
тизі. Метод І. о. застосовується також при упізнанні трупа.
Изгладимое обеэображение лица — виправне спотво-
рення обличчя:
можливість поновлення після трйвми рис та мімічної мус-
кулатури обличчя природним шляхом або за допомогою те-
рапевтичних засобів (але не внаслідок оперативного втру-
чання).
Имбибиция (от лат. imbibo — всасываю, впитываю в себя)
— імбібіція:
третя стадія утворення трупних плям, пов'язана з проце-
сом суцільного просякання тканини гемолізованою та змі-
шаною з лімфою і міжклітинною рідиною кров'ю. Як прави-
ло, кров у судинах відсутня. Ця стадія настає через 24—36
годин після смерті (іноді через 48 годин). При натисканні
на трупні плями у стадії І. Їх забарвлення не змінюється,
при зміні положення трупа трупні плями не переміщу-
ються.
Инвалидность (от лат. invalidus — бессильный, слабый) —
інвалідність (син. непрацездатність);
стійка постійна або тривала, повна або часткова втрата
працездатності. Наявність і ступінь І. визначається лікар-
сько-соціальними експертними комісіями. 1. професійна —
така, що виникла внаслідок професійного захворювання,
отруєння чи виробничої травми.
Интоксикация (intoxicatio, от rp. toxicon — яд) — Інтокси-
кація (син. отруєння):
патологічний стан, викликаний отруєнням організму токсич-
ними речовинами ендогенного та екзогенного походження,
які утворилися в ньому самому або надійшли ззовні.
Искусственная болезнь — штучна (неприродна) хвороба:
хвороба, спричинена різними способами, засобами самим
суб'єктом.
Истязание — катування, мордування:
систематичне спричинення легких тілесних ушкоджень чи
інші дії, що викликають фізичне та психічне страждання;
W
спосіб нанесення тілесних ушкоджень, які пов'язані із
спричиненням особливого болю та психічних переживань.
Ишемия (rp, ischaernia) — ішемія (син. анемія місцева, гіпе-
мія, недокрів'я місцеве):
місцеве зменшення вмісту крові у тканинах певної ділянки
тіла людини й тварини, спричинене спазмом або закупорю-
ванням відповідних артерій-
к
Кавитация (от лат. cavitas —
тація:
углубление, пустота) — каві-
утворення порожнини у рідині, що рухається. У судовій
медицині мають значення явища кавітації, що спостеріга-
ються при черепно-мозковій травмі, коли в зоні протиудару
порушується безперервність тканини мозку з утворенням
порожнин кавітаційних бульбашок.
Канал раневой (лат. canalis vulneralis) — канал рановий:
ранова порожнина, глибина якої значно більша за попере-
кові розміри; спостерігається при колотих, колото-різаних,
вогнепальних ушкодженнях.
Карбоксигемоглобин — карбоксигемоглобін:
сполучення окису вуглецю (CO) — чадного газу — з ге-
моглобіном при отруєнні чадним газом, що призводить до
неможливості перенесення кисню кров'ю (насичення крові
киснем).
Кераунография (гр. keraunograpia) — кераунографія:
крововилив під окістя (надкісницю) будь-якої кістки скле-
піння черепа новонародженого, що виникає внаслідок роз-
риву кровоносної судини під дією пологових сил і має ви-
гляд м'якої флюктуючої пухлини.
Клиническая смерть (лат. mors ciinicas) — клінічна
смерть:
термінальний стан, що настає після припинення серцевої
діяльності та дихання і триває до настання необоротних
змін у вищих відділах центральної нервової" системи.
Коагуляция (от лат. coagulatio — свертывание, сгущение)
— коагуляція:
злипання частинок дисперсних систем з утворенням біль-
ших комплексів (у тому числі і в тканинах організму).
Кокаин (неп. cocaina) — кокаїн:
алкалоїд рослинного походження з Південної Америки,
наркотична галюциногенна речовина; в медицині викорис-
товується як анастезуючий та знеболюючий засіб.
/1:ІМ
Коликвационный некроз (от лат. colliguatio — расплавле-
ние) —коликваційний некроз:
такий, що супроводжується розм'якшенням уражених тка-
нин, наприклад при отруєнні лугами спостерігається К. н.
стінок шлунка, стравоходу.
Кольцо демаркационное (лат. demarcatio — разграниче-
ние) — кільце демаркаційне:
кільце відмежування живих тканин від відмираючих чи
мертвих; у новонароджених в кінці першої доби після на-
родження на межі шкіряної частини пупка і пуповини ви-
никає запальне демаркаційне кільце, котре добре видно ві-
зуально.
Консервирование трупа — консервування трупа:
дія певних поєднань (сполучень) природних чи штучних
(переважно хімічних)- факторів, що запобігає гнилісному
розпаду трупа.
Контактная хроматография (гр. chroma, chromatos —
цвет, окраска + гр. grapho — писать) — контактна хро-
матографія:
метод роз'єднання й аналізу сумішей речовин, що заснова-
ний на розділенні компонентів сумішей на рухому (газ, рі-
дина) та нерухому (твердий сорбент) фази; застосовується
у біохімії, судовій медицині тощо.
Контактно-диффузионная хроматография —
контактно-дифузійна хроматографія:
метод кольорових відбитків, заснований на іонному розчи-
ненні металів на об'єкті дослідження при дії реактива-роз-
чинника та переході метала з досліджуваного об'єкта на
папір (фото-хроматографічний) аняМІДик дифузії іонів, ви-
явленні металу на папері ПІД дівіо^ріктива-проявника вна-
слідок якісної хімічної реакції. , „„.„„щ,
, •+" 'ЧІЩ'Т'
Копоть выстрела — кіптява ПОСХМ«уі
один з додаткових факторі» ГКНіТріЛу, ЩО ЯВЛЯК собою дріб-
ні частки — залишки згорйНКЯ пороху ЧИ Квпсудю (вугіл-
ля, міді, свинцю тощо).
Корочка (корка) (лат. crusta) — кірочка (кірка):
1) вторинний морфологічний ол«МЄИТ шкірного висипу, що
утворюється при висиханні виділень мокнучих або ерозив-
них елементів; 2) затверділий Ш<р Крові, лімфи та ранового
ексудату по краях рани чи на поверхні садна.
Криминология (лат. crimlnis — преступление + гр. logos —
наука, учение) — кримінологія:
один з розділів науки кримінального права, вчення про зло-
чинність.
439
Крови сывороточные системы — крові сироваточні сис-
теми:
у сироватці різних груп ізосерологічної системи АВО міс-
тяться аглютиніни (антитіла), є аглютиніни також і в сиро-
ватках інших ізосерологічних систем.
Кровоподтек — крововилив, синець:
скупчення вилитої у міжтканинні щілини крові, її згортан-
ня. К. є наслідком удару чи здавлення твердим предметом,
що призводить до розриву кровоносних судин під шкірою
чи слизовою оболонкою.
л
Лаборатория судебно-медицинская (от лат. laboro — ра-
ботаю) — лабораторія судово-медична:
структурний підрозділ Бюро судово-медичної експертизи
(БСМЕ), де здійснюються дослідження (експертиза) речо-
вих доказів. До складу Л. входять: судово-імунологічне, су-
дово-токсикологічне і судово-медично-криміналістичне від-
ділення,
Летаргия (от гр. lete — глубокий сон, забытье + argia —
бездеятельность; син. летаргический сон) — летаргія:
патологічний, хворобливий стан людини, схожий на сон;
характеризується ослабленням усіх проявів життєдіяльнос-
ті: нерухомістю, значним уповільненням процесу обміну ре-
човин, ослабленим диханням, пульсом, частковою або пов-
ною відсутністю реакції на зовнішні подразники (подраз-
нення), розслабленою мускулатурою. Летаргічний сон
триває від декількох годин до декількох діб (34, зрідка дов-
ше), як правило, не являє небезпеки для життя і прохо-
дить безслідно. Л. має схожість з удаваною смертю.
