167

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На правах рукопису

Жовтенко Тарас Григорович

УДК: 323.28(73):303.725.37

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

У БОРОТЬБІ З МІЖНАРОДНИМ ТЕРОРИЗМОМ:

НА ПРИКЛАДІ США

Спеціальність 21.01.01 – основи національної безпеки держави

(політичні науки)

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Науковий керівник –

Яблонський Василь Миколайович,

кандидат історичних наук, доцент

Київ – 2010

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1 ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЛІТИКИ США В БОРОТЬБІ З ТЕРОРИЗМОМ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 15

1.1. Боротьба з тероризмом як напрямок державної політики 15

1.2. Теоретико-методологічні засади інформаційного забезпечення політики держави 33

1.3. Методика дослідження інформаційних аспектів політики США у боротьбі з тероризмом 49

РОЗДІЛ 2 КОНЦЕПЦІЯ МЕРЕЖНО-ЦЕНТРИЧНОГО ПРОТИБОРСТВА ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЛІТИКИ США 62

2.1. Об’єктивні передумови виникнення концепцій інформаційного та психологічного протиборства 62

2.2. Сутність мережно-центричного протиборства як етапу розвитку концепцій інформаційно-психологічного впливу 72

2.3. Методи, прийоми та межі реалізації концепції мережно-центричного протиборства в концепціях Збройних сил США 81

2.4. Інформаційні операції в контексті концепції “Мережних війн” 92

РОЗДІЛ 3 ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ КАМПАНІЇ США В АФГАНІСТАНІ (2001–2002 рр.) ТА В ІРАЦІ (2003 р.) 106

3.1. Концепція “мережної війни” у глобальній війні з міжнародним тероризмом та її особливості 106

3.2. Збройне протистояння в рамках війни з тероризмом як війна в “четвертому вимірі” – Афганістан та Ірак 109

3.3. Інформаційно-пропагандистські операції США під час бойових дій 117

3.4. Застосування в Україні досвіду США в інформаційному забезпеченні політики боротьби з тероризмом 147

ВИСНОВКИ 157

ДОДАТКИ 162

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 182

Список умовних скорочень

АТЦ	Антитерористичний центр
ГСП	Глобальна система позиціонування
ЗС	Збройні сили
К2	командування і контроль
МЦП	Мережно-центричне протиборство
МЦО	Мережно-центричні операції
ОКНШ	Об’єднаний комітет начальників штабів
ПсО	Психологічні операції
РКО	Рада по координації операцій
РСР	розвідка, спостереження і рекогносцировка

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Друга половина ХХ століття є яскравим прикладом переосмислення ролі інформації у багатьох видах діяльності суспільства. З кінця 60-х років ХХ століття і по нинішній день спостерігається значний прогрес у розвитку інформаційних технологій; відтак, кардинально зростає роль масових комунікацій, мас-медіа та інформації, яку вони поширюють. Такі тенденції суттєво впливають на переважну більшість сфер суспільно-політичного життя, в першу чергу – на діяльність державної влади. Так званий “в’єтнамський синдром” яскраво продемонстрував політичній та військовій еліті США неприпустимість ігнорування ролі та впливу засобів масової інформації у висвітленні війни у В’єтнамі. Це змусило військових і політичних керівників країни шукати не лише засоби та методи виправлення ситуації, що склалася, а й розробляти нові концепції інформаційного та психологічного забезпечення своїх дій. Історія збройних конфліктів початку ХХІ століття яскраво демонструє значення інформаційного та тісно пов’язаного з ним психологічного їх забезпечення до, під час та по завершенні бойових дій. Виникають такі нові поняття, як інформаційне забезпечення тих чи інших дій влади, інформаційні та психологічні війни та як наступний етап їх еволюції – війни мережні. Тому очевидною є необхідність досліджень, розробки та постійного вдосконалення нових концепцій регулювання інформаційно-психологічної складової діяльності державного апарату.

