1. Консультування як вид психологічної допомоги 5

ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ 31

Рекомендована література 33

МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ 35

2. Особливості контакту консультанта Із клієн­том під час бесіди 39

Модуль 5 47

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА КОРЕКЦІЇ 47

КЛІЄНТІВ ІЗ РОЗЛАДАМИ • ПОВЕДІНКИ 47

1. Особливості психоконсультування клієнтів із вадами саморегуляції 47

2. Особливості психоконсультування - клієнтів у .Кризових станах 55

КОНСУЛЬТУВАННЯ З ПРИВОДУ НОДРЖЖНІЖ ПРОБЛЕМ 67

3. Як вирішити проблеми розподілу влади у подружніх стосунках? 68

ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА 146

Для наведеного прикладу послідовність підрахування має такий вигляд:

R=6(9²+І0²+2²+5²+4²+0²+5²+ 1²+5²+3²+3²+І²+10²) = 1- 6*396 = 1-1,16=М>,16.

13²(13-1> 169-12

Якщо ви одержали г не вище від -0,6, то можна стверджувати не лише значну розбіжність поглядів, а й їхню протилежність. Осо­би, що мають таке співставлення, несумісні.

Якщо значення т лежить в інтервалі — 0,6...+ 0,6, можна гово­рити про деяку збіжність орієнтацій, наявність дещо близьких по­глядів, г більше, ніж + 0,6, свідчить про високу сумісність, спіль­ність ціннісних орієнтацій, єдність поглядів.

Завдання З

Ви з'ясували, що ваші погляди на сімейне життя з партнером дещо близькі,.але напруження все ж таки систематично виникає. Можливо, джерело розбіжностей — у неоднакових поглядах на життєві цінності? Пошукаємо.

Уважно подивіться на два переліки. Перший—- це термінальні цінності, тобто те, що потенційно може мати значення для особис­тості, коли вона визначається у світі та суспільстві. Другий перелік — це інструментальні цінності, тобто засоби, які людина вважає най­більш дієвими в досягненні життєво важливої мети. Деякі складові першого і другого реєстрів близькі за змістом. Тому, виконуючи завдання, пам'ятайте: до першого переліку входить те, чого люди­на прагне досягти, а до другого — те, що допомагає здійснити ці прагнення.

1. Термінальні цінності

1. Активне, діяльне життя.

2. Життєва мудрість (зрілість суджень, здоровий глузд, що досягаються життєвим досвідом).

3. Здоров'я.

4. Краса праці.

5і Краса природи і мистецтва.

2. Кохання (духовна і фізична близькість з коханою лю­диною).

3. Матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних труднощів).

4. Добрі,вірні друзі.

5. Нормальна ситуація в країні, суспільстві; збереження ми­ру між народами (як умова добробуту кожного).

6. Громадське визнання (повага колег, оточення),

7. Пізнання (змога розширення освіти).

8. Рівність (братерство, рівні можливості для кожного).

9. Самостійність як незалежність в судженнях і оцінках.

10. Свобода, як незалежність у вчинках та діях.

11. Щасливе сімейне життя.

12. Творчість (змога творчої діяльності).

13. Упевненість у собі (свобода від внутрішніх суперечнос­тей, сумнівів).

14. Утіхи (розваги, дозвілля).

11. Інструментальні Цінності

1. Акуратність (охайність, уміння тримати в порядку свої речі, справи).

2. Вихованість (добрі манери, ввічливість).

3. Високі домагання (потреби).

4. Життєрадісність (почуття гумору).

5. Ретельність (дисциплінованість).

6. Незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче);

7. Нетерпимість до вад у собі та в інших.

8. Освіченість (широта знань, висока загальна культура).

9. Відповідальність (почуття обов'язку, вміння тримати слово).

10. Раціоналізм (уміння логічно мислити, приймати рішення).

11. Самоконтроль (стриманість, самодисципліна).

12. Сміливість у відстоюванні своєї думки,освоїх поглядів.

13. Сильна воля-(уміння:наполягати на своєму, не відступати перед труднощами).

14. Терпимість до поглядів і думок інших (уміння вибачати іншим їхні помилки, помилкові думки). . ,

15. Нескутість думки (уміння зрозуміти чужі погляди, пова­жати інші смаки, звичаї, звички). -

16. Чесність (правдивість, щирість).

