Класифікація субєктів комерційної діяльності

Ознаки	Види , типи субєктів
Юридичний статус	Юридична особа. Неюридична особа. Фізична особа – підприємець.
Організаційно-правова форма	Прості : підприємства, товариства, кооперативи Складні : асоціації, спілки, корпорації, концерни, холдинги, транснаціональні кампанії.
Форма власності	Державна, колективна, приватна, змішана.
Призначення (функції)	У сфері роздрібної торгівлі : магазини, аптеки, підприємства громадського харчування, побутового обслуговування населення.
	У сфері оптової торгівлі : оптові бази, оптово-роздрібні підприємства, дистрибютори, оптові продовольчі ринки.
	У сфері торговельного посередництва : біржі, аукціони, агентські фірми, консигнатори, брокерські контори, стопісти, фектори, лізингові кампанії.
Правове становище	Резиденти, нерезиденти.

Наведена класифікація охоплює основні ознаки, за якими суб'єкти комерційної діяльності поділяються на види і типи, характерні для всіх трьох функціональних сфер торгівлі: роздрібної, оптової і посередництва.

Суб'єкти комерційної діяльності постійно видозмінюються, трансформуються, максимально пристосовуються до конкурентного середовища. В той же час лібералізація комерційної діяльності, глобалізація міжнародної торгівлі породжують принципово нові форми і види суб'єктів ринку. Серед них слід виділити віртуальні магазини і дистриб'ютори у системі електронної комерції, фінансово-промислово-торгові групи, транснаціональні торговельні компанії та інші. В українській економіці ці формування тільки починають свій розвиток.

ТЕМА : «Товари та послуги, як об’єкт

комерційної діяльності».

План:

Література:

В.В. Апопій «Організація торгівлі», с.50-64, Київ, 2005 р.

В.В. Апопій, Бабенко С.Г. «Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг», с. 50- 64, Київ, 2002 р.

Після вивченої теми студенти повинні знати:

Що є об’єктом комерційної діяльності, як поділяються об’єкти комерційної діяльності, як вони характеризуються, які до них вимоги.

Питання для самоконтролю:

1.Як в умовах ринку визначається товар?

2.Як можна класифікувати об’єкти комерційної діяльності?

3.Чим послуга відрізняється від матеріального товару?

4.Які види послуг найбільш поширені на ринку?

5.Які основні вимоги до об’єктів комерційної діяльності?

Товарний характер розширеного суспільного відтворення обумовлює обєктивну необхідність існування товарного ринку – місця і сфери здійснення обміну ново виготовленого товару, оцінки його вартості.

У процесі сучасного розвиненого постіндустріального виробництва щодня створюється широка гама споживчих вартостей (товарів і послуг),найрізноманітніших за характером, місцем, часом і обсягами споживання. Спільним для більшості з них є те, що основна маса новостворених товарів і послуг скеровується на товарний ринок для їхньої оцінки шляхом співвідношення попиту і пропозиції з метою подальшої реалізації (продажу).

Абстрагуючись від розгляду сутності поняття «ринок» – всебічно вивченої економічної категорії, зупинимося на характеристиці саме товарного ринку і його важливої складової частини – оптовому ринку товарів і послуг. У вузькому змісті під товарним ринком розуміють місце реалізації (еквівалентного обміну) усієї кількості товарів та послуг, що постійно виготовляються або створюються.

Своєю чергою, увесь товарний ринок в організаційному аспекті може бути поділений на дві великі складові частини: роздрібний (споживчий) і оптовий (інституціональний) ринки (рис. 5.1.).

Товарний ринок
Оптовий (гуртовий, інституціональний) ринок			Роздрібний (споживчий ринок)
Виробничі підприємства	Органи державного управління	Посередники (оптові, комерційні та інші)	Індивідуальні споживачі	Домогосподарства (сімї)

Рис. 5.1. Система елементів (підсистем) товарного ринку.

Основними ознаками, що дозволяють провести такий, до деякої міри умовний, поділ товарного ринку, є мета і характер подальшої комерційної діяльності з придбаним товаром, а також усереднені загальної обсяги торговельних операцій і оборудок, що характерні для окремих його складових елементів.

Перший елемент, або підсистема, - роздрібний (споживчий) ринок, який включає в себе попит, пропозицію і ціни матеріальних благ, що скеровуються на особисте споживання окремих індивідів або домогосподарств. Відмінності між окремими секторами цієї підсистеми випливають із відмінностей у способі використання споживних властивостей різних товарів: частина товарів може служити для задоволення потреб окремої особи (предмети одягу, взуття, гігієни), тоді як інші товари задовольняють потреби всього домогосподарства (посуд, килими, меблі). Однак в обох випадках спільною є мета предявлення попиту на роздрібному ринку – кінцеве споживання товарів.

