
- •Студенти повинні
- •Розділ 1. «Теоретичні основи комерційної діяльності на ринку товарів та послуг».
- •Тема 1.1. «Поняття та суть комерційної діяльності»
- •Субєктами комерційної діяльності відповідно до чинного законодавства України можуть бути фізичні та юридичні особи.
- •Класифікація субєктів комерційної діяльності
- •Продукція виробничого призначення
- •Тема 2.1.: «Основи функціонування оптового ринку». План:
- •Класифікація оптових підприємств
- •Функції оптових торговельних підприємств
- •Тема 2.2 : «Організація комерційної діяльності
- •Специфікація
- •Протокол розбіжностей по договору ___________________________
- •Протокол Узгодження розбіжностей до договору
- •Тема 2.3. : «Організація оптових закупівель товарів». План:
- •Критерії попереднього відбору постачальників.
- •Критерії кінцевого відбору постачальників.
- •Значення і види оптових ярмарок
- •Організація роботи оптового ярмарку
- •Порядок укладання договорів на ярмарку
- •Біржові угоди.
- •Види біржових угод.
- •Т е м а :»Організація оптового продажу товарів та їх постачання в роздрібну торгівельну мережу».
- •Передумови формування ринку оптових послуг і їх класифікація.
- •Т е м а: «Організація оптового продажу товарів та їх постачання в роздрібну торгівельну мережу».
- •Методи товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- •Тема : «Оптовий продаж товарів».
- •Формування асортименту товарів та вивчення попиту населення у роздрібній торгівлі.
- •Формування асортименту товарів та вивчення попиту населення у роздрібній торгівлі.
- •Специфічні чинники
- •Особливості продажу товарів у роздрібній торговельній мережі. Форми продажу товарів.
- •Правила продажу товарів у кредит.
- •Категорії «секунд – хенду»
- •Форми та методи досягнення комерційного успіху.
- •Показники ефективності комерційної діяльності.
- •Аналіз і оцінка комерційного ризику.
- •Система послуг у роздрібній торгівлі як засіб стимулювання продажу товарів.
- •Рекомендована література
- •Законодавчі та нормативні документи:
- •Основні підручники:
- •Додаткові підручники і посібники:
Функції оптових торговельних підприємств
Оптові торговельні підприємства, зміст основної роботи яких полягає в опосередкуванні комерційних зв'язків між сферою товарного виробництва і сферою споживання, покликані забезпечувати виконання низки основних і допоміжних, комерційних і виробничих функцій. Основні функції оптових формувань полягають у безперебійному забезпеченні потреб товаровиробників у збуті і роздрібних торговців у постачанні товарами, а допоміжні — у наданні своїм партнерам комплексу організаційно-технологічних послуг.
Комерційними функціями оптових торговців є:
• вивчення кон'юнктури й окремих сегментів товарного ринку;
• планування, організація і проведення оптових закупівель товарів;
• організація товаропостачання і здійснення оптового продажу;
• оперативне управління товарними запасами;
• створення системи надання до- і після реалізаційних послуг;
• рекламно-інформаційне забезпечення гуртової торгівлі.
Виробничі функції оптових торговельних підприємств включають низку операцій, що є, no-суті, продовженням процесу виробництва— комплекс внутрішньо-складських технологічних операцій (приймання, зберігання тощо); операції доведення і фасування; операції транспортного забезпечення товарного руху.
Поряд з оптовими торговельними підприємствами активну участь у здійсненні операцій обміну товарів і послуг на оптовому ринку беруть різноманітні господарські формування. Певна частина з них діє на інституціональному ринку вже досить тривалий час, інша частина – це нещодавно утворені господарські формування ринкового типу.
В умовах директивно-планового господарського механізму на гуртовому ринку функціонувала велика кількість оптових організацій, основним завданням яких було формування і регулювання внутрішнього розподілу матеріальних благ, виготовлених у країні, і практичне втілення державної монополії на здійснення експортно-імпортних операцій.
Оптова організація – це сукупність структурно і функціонально взаємопов’язаних оптових підприємств із спорідненою товарною спеціалізацією або з відомчою постачальницько-збутовою орієнтацією.