Ливорометрия (от лат. lovor — синее пятно + гр. metron —
мера) — ливорометрія:
дослідження трупних плям за допомогою спеціального мік-
родинамометра (ливорометра). Дослідження проводять
шляхом натискання на трупну пляму прозорою головкою
приладу з певною силою, що дає можливість спостерігати
за змінами плям аж до їх зникнення. Крім визначення сили
тиску, встановлюють час поновлення кольору. Ці об'єктив-
ні дані використовуються для діагностики давності смерті.
Люминесценция (от лат. lumen — свет + escentia —
суффикс для обозначения слабого действия) — люмінес-
ценція:
випромінювання світла деякими речовинами — люмінофо-
рами (газ, рідина, тверде тіло), збуджене якимось джере-
ло
лом енергії — зовнішнім випромінюванням (радіолюмінес-
ценція), електричним розрядом (електролюмінесценція), хі-
мічними процесами (хемолюмінесценція) тощо і не зумов-
лене нагріванням речовини (тому її іноді називають хо-
лодним світінням). Л. використовують у деяких випадках
судово-медичних, клініко-діагностичних і гігієнічних до-
сліджень.
Люминофоры (от лат, lumen — свет + гр. toros — носитель)
— люмінофори:
речовини, здатні до лю^нкценцІЇ.
м
Маска экхимотическжя — маска екхімотнчна:
видова ознака смерті від механічної асфіксії внаслідок
стискання грудей або живота. Являє собою Інтенсивний
ціаноз шкіри обличчя, шиї та верхньої частини грудей з
численними крапковими синюшно-багряннми крововилива-
ми. Розвивається у момент стискання тіла в результаті різ-
кого підвищення артеріального тиску в судинах всього ті-
ла, а також значного збільшення венозного тиску в ярем-
них венах, позбавлених клапанів, дрібні кінцеві гілки яких
внаслідок зворотного току крові розриваються і дають чис-
ленні крововиливи.
Масс-спектрометрия — мас-спектрометрія:
метод визначення маси та відносного складу компонентів
досліджуваної речовини, що візується на розділенні (за до-
помогою електричних та магнітних'йолів) іонізованих ато-
мів і молекул компонентів; у МСДИЦКНІ застосовується, на-
приклад, як експрес-метод аналІМИЦиового складу видиху-
ваного повітря.
Мацерация (от лат. maceratio
ІКЄ, размягчение)
•і',і1 ІІІІ ' •
ІК або тваринних
іиої речовини, спри-
— мацерація:
розм'якшення та розпушу—
тканин внаслідок руйнування „^
чинене тривалою дією на НИХ РІДИНИ.
Медицинская деонтология (от Грі. явОЛ, овОПІОв — нужное,
необходимое + logos) — МСДИЧІМ ІСОКТОЛОГІя:
сукупність етичних норм 1 ПРИНЦИПІВ поведінки медичних
працівників при виконанні СВОЇХ Професійних обов'язків,
спрямованих на максимальне підвищення корисності ліку-
вання.
Мертворожденный — мертвонародженнй:
плід, у якого при народженні відсутнє самостійне позаче-
ревне легеневе дихання, котре неможливо викликати штуч-
Ш
ним шляхом, незалежно від наявності або відсутності сер-
цебиття чи інших ознак життя.
Метгемоглобин (от rp. meta — после, через + гемоглобин)
— метгемоглобін:
сполука, похідна гемоглобіну, позбавлена властивості пере-
носити кисень у зв'язку з тим, що залізо гема знаходиться
у тривалентній формі; утворюється у підвищених кількос-
тях при деяких отруєннях та спадкових хворобах.
Метод контактно-диффузионный (метод цветных отпечат-
ков) — метод контактно-дифузійний (метод кольорових
відбитків):
один з об'єктивних методів дослідження, широко застосо-
вується у суд.-мед. практиці для виявлення металів у зоні
ушкодження на тілі та пошкодження на одязі людини.
Микроскопия непосредственная (от гр. micros — малень-
кий + skopeo — рассматривать, наблюдать) — мікроско-
пія безпосередня:
метод вивчення об'єктів, яких не видно неозброєним оком,
шляхом розглядання, спостерігання їх зображень, збільше-
них за допомогою мікроскопа.
Мнимая (клиническая) смерть — удавана (клінічна)
смерть;
стан, коли найголовніші функції організму вкрай слабі,
майже непомітні, жива людина подібна до мертвої.
Морг (франц. morgue) — морг:
спеціально обладнане приміщення стаціонарного лікуваль-
ного закладу для зберігання, проведення розпізнання (упіз-
навання, пізнавання) та розтину трупів людей. Є одним з
відділів Бюро судово-медичної експертизи, де відбувається
дослідження трупа. У сучасних М. мають бути: передсек-
ційні та секційні кімнати, холодильні камери для збережен-
ня трупів, обрядова кімната, лабораторія, лікарські кабіне-
ти, допоміжні приміщення тощо.
Морфология (гр. morphe — вид, форма + logos) — морфо-
логія:
1) наука про будову і форму організмів, органів і тканин;
2) у біології комплекс наук, що вивчають форму та будову
організмів у їх онто- та філогенезі, включає анатомію, гіс-
тологію, цитологію, ембріологію, патологічну анатомію.
Мототравма (или травма мотоциклетная) — мототравма
(або травма мотоциклетна):
сукупність тілесних ушкоджень, що утворилися у зв'язку з
рухом мототранспорту. Для М. властиве: загибель самого
водія, ознаки струсу тіла, однобічність ушкоджень та інше.
W
Мумификация (от араб. mumiya — мумия + лат. Іасіо —
делать; син. трупное высыхание) — муміфікація:
повне висихання тканин трупа, що створює можливість
його довготривалого збереження, одне з пізніх трупних
явищ. М. природна — настає під впливом певних факторів
навколишнього середовища (сухе тепле повітря, пухкий,
добре верований Грунт, гарна вентиляція, підвищена темпе-
ратура довкілля. М. штучне "— один з методів зберігання
трупів (створення мумії/ ШЛЯХОМ бальзамування, введення
речовин, що запобігають розкладанню трупа.
Мухомор красный (лат. Aminita muscaria) — мухомор
червоний:
отруйний гриб, Містить дуже сильну отруту мускарин —
антагоніст атропіна.
Мучення, муки — мучення, тортури, катування:
завдавання людині моральних або фізичних мук, страж-
дань. У судовій медицині М. визначаються як навмисні дії,
що спричиняють страждання людині, позбавляючн її необ-
хідних умов для існування — їжі, води, тепла, світла, по-
вітря або волі, чи насильне тримання жертви у шкідливих
для здоров'я умовах тощо. М., як і знущання, не являють
собою особливого виду ушкоджень, вони не мають медич-
них ознак. Тому лікар не кваліфікує ушкодження як М.,
вирішення цього питання належить до компетенції слідчих
чи судових органів.
н
Набор секционный (лат.
