1. Чи можна стверджувати, що у подібних сім'ях нормальний ; розвиток дитини йде всупереч зусиллям батьків?

2. У вашій сім'ї,у вашому житті трапляються аналогічні ситуації?

Задача 11

Юзейович Г. Я., Соколова В. Г.,Трудные дети. — Хабаровск. 1982.— С. 56.

Дитина залізла на клумбу і зриває квіти. І мама, і тато, і бабуся виявляють зворушливу однодушність; «Квіти зривати не можна!» Але послухайте, як вони мотивують свою заборон}':

—^: Ах ти ж. Негіднику,—- кричить мама. — Зараз же вернись. Навіщо ти замазав свої нові штанці і черевички?

• Що ти робиш? — спалахує гнівом батько.— Ти що, хочеш, щоб мене через тебе оштрафували?

• Для чого ти зриваєш квіти? — з болем у голосі говорить ба­буся. — Ти ж робиш їм боляче, псуєш красу, забираєш радість в ін­ших людей. Подивись, яка чудова клумба.-А; зірвані квіти скоро зів'януть.

  1. Що ви особисто сказали б у подібній ситуації?

  2. Чиї.докази, на ваш погляд^ найбільш психологічно вірні?

Задача 12 ...

Зильберман Б. Г. Этюды о воспитании. — Казань, 1982. – С.60

Син повернувся додому засмучений. Футбольна команда, в якій він уже два роки захищає ворота, з великим рахунком програ­ла суперникам; Мати звернула увагу на розгублений і засмучений вигляд сина:

• Що трапилося? Двійку одержав?

.— Якби ж двійку! Програли ми, та й ще як! Соромно в очі хлопцям дивитися.

ПСИХОЛОГІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА КОРЕКЦІЯ 1

Навчальний посібник Модульно-рейпшнговий курс 1

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ 5

1. Консультування як вид психологічної допомоги 5

ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ 31

Рекомендована література 33

МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ 35

2. Особливості контакту консультанта Із клієн­том під час бесіди 39

Модуль 5 47

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА КОРЕКЦІЇ 47

КЛІЄНТІВ ІЗ РОЗЛАДАМИ • ПОВЕДІНКИ 47

1. Особливості психоконсультування клієнтів із вадами саморегуляції 47

2. Особливості психоконсультування - клієнтів у .Кризових станах 55

КОНСУЛЬТУВАННЯ З ПРИВОДУ НОДРЖЖНІЖ ПРОБЛЕМ 67

3. Як вирішити проблеми розподілу влади у подружніх стосунках? 68

ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА 146

Мати: — Оленко! Застели ліжко! Ти чуєшї Чому ти не слуха­єш? Оленко, ти чуєш, я з тобою розмовляю! Яніс: — Мамо! Я уже застелив. Гарно?

Мама: — Дуже добре, сішку! Ти бачиш, Оленко, який Яніс охайний? Сам знає, що слід робити. А тобі сто разів треба повто­рювати. Вчися у братика...

Мама: — Оленко, що ти робиш?! Навіщо смикаєш скатерку? Вся зігнулася! Оленко, як ти. тримаєш чашку? Хочеш впустити? Подивись, як Яніс сидить: рівно, мов тростиночка. Руки на місці. Вчися у нього!..

Мама: — Синку, що ти робиш?

Яніс:—Малюю!

Мама: — Ой, як гарно!.. Оленко, йди подивися! Бачиш, як Яніс малює! Ти б також намалювала що-небудь, як братик.;., Олен­ко! Навіщо ти розірвала малюнок? Звідкіля у тебе с лише злості? Невже Яніс тебе скривдив?;. Відповідай! Чому Яніс може бути чемним, а ти ні?..

Оленка: — Ні! Ні! Яніс поганий! Ні, ні! Він найгірший хлоп­чик на світі. Нехай його з'їсть вовк! ;

1. Уявіть собі зміст діалогу «в деталях»: інтонація матері. її поза, міміка, жести, коли вона звертається до сина і до деньки.

2. Якими можуть бути згодом стосунки в родині?

3. Які риси характеру переважно формуватимуться у брата? В сестри?

Задача 14

Син заявив, вам, що йде у, бібліотеку писати твір з літератури. Випадково ви дізнаєтеся, що замість бібліотеки він пішов у кіно, а повернувшись додому, нічого вам не сказав.

1. Уявіть собі як мінімум 5 причин, які б могли виправдати його похід у кіно.

2. Подумайте, що перешкодило синові розповісти вам про свій вчинок, якщо причина була дещо поважна?

Задача 15

Зильберман Б. Г. Этюды о воспитании. — Казань, 1982. — С. 60.

Павлик дуже поспішав, щоб встигнути до дня народження ма­тері змайструвати транзистор. Разом з керівником гуртка вони встигли його зробити до потрібного дня. Мати гаряче дякувала си­нові, з гордістю показувала дарунок сусідам. Батько ж покрутив-повертів його в руках і сказав: «Що ж тут особливого? Дурничка¹ >

1. Уявіть собі почуття хлопця у цей момент. Як можуть розвиватися його стосунки з батьком далі?

2. Чи можете ви навести ще приклади, коли батьківська критика була для дитини важкою травмою?

Задача 16

Никитина Л. А. Отчий дом. — М., 1982. — С. 59.

Був у нас в сім'ї час, коли всі чомусь «заводилися» через дрібниці, дратуватися, легко ображалися один на одного. А чому, я ніяк не могла зрозуміти, і це було дуже дивним і пригнічувало. До­поміг все з'ясувати син — йому тоді було всього років 10-11: «Зна­єш, мамо, ти б казала наперед, що мені треба вдома зробити, я все зроблю, але потім ти вже мене не чіпай, бо так завжди не хочеться переривати що-небудь на найцікавішому місці». Мене це прохання насторожило і змусило простежити за собою, за батьком, за всіма. І знаєте, що я виявила? Ми справді не давали одне одному спокою тим, що могли звернутись з проханнями, запитаннями, розмовами до будь-кого, не зважаючи на заняття і справи кожного. Ми ж ду­мали, що це добре, така свобода і невимушеність, а виходила зви­чайна безцеремонність, нетактовність, «смикання» одне одного. Це й дратувало нас все більше.;й більше. Завдячуємо синові — він до­поміг зрозуміти, у чому річ.