Оптові організації радянського типу діяли на різних рівнях: союзному, республіканському і обласному. Вони набували різних організаційних форм: главки Міністерства торгівлі, всесоюзні й республіканські об’єднання, торговельно-посередницькі контори. Усі ці оптові організації мали власну мережу гуртових баз і займалися оптовою реалізацією на території країни текстилю, одягу, взуття, господарських і культурно-побутових товарів.
Принципова зміна засад господарювання відкинула потребу в складній і багатоукладній структурі оптових організацій. На зміну оптовим організаціям із планово-регулювальними і розподільчими функціями прийшли господарські формування інституціонального ринку нового типу.
Законодавче закріплення рівності усіх форм власності та регулювання відносин власності диференціювало видову різноманітність суб’єктів оптового ринку. За характером перейняття права власності оптові господарські формування поділяються на такі види:
оптові формування, що діють від власного імені та за власний кошт і
повністю перебирають права власності;
гуртові формування, що діють від власного імені, але за кошт клієнта;
інституціональні формування, що діють від імені та за кошт клієнта;
зазвичай посередники цього виду не об’єднуються в організацію, а діють як приватні підприємці.
Оптові дилери – це господарські формування оптового ринку, що набувають права власності на товар тільки одного товаровиробника або посередника, щоб і надалі реалізувати цей товар у певному регіоні протягом визначеного часу. Зазвичай оптовий дилер не може здійснювати оптові операції з іншими аналогічними, а тим більше з конкуруючими товарами.
На відміну від дилера, оптовий дистриб’ютор одночасно встановлює і підтримує партнерські комерційні зв’язки з багатьма конкуруючими товаровиробниками, орієнтуючись лише на власну спеціалізацію, фінансові ресурси і можливості збуту. Іншими словами, оптові дистриб’ютори – це фінансово стійкі гуртові організації й підприємства зі значним обсягом оптового обороту.
Оптові посередники – це чисельна група господарських формувань гуртового ринку, що не перебирають на себе права власності на товар, а натомість виконують одну або декілька послуг, пов’язаних із процесом гуртової реалізації.
Інфраструктура інституціонального ринку є складовою частиною інфраструктури товарного ринку. Це сукупність установ, підприємств, служб і комерційно-торговельних заходів, що створюють загальні умови для ефективного провадження процесу оптової реалізації товарів і послуг.
Функціональне призначення інфраструктури оптового ринку полягає у забезпеченні нормального перебігу основних комерційно-господарських операцій, притаманних суб’єктами оптової діяльності.
Важливою особливістю інституціональної інфраструктури є її неосновний, вторинний і допоміжний характер. Вторинний характер гуртової інфраструктури обумовлює недоцільність її самостійного функціонування поза межами оптового ринку. Як і виробнича чи обслуговуюча, інфраструктура оптового ринку не може існувати без первинного її об’єкта – оптового обороту і сукупності суб’єктів, що його здійснюють.
Вторинний, допоміжний характер оптової інфраструктури не означає її другорядності або необов’язковості. Розвинута інституціональна інфраструктура в цивілізованих економічних системах значно спрощує товаропросування від виробництва до споживача, прискорює товарооборотність, підносить рівень сфери обміну.
Основні результати праці в системі елементів гуртової інфраструктури виявляються у специфічній формі – послузі виробничого або невиробничого характеру. При цьому кінцевий продукт не створюється, а лише збільшується вартість уже створених матеріальних благ.
Інституціональна інфраструктура не обмежується лише оптовим ринком. Вона має міжгалузевий характер, оскільки обслуговує всіх суб’єктів товарного ринку: виробників, роздрібних торговців тощо. Особливістю інфраструктури оптового ринку також є її територіальне розміщення – її елементи розміщені практично в усіх регіонах, всюди, де здійснюється комерційна діяльність.
Інфраструктура оптового ринку – це сукупність (комплекс) підприємств, установ, організацій, об’єктів, які організаційно, ресурсно, технічно забезпечують умови функціонування оптового ринку та його розвитку.
За функціональним призначенням у складі суб’єктів інфраструктури оптового ринку виділяються дві групи елементів: елементи основної інфраструктури і елементи загальної інфраструктури оптового ринку.