ниє, разделение)
— набір секційний: ня^^^вг
інструменти і прилади, за дбтН^НрКХ''роблять розтин
(секцію) трупа. Н. с. складаюті^Н^—««стичний, ніж
грудинно-реберний, скальпель, ЯрйЙіІ''великі, кишконі,
гострокінечні, пінцети автоматичміїїліммі (лила) листона,
молоток, долото, лінійка митричн*, ЛОЖКІ вимірювальна,
лупа, гумовий фартух, гумові руканиці, ГОЛКИ ДЛЯ яашинан-
ня трупа, нитки, ваги пружинні т« ІНШІ предмети. Кожний
інструмент Н. с, має свое призначення.
Надрез — надріз:
деталь края рани, нанесеної ріжучим знаряддям. Цс лінійне
поверхневе пошкодження шкіри, яке поступово сходить нані-
вець. Н. — безумовний доказ ріжучої дії гострого предмета.
Надрыв — надрив:
часткове порушення неперервності (непрерывности) м'яких
ш
тканин, сухожилля, м'язів, фасцій, зв'язок, капсули сугло-
ба при закритих ушкодженнях.
Наезд — наїзд:
вид транспортної травми; комплекс механічних впливів на
тіло людини та ушкоджень, які утворилися внаслідок удару
зовнішніми частинами транспортного засобу, який рухаєть-
ся. Початок Н. — удар людини транспортним засобом. Да-
лі може трапитися падіння людини на транспортний засіб,
відкидання ії та падіння на грунт, ковзання (скольжение)
тіла по покриттю дороги, їноді після невеликого удару має
місце тиск. Тому виділяють Н., за якого переважною дією
є удар, та Н., за якого переважною дією є тиск (А. І. Му-
ханов). Специфічна ознака Н. — відбиток частини транс-
портного засобу (облицювання/обличкування радіатора,
фари, гака (крюка) тощо). Н. притаманні бампер-ушкод-
ження, локальні ушкодження голови, тулуба, кінцівок,
струс тіла, однобічність/односторонність ураження.
Наложения на орудиях травмы — нашарування (на-
кладання) на знаряддях травми:
матеріальні об'єкти, які залишаються на знаряддях травми
— кров, волосся, клітинні елементи тканин тіла, текстиль-
ні волокна (з пошкоджених тканин одягу). Комплексне
дослідження їх широко застосовується в судовій медицині і
дає можливість визначити конкретний екземпляр знаряддя.
Направление выстрела — напрямок пострілу:
лінія прямування снаряду (кулі, дробу), якщо політ його не
змінюється (не відхиляється, напр. внаслідок рикошету).
Н. п. визначають на підставі вияву точної" локалізації вхід-
ного та вихідного вогнепальних отворів, направлення рано-
вого каналу, даних огляду місця події та обставин справи.
Нарез — наріз:
гвинтоподібне заглиблення, що має вигляд вузької канавки
на стволі вогнепальної зброї. Воно слугує для надання кулі
обертового руху навколо поздовжньої осі, що надає їй під
час польоту стійкості та збільшує довжину польоту. Кіль-
кість нарізів — від 3 до 8. Проміжки між нарізами назива-
ються полями.
Насечка — зарубка, насічка:
візерунок на будь-якій поверхні. В судовій медицині одна з
ознак дії гострих предметів (тих, що ріжуть, тих, що ко-
лють та ріжуть, тих, що рубають), яка має місце на дні
рани на щільній тканині (напр. на сухожиллях, хрящах,
надкістниці, кістках). 3. не слід ототожнювати з надрізом.
44
Насилие — насильство:
насилля фізичне чи психічне; дія одної людини на іншу, що
порушує право людини на особисту недоторканність.
Некроспермия (necrospermia; rp. necros — мертвый + sper-
ma — семя, сперма) — некроспермія:
підвищений вміст у спермі нежиттєздатних сперматозоїдів.
Неоказание помощи больному — ненадання допомоги
хворому:
невиконання медичними та фармацевтичними працівника-
ми обов'язку надання першої невідкладної допомоги грома-
дянам у дорозі, на вулиці та в інших громадських місцях.
Може дістати вияв у бездіяльності, відмові прийняти хво-
рого до лікувального закладу.
Несчастный случай в медицинской практике — нещас-
ний випадок у медичній практиці:
невдалий результат діагностичних та лікувальних процедур
і втручання медичного персоналу, за якими на підставі су-
часних даних медичної науки об'єктивно неможливо було
передбачити наслідки. Н. в у. м. п. може трапитися внаслі-
док особливих труднощів (атипічний перебіг хвороби, особ-
ливості організму хворого).
Нетрудоспособность — непрацездатність:
неможливість виконувати роботу внаслідок захворювання,
травми та інших причин. Розрізняють загальну, професій-
ну, спеціальну, а також тимчасову та постійну Н. Див.
Працездатність.
Новорожденный — новонароджена:
дитина, яка має хоча б одну • ОвИВКі притаманних плоду
(пуповину, первородну змазку, пологойу пухлину, меко-
ній— первородний кал). , «(K',!»
' і р
О
Обезображение — знівечення (спотворення):
наслідок ушкодження, що призвело до спотворення зовніш-
ності (каліцтва). 3. невиправне (незгладиме) це таке, що
не може бути усунуто без хірургічного втручання. 3.
обличчя виправне може бути нівельовано без хірургічного
втручання, тобто лише консервативними методами лікуван-
ня (масаж, фізіотерапія тощо).
Объекты судебно-медицинской экспертизы — об'єкти
судово-медичної експертизи:
до компетенції судово-медичної експертизи відносяться: до-
слідження трупів, обстеження потерпілих, обвинувачених
4<15
та інших осіб, дослідження речових доказів, експертизи за
матеріалами слідчих і судових справ.
Ожог (лат. combustio) — опік:
ушкодження тканин тіла (шкіри, м'яких тканин, кісток)
людини чи тварин місцевою дією сонячного проміння,
полум'ям, гарячими рідинами, газами, розпеченими предме-
тами чи хімічними речовинами, електричним струмом та
радіаційним випромінюванням.
Ознобление (лат. pernio) — обмороження:
патологічний стан шкіри, що виникає внаслідок місцевої
сукупної дії низької температури та підвищеної вологості
повітря; характеризується набряком, синюшністю, болю-
чістю при надавлюванні, свербінням.
Окоченение трупное (лат. rigor mortis) — заклякання
трупне:
процес посмертного ущільнення та вкорочення скелетних
м'язів тіла і м'язів внутрішніх органів внаслідок скипання
білків; 3. т. починається через 24 години після смерті і
тримається до початку гниття. З, т. є абсолютною ранньою
ознакою настання смерті.
Опознание — пізнавання (упізнавання, розпізнавання):
слідча дія, яка передбачає пред'явлення потерпілому (обви-
нуваченому, свідку), у встановленому законом порядку,
людини чи об'єкта (речі) з метою їх ототожнення або
виявлення відмін.
Определение роста — встановлення зросту (довжини тіла
за кістками скелета):
методика комплексного дослідження деяких кісток (звичай-
но, довгих трубчастих кісток кінцівок або їх фрагментів),
яка дає змогу за окремими характеристиками математич-
ним шляхом встановлювати довжину тіла загиблого
(наприклад за загальною довжиною кістки чи за окруж-
ністю головки плечової, стегнової кістки і т. ін.)
Оптограмма (от гр. optos — видимый + гр. gramma —
письменный знак) — оптограма:
зображення об'єкта, що світиться, на сітківці ока (при
офтальмоскопії) протягом якогось часу після дії цього
об'єкта на адаптоване до темряви ока; виникає внаслідок
зміни зорового пігменту під дією світла.