Другим невідємним елементом загального товарного ринку є оптовий (гуртовий, інституціональний) ринок товарів і послуг. Оптовий ринок – сукупність попиту, пропозиції і цін на матеріальні блага, що обмінюються між субєктами різних сфер товарного виробництва з метою подальшої реалізації, продовження виробничого циклу або забезпечення суспільних потреб.

Оптовий (гуртовий) ринок за внутрішніми ознаками суттєво відрізняється від споживчого (роздрібного) ринку. Це, по-перше, мета предявлення попиту: інституціональні субєкти ринку, на відміну від індивідуальних споживачів, не передбачають кінцевого індивідуального споживання товарів і послуг. По-друге, значно відрізняється контингент клієнтів оптового ринку: з ними, на відміну від переважно персоніфікованих покупців роздрібного ринку, найчастіше взаємодіють колективні субєкти господарських відносин: фірми, підприємства, організації, підприємці-комерсанти тощо.

Об'єктом комерційної діяльності виступає товар - продукт виробничо-економічної діяльності, або природне багатство, яке має вартість і обмінюється на ринку у грошовій форми До товару належать, як матеріальні речі, так і нематеріальні: фізичні об'єкти, послуги, робочі технології, енергія, ідеї та інші.

У ринковому середовищі по суті всі продукти праці визнаються потенційним товаром і на них розповсюджуються товарно-грошові відносини. Номенклатура товарів на внутрішньому ринку охоплює мільйони видів і різновидів. При цьому вона з кожним роком розширюється, тому виникає необхідність класифікації величезної маси товарів та послуг.

За призначенням товари як об'єкт комерційної діяльності можуть бути поділені на два класи: товари широкого вжитку і товари виробничого призначення.

Товари широкого вжитку служать для задоволення особистих та сімейних потреб. Існують різні класифікації цього класу товарів - товарознавча, торговельна, статистична, митна, міжнародна. Кожна з них має свою конкретну мету. З позицій майбутньої професії комерсанта найбільший інтерес становить торговельна класифікація (рис. 1.4.1.)

Товари широкого вжитку

Непродовольчі товари

Особистого використання

Сімейного

вжитку

Продовольчі

товари

Рослинного походження

Тваринного походження

Групи товарів

Підгрупи товарів

Різновиди товарів

Задоволення потреб

Фізичних Матеріальних Соціальних Духовних

Асортимент

Простий Складний

Попит

Повсякденний Періодичний Особливий

Походження товару

Вітчизняного виробництва Імпорт

Рис. 1.4.1. Класифікація товарів широкого вжитку

У наведеній класифікації використані ознаки, що характеризують товарознавчі, комерційні, маркетингові та митні аспекти товарів.

Товарна група - це укрупнений поділ номенклатури товарів залежно від їх призначення. До товарної групи, наприклад, відносять м'ясо і м'ясопродукти, молоко і молокопродукти, кондитерські вироби, тканини, швейні вироби. На базі товарних груп в торговельній практиці формують груповий асортимент.

Товарна група може бути поділена на підгрупи, які характеризуються об'єднанням видів товарів за такими ознаками як призначення, склад, стать, вік та інші. Так, група "тканини" може бути поділена на підгрупи: бавовняні, вовняні, шовкові, льняні. Товарна підгрупа служить основою для створення видового асортименту в торгівлі.

Товари простого асортименту налічують 5-6 різновидів (сіль, цукор, сірники), а товари складного асортименту - сотні а інколи тисячі внутрівидових найменувань (одяг, електротовари, кондвироби).

Товари повсякденного попиту (мило, зубна паста, молоко, хліб), періодичного попиту (одяг, культтовари, будматеріали) і особливого попиту (автомобілі, меблі, електронні системи) відрізняються частотою попиту.

Складність асортименту і частота попиту широко використовуються у класифікації товарів з метою формування асортиментної політики, територіального розміщення асортименту в малих, глибинних поселеннях, селах, райцентрах, містах.

Класифікація товарів залежно від задоволення потреб - фізичних, матеріальних, соціальних, духовних потрібна для аналізу і оцінки соціальної ролі торгівлі, її виливу на формування і задоволення особистих потреб.

Фізичні потреби обмежені їжею, простим одягом, теплом. Матеріальні потреби виникають у процесі життєдіяльності людини і охоплюють, по суті, всі матеріальні блага. Група духовних потреб спрямована на забезпечення духовного відтворювання за допомогою аудіо - відеозаписів, книг, преси, культурних цінностей.

Товари виробничого призначення становлять другий значний клас об'єктів комерційної діяльності. Ці товари мають такі особливості:

- використовуються у сфері виробничого споживання; переносять свою вартість повністю або частково на готовий продукт у процесі виробництва; відрізняються надзвичайно широкою і складною номенклатурою.

Товари виробничого призначення можна розділити на пять груп (рис. 1.4.2.)