Основна інфраструктура оптової торгівлі включає низку підприємств, установ і інституцій, що внутрішньо притаманні, постійно наявні в ході здійснення операцій оптової купівлі-продажу товарних партій.
Так, установи бірж і аукціонів, підприємства оптових ринків, склади гарантійного і консигнаційного зберігання, а також такі комерційно-торговельні заходи, як гуртові ярмарки, комерційні торги, ви-ставки-продажі, не мають на меті створення й отримання комерційного прибутку, вони зазвичай не є повноцінними учасниками комерційної діяльності, а тільки обслуговують оптовий процес1. Натомість більшість комерційно-торговельних заходів, що проводяться для учасників оптової торгівлі, переважно є обмеженими за часом і строками проведення (короткотерміновими або періодичними), можуть носити одноразовий характер і не мати постійного місця проведення, але організовуються з метою створення умов для встановлення господарських зв'язків між оптовими продавцями (виробниками, посередниками) і покупцями (посередниками і роздрібними торговцями) товарів.
Елементи загально ринкової інфраструктури оптового ринку включають зовнішні формування, що беруть участь у забезпеченні функціонування товарного ринку в цілому. Підприємства і служби зовнішньої інфраструктури обслуговують усіх суб'єктів товарного ринку незалежно від їх спеціалізації або участі в конкретній підгалузі торгівлі. Вони забезпечують одночасно виробничі, торговельні (гуртові і роздрібні), обслуговуючі та інші підприємства всіх форм власності.
До суб'єктів загальної інфраструктури належать підприємства і їхні функціональні підрозділи транспорту, зв'язку, матеріально-ресурсного забезпечення (вода, газ, електроенергія, тепло). Активними елементами загальної інфраструктури оптового ринку є установи фінансово-кредитного обслуговування, страхові і суто ринкові (маркетингові, сервісні, рекламні та інформаційні) структури.
Сучасні економічні системи є складними, динамічними і взаємопроникшими системами основних (структурних) і допоміжних (інфраструктурних) елементів, їх можна характеризувати як взаємодоповнювальні системи основної діяльності і загальних умов її здійснення, між якими існує тісний безперервний і стабільний взаємозв'язок. Таким чином, господарські формування оптової підгалузі, підприємства основного виробництва і сільського господарства разом з елементами основної та загальної інфраструктури утворюють цілісну систему взаємозв'язаних і взаємообумовлених ланок, спрямованих на задоволення економічних виборів і соціальних потреб споживачів.
Господарські формування оптової підгалузі, підприємства основного виробництва і сільського господарства разом з елементами основної та загальної інфраструктури утворюють цілісну систему взаємопов’язаних і взаємообумовлених ланок, спрямованих на задоволення економічних виборів і соціальних потреб споживачів.
Ефективна діяльність будь-якого суб’єкта оптового ринку неможливо без створення у ньому комерційної служби – складового елемента організаційної структури оптового господарського формування, на який покладається організація і здійснення комерційної роботи. Ця ділянка господарської діяльності суб’єкта інституціонального ринку є основною і передбачає виконання сукупності організаційно-технологічних операцій, а також управління ними.
Склад та структура комерційних служб підприємства і організацій, інших господарських формувань, що функціонують на оптовому ринку, визначаються самими суб’єктами оптової діяльності й залежать від обсягів діяльності, функціонального рівня, зони обслуговування, характеру комерційних зв’язків із постачальниками і оптовими покупцями.
Розповсюдженим видом комерційної служби оптових підприємств є торговий відділ, який очолює заступник директора оптової бази і є самостійним оперативно-функціональним елементом організаційної побудови оптового підприємства.
Торговий відділ оптового підприємства організовує безпосередньо роботу із товарними масами, що закуповують і реалізовують дані господарські формування, очолює виконання суто технологічних операцій – складування і переміщення товарних потоків.
На особливо крупних оптових підприємствах, що взаємодіють на міжрегіональному ринку з великою кількістю інших суб’єктів оптового ринку, можуть бути створені товарні відділи. При цьому оперативно-комерційні операції кожного товарного відділу розмежовуються в розрізі укрупнених товарних груп.