Опьянение патологическое (лат. ebrietas pathologia) —
сп'яніння патологічне:
алкогольне сп'яніння у вигляді виникнення паморочного
стану після вживання незначної кількості алкоголю; часті-
ше в осіб, які не страждають алкоголізмом.
Опьянение простое (лат. ebrietas alcoholica) — сп'яніння
алкогольне просте:
сукупність психічних, вегетативних, неврологічних розла-
дів, що виникають внаслідок гострого отруєння етиловим
алкоголем.
Органы дознания — органи дізнання:
органи, що провадять поперднє адміністративне розсліду-
вання. До них належать: органи міліції; органи служби без-
пеки по справах, віднесених законом до їх відома; ко-
мандири військовим ЧИСТИН; начальники виправно-трудових
колоній; органи ЛОЖФЖНОГО НВгЛЯДУ: Органи охорони кор-
донів; капітани морських Суден, ЯКІ знаходиться в далеко-
му плаванні.
Органы предварительного следствия — органи попе-
реднього слідства:
органи, що провадять попереднє слідство (до суду), тобто
вияснення і з'ясування обставин, пов'язаних зі злочином;
до них належать: слідчі прокуратури, органів внутрішніх
справ та слідчі органів Служби безпеки.
Освидетельствование — обстеження:
експертна дія, що полягає в огляді живої особи (потерпі-
лого, обвинуваченого тощо) для виявлення на тілі ознак
злочину чи особливостей (особливих прикмет). Результати
судово-медичного обстеження Оформляються "Актом судо-
во-медичного обстеження", ',
Осмотр — огляд:
процесуальна дія, що регЛЯМфЦ
нодавством (ст. 190—192, ЗІЗ-
України); полягає в огляді
ті, приміщень, предметі» •к
з'ясування обставин МММ
мають значення ДЛЯ СПрМ
^Процесуальним зако-
"••<; ст, 55, 188 ЦПК
ґсктів (місцевос-
мдления доказів,
мх обставин, що
і огляді можуть
совані в результаті
бути запрошені спеціалісти»,^,,^^.-,."-—— •- г"-/—-----
справи. В огляді трупа ибоО'йвКФйО бере участь судово-
медичний експерт або лікар. '"
Осмотр места происшествия — огляд місця події:
процесуальна дія. регламентована ст. 190 КПК України,
яка здійснюється органами слідства; є первинною невід-
кладною слідчою дією. ОМП провадиться відразу після
виявлення ознак злочину; оформляється протоколом огля-
ду місця події.
Осмотр трупа на месте происшествия — огляд трупа на
місці події:
регламентується ст. 132 КПК України, здійснюється слід-
чим разом із судово-медичним експертом або іншим ліка-
рем; як правило, є складовою огляду місця події.
Остеология судебно-медицинская (лат. osteologia) —
остеологія судово-медична:
розділ судової медицини, який вивчає можливості ототож-
нення особи (групові та індивідуальні ознаки) за кісткови-
ми залишками, починаючи від скелетованих трупів, цілих -
кісток, їх фрагментів, великих і малих уламків, зокрема
спалених, і закінчуючи дрібними шматочками кісткової
тканини чи навіть кістковою золою.
Ответственность експерта — відповідальність експерта:
при дорученні слідчими органами проведення судово-ме-
дичної експертизи експерту роз'яснюються його права та
обов'язки; ВОДМОЧМ ВІН попереджується про відповідаль-
ність за дачу свідомо неправдивих висновків (ст. 178 ККУ)
та за ухилення Ыд дачі висновків (ст. 179 ККУ).
Отпечаток — відбиток:
слід, відтиснутий чи відбитий на чомусь, у чомусь, В. дета-
лей транспортного засобу під час зіткнення його з люди-
ною; В. протектора — достовірна ознака переїзду колесом
безрейкового транспорту; В. пальців — пото-жирове наша-
рування на поверхні предметів, до яких притискувались
пальці, точно відтворюють капілярний візерунок і слугують
достовірною ознакою конкретної особи.
Отцовство — батьківство:
факт походження дитини від певного батька. Б. спірне —
оспорювання чоловіком факту народження даної дитини
від нього, тобто свого батьківства. У справі про спірне
батьківство досліджується кров матері, дитини та гаданого
батька. Експертиза грунтується на спадковому поєднанні
групи, типу й інших факторів крові у батьків та їхніх дітей.
Охлаждение трупа — охолодження трупа:
процес охолодження тіла у зв'язку з припиненням теплоп-
родукції та продовженням тепловіддачі. Одна з абсолютних
ознак смерті.
п
Падение с высоты — падіння з висоти:
П. з в. і ушкодження, що при цьому виникають, розгляда-
ються в судовій медицині як різновид дії тупих твердих
предметів.
44Й
Патолого-анатомическое вскрытие
анатомічний розтин трупа:
трупа — патолого-
розтин тіла, морфологічне дослідження його органів і тка-
нин з метою встановлення патолого-анатомічного діагнозу
та співставлення з ним клікичного діагнозу.
Патрон—.патрон; .
з'єднана гільзою в ОДНО ціле куля (або дріб) з пороховим
зарядом і капсюль Із тальником, Складається з металевої
(паперової'ЧИ ПЛастмяСОїіої) ГІЛЬЗИ», В основу якої вставлено
пістон (капсуль), що МІСТИТЬ сильну вибухову речовину. У
гільзу вкладається ГКЫ}(М(.1смар)11Д. куля або дріб (шрот).
Якщо снарядом в дЫ^.в&фМ^Мм^И^ В гільзу пороху
туди вміщують пн* (tji|M тощо), потім
насилають Дріб, теля чого Вміщують ще один пиж, щоб
дріб яе йисипівся. •'
Перчатка смерти і— рукавичка смерті:
відокремлення епідермісу кистей рук разом з нігтями після
перебування трупа у воді протягом 8—15 діб у літню пору
і близько місяця взимку.
Плавательные пробы — плавальні проби (життєві
проби): .
загальна назва методів встановлення живо- чи мертвона-
родженності немовляти при судово-медичному дослідженні
трупа; найбільшого, >Н«ЧМИЯ .««були леген«- плавальна
проба ЇГіігіи і іІіріЛіПМіДІїіаИІІІІЙІ*'1111"'^' плавальна
проба (Бресл.у) ";.Д^Ш^,^ , ,
Іїланкгон — пЛАІЧ№1»ім^^^^^К ---і
суспензовані у. МДІ
мікроорганізми. ЩО
носяться течією.
Побои — nofek Чд
численні УДММ|1
виду ушкод)і»Нї,
синців, саден, aqp
жень. П„ як прі
ушкоджень., що, не
нвого
ІННЯМ
і ушкод-
тілесних
Повремдаямим і і4|Г
тори вифуяуі у-Х
хвиля детонації,' «
хового пристрою. ,.^^,
Й частини вибу-
яасоби; вторинні
снаряди. : .\. •н^1 ^^..і, ,
Повреждение, травм. -^ уаШЙЩОКйИ, травма;
порушення структури Т« фунКцІА організму, що виникло
під впливом дії одного чи декількох зовніїйніх травмуючих
15 9-259
449
факторів. Ушкодження можуть бути фізичні (механічні
заподіяні тупими та гострими предметами; вогнепальні; всі
види механічного задушення; від дії високої та низької тем-
ператур,; від дії електричного струму, від перепаду тиску та
дії іонізуючого проміння); хімічні (опіки їдкими речовинами
та отруєння), біологічні (бактеріальне, вірусне, токсичне
тощо), психоемоціональні впливи; дії газоподібних і лікар-
ських речовин. Виділяють У. анатомічні (порушують ціліс-
ність тканин) садна, рани, переломи кісток, розриви внут-
рїйніх органів та функціональні: біль, струс головного
мозку,шок, стрес.
