2. Етичні особливості поведінки психолога під час консультування

1. Усе що відбувається під час першої зустрічі впливає на психо­логічне самопочуття клієнта. Зустріч починається зі знайомст­ва. При цьому необхідно дотримуватися певного етикету: вста­ти і зустріти клієнта, представитися, попросити клієнта назвати ім'я і прізвище, запропонувати йому вибрати місце і присісти, перш ніж зробити це самому. Щобдслієнт почував невимушеність, консультант із перших хвилин знайомства по­винен бути ввічливим, гостинним господарем і поводитися при­родно без зайвої напруги.

2. Розташування консультанта і клієнта. К. May (1968) уживає по­няття «геометрія любові». Якщо консультант і клієнт сидять на протилежних від стола сторонах, то між ними зберігається соці­альна дистанція, і атмосфера консультування буде офіційною. Неспокійним клієнтам підходить саме така позиція - стіл слу­жить бар'єром спілкуванню. Для консультування спокійних клієнтів, навпаки, сприятлива позиція розташування консуль­танта і клієнта за столом на одній стороні. У цих умовах консуль­тантові доступна вся невербальна інформація, що виходить від клієнта, крім того, він може її змінювати (і дозволяє змінювати клієнтові) відстань між ними в залежності від ситуації консуль­тування або при зміні консультативного контакту. Розташуван­ня одного напроти одного дозволяє дає змогу більшою мірою створювати стосунки співробітництва.

3. Дистанція між консультантом і клієнтом відображає відомий у соціальній психології феномен «особистого простору». Особис­тий простір змінюється в залежності від стосунків учасників бесіди, обговорюваної теми, культурних розбіжностей. Через неправильно обрану дистанцію в консультуванні (наприклад, нерозмірність соціального або вікового аспекту особистого простору) деякі теми взагалі не можуть бути порушені.

4. Питання про психологічний зміст і змогу фізичного дотику до клієнта. Дотик означає дуже близький, інтимний контакт, фі­зичний нееротичний контакт є цінним у процесі консультування. Він найбільше доречний при:

• консультуванні соціально й емоційно незрілих клієнтів; »

• консультуванні людей, що знаходяться в кризі після пси­хічної травми, особливо пов'язаної з втратою близьких;

• прагненні продемонструвати емоційну підтримку.

Однак дуже важко встановити межу, за якою фізичний нееро­тичний контакт набуває еротичного характеру. У будь-якому випадку дотик не повинен бути використаний як специфічна техніка консультування при відсутності щирих, почуттів стосов­но клієнта. Щоб дотик допоміг створити безпечний для клієнта психологічний клімат, він повинен бути спонтанним і щирим.

Психолог повинен мати змогу приймати клієнта в спеціально обладнаному для цього кабінеті, у якому максимально забезпечені зручність і комфорт, ніщо не відволікає уваги клієнта від бесіди. Але навіть у тому випадку, якщо цей варіант недоступний — немає зручних меблів і спеціального приміщення, — консультацію можна успішно провести, спеціально упорядкувавши якусь частину просто­ру, найкраще в куточі v \ якому можна було б посадити клієнта спиною до дверей, обмехі- вши поле його зору і, таким чином, мак­симально зосередивши на консультанті.

Ідеальний варіант розміщення психолога й клієнта — навпроти один одного і навскіс, щоб кожен із них міг із легкістю бачити особу співрозмовника, aie, при бажанні, міг би без особливої напруги та­кож відвести очі убік. Найкраще, якщо вони сидять не занадто близь­ко один до ОДНОГО й у них є простір для ніг, достатній для того, щоб вільно встати або сісти на своє місце. Буває корисно, коли між ними знаходиться щось нібито журнального столика. Великий стіл може стати перешкодою і сприйматися ж бар'єр між клієнтом і консуль­тантом . ^: *

Час бесіди

Правильний вибір часу бесіди, коли й у клієнта, і в консультанта є змо­га поговорити спокійно, не поспішаючи, на свіжу голову, багато в чому ви­значає те, наскільки ефективним і успішним буде консультативен вплив.

Окрім того, час має величезне значення і для самого процесу бесіди, у якої повинні бути чітко визначені початок і кінець. Годин­ник на столі або на стіні — це важливий атрибут психологічного ка­бінету, що нагадує клієнтові й консультантові, що час минає і їм обом необхідно працювати активно й динамічно.

Для того щоб будь-яка репліка або інтерпретація консуль-шта була дійсно зрозуміла і сприйнята клієнтом, вона повинна вислов­люватися не занадто пізно і не занадто рано. Бесіда розгортується поступово, але кожна її частина, кожен етап має відбутися у відведе­ний для цього часовий проміжок. У противному випадку консуль­тант може не встигнути висловитися під час прийому, а отже, не ли­ше не допомогти клієнтові цього разу, але, можливо, і підірвати йо­го віру в ефективність психологічного впливу. :

Тривалість прийому, під час якого власне і відбувається бесіда, значно варіює в залежності від цілей і задач консультування, органі­заційних форм, у межах яких вона проводиться, а також теоретич­них орієнтацій консультанта. Але все-таки в більшості випадків три­валість прийому складає одну годину.

Орієнтовно цю годину бесіди можна розподілити в такий спосіб:

1. початок бесіди — 5-10 хвилин;

2. розпитування клієнта — 25-35 хвилин;

3. корекційний вплив —10-І 5 хвилин;

4. завершення бесіди -5-10 хвилин.