
- •Список умовних скорочень
- •Розділ 1 інформаційне забезпечення політики сша в боротьбі з тероризмом як предмет наукового дослідження
- •1.1. Боротьба з тероризмом як напрямок державної політики
- •1.2. Теоретико-методологічні засади інформаційного забезпечення політики держави
- •1.3. Методика дослідження інформаційних аспектів політики сша у боротьбі з тероризмом
- •Розділ 2 концепція мережно-центричного протиборства як інструмент інформаційного забезпечення політики сша
- •2.1. Об’єктивні передумови виникнення концепцій інформаційного та психологічного протиборства
- •2.2. Сутність мережно-центричного протиборства як етапу розвитку концепцій інформаційно-психологічного впливу
- •2.3. Методи, прийоми та межі реалізації концепції мережно-центричного протиборства в концепціях Збройних сил сша
- •2.4. Інформаційні операції в контексті концепції “Мережних війн”
- •Розділ 3 інформаційне забезпечення антитерористичної кампанії сша в афганістані (2001–2002 рр.) та в іраці (2003 р.)
- •3.1. Концепція “мережної війни” у глобальній війні з міжнародним тероризмом та її особливості
- •3.2. Збройне протистояння в рамках війни з тероризмом як війна в “четвертому вимірі” – Афганістан та Ірак
- •3.3. Інформаційно-пропагандистські операції сша під час бойових дій
- •3.4. Застосування в Україні досвіду сша в інформаційному забезпеченні політики боротьби з тероризмом
- •Висновки
- •Додатки
- •Додаток и. Інформаційно-пропагандистські листівки, що розповсюджувалися під час Іракської кампанії (2003 р.)
- •Список використаних джерел
Висновки
Здійснивши комплексне теоретико-методологічне та практичне дослідження інформаційного забезпечення політики США боротьби з міжнародним тероризмом та окресливши можливості використання цього досвіду в Україні, ми дійшли наступних висновків.
Будь-яке суспільство являє собою складну організовану систему, що прагне за допомогою відповідних соціальних механізмів забезпечити власну стабільність і умови свого розвитку. Як правило, це досягається за допомогою державного апарату та реалізації чітко окресленої державної політики у всіх важливих сферах (суспільно-політичній, економічній, культурній тощо) життя суспільства. Невід’ємним елементом забезпечення стабільного існування та розвитку будь-якого суспільства та держави є певна система безпеки. Головною метою системи забезпечення безпеки, на думку автора, є підтримка стану оптимальної безпеки життєдіяльності країни шляхом створення необхідних умов для реалізації життєво важливих інтересів. Іншими словами, головна мета системи забезпечення безпеки полягає в досягненні нею здатності утримувати всю сукупність загроз на відповідному передкритичному рівні, на якому загрозливі фактори не здатні руйнівно впливати на її існування й розвиток. Тому для системи забезпечення безпеки важливою є здатність вчасно передбачати появу і фіксувати зміну інтенсивності джерел загроз і можливості їх нейтралізації. Об’єктивні процеси глобалізації світу, які супроводжуються перерозподілом сил та зміщенням політичних акцентів на світовій арені, зумовили посилення терористичної активності на рубежі ХХ–ХХІ ст., а широкомасштабні теракти у США, Росії, Іспанії, Великобританії, Індонезії довели, що тероризм перетворюється на самодостатній впливовий чинник системи міжнародних відносин. Усвідомлення масштабу сучасної терористичної небезпеки потребує пошуку ефективних заходів антитерористичної дії глобального, регіонального й національного рівнів. Виходячи з цього, запобігання терористичній небезпеці видається складним і довготривалим процесом, який спонукає до перегляду стереотипних підходів в оцінці даного явища, вимагає подолання конфронтаційної свідомості, що робить наукові дослідження з цієї проблематики актуальними та перспективними.
Інформаційне забезпечення державної політики вважається нами, з огляду на дедалі більшу актуалізацію інформаційно-комунікаційних аспектів життя сучасного суспільства, невід’ємною складовою та запорукою ефективності такої політики. Таке забезпечення державної політики в кожній конкретній сфері має певну специфіку та особливості. Державна політика боротьби з тероризмом, в контексті її формального розподілу на анти- та контртероризм, має відповідно два аспекти інформаційного забезпечення – забезпечення інформацією власне процесу прийняття рішення з подальшим інформаційним супроводом реалізації цього рішення. Звідси необхідною умовою ефективності інформаційного забезпечення в сфері протидії тероризму є нерозривний зв’язок як форм власне державної політики в цій сфері, так і форм її інформаційного забезпечення.