УІ'ЙОЖ№> бути смертельними і не смертельними. Останні
в^поіиднф' до КК України діляться за ступенем тяжкості на
'ЇрИ'гЬуІ|м; 1) тяжкі; 2) середньої тяжкості та 3) легкі, які
гірИзвоДяте' ДО короткочасного розладу здоров'я (коротко-
часної Втрати Працездатності) чи незначної стійкої втрати
працездатності вв» ЧИ'<te< ЦИХ наслідків. У, можуть бути
.-їГЯ'Яж;,- •
-,-,- • • w« •••'——Я
Поганка tfJifAlMli* ^-. г-і""^-' — поганка
бліда; ;':, ,:' ' ,,•......
отруйІіий'і^рЯ^ •«білою шапкою з білуватими залишками
оболонки, ШО була на ній, з білими пластинками під шап-
• ''КОЮ, -шапка сидить на тонкому пеньку; гриб має неприєм-
ний солодкуватий запах; діюча речовина -— аманітотоксин,
містить ще й аманітогемолізин, який руйнується при
нагріванні до 70°С, тобто при термічній обробці, або
харчовими ферментами.
Поза — поза:
положення тіла люди'ни або її трупа.
П. боксера — заклякання трупа при дії на нього високої
температури.
П. "калачиком" — характерна ознака дії низької темпера-
тури на живу людину.
Половой хроматин — статевий хроматин:
речовина клітинного ядра, яка складається з дезоксирібо-
нуклеїнової і невеликої кількості рібонуклеїнової кислот, а
також білків' в інтерфазі хроматин розсіяний у каріоплаз-
мі, а в період клітинного ділення сконденсований у хромо-
сомах. Хроматин статевий жіночий (Х-хроматин) — три-
кутна, кругла або паличковндна крупна ділянка, що щільно
фарбується і міститься на периферії ядра соматичної клі-
тини жіночого організму, являє собою конденсовану
Х-хромосому. Хроматин статевий чоловічий (У-хроматин)
— крупна глибка хроматину в ядрі соматичної клітини чо-
ловічого організму, що яскраво світиться при фарбуванні
50
флюорохромами (акрихіном), являє собою конденсовану
ділянку довгого плеча У-хромосоми.
Половые состояния спорные — статеві стани спірні:
загальна назва питань, що пов'язані з статевою функцією
та вирішуються^ судово-медичною експертизою (статева на-
лежність, здатність Дфыягання, зачаття, наявність вагіт-
ності, або її лрилимекнн« дівоча незайманість тощо).
Помарки крови — ООМарКМ КрОВІ;
поверхневі,-'часто П^МІрЙІИіІвтІ СЛІДИ крові, що утворюють-
ся від ковзаючої'(ІГКМІЯМ1 и МкрКаавленими предметами,
зброєю, рукам^ (дЙйЙіиИІИ'ХОКПКТ слідоутворюючого та
слідоспр^ііійв^'іЙ^^ ,,
Порох—порох: ""ИіРРЖ^ ,
вибухова речовяШ. яку МбтОСОВують ДМ стрільби з вогне-
пальної зброї та длй виготовлення снарядів 1 Патронів. П.
буває: ») бездимний (колоїдний) — частки нітрованої кліт-
ковини у вигляді сірувато-зелених пластинок, циліндрів,
кульок тощо і б) димний — механічна суміш калійної
селітри (75%), деревного вугілля (15%) та сірки (10%).
Посмертная поза тела — посмертна поза тіла:
взаємне розміщення частин тіла, котре настає вже після
смерті, наприклад поза "боксера", котра є наслідком
ущільнення м'яэ(а лЩх д1«ю високої температури. Іноді поза
надається трупу мвуї^І^Пр.»*. хдйвктеонж дл- •»•"——•
вання' ІмІтчіГ- „„.11-ш-я"
надається'.трупу^
ванняї і^танія П(і
Посмертны» ни
посмертні аим
пошкодження, і-
Встановити jir
іноді досить с
користояукхгь
мікроскопії
кових прояві» .__^^
Посмертные роды (лат.1
РОДИ;., \ , - tiill
видавлювання П.ЛОД|М
гітної жімки ГМІМІ^І
•при ГНИТТІ 9рУПАй sW
і MS-—' -••"Т-М "V'»0
характерна для згвалту-
•маш^духами тощо).
JpOttmortales) -
(<Vi''iy,,i
втання сиерті.
-.пошкоджень
-""ЇТОІШ ВИ-
І'іІііЛями),
"у', помет-
трупа ва-
порожнині
Правила судебНО.М^.. ,...дяд»Д!>|И1И1ИМИ»» Трупа —
правила 1 суДОМ^Д^М ^«HMj^HW (експер-
тизи) трупа: •,. ' •пісО1 .•KimBWi "iir .•
регламентовані наказом МОЗ Уммїнм М 6 від 17.01.1995 p.
правила передбачають, зовнішній огляд, внутрішнє дослід-
ження, направлення мат«о(в<яу на лабораторні дослідження
!5*
і врахування їх результатів при складанні підсумків. Ре-
зультати судово-медичної' експертизи (дослідження) оформ-
ляються "Висновком експерта" або "Актом судово-медич-
ного дослідження".
Правила судвбно-медицинского определения степени
тяжести телесных повреждений — правила судово-
медичного визначення ступеня тяжкості тілесних
ушкоджень.
Визначення наявності і ступеня тяжкості ушкоджень —
найчастіший привід для обстеження потерпілих і обвинува-
чених осіб. Обстеження провадиться за правилами, за-
твердженими наказом № 6 від 17 січня 1995 р. Результати
його'оформляються "Висновком експерта" або "Актом су-
дово-м«ди4ного обстеження".
"р^иадуяй^гг ррмопорушення:
порушених і пр4М;^лоруд(внНЯ норм поведінки, встановле-
них закон o^,,H»,||Utt^ актами.
П. медичнш.іід|Ш^|^^ ПрофмійнІ навмисні або з необе-
режнбсті Д^І|1|||І^)<^ Я обов'язків особою
медичного гйірСОНІЛу, шо спричинило Істотну шкоду інте-
ресам дерЖжпТ йіґтер'ені охорони здоров'я, а також ушкод-
ження здоров'ю окремих громадян або викликало небезпе-
ку'для їх життя; караються Законом. П. медичних праців-
ників: незаконне проведення лікарем аборту (ст. 109 КК
України), ненадання без поважних причин допомоги хворо-
му особою медичного персоналу (ст. 113); невиконання або
неналежне виконання службових обов'язків — халатність
(ст. 167); підробка документів (ст. 172); дача завідемо не-
правдивих висновків •(експертом) (ст. 178); злісне ухилен-
ня експерта від явки за викликом органів слідства чи
суду (ст. 179); порушення правил боротьби з епідемією
(ст. 227); виготовлення та збут отруйних, сильнодіючих і
наркотичних засобів (ст. 229); незаконне лікарювання (за-
няття лікуванням особою, що не має належної медичної
освіти) (ст. 226).
Преципитация (от лат. praecipitatio — сбрасывание)—
преципітація, осідання, осадження:
феномен випадання в осад розчиненого антигену при взає-
модії з антитілом, обумовлений нерозчинністю їх комплек-
су в ізотонічному розчині. П. реакція Чистовича—Уленгу-
та — спосіб встановлення видової приналежності крові.