17. Ефективність у справах (працелюбність, продуктивність у роботі).

18. Чутливість (дбайливість).

Це завдання виконується так само, як і завдання 2; увага: ви- водячи формулу, поставте у знаменнику 18.

; Завдання 4

Розгляньте можливі ситуації в родині та 'хакцію батьків на них. Подумайте, якою була б ваша реакція в ана то і їй ситуації, визнач­те, який стиль стосунків виявляє та чи інша реакція, як, по-вашому, розвиватиметься у цій родині дитина? Запишіть номер кожної ситуа­ції і біля нього —у літеру обраного вами варіанта відповіді.

1. Син на ваше справедливе зауваження відповів грубощами. Ваша думка:.

а) «Як він сміє так розмовляти з матір'ю?».

б) «Хто його навчив так розмовляти?».

в) «Що з ним відбувається?».

2. Син пішов зі школи після п'ятого уроку першої зміни, а додо­му повернувся о сьомій вечора. Як ви його зустрічаєте?

а) «Де ти тинявся, що робив, що накоїв?».

б) «Бідний, голодний, змерз?».

в) «Тебе затримало щось важливе? Може, потрібна моя до­помога?».

3. Класний керівник звернув увагу на те, що діти уникають роз­повідати про свої таємниці у присутності вашої доньки, ніби боячись чогось. , -

а) «Ну то й що? Велике діло — дитячі секрети!».

б) «В цьому класі злі діти, якщо вони ігнорують іншу дитину».

в) «Що ж між ними трапилось?».

4. Вам сказали, що під час прибирання снігу на шкільному по­двір'ї, коли усі діти працювали, ваш син лише робив вигляд, що працює,

а) «От ледащо, я з ним дома побалакаю». ■ _; ■.

б) «Я ніколи цьому не повірю, це вам хтось на нього наго­ворив».

в)-; «Я спробую з'ясувати причину».: .

5. На вечорі відпочинку ваш син не брав участі ні в іграх, ні в танцях, ні в атракціонах.

а) «Подумаєш, трагедія, на цю дрібницю не варто звертати увагу». . ■••:;■•

б) «І правильно, нічого дурницями займатися, у нього є важ­ливіші справи».

в) «Щось тут дає так, потрібно звернути увагу, але зробити ,це делікатно».

6. Ваш син став менше читати книжки, не відвідує бібліотеку, посилаючись на зайнятість важливими справами.

а) «Ніяких справ у нього не може бути, вигадує, щоб прихо­вати свої лінощі».

б) «Нехай голова трохи відпочине, усіх книжок все одно не перечитаєш»,

в) «Напевне, він уже переріс ті книжки, які я радила йому читати, потрібно знову його зацікавити книгами, запропо­ную ось цю, вона повинна йому сподобатись».

7. Ви звернули увагу на те, що ваша донька все частіше користу­ється косметикою.

а) «Мала ще, а туди ж! Уроків не робиш! Викину косметику!»

б) «Ну то й що, усі дівчатка її віку підфарбовуються, а моя що — гірша від інших?»

в) «Дівчинці бракує почуття міри, треба їй допомогти зрозуміти, що не слід намагатись бути, як усі, а краще подума­ти, що пасує само їй».

7. Син по секрету розповів вам про те, що йому як таємницю до­лі вірив товариш.

а) «Це ви з ним про такі речі говорите? Нічого вам більше робити!».

6) «А що в цьому такого? У нього немає від Мене секретів, він мені цілком довіряє»,

в) «А чи не : ан ато легко він розкрив таємницю свого товариша?».

7. Син поставив вам запитання, відповідь на яке, на вашу думку, йому ще рано знати,

а) «Про що ти думаєш, ти розумієш, про що запитуєш, тобі -. не соромно?».

б) «Ти поки ще малий, підростеш, тоді дізнаєшся, а поки... візьми цукерку, почитай книжку, пограйся», *

в) «Я спробую тобі відповісти, але, щоб все зрозуміти, ти повинен ще багато про що дізнатись».

7. Вам не подобається хлопчик, з яким дружить ваша донька, у вас є реальні факти, що свідчать проти Нього. ■

а) «Перестань негайно з ним зустрічатись, я тобі забороняю!»