Аналіз сучасного стану в сфері інформаційного забезпечення політики сполучених Штатів Америки в боротьбі з міжнародним тероризмом засвідчив, що чільне місце в цих процесах посідають концепції інформаційно-психологічного впливу. Помітною тенденцією останніх років стало використання в цій сфері мережних підходів, відпрацьованих в часи “холодної війни”. Ці підходи передбачають тісний зв’язок в першу чергу цивільних та військових структур, а також елементів в межах цих структур, сучасного суспільства в контексті забезпечення ефективної протидії загрозам національній безпеці держави, в тому числі й міжнародному тероризму. Результатом використання таких підходів стала поява та розвиток концепції Мережно-центричного протиборства, яке поєднує в єдине ціле інформаційні та комунікаційні процеси в системі силових структур держави, цивільного та військового апарату.
Хоча практичне втілення окремих положень згаданої концепції, зокрема, технологічних аспектів, що стосуються виконання підрозділами Збройних сил США своїх функцій, наражається на певні труднощі як організаційного, так і більш глобального, об’єктивного характеру, мережне бачення процесів інформаційного забезпечення політики домінує в практиці такого забезпечення в рамках політики США боротьби з міжнародним тероризмом. Про це свідчить здійснений нами аналіз практики інформаційного забезпечення військових кампаній Збройних сил США, проведених в рамках протидії загрозі міжнародного тероризму – Афганської (2001–2002 рр.) та Іракської (2003 р.). Глобальність інформаційного впливу в рамках відповідного забезпечення обох кампаній було доведено в результаті аналізу інформаційних повідомлень українських медіа, які стосувалися безпосереднього висвітлення активної (бойової) фази обох кампаній. Інформація, що циркулювала в національному медіа-просторі України, виявилася цілком узгодженою з завданнями, поставленими відповідними концептуальними документами Збройних сил США щодо здійснення інформаційного та, в межах мережного підходу, психологічного впливу. Мережний характер інформаційного забезпечення обох військових кампаній було доведено в результаті аналізу інформаційно-пропагандистських матеріалів – листівок, які розповсюджувалися під час згаданих акцій.
Аналіз вказаних складових інформаційного забезпечення політики США боротьби з міжнародним тероризмом засвідчив також суттєві прорахунки в розумінні характеру терористичної загрози, яка постала перед Сполученими Штатами, що суттєво вплинуло на окремі (в першу чергу – психологічні) елементи такого інформаційного забезпечення. Ігнорування цього досвіду, а також негативні тенденції, які виявило практичне дослідження – пряме запозичення іноземного інформаційного контексту національними засобами масової інформації України в контексті такого чутливого для державної безпеки чинника, як міжнародний тероризм та боротьба з ним, шкодить національним інтересам держави та становить серйозну загрозу національній безпеці.
В зв’язку з цим нами було запропоновано такий ряд кроків, спрямованих на оптимізацію інформаційного забезпечення політики боротьби з міжнародним тероризмом в Україні з урахуванням досвіду США в цій сфері:
В організаційній сфері:
розробити концептуальні підходи до інформаційного забезпечення політики боротьби з тероризмом з урахуванням сучасних підходів до розуміння анти- та контртерористичної політики держави;
розробити відповідні стратегії інформаційного забезпечення політики боротьби з тероризмом для кожного з її суб’єктів;
запровадити механізми практичної реалізації цих стратегій на рівні інформаційних відділів органів державної влади, загальнонаціональних та регіональних ЗМІ.
В нормативній сфері:
забезпечити належне, відповідно до практики інших держав, законодавче регулювання діяльності суб’єктів державної політики боротьби з міжнародним тероризмом, в тому числі й Збройних сил;
повніше окреслити інформаційне забезпечення політики боротьби з тероризмом, не обмежуючись лише інформуванням громадськості про терористичні акти, а поширюючи натомість таке забезпечення на усі етапи анти- та контртерористичних операцій.
В сфері практичної реалізації на міжнародному рівні:
здійснювати постійний аналіз практики інформаційного забезпечення політики протидії загрозі міжнародного тероризму іноземних країн з урахуванням їх досвіду в цій сфері;
ввести інформаційну складову в усі міжнародні навчання з проведення анти- та контртерористичних операцій, в яких бере участь Україна.
Аналіз та використання досвіду інформаційного забезпечення політики боротьби з міжнародним тероризмом іноземних країн – стратегічних партнерів України, в першу чергу, сполучених Штатів Америки, дозволить Україні оптимізувати власні процеси інформаційного забезпечення політики боротьби з міжнародним тероризмом, що безумовно позитивно позначиться на ефективності забезпечення національної безпеки держави, а також дозволить стати надійним партнером в цій сфері для інших країн та міжнародних організацій і посісти чільне місце в системі міжнародної безпеки.