Прижизненные повреждения (лат. laesio intravitales) —
прижиттєві ушкодження:
ушкодження тканин, спричинені до настання смерті; до-
сліджуються при судово-медичних експертизах трупів;
/і52
мають деякі макроскопічні ознаки, такі як товстий крово-
вилив у товщі тканин і багато кр.ові, що вилилась у по-
рожнини, чи При зовнішніх кровотечах; згортання (зсідан-
ня) крові на місці 1 тому міцний зв'язок з місцевими
елементами • тканин?' мІКроскопічно — просування еритро-
цитів по лімфатичних" судинах аж до лімфатичних залоз;
ознаки запалення у вигляді Значного накопичення лей-
коцитів і т. ін. ' ' ":
Признаки сотрясения т»1(в', .'(лат. comotio corppris) —
ознаки струсу тіла; i^'W't1'''11^'1 111 , ,
ушкодження, шо «НМММЙЙІІ'ІІЦ АІЇ іначної сили, як .пра-
вило, тупого твердой» ЯМдавтії (транспортна травма, па-
діння з висоти), іі|6р||<МЮЛЧИО'ирояіліііоться по-різному —
від мікроскопічних крововиливів у тканини 1 органи та їх
набряку до значних розривів чи навіть відривів внутрішніх
органів (серця, печінки, селезінки, нирок, тощо).
Присыпание—присипання:
' специфічна форма асфіксії новонародженої дитини чи, не-
мовляти, коли мати під час кормління груддю засинає і
груди закривають отвори рота і носа дитини, спричиняючи
її смерть.
Причина смерти (лат. causa mortis) — причина смерті:
патологічний стан, що безпосередньо призвів до настання
смерті (наприклад асфіксія, шок, .емболія, гостра крово-
втрата, запалення двгень, 1»|ф|»|р^|1ок«рда трщо).
Продолжительность «НИ!
вал їсть позаутробнфй)
час, протягом якого дні
Продолжительность
тривалість •nyfpti
час життя плоду «її
Птомаины (лат. р(оМ
органічні (переважно
в результаті життсдія,
продуктів розпаду білкії
першу чергу кадамри^^
«бюрюються
організмів з
'•ктивні аміни, у
' Н, ХОЛИН Г9Ш.О).
Пятна трупные т- ,,ОТ<і|ЙЯ^
• абсолютнц.рзнака.еіЙІЯатІККі11
" " ,. , . . -;.,^A(l,i».,.
Р . : :. : , 1',. ^і-.
Раздавливание — роздглення:
надавливания або натискання, що призводить до розчав-
лення, розпліскування або роздушений чого-небудь. У шкод-
453
ження, за яких тканини руйнуються, деформуються внаслі-
док їх здавлення.
Размозжение — розтрощення, розміжчений;
роздроблення, ламання, розбивання на дрібні частини,
шматки, найчастіше кісток. Порушення цілості органа, за
якого тканини його частково або повністю руйнуються, пе-
ретворюються на безформну масу. Такі ушкодження мож-
ливі при дії великої сили — падінні із значної висоти,
транспортних травмах тощо.
Развращение — розбещення:
привчання кого-небудь до аморальних звичок.
Р. неповнолітніх — привчання неповнолітніх до амораль-
них звичок.
Разделение — розділення:
поділ органу чи тканини на частки, розділ трупа з метою
утаємничення злочину.
Разруб •—розруб:
. розділення m иматки» розсічення внаслідок удару чимось
гострим, як правило, wuKKffM, • розмаху. Ушкодження вна-
>. айи>к дії кредита, що рубить (сокири, шаблі) — рани,
вруби та розруби кісток.
Разрыв — розрив:
• розділення на шматки різкими рухами, ривками, розди-
ранням.
Рана — рана:
ушкодження тканин тіла і внутрішніх органів людини будь-
яким чином. Р. може бути на поверхні тіла або входити в
його порожнини, заподіяна тупими предметами (забита),
гострими (різана, колота, колото-різана, рублена, пиляна),
вогнепальна — внаслідок дії кулі, дробу, осколків тощо.
Ранение — поранення:
ушкодження тканин тіла від дії зовнішніх факторів.
Растление — розтління:
позбавлення незайманості, статевий зв'язок з дівчиною, що
не досягла статевої зрілості.
Расчленение — розчленування, розтин:
розділення чого-небудь суцільного, єдиного на окремі час-
тини. Р. трупа: розділення трупа з метою утаювання злочи-
ну. Р. тіла — одна з ознак залізничної травми, за якої
спостерігається відокремлення частин тіла від тулуба.
Реабилитация (франц. rehabilitation, от ге... снова + habilitas
— способность, возможность) — реабілітація:
у медицині комплекс медичних, педагогічних і соціальних
454
заходів, спрямованих на поновлення (чи компенсацію) по-
рушених функцій організму, а також соціальних функцій і
працездатності хворих та інвалідів.
Реакция (лат. re + actto '•— действие) — реакція:
1) відповідь організму на зовнішнє чи внутрішнє подраз-
нення; 2) хімічна взаємодія між двома або кількома речо-
винами, в результаті ЯКОЇ утворюються нові речовини.
Реанимация (лат. г» ^;»^mo — вдыхаю жизнь) — реані-
^ мація; ,„,-<„..,„ '-ЛйМмУ11'''1-.-
.1 і11'1'"»1. ,i1 1 >V;1
штучне відновлення і
який перебував.»
Револьвер (от Лат
«ивих функцій організму,
ОТІ*.1"- 1 •
'-^ револьвер:
коротігоствольна '•(тййівІМН^абрЬіг а 'багном, що має
гнізда (комОрн) Wk rtiTpoNII. TIpW nefeTffH барабан оберта-
ється і гніздо з новим патроном надходить До задньої час-
тини ствола.
Регламентация профессиональной деятельности меди-
цинских работников — регламентація професійної
діяльності медичних працівників:
установлення правил, які визначають порядок роботи ме-
дичного персоналу при наданні лікувально-профілактичної
допомоги населенню.
Резорбция (reswbtto or лат,.геэогЬео — поглощать, впиты-
вать) — резорбція:
в патології РРІСМ6КІ
тіл і запальневогв.а
хом всмоктумні(1Ґ І
,.NftG.. чужорідних
рфо4)»г1в та шля-
'^ .лімфатичні су-
дини- . ... г ','••» 'ft
Рентгенография (р«М!
рентгенографі
, рмсую)
Wtl. •
ІШОТЬ ЗОбра-
_____________ яймочутли-
^,у .атср1.лГ --^^^^^BW .
Реставрация труо* \Щ
— реставрація трув
надання МЛ^тШ
, -ду.з метою «М|ИА
•ваимя. •• , ,. •%щ
Рикошет (франц. МишЫрТ Ticochor
рикошет:, • ,- .'' "•ч1.'»'-<» ^^ '
відскакувамняг ЙвЙ^ЯЩн»' -«ого-небудь предмета під пев-
ним кутом від ПО—рХиЬ об яку він ударяється. Р. пул»: від-
скакування кулі ВІД'порепони (перешкоди) при ударі об
неї.
455
рентгенологі'
жения дослі,
|к№втвновление)
Цгі.
Дірижнттевого. внгля-
иання), фотографу-
- отскакивать) —
Рост — зріст;
довжина тіла людини у положенні стоячи.
Рубець—рубець:
слід на шкірі від рани, що загоїлася, у вигляді складки то-
що. Р. може слугувати особливою прикметою.
с ' - /1 . •;."" 1'' ' , .