Протягом тривалого часу феномен тероризму перебуває в зоні пильної уваги теоретиків і практиків, провідних аналітичних центрів та засобів масової інформації. Об’єктивні процеси глобалізації світу, які супроводжуються перерозподілом сил та зміщенням політичних акцентів на світовій арені, зумовили посилення терористичної активності на рубежі ХХ–ХХІ ст., а широкомасштабні теракти у США, Росії, Іспанії, Великобританії, Індонезії довели, що тероризм перетворюється на самодостатній впливовий чинник системи міжнародних відносин. Усвідомлення масштабу сучасної терористичної небезпеки потребує пошуку ефективних заходів антитерористичної дії глобального, регіонального й національного рівнів. Дана проблема набуває особливої актуальності з огляду на те, що здійснювана сьогодні антитерористична політика націлена в основному на нарощування силової складової, яка, всупереч сподіванням її організаторів, призводить до збільшення кількості терактів, посилює протестні настрої у суспільстві та ставить на межу випробування демократичні надбання світової спільноти. Виходячи з цього, запобігання терористичній небезпеці видається складним і довготривалим процесом, який спонукає до перегляду стереотипних підходів в оцінці даного явища, вимагає подолання конфронтаційної свідомості, що робить наукові дослідження з цієї проблематики актуальними та перспективними. Така ситуація зумовила необхідність перегляду підходів, теоретичних основ та методів реалізації діяльності в такій важливій для держави сфері, як інформаційне забезпечення політики національної безпеки в контексті протидії глобальній загрозі проявів міжнародного тероризму.

Цей факт, а також вибір військової сили та можливостей спецслужб як головних інструментів боротьби з тероризмом, зумовило виникнення кардинально нових форм ведення бойових дій, внаслідок чого найпотужнішими арміями світу (в першу чергу, Збройними силами Сполучених Штатів Америки) були вироблені концепції інформаційної та психологічної воєн. Практичне втілення даних концепцій у збройних конфліктах довело їх високу ефективність. Це зумовлює подальший розвиток та еволюцію концепцій та стратегій, пов’язаних з використанням інформаційно-психологічної складової сучасних збройних конфліктів. Таким чином, очевидною є необхідність дослідження стратегій ведення інформаційних та психологічних воєн та їх окремих елементів.

Осмислення тероризму як суспільно небезпечного явища стало предметом активних наукових розвідок у 70–80-х рр. ХХ ст., перш за все в напрямку опрацювання окремих аспектів: юридичного, воєнно-технічного, історичного. До дослідження тероризму долучалися також аналітики відповідних силових структур, завдання яких відрізнялись від цілей суто наукових. Як наслідок, до цього часу даються взнаки нечіткість і недоопрацьованість понятійно-категоріального апарату, різниця в методологічних підходах та сутнісних характеристиках матеріалу. Сьогодні вивчення феномена тероризму активізувалося як в країнах, що зазнали терористичних нападів, так і в державах, що усвідомлюють його потенційну небезпеку, зокрема в Україні. Серед найбільш відомих зарубіжних дослідників, які вивчають проблему міжнародного тероризму, слід назвати Дж. Белла, Дж. Поуста, П. Пілара, П. Уїлкинсона, С. Хоффмана, Р. Шульца, М. Шоєра, та ін. Важливу групу складають наукові розробки з питань протидії тероризму як загрозі міжнародній та національній безпеці Є. Біленького, В. Горбуліна, М. Гуцало, А. Качинського, В. Костюкова, Г. Ситника та ін. Питанням інформаційних аспектів протидії, ролі ЗМІ в цьому процесі присвячені дослідження О. Литвиненка, М. Ожевана, Г. Почепцова, В. Сідака та ін.

Недостатня розробленість науковцями проблеми організації інформаційного забезпечення політики боротьби з міжнародним тероризмом визначила обрання в якості предмета дослідження саме цієї проблематики. Актуальною вона є і для України, яка, поступово набуваючи рис сучасної європейської держави, обтяжена складними політичними, соціально-економічними та духовно-культурними процесами, що несуть у собі теророгенний потенціал. Попередження його реалізації має відбуватися у форматі здійснення комплексу ефективних заходів з інформаційного забезпечення цілеспрямованої загальнодержавної політики протидії тероризму, пов’язаної із складними за змістом та значними за обсягом проблемами забезпечення національної безпеки.