Важливого значення набуває правильний добір, розстановка і переміщення кадрів в умовах створення на оптовому ринку нових господарських формувань без належного досвіду здійснення комерційної діяльності в умах конкурентної взаємодії.
Комерційні служби суб’єктів оптового ринку виконують низку взаємопов’язаних функцій. До них належать: вивчення попиту споживачів через узагальнення замовлень роздрібних торговельних підприємств; аналіз динаміки кон’юнктури ринку на підставі даних про зміни у структурі оптових продаж;визначення потреби в оптових закупівлях; виявлення потенційних джерел оптових закупівель; проведення переддоговірної роботи ; укладання договорів на оптову закупівлю із постачальниками; організація ритмічного і своєчасного завезення закуплених товарів на підприємство; формування торгового асортименту на складах підприємства; організація товаропостачання роздрібної торговельної мережі; розробка і застосування раціональних схем доставки товарів до роздрібних торговельних підприємств; активний вплив на виробничі підприємства, формування їх виробничої програми; надання практичної допомоги підприємствам роздрібної торгівлі тощо (рис. 2.1.4).
Закупівельні
: -
проведення переддоговірної роботи; -
укладання договорів з оптовими
постачальниками; -
організація завезення товарів; -
контроль якості й кількості закуплених
товарів; -
претензійна робота.
Реалізаційні
: -
формування торговельного асортименту; -
укладання договорів на постачання; -
організація товаропостачання роздрібної
торговельної мережі; -
розробка схем доставки товарів у
магазини.
Функції
комерційних служб
Ринково-організаційні
: -
вивчення попиту; -
аналіз кон’юнктури ринку; -
визначення потреби в оптових закупівлях; -
виявлення джерел постачання; -
визначення контингенту покупців; -
вплив на формування виробничого
асортименту; -
практична допомога роздрібним торговцям.
Рис. 2.1.4. Система функцій комерційних служб оптових формувань.
Комерційні служби забезпечують також повноту і своєчасність виконання тісно пов’язаних із вище наведеними технологічних оптових операцій; приймання, складування, внутрішньо складське переміщення, формування замовлень, відпуск і експедирування товарів оптовому покупцеві.
Практична діяльність комерційних служб усіх господарських формувань інституціонального ринку розпочинається з ретельного аналізу поточної кон’юнктури ринку товарів, що обрані даним суб’єктом оптової торгівлі в якості об’єктів власної спеціалізації.
Матеріалами для здійснення кон’юнктурних досліджень є дані динаміки продажу в регіоні й ступінь охоплення платоспроможного попиту населення; дані про структурні зрушення в товарообороті; прогнози випуску продукції галузями промисловості й надходження місцевих та імпортних товарних ресурсів; відомості про структуру і потенціал суб’єктів споживчого ринку в зоні обслуговування оптового підприємства.
Комерційні служби суб’єктів оптового ринку формують торговий асортимент у власних складських підрозділах через проведення підсортування виробничого асортименту тих товарних, що характеризуються асортиментною складністю. Для цього в оптових підприємствах здійснюється низка торговельно-технологічних складських операцій. За товарними групами як складного, так і простого асортименту для складської й транзитної форм товаропостачання обов’язково здійснюється розукрупнення, подрібнення оптових партій згідно із запитами клієнтів-покупців оптових підприємств.
Складною ділянкою роботи комерційних служб суб’єктів оптового ринку є організація товаропостачання роздрібних торговельних підприємств та інших клієнтів.
Комерційні служби гуртових підприємств активно взаємодіють із виробниками товарів і послуг й роздрібними торговельними підприємствами, що пояснюється проміною, посередницькою місією оптових суб’єктів товарного ринку. Зокрема, вони активно впливають на формування виробничого асортименту, стимулюють випуск нових, якісніших і відносно дешевших товарів. З іншого боку, комерційні служби підприємств оптового ринку постійно взаємодіють із власними клієнтами – роздрібними торговельними та іншими підприємствами, надаючи їм можливу практичну допомогу матеріального, інформаційного, консультативного характеру, забезпечують рекламою тощо.