Самоповреждение (лат. automutilatio).— самоушкодження:
'навмисне заподіяння шкоди своєму здоров'ю шляхом нане-
сення ушкоджень різними засобами та способами, само-
стійно або за допомоги інших осіб. С. найчастіше спричи-
няється гострими або тупими предметами, рідко — вог-
непальною зброєю та хімічними засобами. Загальними
ознаками С. є: 1) локалізація їх на доступних частинах ті-
ла (тобто там, де зручно дістати власною рукою; С, на спи-
ні надто рідко); 2) порівняна безпечність ушкоджень (час-
тіше 'це численні подряЬинй. поверхневі рани); 3) наяв-
ністьОднакових ушкбджеМь (у |Ы!ктив1, у гуртожитку, у
військовій частині); ^ суперечйість 1 незадовільність пояс-
нень іиоідб походження та механізму ушкоджень.
Самоубийство (лат. suicidium) — самогубство:
навмисне, заздалегідь обдумане позбавлення себе життя,
один з видів насильної смерті. С. може бути заподіяно ак-
тивним шляхом (нанесення ушкоджень, повішення, утоп-
лення, отруєння тощо) та пасивним (голодування). Згідно
зі ст. 99 КК України доведення до С; або до замаху на Є.
осіб, якізнаходяться у матеріальній або іншій залежності
від інших осіб, через жорстоке з ними поводження або
систематичне приниження їх людської гідності карається
позбавленням волі на строк до 5 років.
Сдавление — здавлення:
стискання з силою. 3. грудей і живота: один з видів меха-
нічної асфіксії від стискання, виникає у кар'єрах, при ав-
тотравмах, при обвалах будівель під час землетрусів тощо.
Дихання припиняється за рахунок неможливості екскурсії
грудної клітки та дихальних скорочень діафрагми. Чим
важчий стискаючий предмет, тим .швидше настає смерть
(маса 100 кг може викликати1 смерть здорової людини).
Для настання смерті досить стискання одного тільки живо-
та та половини грудей. Видові ознаки 3. грудей і живота:
"екхімотична маска", багряний набряк легенів ("карміно-
вий набряк"), часто—відбитки одягу на шкірі, може су-
проводжуватися переломами кісток, розривами внутрішніх
органів. '
4Я6
Сепсис (от гр. sepsis — гниение) — сепсис:
патологічний стан, .•зумовлений .безперервним або періодич-
ним надходженням у кров мікроорганізмів з вогнища гній-
ного запалення. С. мас значення в генезисі смерті при
ушкодженнях, Кримінальному аборті, опіках і т.ін.
Сероводород (H2S)— сірководень;
газ із специфічним «ММХОМ, отруйний, найпростіша сполу-
ка сірки з воднем. (І (Організмі порушує і припиняє окисні
процесі в тканимах^г)^ Івга у повітрі, яке вдихають, ки-
клнкає параліч ЦІІСі Q«iyrM»RiMfHJ6N, всюди, де гниють біл-
кові речовина. ihWUIfWHteMimkHW^ тому газ накопичу-
ється у вирр^мх «HteiilHMNtoWttbiMJt колодязях тощо.
При вдиханні С. ДІІІІШІЙР.^МВНЯЙ <МЬ, ааламорочення,
сонливість м)!ДОТ».'бям««га„гтфмм^ —гальна слабкість,
потім може настати смерть.. Характерний «Mck отруєння
С. на трупі немає. Завжди необхіді'юп'рйвести аналіа повіт-
ря на вміст у ньому С.
Сеть гнилостная (лат. rete putridum),— сітка гнильна: .
.одна з.об'єктивних ознак гниття трупа. Це гілчасті брунат-
ні, іноді зеленуваті, смуги на поверхні (підшкірній), вен. Яв-
ляють собою загнивання і гемоліз крові у судинах та утво-
рення в них під впливом виділеного сірководню сульф-
гемоглобіну та' сірчастого заліза. У звичайних умовах
з'являється на трупі на ЗЦ день після смерті, іноді раніше.
Симуляция (от лат.і.вІпїиІаЦо^, імцищрдть,, притворство) —
симуляція (пр
свідоме у^авауа;
„певною ф1знч,ного
стану (напр. за^
Скольжение — х<
>ійлнмм1й, без
чциту. У
' ф», яке
- Исде у
дороги
іаслідок
ііпй С.,
ВодрЯрини, садна
" дугоподібної
ти механізм
рух по .будь-якій
відриву від тїі
судовій медицині
штовхають туп»»м
випадку переісуваї
в різних стадіях (
цього на одязі, в
торто численії, п
(іноді "раКйїі ї
форми та Ін. <
травми людини
След.—..слід; ., . . і, . ,і-сі і - ..•-•,'. ...; • ,
1) відбиток, будь-чого на вудь-якій поверхні; 2) залишок
або ознака, ного-небудь (напр. злочину). У судовій трасоло-
гії. ,С, назирають такі матеріальні .аміни у навколишньому
середовищі, внаслідок яких будова поверхні одного предме-
457
та залишила свій відбиток на іншому. Такі С. отримали
назву слідів-відбитків зовнішіньоЇ будови. Предмет, що від-
бився, є слід(о)утворюючнм, а той, на якому утворився від-
биток слід(о)сприймаючим. Розрізняють об'ємні С., поверх-
неві С., С, нашарування, С. відшарування.
Слюна (лат. saliva) — слина:
рідина, що виділяється особливими слизовими залозами у
ротовій порожнині людини або тварини, вміщує слиз, асе-
лілозу та інші компоненти. У суд.-мед. практиці досліджен-
ня С. найчастіше проводиться на недопалках, на клапанах
конвертів, на кляпах та інших предметах. Для доказу наяв-
. ності С. ставлять хімічну реакцію на птіалін (з крохмалем).
Групові антигени в С. виявляють тими самими методами,
що і в крові. Висновки про можливість походження С. від
певної особи дають на основі аналізу С.
Смерть — смерть:
припинення життєдіяльності організму (біологічного обміну
речовин).і. мгнввль його. Ознаки С.: а) ймовірна — відсут-
ність лшмннЯт1 р^ммксів, серцебиття: б) абсолютні —
трупні MflMM, »М(ЛЯ«анні(« охолодження, гниття та трупне
ВМСМХМ4МЯ.
Сморчки (лат. morchella esculenta) — зморшки:
їстівні гриби, дуже схожі за формою та іншими ознаками
на отруйні гриби сморжі. Ті та інші виростають навесні.
Основною різницею між ними є те, що 3. на розрізі мають
однорідну структуру, а сморжі пористу.
Сотрясение (коммоция) (лат. commotio) — струс (ко-
моція):
закрите механічне ушкодження тканин і органів, характе-
ризується порушенням їх функцій без наявних морфологіч-
них змін; найчастіше зустрічається С. головного, спинного
мозку та грудної клітки.
Спектроскопия (лат. spectrum — видимое, видение + гр.
skopeo — смотрю) — спектроскопія:
розділ фізики, що займається вивченням оптичних спектрів
за допомогою спектроскопа. Метод С., грунтується на здат-
ності фарбника поглинати світові хвилі певної довжини та
утворювати спектри поглинання. Кількість, розташування,
ширина та співвідношення інтенсивності смуг поглинання
є постійними для кожної речовини. Тому, напр., виявлення
спектра гемоглобіну або одного з його похідних доводить
наявність крові у досліджуваній речовині і дозволяє за ха-
рактером спектра вирішити, яке саме похідне гемоглобіну
наявне у даному випадку (оксигемоглобін, метагемоглобін,
гемохромоген тощо).