Відтак ключовим науковим завданням дисертаційного дослідження є аналіз теоретичних та практичних аспектів інформаційного забезпечення політики США в боротьбі з міжнародним тероризмом та особливостей використання цього досвіду в Україні.

Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане із тематикою науково-дослідних робіт Національного інституту стратегічних досліджень: “Стратегія зовнішньої політики України” за 2007 рік (номер державної реєстрації 0107U002503); “Стратегічні пріоритети оборонної та оборонно-промислової політики в Україні” за 2007 рік (номер державної реєстрації 0107U002504); “Зовнішня політика: механізми забезпечення національних інтересів” за 2008 рік (номер державної реєстрації 0108U000954); “Оборонно-промисловий комплекс України: напрями та механізми реформування” за 2008 рік (номер державної реєстрації 0108U000955); “Зовнішня політика України” за 2009 рік (номер державної реєстрації 0109U000495); “Державна оборонно-промислова політика” за 2009 рік (номер державної реєстрації 0109U000487).

Метою є наукове осмислення інформаційного забезпечення державної політики США в боротьбі з міжнародним тероризмом, здійснюваного в рамках концепції Мережно-центричних операцій та з'єднаних Психологічних операцій Збройних сил США, й вироблення рекомендацій щодо використання Україною американського досвіду інформаційного забезпечення політики боротьби з терористичною загрозою.

Реалізація поставленої мети досягалася шляхом розв’язання низки завдань, зокрема:

• проаналізувати теоретичні основи та сутність понять державної політики та її зв’язок з поняттям національної безпеки, окреслити ключові ознаки феномена тероризму та його місце серед загроз національній безпеці країни;

• встановити зв’язок інформаційного забезпечення державної політики протидії терористичній загрозі з формами політики США щодо боротьби з міжнародним тероризмом;

• окреслити місце та роль інформаційно-психологічного впливу та концепції Мережно-центричного протистояння у реалізації інформаційного забезпечення політики США боротьби з міжнародним тероризмом та дослідити особливості його практичного втілення на прикладі Афганської (2001–2002 рр.) та Іракської (2003 р.) військових кампаній Збройних сил США;

• з’ясувати особливості інформаційно-психологічного впливу, що здійснювався в рамках інформаційного забезпечення військових операцій в Афганістані та Іраку, на національний медіа-простір України;

• показати особливості засобів здійснення психологічного впливу в рамках реалізації інформаційного забезпечення на прикладі інформаційно-пропагандистських листівок, що застосовувалися Збройними силами США в Афганській та Іракській кампаніях;

• запропонувати деякі концептуальні підходи та практичні рекомендації щодо удосконалення інформаційного забезпечення державної антитерористичної політики України з урахуванням досвіду США.

Об’єктом даного дослідження є політика держави у боротьбі з міжнародним тероризмом.

Предметом даного дослідження є інформаційне забезпечення державної політики США в боротьбі з міжнародним тероризмом в рамках Афганської (2001–2002 рр.) та Іракської (2003 р.) кампаній Збройних сил США.

Методи дослідження. Для досягнення в роботі мети використано комплекс наукових методів теоретичного та емпіричного рівнів дослідження. Зокрема, використано філософські, загальнонаукові та методи пізнання, що застосовуються у політичній науці, які забезпечили комплексний аналіз проблеми організації інформаційного забезпечення протидії тероризму. Також були застосовані такі емпіричні методи як системний аналіз, що передбачає отримання багатосторонніх знань про процеси інформаційного забезпечення в сфері політики боротьби з тероризмом, контент-аналіз, який дозволив здійснити якісний аналіз повідомлень українських медіа і визначити елементи інформаційного забезпечення політики США в боротьбі з міжнародним тероризмом, а також дав змогу проаналізувати в даному контексті повідомлення інформаційно-пропагандистських листівок, що використовувалися Збройними силами США під час Афганської та Іракської військових кампаній. Аналогія як методичний прийом було застосовано при визначенні спільності принципів побудови листівок та повідомлень інформаційних кампаній.

Сукупність використаних методів та методичних прийомів дали змогу встановити особливості теоретичних та практичних аспектів інформаційного забезпечення політики США в боротьбі з міжнародним тероризмом та розробити рекомендації щодо використання цього досвіду в Україні.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є комплексним дослідженням інформаційного забезпечення політики боротьби з міжнародним тероризмом. У цьому дослідженні обґрунтовані такі теоретичні положення, що містять наукову новизну.