б) з«Він тобі не пара, ти⁵така красуня, а він... Покинь його, поки не пізно, бо зіпсуєш своє життя»,

в) «Мені він зовсім не подобається. Я можу визнати, що ти його знаєш з іншого, привабливішого боку. І все ж таки придивись — може, я, на жаль, маю рацію?».

7. Ви разом з дітьми стали свідком негарного вчинку знайомої дорослої людини.

а) «Діти не повинні критикувати старших!»

б) «Намагатимусь відвернути увагу дітей»,

в) «Відверто скажу дітям, що обурена цим вчинком. Але до­дам, що ми не можемо: засуджувати людину, бо, можливо, у неї були якісь невідомі нам причини діяти саме так».

7. Ви випадково почули, як товариш вашого сина в розмові з ним вживав образливі прізвиська, ущипливі зауваження, нецензур­ні вирази.

а) «Не смій з ним знатися. І щоб я від тебе нічого подібного не чула!»

б) «Він поганий, а ти в мене чемний хлопчик, ти ж не будеш так робити?»

в) «Мабуть, він хоче таким чином бути схожим на дорослого. Але це швидше ознака нерозвиненості. Я хочу щоб ти сам зрозумів, як це огидно, і допоміг зрозуміти иом\ ;

7. Дочка постійно скаржиться, що її у школі ображають одно­класники.

а) «Не смій скиглити, сама, мабуть, винна».

б) «Безсовісні, кривдять мою донечку».

в) «Д авай подумаємо разом, чому ображають саме тебе, може, щось у твоїй поведінці, непомітне для тебе, провокує їх?»

7. Син скаржиться, що йому нудно, нічим зайнятись. і

а) «А хто тебе повинен розважати? Сам придумай. Такий ве­ликий, а тиняєшся без діла». ■

б) «Сивку, подивись телевізор, почитай книжку, сходи в кі­но...». - -

в) «Звідки в нього депресія, може, щось трапилось, про що я не знаю? Треба допомогти йому вийти з цього стану».

7. Син пояснює свої погані оцінки тим, що до нього прискіпу­ються вчителі. '

а) «Не вірю, сам не вчишся».

б) «І чого вони там до тебе чіпляються?»

в) «Давай-но подивимось разом, що у тебе виходить, може, дійсно щось ти недоробляєш? Тоді ми разом з тобою ви­правимо».

16. Бабуся скаржиться, що просила внука сходити в магазин, а він

був чимось зайнятий,тому довелося їй іти самій.

а) «Безсовісний, безсердечний!»

б) «Мамо, чи так вже треба було посилати його саме тоді?»

в) «Я думаю, що він міг бути справді, зайнятий важливою справою. Але все ж таки треба було не ходити самій, а на­гадати пізніше, коли він звільнився».

А тепер підрахуйте кількість відповідей — окремо «а», «б», «в».

Переважання відповідей «а» означає, що ви холодно і нібито неупереджено оцінюєте вчинки дитини,; важливим для вас, є лише факт здійснення їх. Причини ж, що спонукають дитину діяти саме так, вас не цікавлять. Ваші методи впливу стереотипні й однознач­ні: заборонити, покарати, запобігти негарним вчинкам, ізолювати від поганого впливу. Ви прагнете реагувати негайно, не залишаючи часу на з'ясування суті вчинку.

Така виховна позиція — відсторонююча мобілізація — вірний шлях до авторитаризму. Рано чи пізно ви втратите довіру дитини. Вона у вас дістає лише негативну оцінку, незалежно від істинного стану справ. Намагаючись,покласти на дитину відповідальність за всі н вчинки, ви фактично відмовляєте їй у допомозі й співчутті.

. Переважання відповідей «б» виявляє протилежну тенденцію — розслаблюючого співпереживання, або ліберальних поступок. Вам здається, що ви оточуєте дитину ніжністю і співчуттям, тоді як насамперед ви заплющуєте очі на складність життя. Ви забуваєте, „що і ваша дитина, як усі діти, теж може помилятись, пустувати, поводитися нечемно. Бажання захистити її. допомогти, підстрахувати є, а ось у питаннях дійсного виховання ви безпорадні. Тому ви можете виростити егоїстичну, безвідповідальну людину, яка завжди перекла­датиме провину за свої невдачі на інших, у тому числі й на вас.