458
Способность — здатність:
уміння здійснити, виконати, робити що-небудь, поводитися
певним чином. 3. до активних дій тяжко травмованого:
можливість, активних ДІЙ після значних ушкоджень або
тяжкої травми.
Средство—aacift '
1) прийом, «оосіб дії для досягнення чого-небудь; 2) пред-
мет, прЯстрйиЙЯф.вукувШсть Їх), необхідний для здійснен-
ня якої-небудь-йіммаФт^. '< • -
Ссадина (лат, «ХСЬгМо^'СЦіЙОІ 1:
ушкодження1 uktt^^ 'С^ЙІ^Г оболонки, що не прохо-
дить крізь уси •^'тіііІЙ*^ дії тупого
. ^ли^ц'""^*;^!^^ '!1 •
лис^дм^ г* і > •
' ! і, -,, .•.иктуй'І11 «KMwiun1^1 і..',іч.і.1, . 1
Сгоматологня судебная — стоматологія судом:
розділ судовоГ мід^диЙй; шУШШ^ШШШії пробле-
ми з точки зору правової практики. Основі» завдання С. с.:
експертиза ушкоджень м'яких тканин і кісток обличчя, а
також зубів у випадках механічної травми, вогнепальних
поранень, дії крайніх температур і електроструму, радіацій-
них уражень; суд.-мед. експертиза ушкоджень, спричине-
них зубами; ідентифікація особи: віку, статі, професії, міс-
ця протезування за стоматологічним статусом; суд.-мед.
експертиза професійних правопорушень лікарів-стоматоло-
гів тощо.
Строчок (лат. h«lvdll tte6hWU сПорж. стречок:
сумчастий із •МОрН
ніжкою отвуййт V
лота, що е сильной!
• і . .^ иг'і'Гї
копиру Й куцою
Мться гельвелова кнс-
^ТОЙ.
+ гр. halma — кровь
Мтворій«Ься
«но
Сульфгемоглоби; (Л
+ globus — шар)
сполучення
при тнигН і
забарвлення
Танатология (гр.
танатологія:
танатологія: - .. 1 •і-^"ІЯІГЩГ - № •'
вчення про СМСрТЬ, Т«б—<1)іуіС, ШО вивчає процес умиран-
ня, смерть, ЇЇ ПРИЧИНИ ІЛРОЯвМ. Т. поділяється на загальну
і спеціальну. Загальне. Т. •ивчае загальні закономірності
Процесу вмирання. Трупні плями та їх залежність від стану
зовнішнього середовища, особливості дослідження трупа
для визначення причин смерті тощо. Спеціальна Т. розгля-
439
дає особливості танатогенезу при різних захворюваннях,
ушкодженнях, отруєннях та інших причинах смерті.
.Судова Т. — розділ Т., що є компетенцією судових лікарів,
вивчає всі види насильницької та раптової (наглої) смерті.
Татуировка—татуювання:
наколоті особливою фарбою візерунки на тілі; малюнки на
шкірі, зроблені за допомогою уколів голкою та втирання в
утворені ранки різних барвників. Розрізняють Т. звичайні,
художні; за кількістю — поодинокі та численні. За змістом
— професійні, любовні, еротичні, надписи, дати тощо. Т.
залишається на шкірі людини на все життя і є прикметою,
за якою можна впізнати та ідентифікувати затриманого; це
найцінніша розпізнавальна ознака при знаходженні і вста-
новленні особи невідомих трупів.
Теория гидродинамического действия пули —теорія
гідродинамічної дії кулі:
теорія, згідно з якою снаряд, проникаючи у рідке або на-
піврідке середовище, надав йому значної швидкості. .Однак
у середовищ! енер(;Іц снаряду не поширюється рівномірно у
Ї;1 боки, а слрямовусться переважно у напрямку пострілу.
акЙМ ЧИНОМ, визначним фактором у взаємодії снаряду (ку-
лі)'з рідким середовищем є рідина з притаманними їй фі-
зичними якостями, зокрема набуття таким середовищем
енергії снаряду.
Теория ударного действия пули — теорія ударної дії
кулі: , , ,..;,. . ,.; •
теорія, згідно з якою рушійна дія кулі на будь-якій відстані"
і щодо всіх тканин тіла визначається великою .кінетичною
енергією та щільністю кулі, а також опором тканин ураже-
ного тіла. ._ '.. ... ••
Тление — тління:
процес розпаду білків при вільному доступі повітря, неве-
ликій кількості вологи та переважанні аеробних бактерій;
один з видів гниття. Т. відбувається інтенсивніше за зви-
чайне гниття, з більш, повним окисленням, і супроводжу-
ється відносно невеликим утворенням смердючих газів.
Токсикоз травматический—токсикоз травматичний;
синдром тривалого стискання, позиційний некроз, або
краш-синдром (від англ. Crush — роздавлювання), своєрід-
ні зміни м'язів з Некрозом. Виникає внаслідок придавлення
важкими предметами, тривалого стискання м'язів при пе-
ребуванні в одному й •тому самому положенні при обвалах
тощо. Стискання м'язів призводить до змін в нирках з яви-
щами ниркової недостатності, уремії,; обумовленими роз-
витком міоглобінурійного нефрозу, що спричиняє смерть
460
•постраждалого. У патогенезі Т. т: мають- значення нейро-
рефлекторний, нейрогуморальний, токсемічиий фактори та
нлазмовтрата. Морфологічно Т. т." дістає вияв у блідості
шкіри та м'язів, ділянок тіла< що піддавалися стисканню,
різкій набряклості тканин у межах стискання, коагуляцій-
ному некрозі з розладом М язових волокон, збільшенні ни-
рок, набуханні, 'ЦС коркового шару, темно-червоному забарв-
ленні пірамід, некроз^ епітелію звивистих каналів, запов-
ненні клітин ЦЬОГО •п1твДІЮ темним пігментом.
Токсикология (гр. ІОХІКОЛ— «Я + legos — учение) — ток-
1 СИНОЛОГІЯ: 1"1 .i,t,,,.ii,i,-h, 1 І."1
наука, що вивчав фізичйі й ХІМІЧНІ властивості отрут та їх
дію на органі», Т, СуІЮ—: гй^аів1 Судової медицини. що
вивчає отруєння а м«Т«о вбивства «бо •самогубства чи вна-
слідок випадкового потвяпляння отрути в органіам людини.
Токсин — токсин:
речовина бактеріального, рослинного або тваринного по-
ходження, що, потрапляючи до організму людини або тва-
. рини, спричиняє їх захворювання або загибель.
Толкование результатов судебно-лабрраторных иссле-
дований — тлумачення результатів судово-лабора-
торних досліджень:
висновок, пояснення суд.-мед. експерта, що грунтується на
результатах лабораторних досліджень. Результати судово-
лабораторних досліджень органів 1 тканин (поеитивні або
негативнії мають вити вв-Аім-м»—"""- -і"-—' -'--
негативні) мають бути J
му що позитивний Maj
а негативний не вМИМ
таті треба відкинути Ті
труп після смерті, потЬ
потрапляння отрути'»
ща. потрапляння ОИЙІ
веденні судово-л«бв|М11
тати аналіау можуть О
організму, розкладом
трупі після смерті лю
отрути, що потрапила
отрути хімічним шляхс
них дослідженнях. ВИ
отруєння припустимиї
Іаовані лікарем, то-
гь факту отруєння,
Позитивному резуль-
^••'•'ляння отрути в
іганізм як ліків,
сармови-
ІКМ В Кро-
ні реауль-
м отрути з
життя або в
малою кількістю
|яКстю виявлення
судово-лаборатор-