Зокрема, вперше:

• на підставі аналізу положень концепції Мережно-центричного протиборства в контексті інформаційного забезпечення політики США в боротьбі з тероризмом обґрунтовано доцільність застосування Україною мережних принципів в інформаційному забезпеченні анти- і контртерористичних заходів;

• запропоновано механізм аналізу інформаційного забезпечення політики США в боротьбі з тероризмом на прикладі висвітлення перебігу військових операцій в Афганістані (2001–2002 рр.) та Іраку (2003 р.) національними медіа України, а також удосконалення інформаційного забезпечення державної антитерористичної політики України. Зокрема, автором пропонується запровадження поняття контртерористичної політики з відповідними напрямками її інформаційного забезпечення, які повинні базуватися на директивах рекомендаційного, а не обмежувального характеру.

Уточнено:

• зміст анти- та контртерористичних напрямів державної політики боротьби з міжнародним тероризмом як загрозою національній безпеці держави, зокрема, акцентується увага на різниці згаданих форм цієї політики, що полягає у здійсненні заходів протидії терористичній загрозі оборонного та наступального характеру;

• положення щодо прямої залежності інформаційного забезпечення від напрямів політики США у боротьбі з міжнародним тероризмом, що проявляється у різниці засобів такого забезпечення в процесі реалізації анти- та контртерористичних заходів.

Набуло подальшого розвитку:

• дослідження інформаційно-психологічного впливу в рамках військових операцій Збройних сил США в Афганістані (2001–2002 рр.) та Іраку (2003 р.) в контексті концепції Мережно-центричного протиборства. Доведено, що інформаційні кампанії, реалізовані в межах обох військових акцій, були цілком узгоджені з завданнями, поставленими відповідними концептуальними документами Збройних сил США щодо здійснення інформаційного та, в межах мережного підходу, психологічного впливу (Доктрини Об’єднаного Комітету начальників штабів США з об'єднаних Психологічних та Інформаційних операцій);

• вивчення особливостей психологічного впливу в рамках інформаційного забезпечення державної політики на прикладі інформаційно-пропагандистських листівок, що застосовувалися Збройними силами США в Афганській та Іракській військових операціях. Зокрема, шляхом застосування аналогії як методичного прийому показано спільність принципів побудови листівок та повідомлень інформаційних кампаній.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні та практичні висновки можуть бути використані для подальших досліджень в галузі національної безпеки держави, інформаційної безпеки та інформаційного забезпечення державної політики у сфері боротьби з міжнародним тероризмом, а також для вироблення відповідних стратегій та концепцій на національному рівні, зокрема при розробці нормативних документів з питань антитерористичної політики України.

Отримані результати та окремі положення дисертаційного дослідження можуть використовуватися викладачами вищих навчальних закладів при підготовці та опрацюванні курсів з основ національної безпеки держави, політології, інформаційних війн, міжнародної інформації, аналізу та прогнозування зовнішньої політики тощо. Наукові висновки, отримані в результаті дослідження, знайшли відображення в лекціях з дисципліни “Системи глобальної та регіональної безпеки” (Акт про впровадження від 29 квітня 2010 р., виданий 13-им армійським корпусом Збройних Сил України).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаною працею, в якій дисертантом особисто проведено комплексне дослідження змісту та особливостей інформаційного забезпечення державної політики США в сфері боротьби з тероризмом на прикладі концепції Мережно-центричного протиборства, практичний аналіз інформаційного забезпечення двох останніх військових кампаній проголошеної США Глобальної війни з міжнародним тероризмом, аргументовано глобальність здійснення такого забезпечення на прикладі аналізу висвітлення згаданих військових кампаній у ЗМІ України, вказуючи на явну присутність елементів такого забезпечення в національному медіа-просторі держави, з подальшим виробленням шляхів оптимізації інформаційного забезпечення політики України боротьби з міжнародним тероризмом з урахуванням відповідного досвіду США.