Переважання відповідей «в» виявляє тенденцію співчутливої взаємодії, або настанови на демократичний стиль виховання. Ви насамперед думаєте про причини, які зумовили дитячу поведінку. Вас не влаштовує традиційне, стандартне пояснення, а ваші про­гнози психологічно обґрунтовані. Ви здатні виявити співчуття, але не знімаєте з дитини відповідальність за її дії. Ви готові допомогти дитині, розділити її турботи. Така позиція — гарантія ефективного виховання, ви не втратите контакту з дитиною.

ТЕСТИ

Завдання 1. Тест на схильність до самотності Наскільки ви схильні до самотності? Це запитання не випадкове, адже існує особлива категорія людей — тих, які не нудьгують наодин­ці з собою. Вони здатні гуляти самі, до самозабуття захоплюватись яким-небудь заняттям. А ось іншій категорії людей необхідна компа­нія для того, щоб не відчувати себе нещасним, залишеним усіма..

1. Чи можете ви після занять або роботи вирушити на прогулянку містом на самоті?

2. Чи вважаєте ви катастрофою, якщо вам немає з ким поїхати на відпочинок?

3. Через дві години у вас цікава зустріч. Чи можете ви знайти для себе заняття на цей час?

4. Чи любите ви дивитися на вогонь?

5. Ви зайняті чимось важливим. У такі хвилини вас дратують те­лефонні дзвінки?

6. Чи любите ви ходити пішки?

7. Чи можете ви відзначати Новий рік на самоті і залишитися при цьому в доброму гуморі?

8. На день народження ви запрошуєте багато гостей?

9. Чи відчуваєте ви себе ділком вільно, перебуваючи в компанії чотирьох незнайомих людей?

10. Ви опинилися в чужому місті і не можете відшукати потрібну вам вулицю. Як ви чинитимете?

а) спитаєте у перехожого;

б) звернетесь до кіоску міськдовідки;

в) Спробуєте знайти самі:

11. Чи любите ви подарунки? -

12. Чи мріяли ви бути артистом?

Нарахуйте собі по 1 балу за відповідь «так» на питання 1, 3, 4, 5, 6,7, 10 б, 12; за відповідь «ні» — на питання 2, 8, 9, 11 і 2 бали — за відповідь «так» на запитання 10 в.

Більше 8 балів. Ви безумовно, схильні до самотності. Ви лю­бите подумати, проаналізувати різні ситуації, просто помріяти або споглядати. При такому способі життя можна стати відлюдником.

4-8 балів. Ви в міру комунікабельні, але час від часу вам по­трібно просто побути хоча б кілька годин на самоті, і ви знову мо­жете із задоволенням спілкуватися з людьми.

Менше 4 балів. Ви — людина дуже товариська. Вам не до ду­ші самотність. Складається враження, що ви не завжди любите об­думувати свої дії. Ви забуваєте про те, що одна-дві години, прове­дені наодинці із самим собою, почасти зменшують вірогідність ба­гатьох життєвих помилок.

Завдання 2. Тест на потребу у спілкуванні Якщо ви згодні з твердженнями, наведеними нижче, поставте знак « + » навпроти відповідного номера. Якщо ж не згодні, постав­те знак «-»:

1. «Я залюбки беру участь у різних урочистостях».

2. «Я не можу перемогти свої бажання, навіть якщо вони супере­чать бажанням моїх товаришів».

3. «Мені подобається висловлювати кому-небудь свою прихиль­ність».

4. «Я більше зосереджений на завоюванні впливу, ніж дружби».

5. «Я відчуваю, що стосовно друзів маю більше прав, ніж обов'язків»,

6. «Коли я дізнаюся про успіхи свого товариша, у мене чомусь погіршується настрій».

7. «Щоб бути задоволеним собою, я повинен кому-небудь у чо­мусь допомогти».

8. «Мої турботи зникають, коли я перебуваю серед товаришів».

9. «Мої друзі мені добряче-таки набридли».

10. «Коли я виконую важку роботу, присутність людей мене дратує»..: : ,

11. «Загнаний у глухий кут, я кажу лише ту частку правди, яка, на мою думку, не зашкодить моїм друзям та знайомим».

12. «У важкій ситуації я думаю не стільки про себе, скільки про близьку людину».

ПСИХОЛОГІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА КОРЕКЦІЯ 1

Навчальний посібник Модульно-рейпшнговий курс 1

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ 5