Апробація результатів дисертації здійснювалася під час обговорень на засіданні оперативно-аналітичного відділу Національного інституту стратегічних досліджень, на розширеному засіданні відділів глобальної безпеки та європейської інтеграції, воєнної політики і безпеки та інформаційної безпеки і міжнародних інформаційних відносин Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України. Результати дослідження викладено у доповідях та виступах на міжнародних науково-практичних конференціях, семінарах та конгресах: міжнародній конференції “Молодь за інформаційне суспільство” (Київ, 2003 р.), щорічному науковому семінарі “Геополітичні домінанти країн ЦСЄ на початку ХХІ століття” (Рівне, 2005 р.), конференції “Стратегія державного брендінгу як складова зовнішньої політики України” (Київ, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Integracja Europejska a rynek pracy. Aspekty społeczne, polityczne i gospodarcze” / “Європейська інтеграція і ринок праці. Суспільні, політичні та економічні аспекти” (Жешув, Польща, 2006 р.) міжнародній науково-практичній конференції “Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози” (Київ, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні міжнародні відносини в Центральній та Східній Європі” (Рівне, 2006 р.), міжнародна конференція “ЮНЕСКО – культурне та медійне різноманіття – Україна” (Київ, 2006 р.), науковій конференції “Еволюція військового мистецтва” (Рівне, 2007 р.).

Публікації. Основні результати дослідження представлено у 9 публікаціях загальним обсягом 5,9 ум. друк. арк., у тому числі 4 статті у фахових виданнях загальним обсягом 1,6 ум. друк. арк. (3 одноосібні, 1 у співавторстві, особистий внесок автора складає 0,25 ум. друк. арк.; дисертантом окреслено практичні засади та особливості здійснення інформаційного забезпечення Іракської кампанії Збройних сил США 2003 р.); 1 стаття у співавторстві в іншому науковому виданні (особистий внесок автора складає 1,1 ум. друк. арк.; дисертантом окреслено характерні особливості планування та здійснення психологічних операцій Афганської кампанії 2001–2002 рр.); в тезах доповіді у збірці матеріалів конференції; 3 статті в інших наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі списку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, які об’єднують 11 підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг дисертації становить 201 стор., список використаних джерел складається з 211 найменувань на 20 стор.

У першому розділі роботи визначено ключові поняття роботи, проаналізовано головні підходи до понять “державної політики”, “національної безпеки”, “тероризму”, його міжнародного аспекту, а також до особливостей протидії останньому в рамках політики держави та інформаційного забезпечення подібної діяльності. Також подано загальний аналіз поглядів фахівців США та України на проблеми державної політики боротьби з тероризмом.

Другий розділ містить аналіз новітніх теоретичних розробок у галузі інформаційного забезпечення державної політики Сполучених Штатів Америки. Проаналізовано роль та місце концепцій інформаційно-психологічного протиборства та його еволюційно нового етапу розвитку – концепції Мережно-центричного протиборства – в системі інформаційного забезпечення державної політики США в боротьбі з міжнародним тероризмом. Визначено сутність та особливості застосування вказаних концепцій в процесах інформаційного забезпечення протидії терористичній загрозі.

Третій розділ роботи – це емпіричне дослідження інформаційного забезпечення державної політики США в боротьбі з тероризмом на прикладі здійснення такого забезпечення двох військових кампаній в рамках протидії США міжнародному тероризму – Афганської (2001–2002 рр.) та Іракської (2003 р.). Показано здійснення практичного інформаційного впливу на цільові аудиторії в рамках інформаційного забезпечення політичного курсу США на прикладі аналізу українських засобів масової інформації та інформаційно-психологічного впливу на населення України. Також на прикладі аналізу пропагандистських листівок, використаних у обох військових операціях, показано використання мережних принципів в інформаційно-психологічних підходах до забезпечення державної політики в боротьбі з міжнародним тероризмом. На основі проведеного аналізу практики США здійснення інформаційного забезпечення політики боротьби з міжнародним тероризмом, а також ситуації в сфері нормативно-правового та організаційного регулювання як власне політики боротьби з тероризмом, так і її інформаційного забезпечення в Україні, запропоновано шляхи застосування нашою державою досвіду Сполучених Штатів у цій сфері.